- •П ередмова
- •Заліковий модуль 1. Макроекономічні індикатори та ринкові механізми Змістовий модуль 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Обмеженість ресурсів, вибір і основні проблеми економіки
- •1.3. Економічні цілі суспільства, економічні системи
- •1.4. Кругооборот у закритій приватній економіці
- •1.5. Модель кругообороту закритої економіки за участю держави
- •1.6. Кругооборот у відкритій економіці
- •9. Основним методом макроекономіки є:
- •10. Макроекономічні моделі будуються з метою:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Змістовий модуль 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Концептуальні принципи системи національних рахунків
- •2.2. Зміст національних рахунків
- •2.3. Класифікація макроекономічних показників
- •2.4. Структура валового випуску за секторами економіки
- •2.5. Способи визначення величини ввп
- •2.6. Методи розрахунку похідних від ввп макроекономічних показників
- •2.7. Система трансфертів в Україні
- •2.8. Макроекономічні показники запасів
- •2.9. Система оцінювання економічних операцій і показників
- •2.10. Суспільний добробут та проблеми його кількісного визначення
- •2.11. Нові макроекономічні показники
- •2.12. Структура національного ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •1. Прокоментуйте наведені нижче твердження. Висловіть власну точку зору:
- •2. Використовуючи дані національних рахунків, розрахуйте: ввп за методом витрат, чвп і національний дохід.
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 3. Ринок праці
- •3.1. Структура населення та форми зайнятості
- •3.2. Механізм ринку праці
- •3.3. Неокласична та кейнсіанська теорії зайнятості
- •3.4. Безробіття: функції, рівень, форми
- •3.5. Наслідки безробіття, закон Оукена
- •3.6. Вартість робочої сили та державне регулювання заробітної плати
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 4 товарний ринок
- •4.1. Попит споживачів на товари як прояв їх потреб
- •4.2. Чинники попиту на товари
- •4.3. Класифікація, стандартизація і якість товару
- •4.4. Загальна характеристика товарного ринку
- •4.5. Суб’єкти товарного ринку і його інфраструктури
- •4.6. Кейнсіанська теорія рівноваги товарного ринку
- •4.7. Особливості моделі рівноваги Хікса
- •4.8. Класична модель рівноваги на товарному ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 5. Грошовий ринок
- •5.1. Сучасні грошово-кредитні системи
- •5.2. Фінансово-кредитні небанківські посередники
- •5.3. Зміст та структура грошової маси
- •5.4. Грошовий ринок
- •5.5. Попит на гроші за класичною теорією
- •5.6. Кейнсіанська концепція попиту на гроші
- •5.7. Сучасні теорії попиту на гроші
- •5.8. Пропозиція грошей та чинники, що її визначають
- •5.9. Мультиплікація депозитів та банківських кредитів
- •5.10. Рівновага на грошовому ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль II. Теорії функціонування і розвитку макроекономічних систем Змістовий модуль 6. Інфляційний механізм
- •6.1. Сутність і вимірювання інфляції
- •6.2.Типи інфляції
- •6.3. Класифікація та ознаки інфляції
- •6.4. Дефляція
- •6.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •6.6. Інфляція і державні інтереси
- •6.7. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива а.Філліпса
- •6.8. Антиінфляційна політика держави та політика зайнятості
- •10. Антиінфляційна стратегія не передбачає:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 7. Споживання домогосподарств
- •7.1. Загальна характеристика споживання і заощадження
- •7.2. Функції споживання та заощаджень
- •7.3. Теорія споживання Дж. М.Кейнса
- •7.4. Модель споживання і. Фішера
- •7.5. Модель життєвого циклу ф. Модильяні
- •7.6. Теорія поведінки споживача м. Фрідмена
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 8. Приватні інвестиції
- •8.1. Сутність та види інвестування
- •8.2. Джерела та чинники інвестицій
- •8.3. Кейнсіанська концепція автономних інвестицій
- •8.4. Неокласична теорія автономних інвестицій
- •8.5. Мультиплікатор інвестицій
- •8.6.Графічний аналіз мультиплікатора інвестицій
- •8.7. Модель «інвестиції – заощадження»
- •8.8. Індуційовані інвестиції, модель акселератора
- •8.9. Інвестиційна привабливість України
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 9. Сукупні витрати і ввп
- •9.1. Сукупні витрати: зміст та структура
- •9.2. Складові сукупного попиту та його чинники
- •9.3. Крива сукупного попиту ad
- •9.4. Сукупна пропозиція: зміст та крива
- •9.5. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції, ефект храповика
- •9.6. Умови рівноважного обсягу виробництва
- •9.7. Відхилення рівноважного ввп в умовах повної зайнятості
- •9.8. Мультиплікатор витрат моделі ad - as
- •9.9. Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринках
- •9.10. Умови рівноваги трьох ринків за моделлю Хікса - Хансена
- •9.11. Неокласична модель загальної макроекономічної рівноваги (зер)
- •9.12.Кейнсіанська модель загальноекономічної рівноваги
- •9.13. Порівняльна характеристика концепцій зер
- •Порівняльна характеристика моделей зер
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль ііі. Макроекономічна динаміка та державна політика Змістовий модуль 10. Економічна динамика
- •10.1. Зміст, джерела, типи та фактори економічного зростання
- •10.2. Модель економічного зростання є. Домара
- •10.3. Модель економічного розвитку р. Харрода
- •10.4. Неокласична модель економічної динаміки р. Солоу
- •10.5. Вплив на економічну динаміку приросту населення та технологічного прогресу
- •8. Що не впливає на підвищення продуктивності праці?
- •9. Модель Солоу не припускає:
- •10. Що не є аргументом супротивників економічного зростання?
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі і питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістолвий модуль 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •11.1. Функції, які ринок не виконує
- •11.2. Об’єктивна необхідність втручання держави в економіку
- •11.3. Теорія суспільного вибору
- •11.4. Зміст, цілі та інструменти макроекономічної політики держави
- •11.5. Теорія макроекономічної політики я.Тінбергена
- •11.6. Теорія економічної політики р.Манделла
- •11.7. Ефективність економічної політики держави
- •11.8. Зміст, види та завдання фіскальної політики
- •11.9. Державний бюджет, вплив податкової політики на макроекономічну ситуацію
- •11.10. Державні витрати, їх вплив на економіку
- •11.11. Обмеження державного бюджету, концепції його балансування
- •11.12. Державний борг, його вплив на економіку
- •11.13. Взаємозв’язок грошово-кредитних та фіскальних інструментів державного регулювання економіки
- •11.14. Концепції грошово-кредитної (монетарної) політики, функції нбу
- •11.15. Прямі засоби впливу нбу на пропозицію грошей
- •11.16. Опосередковані засоби монетарної політики
- •11.17. Механізми нбу по стабілізації грошової маси та відсоткової ставки
- •11.18. Державне регулювання підприємництва та інвестиційно-інноваційної діяльності
- •19. Згідно з концепцією мультиплікатора збалансованого бюд-жету, рівне за обсягом скорочення податків і державних закупівель:
- •20. Прямий зв’язок між чистими податковими надходження-ми і реальним чвп:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •12.2. Залежність іноземних інвестицій від внутрішньої відсоткової ставки
- •12.3. Вплив валютного курсу на обсяг зовнішніх запозичень
- •12.4. Вплив експортно-імпортних операцій на економіку країни
- •12.5. Модель рівноваги Манделла-Флемінга для малої відкритої економіки
- •12.6. Методи визначення та режими валютних курсів
- •12.7. Девальвація національної валюти
- •12.8. Вплив валютного курсу на економічну політику держави
- •1. За останні півстоліття рівень відкритості національних економік:
- •2. Що не є аргументом прихильників протекціонізму?
- •3. До чинників, які сприяли швидкому зростанню міжнародної торгівлі в останні десятиріччя, не належить:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
6.3. Класифікація та ознаки інфляції
Інфляція – багатофакторний, багатовимірний і складний соціально – економічний процес, властивий ринковій економіці, який може бути спричинений різними подіями, мати різні ознаки.
Як видно з табл. 6.2. залежно від темпів інфляції та її згубного впливу на економіку, виділяють помірну (повзучу), галопуючу та гіперінфляцію. Кількісне вимірювання зазначених форм інфляції таке:
помірній інфляції властивий не надто швидкий темп зростання рівня цін (до 10 % за рік);
галопуюча інфляція характеризується різким зростанням цін від 10 до 200 % річних;
гіперінфляція характеризується темпом зростання цін понад 200 % річних.
Варто зазначити, що кількісна характеристика форм інфляції залежно від швидкості зростання рівня цін – важлива, але не визначальна. Найважливішого значення набуває з’ясування впливу різних форм інфляції на економічну поведінку суб’єктів господарювання та на економіку в цілому. При помірній інфляції підприємці та фінансові структури ще можуть адекватно реагувати на зміни, що відбуваються на ринку. Відповідним чином може реагувати й уряд, коригуючи свою соціально – економічну політику.
Прихильники кейнсіанської теорії схильні вважати, що помірна інфляція сприяє економічному розвитку, активізує підприємницьку діяльність і не має небезпечного впливу на економіку. Характерною ознакою повзучої інфляції є її передбачуваність, наявність необхідного часу для маневрування, узгодженості дій промислового та фінансового капіталу. Ця форма інфляції створює певну напруженість у нестійких економічних структурах, але небезпеки для всієї економічної системи, її стабільності не створює.
Таблиця 6.2
Класифікація інфляції за різними критеріями
№ з\п |
Критерії класифікації |
Види інфляції |
1 |
Причини, що породжують інфляцію |
- інфляція пропозиції (витрат) |
2 |
Темпи зростання цін та згубність впливу на економіку |
- помірна (повзуча); - галопуюча; - гіперінфляція |
3 |
Масштаби поширення |
- регіональна; - національна; - світова |
4 |
Здатність держави впливати на інфляцію |
- контрольована; - неконтрольована |
5 |
Інтенсивність втручання держави у сферу грошового обігу |
- відкрита; - подавлена (прихована); - підкріплена та непідкріплена діями уряду |
6 |
Здатність адаптації економіки до темпів зростання цін |
- збалансована; - незбалансована |
7 |
Сподівання (очікування) економічних суб’єктів стосовно тенденцій та темпів зміни рівня цін |
- очікувана (передбачувана, сподівана, прогнозована); -неочікувана (непередбачувана, несподівана, непрогнозована) |
8 |
Міра відкритості економіки |
- внутрішня - зовнішня (імпортована) |
9 |
Обумовленість впливом держави на різні сфери |
- кредитна; - структурна; - зумовлена податками; - зумовлена зростанням зарплати |
10 |
Сила тиску профспілок на ринок праці |
- нова інфляція |
Галопуюча інфляція – це така ситуація в економіці, коли:
підприємці постійно підвищують ціни;
банки неухильно підвищують плату за кредит, тому падає купівельна спроможність населення;
економіка перебуває у фазі такого напруження, коли на межі можливого здійснюється регулювання та координація міжгалузевих зв’язків;
постійно коригується соціальна політика.
Отже, при галопуючій інфляції можливостей для узгодження дій стає обмаль, передбачуваність і стабільність розвитку обмежена. Якщо економіка не втрималась у межах галопуючої інфляції й остання продовжує прискорюватись, вона переходить у форму гіперінфляції. Галопуюча інфляція означає кризу грошової системи, гіперінфляція – її крах. Наслідки гіперінфляції:
руйнуються господарські зв’язки;
масово банкрутують підприємства;
припиняють діяльність підприємці.
Населення панікує, втрачає будь-яку довіру до національної валюти та до обіцянок уряду. Люди «тікають» від грошей і «ганяються» за товарами, стимулюючи тим самим прискорення руху грошової маси та штучного зростання сукупного попиту. Все це згубно впливає на економічну ситуацію, посилюючи гіперінфляційні процеси. Але змінити «парадоксальність» поведінки споживачів закликами влади неможливо.
Інфляційні очікування породжують інфляцію навіть тоді, коли об’єктивних умов для її існування немає. За наявністю таких умов інфляційні очікування посилюють інфляційний процес. Попит стає ажіотажним, ціни невпинно зростають, гроші стрімко втрачають свою вартість, їх прагнуть швидше позбутись, розкручуючи гіперінфляційну спіраль.
Розглянуті вище ознаки властиві відкритій інфляції, яку можна вимірювати, аналізувати, зіставляти різні варіанти її приборкання та усунення. Можлива також є ще прихована (подавлена) інфляція – стан в економіці, коли зростання рівня не спостерігається, але є дефіцит товарів та послуг, має місце штучне обмеження споживчого попиту. Ознаки прихованої інфляції:
тимчасове заморожування доходів та цін;
встановлення тотального державного контролю за цінами;
встановлення цін на рівні «стелі» та «підлоги» тощо.
Прихована інфляція не може бути виміряна безпосередньо, але є опосередковані її ознаки:
зниження рівня товарно-матеріальних запасів;
втрати часу на пошук необхідних товарів;
погіршення співвідношення між «вимушеними» заощадженнями та величиною касових залишків тощо.
Прикладом прихованої інфляції може слугувати економіка 80-х рр. колишнього Радянського Союзу, коли кожний четвертий радянський карбованець, а в 1985-1990 рр. кожний третій не мав товарного забезпечення.
Уявлення економічних суб’єктів про рівень цін у майбутньому суттєво впливають на їхню поведінку. Осмислення впливу інфляційних очікувань на економічну поведінку суб’єктів макроекономіки знайшло своє відображення в теоріях адаптивних та раціональних очікувань.
Теорія адаптивних очікувань ґрунтується на передумові, що формування уявлень про майбутній стан економіки у суб’єктів господарювання відбувається на основі екстраполяції (пролонгування) тенденцій розвитку економічних процесів у минулому на майбутнє. Стисло кредо представників цієї теорії можна сформулювати так: «Люди вчаться на набутому досвіді».
Теорія раціональних очікувань пояснює мотиви очікування суб’єктів господарювання стосовно майбутнього економічної системі як на основі екстраполяції тенденцій попереднього періоду, так і на основі можливостей майбутнього.
Противники цієї теорії критикують її: раціональні очікування можуть формувати доктори економічних наук, а не пересічні учасники економічного процесу. А прихильники даної теорії підкреслюють, що хоча індивіди не мають достатнього рівня знань та економічної інформації, щоб бути здатними формувати раціональні очікування, але ті суб’єкти, які в силу свого становища змушені приймати виважені управлінські рішення, що до економіки в цілому, зобов’язані цікавитись необхідною інформацією та звертатись до експертів за консультаціями з приводу можливих тенденцій економіки у майбутньому. До таких суб’єктів належать керівники корпорацій, президенти компаній, промислових та фінансових об’єднань.