- •Кафедра ботаніки та захисту рослин
- •Херсон - 2011 індивідуальне завдання для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Видовий склад шкідливих організмів:
- •1. Хвороби:
- •3. Шкідники:
- •Розділ 1.
- •Фенологічний календар
- •Короткі відомості про хвороби гороху
- •Розділ 2. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності (епш)
- •Приблизні економічні пороги шкодочинності (епш) головних шкідників сільськогосподарських культур в Україні
- •Оцінка забур’яненості посівів сільськогосподарських культур
- •Розділ 3 Строки хімічних обробок
- •Пристосованість фенології шкідливих організмів до стадій розвитку гороху
- •Розділ 4 План хімічного захисту гороху і вибір фітофармзасобів
- •4.1. Обґрунтування вибору пестицидів
- •Заходи по захисту культури від шкідників, хвороб та бур’янів
- •План захисту гороху у 2011 році
- •Виробнича характеристика вибраних пестицидів
- •Розділ 5 Розрахунок потреби пестицидів, машин і апаратури
- •Потреба пестицидів для захисту гороху
- •Розділ 6 Техніка безпеки при проведенні робіт з хімічного захисту рослин
- •Потреба засобів індивідуального захисту
- •Розділ 7 Економічна ефективність хімічного захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів
- •Висновки:
- •Список використаної літератури:
Приблизні економічні пороги шкодочинності (епш) головних шкідників сільськогосподарських культур в Україні
Лучний метелик - гусениця багатоїдна. Навесні при прогріванні ґрунту на глибині залягання коконів до 12 °С вони заляльковуються, а на початку травня за середньодобової температури повітря 15 – 17 °С починається виліт метеликів. Тривалість стадії личинки 10-20 днів. Літ їх триває один — два місяці залежно від метеорологічних умов. Метелики активні з настанням присмерків до півночі й перед сходом сонця. Активно летять на світло в теплі ночі, а за високої температури, особливо під час грози, їх рухливість різко зростає і вони здатні мігрувати на значні відстані. Метелики потребують додаткового живлення нектаром квіток або краплиннорідкою вологою. Гусениці після виплодження живляться з нижнього боку молодих листочків, вигризаючи тканини і не пошкоджуючи верхньої шкірочки, а потім грубо обгризають листки, обплітаючи їх павутинням; гусениці старших віків повністю з’їдають листки, а також верхівки стебел, соковиті пагони і плоди. Розвиваються гусениці 15 – 30 днів. Заляльковуються гусениці в тих місцях, де закінчили живлення, в грунті на глибині 3 – 5 см, в видовженому коконі, кінець якого досягає поверхні грунту.
Метелики другого покоління літають наприкінці червня — в липні, третє – в сепні – вересні.
Гороховий зерноїд- твердокрилі, зернівки. Зимує в середині зерна в коморі або під рослинними рештками. ЕПШ складає: 15-20 жуків на 10-20 помахів сачком в період бутонізації.
Сірий щетинистий довгоносик - жуки сірі, подовжені з коротким хоботком. Зимують жуки у ґрунті і під рослинними рештками. ЕПШ відповідно становить 10-15 екземплярів/м2.
У довгоносиків при шкодо чинності 10-12 штук на 1м2 – шкодочинність зростає до 10% листової поверхні.
При середній шкодо чинності листової поверхні на 13,5% реальні втрати зерна гороху досягає до 1,5ц/га
Оцінка забур’яненості посівів сільськогосподарських культур
Засміченість гороху курячим просом визначають кількісно – ваговим, окомірним або кількісним методом та оцінюють за шкалою.
Таблиця 2.3
Кількість бур’янів на 1 м2
|
Оцінка в балах |
Ступінь забур’яненості |
5 |
1 |
Дуже слабка |
5,1-15 |
2 |
Слабка |
15,1-50 |
3 |
Середня |
50,1-100 |
4 |
Сильна |
більше 100 |
5 |
Дуже сильна |
На основі отриманих даних по кожнуму полю вираховуємо середні показники забур’яненості по видам і в цілому, проводимо балове групування забур’яненості: дуже слабка—до 5 бур’янів на 1 м2, слабка — 5,1—15, середня — 15,1—50, сильна 50,1— 100 і дуже сильна — більш 100 бур’янів на 1 м2.
Розділ 3 Строки хімічних обробок
Графік 3.1
Пристосованість фенології шкідливих організмів до стадій розвитку гороху
Шкідливий організм, генерація, фаза |
Строк зявлення шкідливого організму й знаходження його на полі |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|||||||||||||||||||||||||||
Сірий щетинистий довгоносик |
|
|
|
… |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Лучний метелик |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Гороховий зерноїд |
… |
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
І ржа |
|
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Просо куряче |
|
|
|
… |
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Фаза розвитку гороху |
|
Сівба |
Сходи |
Перший листок |
Цвітіння |
|
Збиран-ня |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бутонізація |
Бобоутворення |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Полив |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Умовні позначення:
… – наявність або накопичення шкідливих організмів; ▬ - масове з’явлення шкідливих організмів, коли вони здатні нанести шкоду; Х - строки обробок.
В захисті рослин від шкідників передбачається застосування різних методів. Насамперед це агротехнічний спосіб коли заходи, що використовуються в технології вирощування тієї чи іншої культури, за умови знання екологічних вимог шкідника можуть бути спрямовані на погіршення умов його існування і утримують чисельність шкідника нижче ЕПШ.
У разі, коли шкідник загрожує урожаю поточного року неможливо обійтись без винищувальних заходів. Серед них основне місце посідає хімічний метод, який поряд з високою біологічною та економічною ефективністю, швидкістю дії має і суттєві недоліки. Застосування фітофармзасобів потребує чіткості і організованості, обґрунтованості, дотримання вимог з техніки безпеки.
Доцільність хімічної обробки вирішується за наслідками обстежень поля з метою виявлення видового складу шкідників та їх щільності.
З допомогою цієї схеми, а також переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні (де показані препарати для кожної культури, придатність їх для боротьби з конкретними збудниками, норми витрати, періоди очікування та можлива кратність обробок), можна всебічно обґрунтувати вибір необхідних пестицидів. У разі необхідності одночасної боротьби з хворобами, користуючись таблицею сумісності пестицидів і фунгіцидів, можна вибрати фітофармзасоби для комплексних обробок.
Також існує біологічний метод, імунологічний, генетичний та інші. Ці всі методи є ефективними при боротьбі не тільки з шкідниками, а й з хворобами та бур’янами.
Перед посівом гороху необхідно провести обов’язкове протруєння насіння Вітаваксом 200 ФФ – 2,5 кг/т. Кращий ефект дає завчасний обробіток насіння перед посівом.
У період появи сходів гороху обприскують Карате 10,1-0,0125 л/га – при виявленні 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на 1м2 – десь 2 декада квітня.
У період вегетації хімічні обробки проводять проти комплексу шкідників – горохової попелиці, листогризучих совок. Ці шкідники заселяють посіви гороху, мігруючи на них з інших станцій і тому, в першу чергу, зосереджуються на крайових смугах, поступово займаючи і середину посіву. Враховуючи, що першу обробку проти них проводять по краях посіву гороху, захоплюючи смуги, шириною 30-40м. Для захисту посівів гороху від – горохової зернівки, бобової та акацієвої вогнівок, попелиці,трипсів, застосовують обприскування посівів Акталіком – 1л/га, Бі – 58 новий – 0,5-1,0л/га, Золоном 1,4л/га, Децисом – 0,2л/га. Проти горохової попелиці на посівах гороху ефективні інсектициди: Акталік 1л/га; Децис 0,2л/га. Першу крайову обробку проводять у фазі бутонізації – перша декада травня. Другу і третю через 7-8 днів після попередньої, притому, також обмежують крайовими смугами в тому випадку, коли заселення гороху шкідниками охоплює не все поле.
При посиленості забур’яненості сходів додатково боронують посіви, але не пізніше фази третього листка.