37.Договір про надання послуг: визначення, характеристика, особливості виконання. Відповідальність за порушення договору про надання послуг.

Договір про надання послугЗа договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.Характеристика: консенсуальний (фрахт) або реальний (займ), двосторонній або односторонній, БЕЗОПЛАТНО (перевезення) або безоплатний (наприклад, зберігання, позику).Сторони:- Замовник - будь-яка фізична або юридична особа- Виконавець - будь-яка фізична або юридична особа (для окремих видів послуг - спеціальні суб'єкти)Термін: встановлюється за домовленістю сторін.Плата встановлюється за згодою сторін (презумпція безоплатності).Виконавець зобов'язаний надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує 2 н.м.д.г., якщо інше не встановлено договором, а при оплатне надання послуг - у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.Договір може бути припинений за бажанням однієї зі сторін (розірвано або шляхом односторонньої відмови).

38.Договір перевезення: визначення, види, джерела правового регулювання, сторони, предмет, особливості укладення. Виконання договору перевезення вантажів. Цивільно-правова відповідальність за неналежне виконання (невиконання) договору перевезення. Договір перевезення пасажирів і багажу.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу певну плату.Характеристика: двосторонній, реальний (укладений з моменту передачі вантажу до перевезення), БЕЗОПЛАТНО.Види договорів перевезення:1) За природою: договори перевезення, транспортне експедирування, договір буксирування.2) По меті: перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти.3) За видами транспорту: жд, водні (морські, річкові), повітряні, автомобільним перевезення, перевезення міським електротранспортом.4) За видами повідомлення: місцевого сполучення (у межах одного населеного пункту), пряме повідомлення (одним видом транспорту), пряме змішане повідомлення (перевезення кількома видами транспорту за одним транспортним документом), міжнародне сполучення.5) По предмету:- Договори на організацію перевезень вантажу (мета - організувати співпрацю споживачів транспортних послуг і транспортних організацій для укладення договорів в майбутньому);- Разові договори перевезення.Джерела правового регулювання транспортних договорів:- ЦК глава 63, 64;- ХК глава 32;- Статут ЖД України, Статут автомобільного транспорту УРСР;- Правила надання послуг пасажирським автомобільним транспортом;- ЗУ «Про міський електротранспорт»;- Повітряний кодекс України;- Кодекс торговельного мореплавства;- Водний кодекс України та інСторони:- Перевізник - транспортна організація; приватні перевізники; фізичні особи як СПД, так і не СПД. Для здійснення діяльності з перевезень як виду господарської діяльності необхідно отримання ліцензії.Предмет: послуга з переміщення вантажу, пасажирів, багажу з пункту відправлення до пункту призначення.Форма: письмова із складанням транспортної накладної або іншого документа (з іншої точки зору накладна і є письмовою формою договору). Функції накладної: 1 - письмова форма договору, 2 - документ, що підтверджує факт передачі вантажу перевізнику.

Виконання договору перевезення (вантажу)Обов'язки перевізника:- Доставити ввірений товар (вантаж) до пункту призначення в установлений строк;- Надати для перевезення належний транспорт і контейнери (якщо договір організаційний, а значить консенсусний);- Забезпечити збереження вантажу;- Видати вантаж особі, яка має право на його отримання, в пункті призначення.Обов'язки відправника:- При здачі вантажу відправнику попередити його про особливі умови перевезення;- Сплатити плату за перевезення;- Забезпечити належну навантаження, упаковку та маркування вантажу.Обов'язки одержувача (не є стороною договору):- Прийняти вантаж, крім випадків, коли він прибув у пошкодженому або зіпсованому вигляді, якщо виключається можливість використання за призначенням.У разі, якщо одержувач не отримав вантаж або відмовився від його прийняття, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик відправника.Вантаж, не одержаний протягом місяця вважається незатребуваним і реалізується перевізником.

Цивільно-правова відповідальність при неналежному виконанні (невиконанні) договору перевезення (вантажу)Відповідальність перевізника:- У разі втрати або нестачі - відповідальність у розмірі вартості вантажу (фактично заподіяної шкоди). У разі, якщо вантаж, за втрату якого перевізник вже заплатив відшкодування, буде згодом знайдено, одержувач має право вимагати його передання за умови повернення суми перевізнику.- У разі псування або пошкодження - у розмірі суми, на яку зменшилася його вартість. Якщо псування вантажу призвела до неможливості його використання за призначенням, одержувач має право відмовитися від нього і вимагати компенсації за його втрату.- За прострочення доставки вантажу - штраф у розмірі, встановленому транспортними статутами.Транспортна організація звільняється від відповідальності, якщо втрата, псування, пошкодження або недостача вантажу сталися не з її вини, а саме:• якщо вантаж прибув у непошкодженій тарі, з непошкодженими пломбами або у випадку, коли вантаж перевозився без пломб, тобто без ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення;• якщо недостача, псування, пошкодження сталися внаслідок природних процесів, пов'язаних з перевезенням у відкритому складі;• якщо вантаж супроводжувався представником відправника, одержувача;• якщо недостача вантажу не перевищує норми природного убутку;• якщо швидкопсувний вантаж прибув без порушень умов перевезення та термінів доставки;• якщо недостача, псування вантажу сталися через недоліки тари, упаковки, які надавалися відправником, або які не можна було виявити під час навантаження, або у разі неповідомлення відправником особливих умов перевезення.Право на пред'явлення претензій та позовів до перевізника мають:- У разі втрати багажу - відправник і (або) одержувач,- У разі недостачі, псування, пошкодження вантажу, а також прострочення доставки - одержувач за умови пред'явлення накладної та комерційного акта.Строки пред'явлення позовів та претензій - 6 місяців, а щодо сплати штрафів - 45 днів. Претензії підлягають розгляду транспортними організаціями в місячний термін, а по сплаті штрафів у 45-денний термін.Відповідальність відправника:- За пошкодження контейнерів і рухомого складу перевізника - у розмірі фактичної шкоди;- За затримку вагонів на станції - плата за використання вагона понад договірну;- За пред'явлення вантажу, який заборонений до перевезення або який вимагає особливих заходів безпеки, а також за неправильно зазначені у накладній найменування, масу, кількість місць вантажу, адресу одержувача - відшкодування збитків, а також сплата штрафу у розмірі 5-кратної провізної оплати за всі відстань перевезення. При цьому якщо внаслідок порушення правил перевезення трапилася аварія, всі збитки відшкодовуються відправником, який порушив правила.

Договір перевезення пасажирів і багажуЗа договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу - також за його провезення.Характеристика: двосторонній, відшкодувальний, споживчий, консенсусний або реальний (пасажири), реальний (багаж), публічний (якщо транспорт загального користування).Предмет: послуга з перевезення особи з одного пункту в інший разом з багажем.Форма: усна, оформляється видачею квитка та багажної квитанції.Сторони:Перевізник - будь-яка особа, частіше спеціальна транспортна організація.Пасажир - фізична особа - споживач.Права пасажира:- Одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком. У разі, якщо перевізник не може надати це місце, то надається інше місце такого ж або вищого класу;- Провозити з собою безоплатно одну дитину віком до 6 років без права зайняття нею окремого місця;- Купувати для дітей віком від 6 до 14 років дитячі квитки за пільговою ціною;- Перевозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах норм, встановлених транспортними нормами (статутами);- Зробити не більше 1 зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів (квитка) не більше ніж на 10 діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби;- Відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка;- Отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу;- За наявності квитка пересісти на більш комфортне місце з доплатою різниці.Обов'язки пасажира:- Дотримуватися правил перевезення;- Платити за проїзд і провезення багажу відповідно до встановлених тарифів (якщо тарифи не встановлені, то плата визначається за згодою сторін).Обов'язки перевізника:- Після укладення договору надати транспортний засіб та місця в ньому згідно з квитком. Враховуючи те, що договір перевезення транспортом загального користування є публічним, перевізник не має права відмовити в перевезенні;- Доставити пасажира у встановлений строк у пункт призначення, а в разі прострочення - в розумний термін.Відповідальність пасажира:- За пошкодження рухомого складу - у розмірі реального збитку;- За порушення правил користування транспортним засобом перевізник має право висадити пасажира.Відповідальність перевізника:- Не надання транспортного засобу - штраф, встановлений транспортними статутами;- Затримка транспортного засобу - вимагати відшкодування проїзний плати;- Втрата, недостача, пошкодження багажу - відповідає у розмірі фактичної шкоди;- Прострочення доставки багажу - штраф 10% проїзний плати за кожну добу, але не більше 25%.

39.Договір зберігання: визначення, характеристика, сторони, предмет. Виконання договору зберігання. Цивільно-правова відповідальність при невиконанні (неналежному виконанні) договору зберігання. (ст. 936 ЦК): За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.Характеристика: двосторонній, відшкодувальний або безоплатний, реальний (може бути консенсуальним при укладенні договору з професійним зберігачем-СПД), може бути публічним (якщо зберігання здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах загального користування).Сторони:- Хранитель - будь-яка фізична або юридична особа, але для деяких видів зберігання СПД.- Поклажодавець - будь-яка фізична або юридична особа, як правило, власник майна.Відмінність: майно передається у володіння зберігача, який не є його власником і не має права користування (на відміну від найму та позички) і розпорядження (на відміну від купівлі-продажу і позики), а зобов'язаний повернути майно поклажодавцеві у визначений термін.Форма:Якщо договір зберігання реальний, то застосовуються загальні положення про форму угод, якщо консенсусний - письмова форма.Письмова форма вважається дотриманою при підтвердженні передачі речі на зберігання такими письмовими документами як розписка, квитанція та ін (ст. 937 ЦК). Виняток: прийняття речі на зберігання при надзвичайних обставинах (пожежа, повінь) може здійснюватися у будь-якій формі і підтверджуватися будь-якими доказами, в т.ч. показаннями свідків.Укладення договору може також підтверджуватися видачею спеціальних знаків (жетонів, номерів), якщо це є звичайним для даного виду зберігання

Виконання договору зберіганняОбов'язки зберігача:- Вживати заходів щодо збереження переданого майна;- Виконувати обов'язки по зберіганню особисто, передача іншій особі допускається тільки за виняткових обставин, про що негайно повинен повідомити поклажодавцеві;- Негайно повідомити поклажодавця про зміну умов зберігання речі. При цьому в разі загрози пошкодження або втрати речі зберігач змінює умови, не чекаючи відповіді поклажодавця. Якщо річ пошкоджена, або виникли обставини, які перешкоджають зберіганню речі, зберігач має право продати річ або її частину, якщо ці обставини виникли не з вини зберігача;- Повернути річ із закінченням строку договору зберігання в цілості в тому ж стані, в якому вона була прийнята на зберігання з урахуванням зміни природних якостей (тобто природного зносу). Тотожність речі, прийнятої на зберігання може підтверджуватися показаннями свідків;- Зберігач зобов'язаний повернути всі отримані плоди і доходи з зберігання.Права зберігача:- За загальним правилом - право оглянути товар при передачі;- Право на відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням;- Право на оплату (якщо договір відшкодувальний).Обов'язки поклажодавця:- Забрати річ після закінчення договору. Якщо строк встановлено договором, зберігач здійснює свої обов'язки протягом цього строку. Якщо не встановлено - зберігач зобов'язаний повернути річ за першою вимогою поклажодавця;- Відшкодувати витрати зберігача, пов'язані з виконанням договору;- Якщо договір є оплатним - внести оплату за зберігання (якщо поклажодавець після закінчення строку не забрав річ, плата вноситься за фактичне зберігання речі).

Цивільно-правова відповідальність при невиконанні (неналежному виконанні) договору зберіганняВідповідальність зберігача:1. за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, непрофесійний зберігач відповідає на загальних підставах.2. професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу або грубої необережності поклажодавця.Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:- У разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;- У разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості (ст. 957 ЦК).Відповідальність поклажодавця:- У разі передачі речі з особливими властивостями, про які поклажодавець не повідомив зберігача, і про які зберігач не знав і не міг знати, поклажодавець відшкодовує збитки, завдані цими властивостями;- За неоплату - за загальними правилами (ст. 625 ЦК).

40.Договір доручення: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінність від суміжних договорів. Виконання і припинення договору доручення. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.Характеристика: двосторонній, консенсуальний, відшкодувальний (як правило), фідуціарні (будується на особливих довірчих відносинах між сторонами).Предмет: юридичні. дії, які повірений повинен виконати від імені довірителя. Предмет повинен бути чітко позначений, дії повинні бути правомірними, конкретними, здійсненними.Сторони:- Повірений - представник, повинен мати повну дієздатність- Довіритель - особа, яку представляють, повинен мати достатню дієздатність для укладення договору.Будь-які фізичні та юридичні особи.Відмінності:- Від комісії: повірений діє від імені довірителя, а комісіонер від свого, може бути оплатним і без-, комісія завжди возмездная, предмет у комісії Вже (тільки укладення угод).

Виконання договору дорученняОбов'язки повіреного:- Виконувати дії відповідно до наданого дорученням. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя, і повірений не міг попередньо запросити згоду довірителя або не одержав у розумний строк відповідь на свій запит. У цьому випадку повірений зобов'язаний повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення, як тільки це стане можливим;- Виконати дане йому доручення особисто. Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (заступникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення заступнику, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому випадку повірений відповідає тільки за вибір заступника. Довіритель має право у будь-який час відвести заступника, обраного повіреним. Якщо замісник повіреного був указаний у договорі, повірений не відповідає за вибір замісника та за вчинені ним дії;- Повідомляти довірителю на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;- Після виконання доручення або припинення договору до його виконання негайно повернути довірителю довіреність, строк якої не закінчився, і представити звіт про виконання доручення та виправдувальні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;- Негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням отримання.Обов'язки довірителя:- Надати повіреному належним чином оформлену довіреність;- Забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;- Відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення;- Негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення;- Виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Припинення договору дорученняДоговір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у випадках:- Відмови довірителя або повіреного від договору;- Визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмежено дієздатним, визнання безвісно відсутнім;- Смерті довірителя або повіреного.Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору в будь-який час. Якщо повірений діє як підприємець, сторона, що відмовляється від договору, повинна повідомити інший бік про відмову не пізніше ніж за 1 місяць до його припинення.При припинення юридичної особи, яка є комерційним представником, довіритель має право відмовитися від договору без попереднього повідомлення.Наслідки припинення:- Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виконати цю плату пропорційно виконаній ним роботі;- Відмова довірителя (повіреного) від договору не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному (довірителю) припиненням договору (крім комерційного представника).

41.Договір комісії: визначення, характеристика, сфера застосування, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів. Виконання і припинення договору комісії. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.Характеристика: двосторонній, консенсуальний, відшкодувальний, господарський (як правило).Предмет: вчинення правочинів.Істотні умови:- Предмет договору (угоди)- Товар і ціна (якщо угода з купівлі-продажу)Сторони:- Комітент (особа, яка дає доручення) - будь-яка особа. Повинно мати право на набуття права власності на майно, придбане комісіонером.- Комісіонер - СПД. Якщо діяльність з купівлі-продажу товарів, які вимагають ліцензування, повинен мати ліцензію.Відмінності:- Від доручення: комісія завжди возмездная, комісіонер завжди СПД.

Виконання договору комісіїОбов'язки комісіонера:- Здійснювати операції на умовах, найбільш вигідних для комітента і в відпо до його вказівок;- Виконати особисто. За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії, залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом;- У разі продажу майна за нижчою ціною комісіонер повинен сплатити різницю, якщо не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж попередила більші збитки;- Зберігати майно комітента;- Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен представити комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.Права комісіонера:- Утримувати річ, яка має бути передана комітентові, для забезпечення своїх вимог;- Відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента;- На відшкодування витрат, понесених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків, зокрема, у разі, якщо він або субкомісіонер прийняв всі заходи по здійсненню угоди, але не міг його вчинити за обставинами, які від нього не залежали;- Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.Обов'язки комітента:- Забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед 3-м особою;- Виплатити комісіонеру плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі;- Прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії;- Оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити його про виявлені недоліки.

Припинення договору комісіїПрипинення д-ра комісії:- Одностороння відмова• з ініціативи комітента:         - Строковий         - Безстроковий (повинен повідомити комісіонера про відмову від д-ра не пізніше, ніж за 30 днів)• з ініціативи комісіонера:         - Тільки від безстрокового (повинен повідомити не пізніше, ніж за 30 днів).- Розірвання 2• з ініціативи комісіонера для строкового договору - у судовому порядку• будь-якою стороною при порушенні іншою стороною своїх зобов'язань.- Припинення - у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи - комісіонера (при реорганізації юридичної особи договір не припиняється).

42.Договір страхування: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінність від суміжних договорів. Основні страхові поняття. Укладення, зміна та припинення договору страхування. Виконання договору страхування. Поняття: За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.Характеристика: двосторонній (часто на користь 3-ї особи); БЕЗОПЛАТНО; як правило, реальний; з відкладальною умовою (настання страхового випадку).Сторони:- Страховик - юридична особа, яка надає послуги зі страхування;- Страхувальник - будь-яка особа.У структурі договірних зв'язків може бути присутнім застрахована особа чи вигодонабувач.Особливі вимоги, які пред'являються до страховика:* Створений в організаційно-правовій формі господарського товариства (крім ТОВ);* Не менше трьох учасників;* Наявність повністю сплаченого статутного та гарантійного капіталів;* Формування статутного капталу виключно грошовими коштами (і тільки частково певними цінними паперами);* Наявність ліцензії на кожен вид страхування.Предмет:- Майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям і здоров'ям особи, його працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування), з правами на майно (майнове страхування) і цивільно-правовою відповідальністю за шкоду, заподіяну страхувальником (страхування відповідальності).Форма: обов'язкова письмова, недотримання тягне нікчемність договору. Письмова форма вважається дотриманою при складанні страхового поліса або сертифіката.Істотні умови:- Предмет договору;- Страховий випадок;- Розмір грошової суми або страхова виплата, яку страховик зобов'язаний виплатити;- Розмір страхового платежу і строки його сплати;- Термін договору;- Умови здійснення страхової виплати;- Права та обов'язки сторін;- Порядок зміни та припинення договору та ін

Укладення, зміна і припинення договору страхуванняПорядок укладення:Оферта заявляється страхувальником у письмовій формі або іншим шляхом. При укладанні договору страховик має право запросити у страхувальника - СПД баланс, довідку про фінансовий стан та інші документи, які дають можливість оцінити фінансовий стан страхувальника.Договір страхування життя може полягати як у формі єдиного документа, так і у формі листування - обміну кореспонденцією, при цьому страховик, відповідаючи на оферту, повинен відправити особі правила страхування і сертифікат або поліс, які не мають відмінностей з офертою.Договір вважається укладеним з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором.Зміна договору допускається лише за згодою сторін у письмовій формі.Припинення договору страхування:- За згодою сторін;- По закінченню терміну дії договору;- При виконанні страховиком своїх обов'язків перед страхувальником;- Якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його протягом 10 робочих днів після пред'явлення страховиком письмової вимоги про сплату - страховик може відмовитися від договору;- З ініціативи однієї зі сторін. Страхувальник або страховик зобов'язаний повідомити іншу сторону про свій намір відмовитися від договору не пізніше, ніж за 30 днів до припинення договору;- У разі ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті фізичної особи;- У разі ліквідації страховика.

Виконання договору страхуванняОбов'язки страховика:- Ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;- Протягом 2 робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;- При настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором;- Відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором;- За заявою страхувальника, у разі здійснення страховиком заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна, переукласти з ним д-р страхування- Не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.Права страховика:• відмовити у здійсненні страхової виплати з наступних підстав:А) якщо страховий випадок стався внаслідок навмисних дій страхувальника або вигодонабувача (крім випадків дії в межах необхідної оборони без перевищення її меж);Б) вчинення страхувальником умисного злочину, що спричинило наступ страхового випадку;В) надання страхувальником неправдивих відомостей про об'єкт страхування та інших відомостей, які мають значення для договору;Г) отримання страхувальником повного відшкодування збитків винною особою;Д) несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку та інВідмова в страховій виплаті може бути оскаржено в суді.• у разі виплати страховиком страхового відшкодування, до страховика в межах фактичних затрат переходить право вимоги до особи, яка заподіяла шкоду.Обов'язки страхувальника:- Своєчасно вносити страхові платежі;- Надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни, що впливають на страховий ризик;- Повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується (недотримання цієї вимоги тягне нікчемність договору);- Вживати заходів щодо попередження збитків, заподіяних настанням страхового випадку, та їх зменшення;- Повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, встановлений договором.

43.Договір позики: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінність від суміжних договорів. Виконання договору позики. Заперечення договору позики. Відповідальність за невиконання договору позики. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей такого ж роду і якості (ст. 1046 ЦК).Характеристика: односторонній, реальний, як правило БЕЗОПЛАТНО.Предмет: гроші або речі, визначені родовими ознаками.Сторони: будь-які фізичні та юридичні особи.Форма (ст. 1047 ЦК):За загальними правилами для угод, однак, обов'язкова письмова форма, якщо договір позики укладено:- Між фізичними особами, а також між позикодавцем - фізичною особою і позичальником - юридичною особою, а сума перевищує 10 н.м.д.г.;- Якщо позикодавцем є юридична особа незалежно від суми.На практиці для підтвердження договору видається розписка, яка не є договором, але виступає письмовим доказом укладення договору.У разі порушення форми сторони не можуть посилатися на показання свідків, крім випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжких обставин.Відмінності:- Від оренди: в оренді індивідуально-визначене Неспоживна майно передається у користування за плату, а в позиці родові речі або гроші передаються у власність як за плату, так і без.- Від кредитного: кредит завжди відшкодувальний (позика може бути і безоплатний), кредитодавцем виступає тільки банк або інша фінансова установа (в позиці будь-які особи), предметом кредиту є тільки грошові кошти (в позиці і речі, визначені родовими ознаками), в кредиті обов'язково цільової використання грошових коштів.- Від банківського вкладу: мета банківського вкладу завжди отримання доходу (позика може і не переслідувати такої мети), предметом вкладу є тільки грошові кошти (в позиці і речі, визначені родовими ознаками), за договором банкоского вкладу завжди нараховуються відсотки (позика може бути і безоплатним), АЛЕ ГОЛОВНЕ відмінність у договорі позики грошові кошти і родові речі передаються у власність позичальника, а за договором банківського вкладу грошові кошти залишаються у власності вкладника, не переходячи у власність банку.

Виконання договору позикиДоговір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.Істотною умовою є предмет (сума грошей, кількість речей).Обов'язки позичальника:- Повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або речі, визначені родовими ознаками, такого ж роду, якості та кількості у встановлений термін і в порядку, визначеному в договорі. Якщо строк не встановлений, позичальник зобов'язаний виконати цей обов'язок протягом 30 днів після пред'явлення вимоги.- Оплатити% від суми позики, якщо інше не встановлено в договорі або законі. Якщо в договорі немає розміру%, їх розмір визначає на рівні облікової ставки НБУ. Якщо інше не встановлено в договорі, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Безвідсотковим позикою вважається:- Позика на суму до 50 н.м.д.г. між фізичними особами та ньому пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.- Позика родових речей.Обов'язки позикодавця:- Прийняти виконання в строк. Прийняття повинно супроводжуватися передачею розписки, її знищенням, відміткою про виконання на розписці або видачею нової розписки про виконання.

Оспорювання договору позики. Відповідальність при невиконання договору позики.Підстава для заперечування договору позики - кошти або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.Якщо договір повинен бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що грошові кошти або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжких обставин.Відповідальність позичальника:- Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір% не встановлений договором або законом;- Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати%, йому належних.- Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики та сплати%, належних йому.

44.Кредитний договір: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, особливості, відмінність від суміжних договорів. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.Характеристика: двосторонній, консенсуальний, відшкодувальний.Предмет - виключно грошові кошти. Це відрізняє від договору позики.Сторони:-Позичальник (будь-яка юридична або фізична особа, в тому числі СПД)- Кредитодавець (банк або інша фінансова установа)Форма: письмова під страхом нікчемності.Мета: принцип цільового призначення.Істотні умови:- Розмір кредиту- Відсотки- Термін повернення кредиту- Цільове використання- Передбачене забезпечення виконання (найчастіше - застава).Відмова від надання кредиту:- Кредитодавець - при порушенні процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності обставин, очевидно які свідчать про те, що наданий кредит своєчасно не буде повернений, а також у разі порушення обов'язку цільового використання кредиту;- Позичальник - повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

45.Договір про спільну діяльність: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, особливості, види, відмінність від суміжних договорів. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, яка не суперечить закону.Види:- Договір простого товариства (на основі об'єднання вкладів учасників);- Договір про спільну діяльність, яка не передбачає об'єднання вкладів учасників.Форма - письмова.За договором простого товариства сторони (учасники) зобов'язуються з'єднати свої внески і спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.Характеристика:- Консенсусний,- Багатосторонній,- Общецелевого,- Комерційний або некомерційний.Вклади: грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки, тобто матеріальні та нематеріальні активи.Внесене майно є спільною частковою власністю.Користування спільним майном здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, встановленому за рішенням суду.Ведення спільних справ1 спосіб - кожен учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором не встановлено інше.2 спосіб - спільне ведення справ (вимагає згоди всіх учасників).3 спосіб - окремими уповноваженими на те учасниками товаристваВідповідальність за обязательст товаристваЯкщо договір простого товариства не пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. За спільними зобов'язаннями, які виникли не з договору, учасники відповідають солідарно.Якщо просте товариство здійснює підприємницьку діяльність, то за всіма зобов'язаннями (договірним і недоговірних) учасник відповідають солідарно.Мета - не діяльність, а конкретна мета, яка поставлена ​​учасниками.Прибуток, отриманий учасниками в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором. Витрати учасники також несуть пропорційно вартості вкладу.Припинення договору:- Визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;- Оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;- Смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;- Відмови учасника від подальшої участі в договорі простого товариства або розірвання на вимогу одного з учасників. Учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі не пізніше, ніж за 3 місяці до виходу з договору;- Закінчення терміну договору простого товариства;- Виділ частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;- Досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.Відмінність від установчого договору: не створюється юридична особа, внеском може бути як майно, так і знання, навички, ділова репутація.