Виділяють наступні види тестів:

Види тестів
За спрямованістю (в залежності від предмету вимірювання)	Тести інтелекту (вимірювання загальних здібностей)
	Тести спеціальних здібностей (вимірювання рівня розвитку окремих аспектів інтелекту)
	Тести особистості (вимірювання неінтелектуальних проявів – емоцій, мотивів тощо)
	Тести критеріально-орієнтовані (вимірювання щодо визначеного критерію, наприклад, складність завдань)
	Тести досягнень (оцінка досягнутого рівня здібностей, навичок, умінь)
	Тести креативності (вимірювання творчих здібностей)
За формою процедури дослідження (в залежності від кількості досліджуваних)	Тести індивідуальні (лише індивідуальна взаємодія)
	Тести групові (для одночасного обстеження групи осіб)
За особливостями і характером тестових завдань	Тести вербальні (опосередковані мовною активністю, побудовані на використанні мови, коли досліджуваний, виконуючи завдання, повинен не здійснювати дії, а описати їх словами)
	Тести практичні (завдання в наочній формі, що дає змогу моделювати конкретні операції)
За часовими обмеженнями	Тести швидкості (обмеження в обсязі завдань та в часі їх виконання)
	Тести результативності (вимірювання і фіксування результату)
За оснащеністю	Тести бланкові (самостійна робота обстежених за бланками)
	Тести апаратурні (з використанням спеціального обладнання, компютерні та компютеризовані тести)
За діагностичною місткістю	Гомогенні тести (вимірювання однієї властивості психіки)
	Гетерогенні тести (вимірювання сукупності проявів психіки за спільними рисами чи властивостями)

Така класифікація припускає взаємну включеність різних видів тесту. Наприклад, тест досягнень може бути: вербальним, бланковим, груповим.

Гордон Оллпорт запропонував розрізняти в психологічному тестуванні методи прямі і непрямі, американський психолог Саул Розенцвейг – на суб'єктивні, об'єктивні і проективні.

Суб'єктивні тести – ті, в яких інформація, що отримується при тестуванні, будується на самооцінці випробовуваним своїх особистісних властивостей та поведінки (опитувальники).

Іноді використовується замість поняття тест або опитувальник формулювання «шкала» – це одновимірні особистісні опитувальники, що діагностують наявність або ступінь вираженості однієї властивості. Наприклад, «Шкала тривожності», «Шкала досягнення».

Об'єктивні тести – тести на основі виконання завдань з чітко структурованою, фіксованою процедурою. Залежно від предмету дослідження і типу завдань розрізняють наступні види об'єктивних тестів (табл.7).

Таблиця 7

Види об’єктивних тестів

Види обєктивних тестів	Призначення	Приклади тестів
Тести особистості	Діагностика різних сторін особистості, її якостей і властивостей, неінтелектуальних проявів – емоцій, мотивів тощо	«Тест замаскованих фігур» Г.Віткина,
Тести інтелекту	вимірювання загальних здібностей та рівня інтелектуального розвитку людини	• вербальні («Прості і складні аналогії»; «Виключення зайвого»; «Логічні зв'язки»); • невербальні («Піктограми»; «Прогресивні матриці Равена»); • комплексні («Тест Векслера»; «Тест Гілфорда»).
Тести здібностей	вимірювання загальних здібностей, а також до певних видів діяльності і відносно незалежних здібностей	Тести загальних і спеціальних здібностей, комплексні батареї здібностей Культурно-вільний тест на інтелект Р.Кеттелла, методика "Вербальна фантазія"
Тести креативності	вимірювання творчих здібностей)	Тест Торренса, методика Вартера «Круги»
Тести досягнень	оцінка досягнутого рівня здібностей, навичок, умінь	широкоорієнтовані тести досягнень, тести досягнень за конкретними учбовими предметами (усні; письмові; тести дії). Станфордський тест досягнень

Техніки, засновані на використанні принципу проекції, називаються проективними. Проективні тести – група методик, спрямованих на дослідження особистості на основі аналізу особливостей її взаємодії з зовнішньо нейтральним матеріалом, який через невизначеність стає об’єктом проекції. В них здійснюється символічне перенесення випробовуваним змісту свого внутрішнього світу на зовнішні предмети. В різноманітних проявах активності людини в тій чи іншій мірі проектуються приховані прагнення, неусвідомлювані проблеми.

Проективні тести – тести, які складаються з таких стимулів, реагуючи на які людина проектує (виявляє) властивості, притаманні її особистості. Для цього їй пропонується тлумачення події, відновлювання цілого за деталями, надання сенсу неоформленому матеріалу, створення оповідання за малюнком із невизначеним змістом.

Загальні ознаки проективних методик: 1) невизначеність та неоднозначність стимулів, які випробовуваний повинен конструювати, доповнювати, інтерпретувати; 2) відсутність обмежень у виборі відповіді; 3) відсутність оцінки відповідей як правильних чи неправильних.

Використання проективних методів з метою діагностики пов'язане з так званим асоціативним експериментом, розробленим К.Г.Юнгом. Сам термін, що позначає дану групу методик, прийшов з психоаналізу. Поняття проекції як один із захисних механізмів пов'язано з неусвідомленим перенесенням суб'єктом власних властивостей і станів на оточуючих.

Існує безліч класифікацій проективних методик.

Таблиця 8

Види проективних тестів

Види обєктивних тестів	Основна суть тестів	Приклади тестів
конститутивні	структуризація, оформлення стимулів, додання їм сенсу	Тест «Чорнильні плями Роршаха»; тест С. Розенцвейга, Д. Шакова
конструктивні	створення з оформлених деталей осмисленого цілого	«Тест світу» Ловенфельда
інтерпретативні	тлумачення деякої події, ситуації	«Тематичний апперцепції тест» (ТАТ) Меррея
катартичні	здійснення ігрової діяльності в спеціально організованих умовах	«Психодрама» Д.Морено; «Тест ляльок» А.Вольтмана
експресивні	малювання на вільну або задану тему	«Малюнок сім'ї» В.Вульфа; «Дом-дерево-людина» Дж.Бука; «Неіснуюча тварина»
імпресивні	перевага одних стимулів перед іншими	«8–ми колірний тест» М.Люшера
аддитивні	завершення пропозиції, розповіді, історії	«Незакінчені речення»

Проективні методики мають свої переваги і недоліки.

Таблиця 9