- •П ередмова
- •Заліковий модуль 1. Макроекономічні індикатори та ринкові механізми Змістовий модуль 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Обмеженість ресурсів, вибір і основні проблеми економіки
- •1.3. Економічні цілі суспільства, економічні системи
- •1.4. Кругооборот у закритій приватній економіці
- •1.5. Модель кругообороту закритої економіки за участю держави
- •1.6. Кругооборот у відкритій економіці
- •9. Основним методом макроекономіки є:
- •10. Макроекономічні моделі будуються з метою:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Змістовий модуль 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Концептуальні принципи системи національних рахунків
- •2.2. Зміст національних рахунків
- •2.3. Класифікація макроекономічних показників
- •2.4. Структура валового випуску за секторами економіки
- •2.5. Способи визначення величини ввп
- •2.6. Методи розрахунку похідних від ввп макроекономічних показників
- •2.7. Система трансфертів в Україні
- •2.8. Макроекономічні показники запасів
- •2.9. Система оцінювання економічних операцій і показників
- •2.10. Суспільний добробут та проблеми його кількісного визначення
- •2.11. Нові макроекономічні показники
- •2.12. Структура національного ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •1. Прокоментуйте наведені нижче твердження. Висловіть власну точку зору:
- •2. Використовуючи дані національних рахунків, розрахуйте: ввп за методом витрат, чвп і національний дохід.
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 3. Ринок праці
- •3.1. Структура населення та форми зайнятості
- •3.2. Механізм ринку праці
- •3.3. Неокласична та кейнсіанська теорії зайнятості
- •3.4. Безробіття: функції, рівень, форми
- •3.5. Наслідки безробіття, закон Оукена
- •3.6. Вартість робочої сили та державне регулювання заробітної плати
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 4 товарний ринок
- •4.1. Попит споживачів на товари як прояв їх потреб
- •4.2. Чинники попиту на товари
- •4.3. Класифікація, стандартизація і якість товару
- •4.4. Загальна характеристика товарного ринку
- •4.5. Суб’єкти товарного ринку і його інфраструктури
- •4.6. Кейнсіанська теорія рівноваги товарного ринку
- •4.7. Особливості моделі рівноваги Хікса
- •4.8. Класична модель рівноваги на товарному ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 5. Грошовий ринок
- •5.1. Сучасні грошово-кредитні системи
- •5.2. Фінансово-кредитні небанківські посередники
- •5.3. Зміст та структура грошової маси
- •5.4. Грошовий ринок
- •5.5. Попит на гроші за класичною теорією
- •5.6. Кейнсіанська концепція попиту на гроші
- •5.7. Сучасні теорії попиту на гроші
- •5.8. Пропозиція грошей та чинники, що її визначають
- •5.9. Мультиплікація депозитів та банківських кредитів
- •5.10. Рівновага на грошовому ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль II. Теорії функціонування і розвитку макроекономічних систем Змістовий модуль 6. Інфляційний механізм
- •6.1. Сутність і вимірювання інфляції
- •6.2.Типи інфляції
- •6.3. Класифікація та ознаки інфляції
- •6.4. Дефляція
- •6.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •6.6. Інфляція і державні інтереси
- •6.7. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива а.Філліпса
- •6.8. Антиінфляційна політика держави та політика зайнятості
- •10. Антиінфляційна стратегія не передбачає:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 7. Споживання домогосподарств
- •7.1. Загальна характеристика споживання і заощадження
- •7.2. Функції споживання та заощаджень
- •7.3. Теорія споживання Дж. М.Кейнса
- •7.4. Модель споживання і. Фішера
- •7.5. Модель життєвого циклу ф. Модильяні
- •7.6. Теорія поведінки споживача м. Фрідмена
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 8. Приватні інвестиції
- •8.1. Сутність та види інвестування
- •8.2. Джерела та чинники інвестицій
- •8.3. Кейнсіанська концепція автономних інвестицій
- •8.4. Неокласична теорія автономних інвестицій
- •8.5. Мультиплікатор інвестицій
- •8.6.Графічний аналіз мультиплікатора інвестицій
- •8.7. Модель «інвестиції – заощадження»
- •8.8. Індуційовані інвестиції, модель акселератора
- •8.9. Інвестиційна привабливість України
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 9. Сукупні витрати і ввп
- •9.1. Сукупні витрати: зміст та структура
- •9.2. Складові сукупного попиту та його чинники
- •9.3. Крива сукупного попиту ad
- •9.4. Сукупна пропозиція: зміст та крива
- •9.5. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції, ефект храповика
- •9.6. Умови рівноважного обсягу виробництва
- •9.7. Відхилення рівноважного ввп в умовах повної зайнятості
- •9.8. Мультиплікатор витрат моделі ad - as
- •9.9. Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринках
- •9.10. Умови рівноваги трьох ринків за моделлю Хікса - Хансена
- •9.11. Неокласична модель загальної макроекономічної рівноваги (зер)
- •9.12.Кейнсіанська модель загальноекономічної рівноваги
- •9.13. Порівняльна характеристика концепцій зер
- •Порівняльна характеристика моделей зер
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль ііі. Макроекономічна динаміка та державна політика Змістовий модуль 10. Економічна динамика
- •10.1. Зміст, джерела, типи та фактори економічного зростання
- •10.2. Модель економічного зростання є. Домара
- •10.3. Модель економічного розвитку р. Харрода
- •10.4. Неокласична модель економічної динаміки р. Солоу
- •10.5. Вплив на економічну динаміку приросту населення та технологічного прогресу
- •8. Що не впливає на підвищення продуктивності праці?
- •9. Модель Солоу не припускає:
- •10. Що не є аргументом супротивників економічного зростання?
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі і питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістолвий модуль 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •11.1. Функції, які ринок не виконує
- •11.2. Об’єктивна необхідність втручання держави в економіку
- •11.3. Теорія суспільного вибору
- •11.4. Зміст, цілі та інструменти макроекономічної політики держави
- •11.5. Теорія макроекономічної політики я.Тінбергена
- •11.6. Теорія економічної політики р.Манделла
- •11.7. Ефективність економічної політики держави
- •11.8. Зміст, види та завдання фіскальної політики
- •11.9. Державний бюджет, вплив податкової політики на макроекономічну ситуацію
- •11.10. Державні витрати, їх вплив на економіку
- •11.11. Обмеження державного бюджету, концепції його балансування
- •11.12. Державний борг, його вплив на економіку
- •11.13. Взаємозв’язок грошово-кредитних та фіскальних інструментів державного регулювання економіки
- •11.14. Концепції грошово-кредитної (монетарної) політики, функції нбу
- •11.15. Прямі засоби впливу нбу на пропозицію грошей
- •11.16. Опосередковані засоби монетарної політики
- •11.17. Механізми нбу по стабілізації грошової маси та відсоткової ставки
- •11.18. Державне регулювання підприємництва та інвестиційно-інноваційної діяльності
- •19. Згідно з концепцією мультиплікатора збалансованого бюд-жету, рівне за обсягом скорочення податків і державних закупівель:
- •20. Прямий зв’язок між чистими податковими надходження-ми і реальним чвп:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •12.2. Залежність іноземних інвестицій від внутрішньої відсоткової ставки
- •12.3. Вплив валютного курсу на обсяг зовнішніх запозичень
- •12.4. Вплив експортно-імпортних операцій на економіку країни
- •12.5. Модель рівноваги Манделла-Флемінга для малої відкритої економіки
- •12.6. Методи визначення та режими валютних курсів
- •12.7. Девальвація національної валюти
- •12.8. Вплив валютного курсу на економічну політику держави
- •1. За останні півстоліття рівень відкритості національних економік:
- •2. Що не є аргументом прихильників протекціонізму?
- •3. До чинників, які сприяли швидкому зростанню міжнародної торгівлі в останні десятиріччя, не належить:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
11.17. Механізми нбу по стабілізації грошової маси та відсоткової ставки
Центральний банк країни може здійснювати жорстку або гнучку монетарну політику (рис.11.). Жорстка грошова-кредитна політика призначається для підтримки на певному рівні грошової маси, а гнучка підтримує певний рівень відсоткових ставок.
Жорсткій монетарній політиці відповідає вертикальна крива пропозиції грошей , що проходить через точку Е запланованого (цільового) обсягу грошової маси (рис.11.11, схема а). Гнучкій грошово-кредитній політиці відповідає горизонтальна крива пропозиції грошей, яка проходить на рівні запланованої величини відсоткової ставки (рис.11.11, схема б). Проміжному варіанту грошово-кредитної політики відповідає висхідна крива пропозиції грошової маси (рис.11.11, схема в).
Рис.11.11. Варіанти грошово-кредитної політики
На схемі а) рис.11.11 представлена ситуація, за якої НБУ проводить жорстку монетарну політику, спрямовану на стабілізацію пропозиції грошей . Початкова рівновага попиту на гроші та пропозиції їх позначена точкою . Якщо за незмінної пропозиції грошей попит на гроші зменшиться, точка рівноваги зміститься з точки в точку . Це призведе до зменшення ставки відсотка від до . Якщо ж спостерігатиметься зростання попиту на гроші від до , то рівновага зміститься з точки в точку . Внаслідок цього відсоткова ставка теж зросте від до .
На графіку 11.11, схема б) представлена ситуація, коли центральний банк намагається стабілізувати відсоткову ставку . Нехай спочатку рівновазі на грошовому ринку відповідала точка . При зменшенні попиту на гроші крива змістилась до , а точка рівноваги перемістилась з точки в точку , що зумовило зменшення пропозиції грошей з до . Якщо ж попит на гроші зросте від до , точка рівноваги переміститься з точки в точку , це спричинить зростання пропозиції грошей від
На графіку 11.11, схема в) зображено ситуацію, коли НБУ одночасно проводить політику зміни попиту і пропозиції грошей. Зменшення попиту призводить до зменшення пропозиції грошей і ставки відсотка. І навпаки
Графік 11.11, схема г) характеризує ситуацію, коли НБУ намагається стабілізувати відсоткову ставку на рівні (якщо її рівень високий, це негативно впливає на схильність до інвестування). Щоб досягти мети, необхідно мати рівновагу на грошовому ринку у точці . Якщо обсяги ВВП зменшаться або рівень цін понизиться, то крива попиту на гроші зсунеться вліво і відсоткова ставка буде меншою . Це зумовить зростання цін на облігації. НБУ почне їх продавати, доки пропозиція грошей не зменшиться до , що підвищить ставку відсотка до , а рівновага буде у точці .
до .
Якщо ж крива попиту на гроші зміститься праворуч до , що зумовить зростання відсоткової ставки до ,то НБУ, метою якого є стабілізація відсоткових ставок, змушений буде купувати державні облігації до тих пір, доки пропозиція грошей не досягне рівня , а ставка відсотка не знизиться до у точці .
Аналіз графіків дозволяє зробити висновок: стабілізувати пропозицію грошей і відсоткові ставки водночас неможливо. Стабілізація пропозиції грошей автоматично спричиняє коливання відсоткової ставки. І навпаки. Вибір варіантів та ефект грошово-кредитної політики значною мірою залежить від причин, що зумовили зміну обсягу попиту на гроші (рис.11.12).
Рис. 11.12. Ефект зміни попиту на гроші: а – переважно жорстка монетарна політика; б – переважно гнучка монетарна політика
Монетарна політика, спрямована на обмеження зростання рівня цін в економіці, називається політикою «дорогих грошей». Цю політику НБУ здійснює шляхом: продажу цінних паперів на відкритому ринку, збільшення облікової ставки, збільшення норми обов’язкових банківських резервів. Ефектом цих дій є зменшення надлищкових резервів комерційних банків та зниження величини грошового мультиплікатора, а відповідно скорочення і пропозиції грошей, що є обмежувачем для зростання цін. За цих умов крива буде вертикальною, або такою, що наближається до вертикальної (рис.11.12 а).
Політику, спрямовну на зростання реальних обсягів національного виробництва та рівня зайнятості, називають стимулюючою монетарною політикою, або політикою «дешевих грошей». Для досягнення цієї мети НБУ збільшує грошову масу – шляхом викупу державних цінних паперів на відкритому ринку, зниження облікової ставки, зменшення норми обов’язкових банківських резервів. У цій ситуації крива буде пологою або горизонтальною (рис.11.12 б).
Нехай центральний банк через монетарну політику прагне вплинути на обсяг національного виробництва у напрямку його зростання. Для цього НБУ повинен збільшити обсяг реальної пропозиції грошей . Такий крок НБУ зумовить зменшення відсоткової ставки на грошовому ринку. Низькі ставки відсотка сприяють інвестиційній активності, що зумовить мультиплікативне зростання сукупних витрат і призведуть до зростання обсягів національного виробництва і доходу. Схематично цей процес можна зобразити так:
Слід зазначити, що ефект цього механізму грошово-кредитної політики може бути негативним, тому що викладені вище заходи, впливаючи на одні макроекономічні показники, автоматично змінюють й інші. Наприклад, зміна відсоткових ставок вплине також на рівень валютного курсу, який, у свою чергу, спричинить зміни сукупних витрат. До того ж зміни останніх відбудуться і через ефект багатства.
Ефект багатства грунтується на тому, що зміна ринкової вартості активів (фінансових і реальних) впливає на багатство, але за методикою системи національних рахунків (СНР) не враховується як дохід, оскільки відображає перерозподільчі відносини.
Ефект багатства є наслідком впливу відсоткової ставки на ціну акцій та облігацій. Цей ефект можна представити схемою:
де – зростання грошової маси;
– зниження відсоткової ставки;
– збільшення відсоткової ставки;
– зростання вартості цінних паперів та вартості землі і майна ;
– зростання зарплати та багатства домогосподарств;
– зростання поточного споживання;
– зростання реального обсягу виробництва і доходу.
Механізми впливу монетарної політики на обсяг національного виробництва можна подати іншою схемою:
де – відношення (коефіцієнт) ринкової вартості підприємства на фондовому ринку до його відновної вартості.
Звернемо увагу, що пропозиція грошей знаходиться під впливом не тільки відсоткової ставки, норми обов’язкового резервування та операцій на відкритому ринку, а й співвідношення готівки і депозитів , на яке НБУ не може вплинути. Політику НБУ ускладнюють і часові лаги (запізнена реакція).
Ефективність грошово-кредитної політики значною мірою визначається довірою господарюючих суб’єктів до політики НБУ та ступенем його незалежності від уряду.
Підсумовуючи сказане, зробимо висновки:
ефективність монетарної політики оцінити досить важко з причини значних опосередкованих передавальних механізмів;
монетарна політика може відчутно впливати на економіку у короткостроковому періоді;
в довгостроковому періоді зміна пропозиції грошей впливає на рівень цін та номінальний обсяг виробництва і не впливає на реальний його обсяг.
На сучасному етапі розвитку України монетарна політика може дати позитивний ефект за умови:
забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні як монетарної передумови економічного зростання;
утримання рівня інфляції в межах до 5%;
нарощування золотовалютних резервів;
поліпшення структури грошової маси та оптимізації рівня монетизації економіки;
зниження ціни кредитних ресурсів;
стимулювання розвитку фондового ринку;
зростання довіри кредиторів і вкладників до банківської системи;
розширення безготівкової форми розрахунків тощо.