Питання та завдання для вивчення підручників, досліджень, монографічної, довідкової літератури, періодики:

1. Які фактори сприяли появі нового державного утворення – гетьманату «Українська держава»?

2. Чому навесні 1918 р. не вдалося запобігти фактичній окупації України німецькими та австрійськими військами?

3. Як, на Вашу думку, співвідноситься модель державності Гетьманат з теорією «української трудової монархії» В.Липинського? Поясніть.

4. Схарактеризуйте основні напрями внутрішньої політики уряду П.Скоропадського.

5. У чому полягала суть державотворчих планів П.Скоропадського? Чи вдалося йому їх реалізувати? Відповідь обґрунтуйте.

6. Які успіхи мала зовнішня політика гетьманату?

7. Що проголошувалося у «грамоті» гетьмана П.Скоропадського 14 листопада 1918 року?

8. Чим викликані зміни у зовнішній політиці української держави П.Скоропадського? До чого вони призвели?

9. Схарактеризуйте основні кроки уряду П.Скоропадського в різних галузях діяльності, дайте їм оцінку.

10. Які причини падіння гетьманської влади в Україні? Порівняйте причини падіння ЦР та Гетьманату.

11. Визначте основні підсумки доби гетьманату в Україні.

12. Складіть історичний портрет гетьмана П.Скоропадського.

13. Заповніть таблиці:

Політичні партії та рухи
Які підтримували режим	Які виступали проти

Національно-культурна політика Української держави
Досягнення	Сенс здійсненого	Значення
У сфері українізації
У системі освіти: Середньої Вищої
У галузі культури

Зовнішня політика Української держави
Українсько-російські відносини	Бессарабське питання	Кримське питання	Холмщина і Підляшшя

Характер відносин Української держави з:
Німеччиною та Австро-Угорщиною	Антантою	Білим рухом

Проблемні, пошукові завдання для поглибленого вивчення теми:

1. Історик Н.Полонська-Василенко так писала про ставлення керівників Центральної Ради до гетьманського уряду: «Цей момент – відмова соціалістичних партій узяти участь у розбудові гетьманської держави – глибоко трагічний: представники українського народу не знайшли в собі… патріотизму, національної свідомості й розуміння, щоб стати вище за партійні інтереси й об’єднатися і ім’я Української держави».

   1. Чому С.Петлюра, М.Грушевський та інші відмовилися ввійти до уряду П.Скоропадського?

   2. Чи згодні Ви з таким твердженням історика? Чому?

2. Протягом майже всього 1918 р. уряд В.Леніна підтримував дипломатична відносини з УНР, а потім з Українською Державою. Але через кілька місяців РНК Радянської Росії заявив, що більше не розглядає Україну як самостійну державу.

У зв’язку з чим і коли більшовики Росії зняли з себе зобов’язання не втручатися у внутрішні справи України?

3. «Сумнівним є, що цей уряд… може встановити тверду владу. На Заході нас чекають вирішальні й найважчі бої. Якщо неможливо буде розв’язати цю проблему в інший спосіб, тоді ми повинні будемо взяти силоміць те, що є абсолютно необхідним для нашого життя й ведення воєнних дій».

З’ясуйте, хто, про кого і коли міг так говорити.

4. У своїх спогадах (Лозанна, 1919 р.) П.Скоропадський наголошував: «…Пам’ятайте, якби не було мого виступу, німці кількома днями пізніше ввели б в Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно спиралося б на загальні підстави окупації, й нічого спільного з українством, зрозуміло, не було б. цим самим не було б Української держави, яка реально з’явилася на світовій арені принаймні в цьому короткому періоді Гетьманства… Від часів Гетьманства 1918 р. державність українська стала фактом, на який світ зважає».

   1. Наскільки, по-Вашому, переконливими є докази П.Скоропадського щодо необхідності усунення Центральної Ради й утвердження Гетьманату?

   2. Чому тільки «національне гасло» могло врятувати Україну від більшовиків? Аргументуйте свою відповідь.

5. Закон про українське громадянство П.Скоропадського від 3 липня 1918 р. автоматично поширював громадянські права на всіх, хто в цей момент мешкав на території України. Обов’язковою умовою було прийняття присяги на вірність Українській Державі.

   1. Чи вважаєте Ви цей Закон виявом демократизму гетьманської держави? Чому?

   2. Порівняйте Закон від 3 липня 1918 р. з нинішнім Законом України про громадянство.

6. Про що свідчить той факт, що у військових статутах гетьманської армії було передбачено три присяги: для православних, неправославних християн та юдеїв?

7. Історик В.Солдатенко про П.Скоропадського: «Трагедією цієї найсвітлішої особистості української історії ХХ століття, що обернулася трагедією всієї нації, стало те, що його політичні опоненти… демагогічними, безвідповідальними гаслами і підривною роботою підняли маси на повалення режиму, - якості котрого викликають захват сучасників і можуть бути незгасним зразком державотворення».

   1. Хто був опонентами П.Скоропадського?

   2. Чи згодні Ви з такою оцінкою особистості П.Скоропадського? Чому?

8. Що з політичного курсу гетьманської держави П.Скоропадського, на Вашу думку, може бути використане для розвитку України за сучасних умов? Аргументуйте свою відповідь.

9. Охарактеризуйте основні кроки уряду П.Скоропадського в різних галузях діяльності, дайте їм оцінку.

10. Як, на Вашу думку, співвідноситься модель державності – Гетьманат з теорією «української трудової монархії» В.Липинського? Аргументуйте свою відповідь.

11. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції «Внутрішня політика гетьманської держави: історія та уроки». Чому Ви обрали б саме ці питання?

12. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції «Зовнішня політика гетьманської держави: історія та уроки». Чому Ви обрали б саме ці питання?

13. Складіть історичний портрет гетьмана П.Скоропадського.

Директорія

Мета вивчення:

Засвоєння конкретно-історичного матеріалу та вивчення літератури з проблем національної революції 1917 р., постання, розбудови та загибелі Української Соборної держави.

Формування уміння аналізувати історичні факти, першоджерела, статистичні дані, з довідковою літературою, періодикою; навички формулювання підсумків та висновків; уміння теоретичного моделювання, висловлювати й доводити власну думку.

Сприяти формуванню національної самосвідомості, історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

Проблема:

1917 рік був роком двох революцій: соціальної (в Росії) і національної (в Україні). Важливим є з’ясування причин, рушійних сил, головних питань національної революції, визначення особливостей різних форм української державності новітнього часу, а також усвідомлення того факту, що збройний конфлікт між Росією та Україною був військовою агресією тоді вже більшовицької Росії. Це було проявом неоколоніальної політики, яка в цей час здійснювалася під гаслом «світової пролетарської революції».

Провідна ідея:

Новітня Українська держава постала внаслідок національної революції.

Методи:

Словесний, частково-пошуковий, проблемний; самостійна робота; аналітична, евристична бесіди; контрольна робота.

Основні поняття:

Біла гвардія, Добровольча армія, Директорія, інтервенція, Конгрес трудового народу, отаманщина, Головний отаман, Український фронт.

Основні дати:

11 листопада 1918 р. – капітуляція Німеччини

13-14 листопада 1918 р. – утворення Директорії

14 листопада 1918 р. – грамота П.Скоропадського про федерацію України з майбутньою небільшовицькою Росією

18 листопада 1918 р. – розгром гетьманських військ під Мотовилівкою

14 грудня 1918 р. – вступ до Києва військ Директорії, зречення гетьмана П.Скоропадського влади

Листопад 1918 р. – окупація південних портів України країнами Антанти

18 грудня 1918 р. – переїзд Директорії до Києва, відновлення УНР

8 січня 1919 р. – проголошення Директорією ліквідації приватної власності

23 січня 1919 р. – Трудовий конгрес у Києві

4 січня 1919 р. – утворення Українського фронту

16 січня 1919 р. – оголошення Директорією війни Росії

Січень 1919 р. – радянські війська займають Лівобережжя

5 лютого 1919 р. – вступ радянських військ до Києва

План:

1. Встановлення влади Директорії. Відродження УНР.

2. Внутрішня і зовнішня політика Директорії.

3. Наслідки політики Директорії.

4. Зміст та принципові недоліки Варшавської угоди (24 квітня 1920 р.).

5. Ризький мирний договір (18 березня 1921 р.) та його наслідки для України.

6. Причини поразки Директорії УНР.