Короткі відомості про хвороби гороху

Назва хвороби	Збудник, його системати-чне положення	Строки з’явлення хвороби на полі, її характерні зовнішні ознаки	Зимуюча стадія, місце зимівлі	Джерело первинної і послідуючої інфекцій	Умови, що сприяють розвитку хвороби
Іржа	Гриб: Uromyces Piri Schreet	З початку цвітіння з’являються на листях та стеблах крупні, світло-коричневі пустули	На рослинних рештках	Ецидіоспори, уредоспори	Часті опади , вологість повітря 20-25^0С

Куряче просо

Куряче просо (Echinochloa crus galli(h)Poem et Schuitl

Куряче просо - небезпечний засмічувач поживних полів та рису.

Бур’ян куряче просо – однодольний, яровий, пізній, малолітній

Будова кореня - мичкувата.

Плід – зернівка, суцвіття волоть.

Хімічна обробка проводиться до появи сходів гороху, а це значить, що в 2 -3 декаді квітня й 2 декада травня.

Система заходів проти хвороб:

• Дотримання науково - обґрунтованих сівозмін;

• Сівба в оптимальні строки;

• Висівання гороху на тому ж полі можна не раніше як через 3-4 роки. Кращим попередником є злакові;

• Боронування сходів поперек рядків;

• За (5-6 місяців до посіву) протруювання насіння. ТМТД 80% (м.з.п.93-4 кг/т) або ТМТД 30% м.т.п.(6кг/т).

Розділ 2. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності (епш)

Використання одного і того же шкідливого виду, величини ЕПШ можуть варіювати за роками і окремими господарствами, тому практичне використання середніх значень ЕПШ показує, що доцільність застосування інсектицидів може з задовільною ступеню вірогідності забезпечити активізацію захисту рослин від шкідників.

Метод ґрунтових розкопок. Цим методом визначають численність шкідників, які зимують у ґрунті або розвиваються в ньому і шкодять рослинам, живляться різними органами. Для цього на полі виконують визначну кількість ям заданого розміру, а ґрунт висипають на брезент і ретельно перебирають руками. Крім ручної вибірки шкідників, грунт можна просівати або промивати водою на ситах з різним розміром отворів. Вибраних шкідників фіксують. Серед шкідників гороху таким методом визначають чисельність личинок довгоносиків, гусениць лучного метелика.

Метод облікових ділянок застосовують для визначення чисельності шкідників, що живуть відкрито, наприклад південний сірий довгоносик, лучний метелик та інші. Облік проводять за допомогою рамки відповідного розміру, яку прикладають на рослини. Стебла в її середині умовно оглядають і підраховують малорухомих шкідників. Метод облікових рядків та облікових рослин подібний до методу облікових ділянок. Різниця полягає лише в тому, що замість ділянок визначеного розміру ретельно обстежують відповідну кількість рядків довжиною 0,25; 0,5; 1 метр в квадраті або відповідну кількість рослин чи стебел.

Метод рослинних проб застосовують для виявлення прихованих шкідників. Він відрізняється від методу облікових рослин лише тим, що рослини обстежують не безпосередньо на полі, а аналізують після їх відбирань. Метод ентомологічного косіння застосовують для виявлення і обліку дрібних та рухливих комах, що живуть у травостої. Для цього застосовують ентомологічні сачки. Після кожних 10 комах ми аналізуємо комах, на місці, або збираємо для аналізу в лабораторії.