- •Положення про проведення у внкз «Одеське педагогічне училище» конкурсу на кращу геральдику
- •II. Мета і завдання
- •VII. Підведення підсумків і визначення переможців
- •Viiі. Порядок виготовлення, використання, зберігання символіки
- •І.Зміст і опис симовліки
- •1.1.Герб села Стеблівка.
- •Іі.Порядок використання симовліки села стеблівка
- •2.2.Герб обов’язково встановлюється (розміщається):
- •2.3.Прапор обов’язково встановлюється: в кабінеті голови сільської ради;
- •2.6.Виключні права на використання Герба та Прапора має сільська рада.
- •2.7.Контроль за додержанням порядку використання символіки села ..... Встановленого цим Положенням, здійснюється головою сільської ради.
- •Положення про зміст, опис та порядок використання символіки громади смт. Куйбишеве Куйбишевського району Запорізької області (герб, малий герб, прапор, штандарт селищного голови)
2.6.Виключні права на використання Герба та Прапора має сільська рада.
2.7.Контроль за додержанням порядку використання символіки села ..... Встановленого цим Положенням, здійснюється головою сільської ради.
- За основу логотипу взятий білий ТРИЛИСНИК – символ трійці, що означає триєдність, поєднання одного в трьох та трьох в одному. В логотипі Держтехногенбезпеки цей символ означає поєднання 3-х основних цілей, покладених на службу: ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ЗАХИСТ, БЕЗПЕКА (В.М. Рошаль, «Енциклопедія символів», 2005, ст. 297).
- КОЛО, яке об’єднує білий трилисник та логотип вцілому – означає єдність, досконалість, сукупність; коло – це символ повноти та універсальності. СИНІЙ КОЛІР символізує доброту, вірність, довіру, постійність, розвиток, рух вперед, бездоганність, вічність. В геральдиці означає честність, добру славу і вірність. В логотипі Головного управління Держтехногенбезпеки у м. Києві коло означає об’єднання для реалізації основних цілей, вдосконалення захисту і безпеки, виконання своїх обов’язків бездоганно, чесно, рухаючись вперед.
- В центрі трилисника утворюється ЩИТ, що символізує захист; на білому щиті зображено символ держави (як захист держави або міста); БІЛИЙ КОЛІР – символ чистоти, честі, незаплямованості репутації, доброчесності; з білим кольором пов’язана уява про загальноприйняте, законне, істинне.
- В логотипі Держтехногенбезпеки використано 3-и геральдичних кольора: СИНІЙ іЖОВТИЙ (кольори державного прапора) та БІЛИЙ. Яскраво ЖОВТИЙ колір означає попередження.
- навколо хреста зображений ВІНОК з ЛІЛІЯМИ – головний квітковий символ в геральдиці, що означає правильність, законність, справедливість, розвиток, досконалість. А.Б. Лакієр в своїй книзі «Російська Геральдика» 1855 року описує «…ті, що застосовують лілії в гербах своїх, мають бути добрими, справедливими і чесними»; існує версія про походження даного символу в геральдиці від образу бджоли, як символу ладу, організованості, трудолюбивості (А.Б. Лакієр, «Русская Геральдика», 1855, §23, В.М. Рошаль, «Енциклопедія символів», 2005, ст. 297, 763-765, Раут: Ист. сб. в пользу Александрин. дет. приюта. М., 1854. Кн. 3).
- найменування ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖТЕХНОГЕНБЕЗПЕЗПЕКИ У М. КИЄВІ написано сучасним шрифтом, девіз ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ЗАХИСТ, БЕЗПЕКА– старослов’янським, що означає минулий та теперішній час, використання досвіду минулих років на практиці сьогодення та його вдосконалення.
- основні напрямки роботи (ПОЖЕЖНА та ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА) зображені наАНДРІЇВСЬКІЙ СТРІЧЦІ блакитного кольору, яка в геральдиці використовується для ГЕРБІВ СТОЛИЦЬ; стрічка робить логотип стійким, фіксує його в потрібному положенні (оскільки коло саме по собі не стійка фігура), що символізує стійкість та стабільність Головного управління Держтехногенбезпеки у місті Києві.
- в верхній частині вінка з ліліями зображено образ ДІВИ МАРІЇ, яка знаходиться під захистом АРХАНГЕЛА ГАВРИЇЛА (православна символіка Благовіщення) використані як символ зародження нової структури (Держтехногенбезпеки), метою якої є ЗАХИСТ, БЕЗПЕКА, а також в якості стародавньої символіки Київської Русі. Згадки та значення образів в історичних літописах допоможуть новоствореній структурі процвітати та розвиватись з Божою допомогою (Іпатьєвський літопис 1037р, «Библиотека литературы Древней Руси» Митрополит Ілларіон, том 10 «Православної енциклопедії»).