- •П ередмова
- •Заліковий модуль 1. Макроекономічні індикатори та ринкові механізми Змістовий модуль 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Обмеженість ресурсів, вибір і основні проблеми економіки
- •1.3. Економічні цілі суспільства, економічні системи
- •1.4. Кругооборот у закритій приватній економіці
- •1.5. Модель кругообороту закритої економіки за участю держави
- •1.6. Кругооборот у відкритій економіці
- •9. Основним методом макроекономіки є:
- •10. Макроекономічні моделі будуються з метою:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Змістовий модуль 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Концептуальні принципи системи національних рахунків
- •2.2. Зміст національних рахунків
- •2.3. Класифікація макроекономічних показників
- •2.4. Структура валового випуску за секторами економіки
- •2.5. Способи визначення величини ввп
- •2.6. Методи розрахунку похідних від ввп макроекономічних показників
- •2.7. Система трансфертів в Україні
- •2.8. Макроекономічні показники запасів
- •2.9. Система оцінювання економічних операцій і показників
- •2.10. Суспільний добробут та проблеми його кількісного визначення
- •2.11. Нові макроекономічні показники
- •2.12. Структура національного ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •1. Прокоментуйте наведені нижче твердження. Висловіть власну точку зору:
- •2. Використовуючи дані національних рахунків, розрахуйте: ввп за методом витрат, чвп і національний дохід.
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 3. Ринок праці
- •3.1. Структура населення та форми зайнятості
- •3.2. Механізм ринку праці
- •3.3. Неокласична та кейнсіанська теорії зайнятості
- •3.4. Безробіття: функції, рівень, форми
- •3.5. Наслідки безробіття, закон Оукена
- •3.6. Вартість робочої сили та державне регулювання заробітної плати
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 4 товарний ринок
- •4.1. Попит споживачів на товари як прояв їх потреб
- •4.2. Чинники попиту на товари
- •4.3. Класифікація, стандартизація і якість товару
- •4.4. Загальна характеристика товарного ринку
- •4.5. Суб’єкти товарного ринку і його інфраструктури
- •4.6. Кейнсіанська теорія рівноваги товарного ринку
- •4.7. Особливості моделі рівноваги Хікса
- •4.8. Класична модель рівноваги на товарному ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 5. Грошовий ринок
- •5.1. Сучасні грошово-кредитні системи
- •5.2. Фінансово-кредитні небанківські посередники
- •5.3. Зміст та структура грошової маси
- •5.4. Грошовий ринок
- •5.5. Попит на гроші за класичною теорією
- •5.6. Кейнсіанська концепція попиту на гроші
- •5.7. Сучасні теорії попиту на гроші
- •5.8. Пропозиція грошей та чинники, що її визначають
- •5.9. Мультиплікація депозитів та банківських кредитів
- •5.10. Рівновага на грошовому ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль II. Теорії функціонування і розвитку макроекономічних систем Змістовий модуль 6. Інфляційний механізм
- •6.1. Сутність і вимірювання інфляції
- •6.2.Типи інфляції
- •6.3. Класифікація та ознаки інфляції
- •6.4. Дефляція
- •6.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •6.6. Інфляція і державні інтереси
- •6.7. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива а.Філліпса
- •6.8. Антиінфляційна політика держави та політика зайнятості
- •10. Антиінфляційна стратегія не передбачає:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 7. Споживання домогосподарств
- •7.1. Загальна характеристика споживання і заощадження
- •7.2. Функції споживання та заощаджень
- •7.3. Теорія споживання Дж. М.Кейнса
- •7.4. Модель споживання і. Фішера
- •7.5. Модель життєвого циклу ф. Модильяні
- •7.6. Теорія поведінки споживача м. Фрідмена
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 8. Приватні інвестиції
- •8.1. Сутність та види інвестування
- •8.2. Джерела та чинники інвестицій
- •8.3. Кейнсіанська концепція автономних інвестицій
- •8.4. Неокласична теорія автономних інвестицій
- •8.5. Мультиплікатор інвестицій
- •8.6.Графічний аналіз мультиплікатора інвестицій
- •8.7. Модель «інвестиції – заощадження»
- •8.8. Індуційовані інвестиції, модель акселератора
- •8.9. Інвестиційна привабливість України
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 9. Сукупні витрати і ввп
- •9.1. Сукупні витрати: зміст та структура
- •9.2. Складові сукупного попиту та його чинники
- •9.3. Крива сукупного попиту ad
- •9.4. Сукупна пропозиція: зміст та крива
- •9.5. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції, ефект храповика
- •9.6. Умови рівноважного обсягу виробництва
- •9.7. Відхилення рівноважного ввп в умовах повної зайнятості
- •9.8. Мультиплікатор витрат моделі ad - as
- •9.9. Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринках
- •9.10. Умови рівноваги трьох ринків за моделлю Хікса - Хансена
- •9.11. Неокласична модель загальної макроекономічної рівноваги (зер)
- •9.12.Кейнсіанська модель загальноекономічної рівноваги
- •9.13. Порівняльна характеристика концепцій зер
- •Порівняльна характеристика моделей зер
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль ііі. Макроекономічна динаміка та державна політика Змістовий модуль 10. Економічна динамика
- •10.1. Зміст, джерела, типи та фактори економічного зростання
- •10.2. Модель економічного зростання є. Домара
- •10.3. Модель економічного розвитку р. Харрода
- •10.4. Неокласична модель економічної динаміки р. Солоу
- •10.5. Вплив на економічну динаміку приросту населення та технологічного прогресу
- •8. Що не впливає на підвищення продуктивності праці?
- •9. Модель Солоу не припускає:
- •10. Що не є аргументом супротивників економічного зростання?
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі і питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістолвий модуль 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •11.1. Функції, які ринок не виконує
- •11.2. Об’єктивна необхідність втручання держави в економіку
- •11.3. Теорія суспільного вибору
- •11.4. Зміст, цілі та інструменти макроекономічної політики держави
- •11.5. Теорія макроекономічної політики я.Тінбергена
- •11.6. Теорія економічної політики р.Манделла
- •11.7. Ефективність економічної політики держави
- •11.8. Зміст, види та завдання фіскальної політики
- •11.9. Державний бюджет, вплив податкової політики на макроекономічну ситуацію
- •11.10. Державні витрати, їх вплив на економіку
- •11.11. Обмеження державного бюджету, концепції його балансування
- •11.12. Державний борг, його вплив на економіку
- •11.13. Взаємозв’язок грошово-кредитних та фіскальних інструментів державного регулювання економіки
- •11.14. Концепції грошово-кредитної (монетарної) політики, функції нбу
- •11.15. Прямі засоби впливу нбу на пропозицію грошей
- •11.16. Опосередковані засоби монетарної політики
- •11.17. Механізми нбу по стабілізації грошової маси та відсоткової ставки
- •11.18. Державне регулювання підприємництва та інвестиційно-інноваційної діяльності
- •19. Згідно з концепцією мультиплікатора збалансованого бюд-жету, рівне за обсягом скорочення податків і державних закупівель:
- •20. Прямий зв’язок між чистими податковими надходження-ми і реальним чвп:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •12.2. Залежність іноземних інвестицій від внутрішньої відсоткової ставки
- •12.3. Вплив валютного курсу на обсяг зовнішніх запозичень
- •12.4. Вплив експортно-імпортних операцій на економіку країни
- •12.5. Модель рівноваги Манделла-Флемінга для малої відкритої економіки
- •12.6. Методи визначення та режими валютних курсів
- •12.7. Девальвація національної валюти
- •12.8. Вплив валютного курсу на економічну політику держави
- •1. За останні півстоліття рівень відкритості національних економік:
- •2. Що не є аргументом прихильників протекціонізму?
- •3. До чинників, які сприяли швидкому зростанню міжнародної торгівлі в останні десятиріччя, не належить:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
6.8. Антиінфляційна політика держави та політика зайнятості
Як уже підкреслювалось, інфляція і безробіття – це взаємопов’язані проблеми кожного уряду. Аналіз урядових програм показує, що основним завданням макроекономічної політики є підтримка повної зайнятості при стабільному рівні цін.
Антиінфляційна політика – це система цілей та засобів впливу на макроекономчну ситуацію з метою досягнення відповідності між темпами зростання грошової маси та темпами зростання благ.
Інфляцію як макроекономічне явище не можна подолати раз і назавжди зусиллями уряду певної країни, оскільки вона породжується і циклічними коливаннями економіки, і зовнішніми чинниками, які не залежать від бажань влади.
Антиінфляційні заходи можуть впливати тільки на відкриту інфляцію. Прихована ж інфляція висуває на перший план проблем боротьби з дефіцитом. Тому для боротьби з інфляцією їй необхідно надати відкритої форми.
Є дві стратегії протистояння інфляції. Прихильники однієї вважають, що до інфляції треба пристосовуватись, навчитись жити в умовах інфляції, обмежуючи згубний її вплив на економіку шляхом індексації податків, заробітної плати, позик і т.ін.
Прихильники іншої стратегії вбачають в інфляції зло для економіки, якому треба протистояти за допомогою будь-яких можливих макроекономічних заходів, навіть падіння обсягу виробництва.
Адаптована політика прийнятна за умови, що темп інфляції не перевищує 20-30% за рік. Засобами впливу на економіку адаптованої політики можуть бути:
поступове обмеження грошової пропозиції;
індексація грошових доходів;
стабілізація інфляційних очікувань;
посилення регулювання цін та доходів;
укладання договорів з підприємцями та профспілками щодо темпів зростання цін та заробітної плати.
Активна політика передбачає різке (шокове) скорочення пропозиції грошей. Найчастіше вона застосовується в умовах гіперінфляції з використанням:
Прямих монетарних заходів:
контроль за грошовою емісією;
заборона емісійного фінансування державного бюджету;
здійснення поточного контролю за кількістю грошей в обігу через операції на відкритому ринку;
проведення грошової реформи конфіскаційного попиту, яка витісняє з обігу грошові сурогати.
Заходів проти інфляції попиту:
зменшення державних витрат;
зростання податків;
скорочення бюджетного дефіциту;
здійснення жорсткої грошово-кредитної політики;
стабілізація валютного курсу.
Заходів боротьби з інфляцією пропозиції (витрат):
обмеження зростання факторних доходів і цін;
обмеження монополізму та захист конкурентного середовища;
зниження податків на бізнес та доходи громадян;
здійснення грошової емісії в межах очікуваного приросту потенційного неінфляційного рівня випуску;
посилення мотивації до трудової діяльності шляхом змін у соціальній політиці.
Соціальна політика держави в умовах нестабільності та безробіття повинна бути спрямована на стимулювання зайнятості та соціальний захист потерпілих від безробіття людей. Тому держава мусить визначити оптимальне співвідношення між запланованим зменшенням рівня безробіття і темпом зростання інфляції. Вважається, що політики віддають перевагу боротьбі з безробіттям, жертвуючи зростанням інфляції, оскільки виборці за вище оцінюють політику підтримання зайнятості. Важливо зазначити, що політика стимулювання ефективного попиту є короткостроковою.
З погляду інтересів довгострокової перспективи завдання уряду полягає у забезпеченні ефективних змін у структурі зайнятості, як прямими, так і непрямими методами.
До прямих методів державного управління зайнятістю належать:
законодавче регламентування умов найму та використання праці через трудове законодавство;
стимулювання створення нових робочих місць;
створення стимулів для зацікавленності найманих працівників пропонувати трудові послуги тощо.
Непрямі методи забезпечення зайнятості:
державна стимулююча політика, спрямована на створення додаткових робочих місць через систему організації та розширення громадських робіт;
фіскальна політика, спрямована на зміну ставок оподаткування, використання субсидій та асигнувань, підтримання та підвищення рівня зайнятості;
здійснення виплат по безробіттю;
встановлення рівня прожиткового мінімуму та створення умов для його забезпечення;
зменшення диференціації доходів;
захист інтересів споживачів;
створення сприятливих умов для професійної, територіальної та соціальної мобільності населення;
організація ефективної системи формування доходів, за якої рівень винагороди визначається внеском у результати діяльності.
Досвід розвинутих країн дає підстави стверджувати, що антиінфляційний захист населення бажаний та результативний у тих випадках, коли інфляційні процеси спричинені чинниками, які не піддаються впливу з боку уряду. За цих умов індексація з урахуванням інфляції зменшує згубний вплив шоків на ефективність функціонування економіки. Якщо ж інфляція спричинена свідомою політикою уряду в грошовій та фіскальній сферах, то антиінфляційні заходи можуть тільки підсилювати інфляційні процеси, імітуючи враження боротьби з нею.
В реальній практиці існує можливість вибору між політикою, спрямованою на економічне пожвавлення з високими темпами приросту ВВП і швидким зниженням рівня безробіття та високим рівнем інфляції, і політикою спрямованою на пожвавлення з повільним приростом ВВП та уповільненою інфляцією при тривалому безробітті.
В дійсності неможливо знизити темпи інфляції, не спричиняючи падіння ВВП. Ціна дезінфляції кількісно визначається коефіцієнтом втрат:
(6.16)
де – втрата (зменшення) ВВП у відсотках;
– фактичний темп інфляції.
Наприклад, держава, здійснюючи антиінфляційну політику, знизила щорічний темп інфляції з 20% до 6%. Наслідком цієї політики стало відставання реального обсягу ВВП порівняно з потенційним обсягом: у першому році на 12%, у другому – на 10%, у третьому – на 8%. Як видно, за 3 роки інфляція зменшилась на 14% (20% – 6%), а обсяг ВВП на 30% (12 + 10 + 8). Коефіцієнт втрат дорівнює 30:14=2,1. Як його оцінити?
Фрідмен доводить, що оптимальний темп інфляції має дорівнювати взятому зі знаком «мінус» значенню реальної відсоткової ставки. Тобто, якщо річна відсоткова ставка складає 8% річних, то річний темп інфляції має дорівнювати 8%.
Тести
1. Що не належить до інфляції, викликаної зростанням витрат виробництва?
а) зростання зайнятості та виробництва;
б) зростання вартості витрат виробництва на одиницю продукції;
в) наздоганяюче зростання зарплати;
г) «шоки» пропозиції;
д) зростання відсоткової ставки.
2. Зростання сукупних витрат призводить до інфляції:
а) якщо економіка розвивається в умовах повної зайнятості;
б) фактичний і потенційний обсяги ВВП рівні;
в) чисельність робочої сили не збільшується;
г) правильні відповіді а) і б);
д) немає правильної відповіді.
3. Крива Філліпса фіксує зв’язок між рівнем інфляції:
а) і пропозицією грошей; б) рівнем безробіття;
в) рівнем відсотка;
г) реальною відсотковою ставкою.
4. Джерелом інфляції пропозиції є збільшення:
а) видатків на споживання; б) інвестиційних податків;
в) витрат на одиницю продукції; г) сукупних видатків;
д) немає правильної відповіді.
5. Що не спричиняє інфляцію попиту?
а) монополізація окремих галузей національної економіки;
б) надмірні державні видатки;
в) зростання чистого експорту;
г) очікування підвищення цін у майбутньому;
д)стимулююча стабілізаційна політика, спрямована на зниження рівня безробіття.
6. Непередбачена незбалансована інфляція супроводжується:
а) перерозподілом доходів між боржниками і кредиторами;
б) зниженням реальної вартості заощаджень;
в) падінням ефективності національної економіки;
г) правильні відповіді а) і б);
д) усі відповіді є правильними.
7. Від непередбаченої інфляції особливо потерпають:
а) працівники галузі, які переживають підйом і мають потужні профспілки;
б) керівництво фірм та інші отримувачі прибутків, якщо ціни на готову продукцію піднімаються швидше, ніж ціни на ресурси;
в) уряди, які нагромадили значні державні борги;
г) позичальники, які взяли в борг великі суми грошей;
д) отримувачі фіксованих доходів.
8. Гіперінфляція починається:
а) коли населення і фірми витрачають надто багато грошей;
б) фірми підвищують ціни на свої товари і послуги;
в) уряди змушені друкувати гроші для фінансування своїх видатків;
г) дефіцити Державного бюджету зменшуються;
д) немає правильної відповіді.
9. Що не властиво для гіперінфляції?
а) ціни зростають на тисячі, десятки тисяч, навіть мільйони відсотків за рік;
б) усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей;
в) вартість життя зростає, тому наймані працівники вимагають вищої номінальної заробітної плати, що зумовлює нове підвищення цін;
г) фірми посилено вкладають кошти в інвестиційні товари, внаслідок цього обсяг національного виробництва різко збільшується і виходить за межі природного;
д) усі відповіді є правильними.