2. Структура та зміст курсової роботи.

На першому практичному занятті кожен студент отримує свій варіант розрахунку, список рекомендованої літератури, буровий журнал і журнал відкачки води із свердловин та зразок карти району, де відбувається відкачка.

В процесі роботи над курсовою роботою кожен студент повинен самостійно побудувати лист відкачки і визначити гідрогеологічні параметри водоносного горизонту.

Курсова робота складається з титульної сторінки, змісту, вступу, загальної та проектної частини, висновків, списку використаної літератури та графічних додатків [6].

Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи, яка має бути оформлена у відповідності до встановленого зразка. На титульному листі номер не проставляється, але враховується при подальшій нумерації сторінок.

Зміст, що розміщується на 2-й сторінці, включає назви всіх розділів та підрозділів курсової роботи із зазначенням номерів сторінок, з яких починається виклад кожного розділу та підрозділу, вступу, висновків, списку використаної літератури та додатків.

У вступі викладається мета і основні завдання дослідження, їх практичне та теоретичне значення. Має бути вказане адміністративне і геоструктурне положення району.

Вступ ілюструється оглядовою картою району робіт. Обсяг вступу не повинен перевищувати 1-2 сторінки.

Загальна частина включає основні розділи, які стосуються загальних природних умов території досліджень:

1. Фізико-географічні умови району робіт. У цьому розділі надаються основні відомості про географічне положення та економіку району. В окремих підрозділах надається характеристика клімату, рельєфу, гідрографії, рослинності та економіки району. Загальний обсяг розділу 5-7 сторінок.

1.1. Клімат. Цей підрозділ повинен включати опис основних метеорологічних елементів у багаторічному плані за порами року (опади, температура та вологість повітря, температура ґрунтів рослинного шару, вітри, атмосферний тиск, випарування, сніговий покрив та глибина промерзання).

1.2. Рельєф. Підрозділ має містити відомості про амплітуду висот денної поверхні, значення рельєфу для загальної оцінки території (наприклад, для аналізу умов розповсюдження підземних вод, формування їх складу, гідравлічного зв’язку з поверхневими водами та ін.; для оцінки стійкості схилів, ерозійних, карстових та інших геологічних процесів).

1.3. Гідрографія. У цьому підрозділі надається характеристика річкової мережі та відомості про режим поверхневих водоймищ і зміну хімічного складу поверхневих вод на протязі року та у багаторічному плані.

1.4. Рослинний і тваринний світ. Підрозділ повинен включати характеристику рослинності і тварин, які розповсюджені на території дослідження, з погляду на них як на індикатор виявлення ділянок території з найбільш близьким заляганням рівня ґрунтових вод від поверхні, визначення площ живлення лінз прісних вод та ін.

1.5. Економіка. Підрозділ має містити відомості про основні напрямки господарської діяльності району, наявність шляхів сполучення тощо.

2. Геолого-гідрогеологічна вивченість. У цьому розділі в хронологічному порядку надається коротка історія геологічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних та екологічних досліджень; мають бути чітко відображені найважливіші попередні періоди досліджень та нові дослідження району, що вивчається. Обов’язково повинні буди посилання на літературу в квадратних дужках. Обсяг розділу – 3-5 сторінок.

3. Геологічна будова. У розділі надається стратиграфія, тектоніка, геоморфологія, історія геологічного розвитку і корисні копалини району [12, 13, 18, 19].

3.1. Стратиграфія. Підрозділ повинен включати стратиграфічний та літологічний опис порід від стародавніх до сучасних. При описі окремих стратиграфічних одиниць необхідно вказувати їх розповсюдженість, товщину, характер і глибину залягання, літологічний склад тощо. Особливу увагу слід приділяти водопроникним шарам, які є або можуть бути колекторами підземних вод та складають зону аерації.

Підрозділ обов’язково ілюструється геологічною картою, стратиграфічною колонкою та геологічними розрізами. Обсяг підрозділу 5-10 сторінок.

3.2. Тектоніка. Підрозділ має містити відомості про характеристику тектоніки району, план тектонічної будови, основні тектонічні елементи та особливості, що мають бути відображені на геологічній карті.

Підрозділ обов’язково ілюструється тектонічною картою. Обсяг підрозділу – 2-3 сторінки.

3.3 Геоморфологія. У цьому розділі характеризуються основні геоморфологічні елементи, їх поширення та особливості будови.

Розділ обов’язково ілюструється геоморфологічною картою. Обсяг розділу також 2-3 сторінки.

3.4. Історія геологічного розвитку. У цьому розділі на основі стратиграфії, тектоніки і геоморфології характеризується історія геологічного розвитку території дослідження. Обсяг підрозділу – 2-3 сторінки.

3.5. Корисні копалини. Підрозділ повинен включати опис всіх корисних копалин району дослідження із зазначенням назви родовища, його знаходження, ким і коли його відкрито, основні і побічні корисні копалини. балансові і позабалансові запаси, хто розробляє і де використовується. Першими описуються енергетичні копалин (нафта, горючі гази, вугілля, торф, сланці та ін.). Потім описуються металічні руди, далі будівельні матеріали і сировина для хімічної промисловості, прісні та мінеральні води. Обсяг підрозділу – 2-3 сторінки.

4. Гідрогеологічні умови. У розділі в повному обсязі надається гідрогеологічна характеристика району [5, 12, 20]. На території досліджень мають бути всебічно охарактеризовані зверху вниз всі водоносні горизонти та комплекси, а також розділяючі їх слабопроникні і водотривкі шари. Описуються особливості їх залягання в розрізі, розповсюдженість по площі, гідравлічний стан, водозбагаченість, гідродинамічний зв’язок із поверхневими водами та підземними водами інших горизонтів. По можливості мають бути виділені області живлення і розвантаження підземних вод, надана характеристика режиму, хімічного та бактеріологічного складу підземних вод. Необхідно також вказати де і як використовуються підземні води всіх водоносних горизонтів і комплексів, які розповсюджені на території району.

Розділ обов’язково ілюструється гідрогеологічною картою та гідрогеологічними розрізами. Обсяг розділу 5-10 сторінок.

Спеціальна частина курсової роботи повинна містити обґрунтовування видів і об'ємів гідрогеологічних, лабораторних і камеральних робот та методику їх проведення.

У цій частині мають бути розглянуті такі питання:

• загальна характеристика об’єкта (площа території робіт, призначення робіт та вимоги до результатів);

• обґрунтування прийнятого методу виконання робіт і конкретних засобів для їх проведення;

• обґрунтування методики окремих видів польових і лабораторних робіт;

• порядок і методика камеральних робіт;

• розрахунок об’ємів окремих видів робіт.

Зміст спеціальної частини визначається спрямованістю проектних робіт, площею території робіт.

Згідно до цільового призначення цих робіт передбачається проведення дослідно-фільтраційних робіт.

Передбачається організувати постійну базу партії, яка буде знаходитися (студентами обирається населений пункт, де знаходиться ділянка водозниження). Її постійний характер обумовлений необхідністю витрати тривалого часу на дослідно-фільтраційні роботи, гідрогеологічні та гідрологічні спостереження. Під час організації бази необхідно студенти повинні укомплектувати склад партії інженерно-технічним персоналом та робочою силою.

Передпольові підготовчі роботи включають такі види досліджень:

1) вивчення виданої та фондової літератури;

2) попереднє (передпольове) спеціальне дешифрування аерофотоматеріалів;

3) передпольове рекогносцирування;

Вивчення виданої та фондової літератури виконується з метою (студенти вказують з якою). Робота над літературою включає її вивчення, виконання необхідних копіювань та виписок.

Норми виробки по вивченню тексту з необхідними виписками, приймаються ґрунтуючись на досвіді робіт – вони складають 50 сторінок в день або 5 листів графіки з необхідними копіюваннями.

5. Визначення основних показників, які характеризують складність проведення дослідно-фільтраційних робіт [6, 22].

Район дренажних робіт розташований (згідно варіанту).

Площа складає (згідно варіанту) км².

За складністю гідрогеологічних та інженерно-геологічних умов та за складністю геологічної будови район робіт відноситься до „….” категорії (студенти визначають самостійно).

За умовами прохідності територія відноситься до „….” категорії (студенти визначають самостійно).

Проведення робіт планується без радіометричних спостережень.

6. Визначення обсягів бурових робіт [6, 23].

Бурові роботи при проведенні дослідно-фільтраційних робіт виконуються з метою (студенти вказують з якою).

Згідно з геолого-гідрогеологічними умовами території, що досліджується, можна виділити типові розрізи, на підґрунті яких буде визначено типи конструкцій свердловин для гідрогеологічних досліджень (студенти визначають самостійно).

Згідно з особливостями геологічної будови для територій, що досліджуються можуть бути представлені такі проектні геолого-гідрогеологічні розрізи (студенти визначають самостійно).

Усього закладається „…. ” свердловин (студенти визначають самостійно).

Проходка буде здійснюватись буровою установкою, свердловини обладнані фільтрами типу (студенти визначають самостійно).

Для проходки свердловини був обраний спосіб буріння (студенти визначають самостійно).

В зв’язку із цим була обрана бурова установка типу «…..» (студенти визначають самостійно).

Згідно з особливостями геологічної будови та обраним способом буріння можуть бути представлені такі проектні геолого-технічні наряди буріння свердловин на воду (студенти визначають самостійно).

Використовуючи геолого-технічні наряди виконуємо розрахунки затрат часу на буріння й визначаємо категорії порід за буримістю.

Усього на виконання бурових робіт знадобиться станко/змін (студенти визначають самостійно).

7. Визначення обсягів кущових і одиночних дослідних відкачок [6, 21, 22].

Дослідні роботи при проектуванні вертикального дренажу виконуються з метою (студенти вказують з якою).

Для вирішення отриманої мети проектується проведення кущових та дослідних одиночних відкачок із свердловин.

Відкачки із свердловин.

Згідно із загальними гідрогеологічними умовами випробуванню підлягають ґрунтові та напірні підземні води відкладів (студенти вказують яких).

Виходячи із цих даних обирається обладнання для проведення відкачок.