- •П ередмова
- •Заліковий модуль 1. Макроекономічні індикатори та ринкові механізми Змістовий модуль 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Обмеженість ресурсів, вибір і основні проблеми економіки
- •1.3. Економічні цілі суспільства, економічні системи
- •1.4. Кругооборот у закритій приватній економіці
- •1.5. Модель кругообороту закритої економіки за участю держави
- •1.6. Кругооборот у відкритій економіці
- •9. Основним методом макроекономіки є:
- •10. Макроекономічні моделі будуються з метою:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Змістовий модуль 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Концептуальні принципи системи національних рахунків
- •2.2. Зміст національних рахунків
- •2.3. Класифікація макроекономічних показників
- •2.4. Структура валового випуску за секторами економіки
- •2.5. Способи визначення величини ввп
- •2.6. Методи розрахунку похідних від ввп макроекономічних показників
- •2.7. Система трансфертів в Україні
- •2.8. Макроекономічні показники запасів
- •2.9. Система оцінювання економічних операцій і показників
- •2.10. Суспільний добробут та проблеми його кількісного визначення
- •2.11. Нові макроекономічні показники
- •2.12. Структура національного ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •1. Прокоментуйте наведені нижче твердження. Висловіть власну точку зору:
- •2. Використовуючи дані національних рахунків, розрахуйте: ввп за методом витрат, чвп і національний дохід.
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 3. Ринок праці
- •3.1. Структура населення та форми зайнятості
- •3.2. Механізм ринку праці
- •3.3. Неокласична та кейнсіанська теорії зайнятості
- •3.4. Безробіття: функції, рівень, форми
- •3.5. Наслідки безробіття, закон Оукена
- •3.6. Вартість робочої сили та державне регулювання заробітної плати
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 4 товарний ринок
- •4.1. Попит споживачів на товари як прояв їх потреб
- •4.2. Чинники попиту на товари
- •4.3. Класифікація, стандартизація і якість товару
- •4.4. Загальна характеристика товарного ринку
- •4.5. Суб’єкти товарного ринку і його інфраструктури
- •4.6. Кейнсіанська теорія рівноваги товарного ринку
- •4.7. Особливості моделі рівноваги Хікса
- •4.8. Класична модель рівноваги на товарному ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 5. Грошовий ринок
- •5.1. Сучасні грошово-кредитні системи
- •5.2. Фінансово-кредитні небанківські посередники
- •5.3. Зміст та структура грошової маси
- •5.4. Грошовий ринок
- •5.5. Попит на гроші за класичною теорією
- •5.6. Кейнсіанська концепція попиту на гроші
- •5.7. Сучасні теорії попиту на гроші
- •5.8. Пропозиція грошей та чинники, що її визначають
- •5.9. Мультиплікація депозитів та банківських кредитів
- •5.10. Рівновага на грошовому ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль II. Теорії функціонування і розвитку макроекономічних систем Змістовий модуль 6. Інфляційний механізм
- •6.1. Сутність і вимірювання інфляції
- •6.2.Типи інфляції
- •6.3. Класифікація та ознаки інфляції
- •6.4. Дефляція
- •6.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •6.6. Інфляція і державні інтереси
- •6.7. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива а.Філліпса
- •6.8. Антиінфляційна політика держави та політика зайнятості
- •10. Антиінфляційна стратегія не передбачає:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 7. Споживання домогосподарств
- •7.1. Загальна характеристика споживання і заощадження
- •7.2. Функції споживання та заощаджень
- •7.3. Теорія споживання Дж. М.Кейнса
- •7.4. Модель споживання і. Фішера
- •7.5. Модель життєвого циклу ф. Модильяні
- •7.6. Теорія поведінки споживача м. Фрідмена
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 8. Приватні інвестиції
- •8.1. Сутність та види інвестування
- •8.2. Джерела та чинники інвестицій
- •8.3. Кейнсіанська концепція автономних інвестицій
- •8.4. Неокласична теорія автономних інвестицій
- •8.5. Мультиплікатор інвестицій
- •8.6.Графічний аналіз мультиплікатора інвестицій
- •8.7. Модель «інвестиції – заощадження»
- •8.8. Індуційовані інвестиції, модель акселератора
- •8.9. Інвестиційна привабливість України
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 9. Сукупні витрати і ввп
- •9.1. Сукупні витрати: зміст та структура
- •9.2. Складові сукупного попиту та його чинники
- •9.3. Крива сукупного попиту ad
- •9.4. Сукупна пропозиція: зміст та крива
- •9.5. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції, ефект храповика
- •9.6. Умови рівноважного обсягу виробництва
- •9.7. Відхилення рівноважного ввп в умовах повної зайнятості
- •9.8. Мультиплікатор витрат моделі ad - as
- •9.9. Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринках
- •9.10. Умови рівноваги трьох ринків за моделлю Хікса - Хансена
- •9.11. Неокласична модель загальної макроекономічної рівноваги (зер)
- •9.12.Кейнсіанська модель загальноекономічної рівноваги
- •9.13. Порівняльна характеристика концепцій зер
- •Порівняльна характеристика моделей зер
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль ііі. Макроекономічна динаміка та державна політика Змістовий модуль 10. Економічна динамика
- •10.1. Зміст, джерела, типи та фактори економічного зростання
- •10.2. Модель економічного зростання є. Домара
- •10.3. Модель економічного розвитку р. Харрода
- •10.4. Неокласична модель економічної динаміки р. Солоу
- •10.5. Вплив на економічну динаміку приросту населення та технологічного прогресу
- •8. Що не впливає на підвищення продуктивності праці?
- •9. Модель Солоу не припускає:
- •10. Що не є аргументом супротивників економічного зростання?
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі і питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістолвий модуль 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •11.1. Функції, які ринок не виконує
- •11.2. Об’єктивна необхідність втручання держави в економіку
- •11.3. Теорія суспільного вибору
- •11.4. Зміст, цілі та інструменти макроекономічної політики держави
- •11.5. Теорія макроекономічної політики я.Тінбергена
- •11.6. Теорія економічної політики р.Манделла
- •11.7. Ефективність економічної політики держави
- •11.8. Зміст, види та завдання фіскальної політики
- •11.9. Державний бюджет, вплив податкової політики на макроекономічну ситуацію
- •11.10. Державні витрати, їх вплив на економіку
- •11.11. Обмеження державного бюджету, концепції його балансування
- •11.12. Державний борг, його вплив на економіку
- •11.13. Взаємозв’язок грошово-кредитних та фіскальних інструментів державного регулювання економіки
- •11.14. Концепції грошово-кредитної (монетарної) політики, функції нбу
- •11.15. Прямі засоби впливу нбу на пропозицію грошей
- •11.16. Опосередковані засоби монетарної політики
- •11.17. Механізми нбу по стабілізації грошової маси та відсоткової ставки
- •11.18. Державне регулювання підприємництва та інвестиційно-інноваційної діяльності
- •19. Згідно з концепцією мультиплікатора збалансованого бюд-жету, рівне за обсягом скорочення податків і державних закупівель:
- •20. Прямий зв’язок між чистими податковими надходження-ми і реальним чвп:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •12.2. Залежність іноземних інвестицій від внутрішньої відсоткової ставки
- •12.3. Вплив валютного курсу на обсяг зовнішніх запозичень
- •12.4. Вплив експортно-імпортних операцій на економіку країни
- •12.5. Модель рівноваги Манделла-Флемінга для малої відкритої економіки
- •12.6. Методи визначення та режими валютних курсів
- •12.7. Девальвація національної валюти
- •12.8. Вплив валютного курсу на економічну політику держави
- •1. За останні півстоліття рівень відкритості національних економік:
- •2. Що не є аргументом прихильників протекціонізму?
- •3. До чинників, які сприяли швидкому зростанню міжнародної торгівлі в останні десятиріччя, не належить:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
Змістовий модуль 9. Сукупні витрати і ввп
9.1. Сукупні витрати: зміст та структура
Як розглянуто у змістовому модулі 4, на товарному ринку зустрічаються два типи контрагентів – покупці і продавці. Між ними завязуються товарні відносини, в основі яких індивідуальний попит на окремий товар. Сукупність індивідуальних витрат доходу на певні товари утворює ринковий попит на них. Саме попит (сукупні витрати) є головним стимулом для виробників товарів та послуг.
Макрорівень передбачає розгляд попиту та пропозиції як агрегованих показників в межах національного рахунку. Агрегування – укрупнення, синтезування, підсумовування в одному узагальнюючому показнику багатьох індивідуальних; їх об’єднання в одну групу. За цих умов обсяг товарів, що пропонуються, – сукупна пропозиція – набуває обсягу річного ВВП (річного обсягу національного виробництва), який може визначатись поточними (ВВП н.) або зіставними (ВВП р.) цінами. У формулах, на графіку сукупна пропозиція позначається символом AS.
Платоспроможний попит на макрорівні набуває форми сукупних витрат (всіх покупців: домогосподарств, підприємств, держави та закордону) на запропонований ринку вироблений національний продукт. На графіку обсяг сукупного попиту позначається символом AD.
Залежність між сукупним попитом і рівнем цін (РЦ) обернена, а між сукупною пропозицією і рівнем цін – пряма (як і в залежностях попиту та пропозиції і ціни на окремий товар). За умов узгодженості сукупного попиту і сукупної пропозиції встановлюється рівновага на національному ринку:
У закритій економіці сукупний попит визначається, як загальна вартість товарів та послуг, на які виявляють попит вітчизняні резиденти за певного рівня цін. Цей показник дорівнює сумі споживчого попиту домогосподарств (С), інвестиційного попиту підприємницького сектору (І) та попиту держави (G). Взаємозв’язок складових сукупного попиту закритої економіки описується тотожністю (АD закр):
(9.1)
У відкритій економіці сукупний попит визначається як загальний обсяг вітчизняних товарів, попит на які за певного рівня цін виявлять як вітчизняні, так і закордонні покупці. Структура сукупного попиту у відкритій економіці відображається рівнянням:
(9.2)
де NE – чистий експорт, який визначається як різниця між експортом (E;X) та імпортом (Z;M), тобто:
або (9.3)
Складність визначення сукупного попиту у відкритій економіці полягає в тому, що на цей показник впливає ряд чинників:
система обмінних курсів (плаваючі чи фіксовані);
ступінь вза ємозамінності у споживанні вітчизняних та зарубіжних товарів;
ступінь відкритості економіки міжнародному руху капіталу тощо.
9.2. Складові сукупного попиту та його чинники
Як зазначено вище, сукупний попит складається з:
споживчого (витрати домогосподарств на свої потреби);
інвестиційного (витрати підприємств на розвиток свого бізнесу);
попиту держави (витрати з державного бюджету);
попиту закордону (витрати іноземних споживачів українських товарів та послуг).
Споживчий попит домогосподарств є платоспроможним попитом домогосподарств на товари споживчого призначення. Залежність споживчого попиту (С) від рівня цін (Р) обернена. Це означає, що зі зростанням рівня цін (за інших однакових умов) споживчий попит зменшиться, і навпаки.
Графічно ця залежність зображена на рис. 9.1. На осі абсцис відкладається значення реального обсягу споживання, а на осі ординат – рівень цін (дефлятор, індекс цін). Будь-яка точка кривої (С) вказує на значення номінального обсягу споживчого попиту (млрд грн) за певного рівня цін на товари та послуги.
Рух по кривій від точки М до точки N означає збільшення споживчого попиту на величину зумовлену зменшенням рівня цін від PM до PN.
Якщо ж ціни зростатимуть від точки N до точки M, то споживчий попит зміститься ліворуч (від точки QCN до точки QCM ) і означатиме зменшення його обсягу на величину ΔQC. Причиною зменшення споживчого попиту буде скорочення реальної грошової маси на руках у домогосподарств (реальних грошових залишків). Це означає, що вони зможуть при вищому рівні цін придбати менше товарів споживчого призначення. Зниження рівня купівельної спроможності населення внаслідок зменшення реальних грошових залишків називається ефектом реальних залишків, або ефектом багатства. Цей ефект пояснює відємний нахил кривої споживчого попиту.
Рис.9.1. Залежність споживчого попиту домогосподарств від рівня цін
Споживчий попит відчуває на собі вплив також нецінових чинників (детермінантів): 1) чисельності населення; 2) рівня поточних факторних доходів; 3) рівня податків та трансфертних платежів; 4) рівня добробуту, який визначається наявністю фінансових активів (акцій, облігацій та інших цінних паперів) і нерухомості (землі, будівель тощо) та доходами від них; 5) наявності або відсутності заборгованості у споживачів; 6) оптимістичних та песимістичних очікувань покупців.
Графічно зміна споживчого попиту, зумовлена неціновими детермінантами, зображена на рис. 9.2.
Зміщення кривої споживчого попиту завжди зумовлене неціновими чинниками. Як видно з рис. 9.2., точки , та відображають однаковий рівень цін, але різний споживчий попит (відповідно точки , і ).
Зміщення кривої споживчого попиту вгору праворуч означає зростання його, а ліворуч вниз – зменшення сукупного попиту.
Розглянемо детальніше вплив кожного із нецінових факторів на споживчий попит домогосподарств. Чисельність населення, рівень факторних доходів та рівень соціальних трансфертів прямо пропорційно впливають на споживчий попит. Збільшення цих показників зміщує криву споживчого попиту праворуч, незалежно від рівня цін.
Рис. 9.2. Зміна споживчого попиту домогосподарств, зумовлена неціновими чинниками
Чим більше податки, тим менша купівельна спроможність домогосподарств, і навпаки, чим менші податки, тим більший споживчий попит. Отже, зменшення оподаткування зміщує криву споживчого попиту праворуч, а зростання – ліворуч.
Вплив добробуту на споживчий попит проявляється через різку зміну цін на фінансові активи та нерухомість. Різке зменшення цін на нерухомість та цінні папери підвищує попит на них, що зумовлює зменшення попиту на споживчі товари та послуги (крива зміститься ліворуч), і навпаки.
Глибока диференціація доходів у суспільстві означає, що частка осіб із досить високими доходами незначна, а частка з низькими доходами – велика. У міру стрімкого зростання доходів схильність до споживання зменшується (це стосується найбагатших), а можливості бідних розширювати споживання обмежені їхніми низькими доходами. Тому поглиблення диференціації доходів зменшує обсяг спожиічих витрат і зміщує криву AD ліворуч.
Наявність заборгованості та її обсяг щодо старих зобов’язань зменшує поточний споживчий попит, зміщує криву ліворуч. Зменшення боргу або його відсутність зміщує її праворуч.
Очікування споживачів впливають на їх поведінку залежно від того які вони: оптимістичні чи песимістичні. Якщо споживачі очікують падіння рівня реальних доходів, то їх попит буде зменшуватись, і навпаки. Отже оптимістичні очікування зміщують криву споживчого попиту праворуч, а песимістичні – ліворуч.
Розглянемо другий структурний елемент сукупного попиту – інвестиційний попит (Di). Інвестиційні витрати пов’язані зі збільшенням реального капіталу (засобів виробництва). Отже, інвестиційний попит залежить від рівня цін на засоби виробництва.
Крім того, на інвестиційний попит впливають і нецінові чинники: 1) обсяг виробництва, 2) величина відсоткової ставки, 3) рівень податкової ставки, 4) технологічні зміни, 5) наявність надлишкових виробничих потужностей, 6) коливання ділової активності, 7) очікування інвесторів.
Інвестиційний попит перебуває в прямій залежності від обсягу виробництва, оскільки нарощування обсягів як споживчих, так і інвестиційних товарів вимагає збільшення закупівель засобів виробництва як для першого, так і для другого підрозділів суспільного виробництва. Цей чинник зміщує криву інвестиційного попиту праворуч при зростанні обсягів виробництва, і навпаки.
Ставка відсотка (r) може виступати і як ціновий фактор (за умови незмінної пропозиції грошей), і як неціновий – при зміні пропозиції грошей.
Зміна величини відсоткової ставки в другому випадку пов’язана не зі зміною рівня цін, а зі зміною пропозиції грошей. Зростання позичкової ставки означає подорожчання грошей, як наслідок – обмеження кредиту, що зменшує інвестиційний попит і зміщує криву ліворуч; і навпаки: зменшення відсоткової ставки – зміщує праворуч.
Аналогічно на інвестиційний попит впливають податки. Зростання податків зменшує інвестиційний попит і зміщує криву ліворуч, та навпаки.
Технологічні зміни впливають, як правило, на інвестиційний попит у бік його зростання (зміщення кривої праворуч).
Наявність надлишкових виробничих потужностей стримує фірми від здійснення інвестицій. Зменшення або відсутність їх збільшує інвестиційний попит (лінія зміщується вправо).
На інвестиційний попит впливає ступінь ділової активності. Пожвавлення активності господарських суб’єктів стимулює і збільшує інвестиційний попит, зміщуючи криву праворуч, і навпаки.
Очікування інвесторів стосовно економічної кон’юнктури впливають у бік зростання (зміщення праворуч) інвестиційного попиту, якщо вони оптимістичні, і ведуть до зниження (зміщення ліворуч), якщо вони песимістичні (рис. 9.3.).
Попит держави. Урядові витрати (G) виступають як екзогенна, наперед задана величина, визначена державним бюджетом. У найбільш загальному вигляді попит держави (Dq) має такі складові:
витрати держави на закупівлю товарів та послуг, пов’язаних зі створенням суспільних благ (національна безпека, транспорт, зв'язок, судочинство, охорона здоров’я, освіта, житлове будівництво тощо);
витрати держави, пов’язані з формуванням державних резервів;
витрати, пов’язані з наданням соціальних трансфертів (пенсії, стипендії, субсидії, виплати у зв’язку з безробіттям тощо). Збільшення вищеозначених витрат держави зміщують криву вправо. А витрати на оплату відсоткових платежів, пов’язаних із обслуговуванням державного боргу зсувають криву вліво.
Обсяг
товарів і послуг Q
ВВП
Dq
Як видно, величина сукупного попиту перебуває у прямо пропорційній залежності від перших чотирьох елементів державних витрат та у зворотній залежності від платежів, пов’язаних з обслуговуванням зовнішнього боргу.
Попит закордону (Dxn) виявляється як витрати на чистий експорт за умови, що попит на імпорт входить у попередні компоненти сукупного попиту: споживчий, інвестиційний та попит держави.
Попит закордону на товари і послуги України залежить від реальних умов обміну (θ), тобто від співвідношення цін на вітчизняні та закордонні товари та обмінного курсу національної валюти. Цей зв'язок виражається формулою:
(9.4)
де θ – реальні умови обміну;
P – рівень цін на національному ринку товарів;
PZ – рівень цін на товарному ринку за кордоном;
q – обмінний курс вітчизняної валюти.
Чим більший показник θ, тим сприятливіші умови обміну для України, оскільки за одиницю вітчизняних благ стає можливим отримання більшої кількості валюти і імпортних благ. Але для країн-імпортерів українських товарів це означає відносне їх подорожчання, що зумовлює зменшення експорту України.