- •3.Фізіологічні зміни в організмі людини, які виникають під впливом занять фізичними вправами.
- •Захворювання, які виникають при недостатній рухомості.
- •4.Гігієнічні фактори та їх загальна хар-ка.
- •5.Раціональне харчування та його хар-ка.
- •Корисні поради з питань гігієни харчування
- •Особливості харчування дітей шкільного віку.
- •6. Відмова від шкідливих звичок ( куріння, наркотики, алкоголь).
- •7. Сонце, повітря і вода – як засоби фізичного виховання.
- •Методика загартування сонцем, повітрям і водою.
- •8. Значення загартування для людини.
- •Фізіологічні основи загартування.
7. Сонце, повітря і вода – як засоби фізичного виховання.
Вони є допоміжним засобом фізичного виховання. У фізичному вихованні велике значення надається використанню сприятливого впливу на фізичний розвиток, здоров’я і працездатність природних факторів зовнішнього середовища: сонячної енергії, повітря, водного середовища та землі. Сонячне випромінювання, температура повітря, опади, атмосферний тиск, рух та іонізація повітря викликають суттєві біохімічні зміни в організмі людини, що призводить до фізіологічних і психологічних реакцій.
Використання природних сил у процесі фізичного виховання здійснюється за двома напрямками:
1. Організація занять фізичними вправами безпосередньо в умовах природного середовища ( на свіжому повітрі, на місцевості, в природних водоймах, босоніж…). Завдяки цьому вплив його факторів тісно поєднується з впливом фізичних вправ, так чи інакше змінює його ефект (наприклад, посилює його у випадку інтенсивної сонячної радіації і підвищеної температури повітря).
2. Організація спеціальних процедур загартовуючого і оздоровчо-відновного х-ру ( сонячно-повітряні ванни, водні процедури…).
Однією з головних вимог до використання природних сил є системне і комплексне застосування їх у поєднанні з фізичними вправами. Для того, щоб визначити раціональну дозу впливу природних факторів на організм дитини, необхідно враховувати особливості учнів (вік, стать, фізичну підготовленість …) і характер педагогічних завдань. Це дасть можливість, по-перше, реалізувати перенос ефекту загартування у навчальну діяльність; по-друге, застосувати більш високі навантаження і як результат, підвищувати працездатність; по-третє, підвищити опірність організму до дії перевантажень, вібрації..; по-четверте, на більш високому рівні проявити вольові якості.
Методика загартування сонцем, повітрям і водою.
Загартування сонцем. В помірних дозах сонячне проміння сприятливо впливає на обмінні процеси, розвиток дитячого організму, посилює дихання і кровообіг. Крім того, сонячні ванни сприяють виробленню витривалості до тепла. Починають загартування сонцем з 5-10 хв. кожний день, доводячи час до 2-3 години. Сонячні ванни краще приймати в ранкові години з 9 – 10.30. Сонячні ванни допустимі тільки через дві год. після прийому їжі. Приймати їх рекомендується натще.
Загартування повітрям. Повітряні ванни найбільш легкі і безпечні. З них рекомендується починати загартовувальні процедури. Позитивний вплив повітряних ванн залежить від температури, вологості, рухливості, чистоти і іонізації повітря. Якщо заняття проводяться на свіжому повітрі, то немає необхідності в спеціальному прийомі повітряних ванн. Загартування повітрям слід починати при 15-20 0С і по мірі адаптації до цього рівня переходити до 10 0С, починаючи з 15-20 хв. В поєднанні з фізичними вправами. Холодні повітряні ванни можна закінчувати розтиранням тіла і теплим душем. Однією із форм загартування холодним повітрям зимою є сон при відкритій кватирці.
Загартування водою. Вода має велику теплопровідність і сильний термічний вплив, порівняно з повітряною ванною тієї ж температури. Головними факторами гідро процедур є температура, тривалість дії, механічний (масуючий) тиск і гідроудари, особливо при плаванні і прийому душу. Це покращує лімфо- і кровообіг. Для загартування потрібна прохолодна (330С - 200С) і холодна (нижче 20 0С) вода. Температура оточуючого повітря на початку загартування повинна бути 17-200С.
При водних процедурах завжди слід добиватись активної шкірної реакції – почервоніння і відчуття розігріву. Найкращий час для загартовувальних процедур – відразу після ранкової зарядки. Холодові процедури перед сном не рекомендуються, оскільки вони збуджують нервову систему і погіршують сон. Ранкові водні процедури сприяють переходу організму в активний бадьорий стан.
Загартування водою починають з обтирань – найбільш мяких водних процедур ( рушник, змочений водою). Тривалість процедури – 4-5 хв.
Більш загартовуючий вплив має холодний душ. Температура душа на початку загартування – біля 30-320С, тривалість прийому – не більше 1 хв. Далі температуру слід знижувати приблизно на 10С. Через кожні 3-4 дні, а тривалість процедури збільшувати до 2 хв.
При високому ступені загартованості використовуються контрастні душі, поперемінно холодною і теплою водою (підвищується стійкість організму до простудних захворювань).
Загартування ходінням босоніж. Є корисне в дуже багатьох аспектах. Велика кількість холодових і теплових точок на підошві є причиною того, що саме охолодження ніг у незагартованих людей часто викликає простудні захворювання.