8. Значення загартування для людини.

Загартування – обов’язковий елемент фізичного виховання, який має велике значення для зміцнення здоров’я, підвищення опірності інфекціям і збільшення працездатності. Суть загартування полягає в тренуванні терморегуляторного апарату, в розвитку захисних функцій організму до шкідливих факторів зовнішнього середовища. В результаті загартування підвищується стійкість організму до несприятливих погодних факторів. Крім того, загартування зміцнює нервову систему людини. (шкіра і нервова система функціонально тісно пов’язані між собою, оскільки розвиваються з одного зародкового листка).

При загартуванні потрібно дотримуватись певних принципів:

1. Пр-п поступовості. Силу подразнення потрібно починати поступово.(приступаючи до водних процедур потрібно починати з прохолодних, а потім переходити до холодних ).

2. Систематичність загартування. Загартувальні процедури слід приймати регулярно, оскільки адаптація до дії подразника виробляється і розвивається потрібним чином лише при багатократному її повторенні.

3. Різноманітність засобів загартування. Досягається стійкість до різних факторів та наростає ступінь загартованості.

4. Індивідуалізація загартування. Загартовуються за віком і станом здоровя.

Фізіологічні основи загартування.

Загартування – це комплекс методів цілеспрямованого підвищення функціональних резервів організму та його опірності до несприятливої дії факторів довкілля.

Фізіологічною основою загартування є тренування адаптаційних систем в організмі, а саме блокування подразника. Терморецептори (Температурні нервові закінчення, закладені в шкірному покриві і слизистих оболонках дихальних шляхів. Збудження, що виникають в терморецепторах, передаються в центральну нервову систему, а через неї до всіх органів.), які постійно піддаються дії низької температури, настільки знижують свою чутливість до холоду, що, наприклад, для людини, яка купається в ополонці, вже не страшні ні протяги, ні перебування під дощем. У процесі загартування низькими температурами відбувається збалансованість теплоутворення і тепловіддачі. Особливо ефективне загартування при чергуванні дії низьких і високих температур.

Список використаних джерел

1. Андрощук Н.В., Леськів А.Д., Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 1998. – 112 с.

2. Андрощук Н.В., Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. – Тернопіль.: СМП “Астон”, 1999. – 114 с.

3. Должиков И.И. Учитель работает по своей системе // Физическая культура в школе. — М, 1993. — № 5. — С.10.

4. Кругляк О.Я., Кругляк Н.П. Від гри до здоров’я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 2000. – 80 с.

5. Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. – методичний посібник.: Тернопіль “Астон”, 1997. – 108 с.

6. Леськів А.Д., Дзюбановський А.Б. Рухливі ігри на місцевості для школярів молодшого та середнього віку”, Тернопіль, СМП “Астон”, 2000. – 132 с.

7. Максимова, Н.Ю. Безпека життєдіяльності: соціально-психологічні аспекти алкоголізму та наркоманії / Н.Ю. Максимова.- К.: Либідь, 2006.- 328 с.

8. Матвеев Л.П. Тоерия й методика физической культури. -М.: ФиС, 1991.

9. Міхеєнко О.І. "Валеологія: Основи індивідуального здоров`я людини"Університетська книга, 2009. - 400 с. ISBN 978-966-680-434-4

10. Новицька, Т. Здоров’я та здоровий спосіб життя // Позакласний час.- 2009.- № 13-14.- С. 92-93.