24.Поняття й особливості цивільно-правової відповідальності. Види цивільно-правової відповідальності, їх класифікація. Підстава цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення.

25.Поняття і зміст цивільно-правового договору. Укладення цивільно-правового договору, стадії укладення. Зміна і розірвання цивільно-правового договору: підстави і наслідки. Применение договоров на протяжении уже нескольких тысяч лет объясняется помимо прочего тем, что речь идет о гибкой правовой форме, в которую могут облекаться различные по характеру общественные отношения. Имущественный (гражданско-правовой) оборот как юридическое выражение товарно-денежных, рыночных экономических связей складывается из многочисленных конкретных актов отчуждения и присвоения имущества (товара), совершаемых собственниками или иными законными владельцами. Эти акты в подавляющем большинстве случаев выражают согласованную волю товаровладельцев, оформленную и закрепленную в виде договоров. Поскольку рыночный обмен есть обмен товарами, который осуществляется их собственниками, постольку он не может строиться иначе как в виде отражающих взаимные интересы равноправных товаровладельцев актов их свободного и согласованного волеизъявления. Поэтому гражданско-правовой договор представляет собой основную, важнейшую правовую форму экономических отношений обмена.

В рыночном хозяйстве договор становится одним из основополагающих способов регулирования экономических взаимосвязей, так как их участники, будучи собственниками, по своему усмотрению определяют направления и порядок использования принадлежащего им имущества. В качестве товаропроизводителей собственники самостоятельно организуют производство и сбыт своей продукции путем заключения и исполнения договоров со своими контрагентами, тем самым, определяя характер и содержание отношений, составляющих экономический оборот. Условия договоров в большинстве случаев формируются самими сторонами, таким образом, с помощью договоров экономические отношения подвергаются саморегулированию их участников.

Гражданско-правовой договор дает своим участникам возможность свободно согласовывать свои интересы и цели определить необходимые действия по их достижению. Вместе тем он придает результатам такого согласования общеобязательную для сторон юридическую силу, при необходимости обеспечивающую его принудительную реализацию. Не случайно ч. 1 ст. 1134 Французского гражданского кодекса говорит о том, что «законно заключенные соглашения занимают место закона для тех, кто их заключил». Следовательно, договор становится эффективным способом организации взаимоотношений его сторон, учитывающим их обоюдные интересы, а основное назначение договора сводится к регулированию в рамках закона поведения людей путем

указания на пределы их возможного и должного поведения, а равно последствия нарушения соответствующих требований.

В свое время по поводу относительной значимости закона и договора были высказаны три точки зрения. Сторонники «волевой теории» полагали, что договор как волевой акт контрагентов – первоисточник, а закон лишь восполняет или ограничивает их волю. Те, кто представлял теорию приоритета закона, сходили из того, что договор обладает лишь производным от закона правовым эффектом. Наконец, сторонники третьей, «эмпирической теории» считали, что воля сторон сознательно направлена лишь на определенный экономический эффект; при этом последствия договора мыслятся как средства для его осуществления, о которых стороны могут и не иметь, более того действительно часто не имеют ясного представления42.

Регулирующая роль договора сближает его с законами и нормативными актами. Условия договора отличаются от правовой нормы главным образом двумя принципиальными особенностями. Первая связана с происхождением правил поведения: договор выражает волю сторон, а правовой акт – волю издавшего органа. Вторая различает пределы действия того и другого правила поведения: договор непосредственно рассчитан на регулирование поведения только его сторон – для тех, кто не является сторонами, он может создавать права, но не обязанности; в то же время правовой или иной нормативный акт порождает в принципе общее для всех и для каждого правило (любое ограничение круга лиц, на которых распространяется нормативный акт, им же определяется). Отмеченные две особенности отличают именно гражданско-правовой договор.

Будучи порождением, необходимой формой товарообмена, цивилистическая категория договора и ее правовое оформление развивалось и усложнялось по мере соответствующего развития самого оборота (обмена). Так, уже в классическом римском праве стали различаться «соглашение» (conventio) как согласованное волеизъявление сторон и «договор» (contractus) как основа возникающих между ними обязательственных отношений (от лат. contrahere – стягивать, вступать в обязательство путем соглашения)43. Поэтому стороны договорных отношений обычно именуются контрагентами.

42 Таль Л.С. Трудовой договор. Цивилистическое исследование. Ч. II. – Ярославль, 1918. – С. 4-5.

43 Объемы обоих понятий – «договор» и «соглашение» - не всегда совпадают. Если договор – это соглашение, то не всякое соглашение представляет собой договор.

В науке договор принято рассматривать в трех аспектах: 1) договор как основание возникновения правоотношения (сделка), 2) договор как само правоотношение, и, наконец, 3) договор как форму, которое соответствующее правоотношение принимает44.

Договор рассматривается как совпадающее волеизъявление (соглашение) его участников (сторон), направленное на установление либо изменение или прекращение определенных прав и обязанностей. С этой точки зрения он является сделкой – юридическим фактом, главным основанием возникновения обязательственных правоотношений (ч. 2 ст. 509, ч. 2 ст. 11 ГК Украины). Исходя из этого всякая дву- или многостороння сделка считается договором (ч. 2 ст. 202 ГК Украины), а к самим договорам применяются соответствующие правила о сделках, в том числе об их форме.

Во-вторых, понятие договора применяется к правоотношениям, возникшим в результате заключения договора (сделки), поскольку именно в них существуют и реализуются субъективные права и обязанности сторон договора. Когда, например, речь идет о договорных связях, об исполнении договора, ответственности за его неисполнение и т.п., имеются в виду договорные обязательства. На данные правоотношения распространяются, поэтому общие положения об обязательствах.

Наконец, в-третьих, договор часто рассматривается и как форма соглашения (сделки) – документ, фиксирующий права и обязанности сторон. Такое понимание договора является достаточно условным, ибо соглашение сторон может быть оформлено отнюдь не только в форме единого документа, подписанного всеми участниками).

Действующий закон признает договором соглашение двух или более сторон, направленное на установление, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей (ч. 1 ст. 626 ГК Украины).

В данном смысле договор представляет собой разновидность сделки и характеризуется двумя основными чертами:

1) наличием согласованных действий участников, выражающих их взаимное волеизъявление;

2) направленностью данных действий (волеизъявления) на установление, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей сторон.

44 Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая, Общие положения. – М.: Статут, 2002. – С. 14-15.

Договор представляет собой вид гражданско-правовой сделки. Сделка является родовым понятием по отношению к договору. Всякий договор, поэтому является сделкой, но не всякая сделка – договором45.

1. Содержание договора как соглашения (сделки) составляет совокупность согласованных его сторонами условий, в которых закрепляются права и обязанности контрагентов, составляющие содержание договорного обязательства. В письменных договорах условия излагаются в виде отдельных пунктов.

В содержании договоров принято разграничивать существенные, обычные и случайные условия.

Существенными признаются условия, без которых данный вид договора не может считаться заключенным. Отсутствие соглашения по всем существенным условиям означает, что между сторонами договор не заключен. Поэтому существенные условия определяют обязательное содержание договора. Существенными закон признает:

- условия о предмете договора;

- условия, определенные законом как существенные;

- условия, являющиеся необходимыми для договоров данного вида;

- условия, относительно которых по заявлению хотя бы одной из сторон должно быть достигнуто соглашение (ч. 1 ст. 638 ГК Украины).

Условия о предмете договора индивидуализируют предмет исполнения (например, наименование и количество поставляемых товаров), а нередко определяют и характер самого договора. Так, условие о возмездной передаче индивидуально-определенной вещи характеризует договор купли-продажи, а о ее изготовлении – договор подряда. При отсутствии четких указаний в договоре на его предмет исполнение нему становится невозможным, а договор, по сути, теряет смысл и потому должен считаться незаключенным.

В ряде случаев закон сам называет те или иные условия договора в качестве существенных. Например, в ст. 982 ГК Украины прямо указаны существенные условия договора страхования, а в ст. 1035 ГК Украины перечислены существенные условия договора управления

имуществом. Иногда закон обязывает включить в договор то или иное условие, прямо не называя его существенным. Так, условие о размере вклада каждого из участников полного общества должно содержаться в учредительном договоре такого общества в силу ч. 2 ст. 120 ГК Украины, а в договоре о простом товариществе оно необходимо в силу его природы, предполагающей соединение вкладов участников (ст. 1132 ГК Украины). В обоих случаях речь идет о существенном условии.

Участник будущего договора может заявить о своем желании включить в его содержание какое-либо условие, само о себе не являющееся необходимым для данного договора, например, облечь его в нотариальную форму и распределить между сторонами расходы по оплате пошлины, хотя по закону такая форма и не является обязательной для договоров данного вида.

В свою очередь существенные условия могут подразделяться на предписываемые и инициативные. Условия, необходимые для заключения договоров данного вида, например, условия о предмете договора, считаются предписываемые законом. Условия, которые сами по себе не требуются для заключения договора, но включены в него исключительно по желанию сторон, рассматриваются в качестве инициативных. Таковыми, в частности, могут быть условия, конкретизирующие срок исполнения договора (графики отгрузок товара, сдачи этапов работ и т.п.); условия, направленные на дополнительное улучшение качества предмета исполнения ил повышения его сохранности (о таре, упаковке, порядке приемки товара или результата работ т.п.); условия об особенностях ответственности за нарушение его условий и др.

К обычным традиционно относят условия, предусматриваемые диспозитивными нормами для большинства договоров (о сроке и месте исполнения, цене и т.п.). Невключение обычных условий в договор не сказывается на его силе. В этом случае применяются правила соответствующей правовой нормы. Например, если в договоре не указано место исполнения договора, то стороны молчаливо согласились исполнить обязательство в месте, определенном в самом законе (ст. 647 ГК Украины). Но если бы стороны пожелали установить новое место исполнения, тогда они должны предусмотреть это в договоре.

В теоретической и учебной литературе условия, включенные в договор по желанию сторон, называют случайными, противопоставляя их условиям обычным, которые вообще не согласуются сторонами, но входят в содержание договорного обязательства50.

50 Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. М., 1950. – С. 148.

Нетрудно видеть, что случайные условия договора, будучи прямо предложенными одной из сторон, всегда, поэтому являются существенными, а обычные либо становятся таковыми (если стороны прямо выбирают соответствующий вариант поведения, предусмотренный диспозитивной нормой), либо не входят в содержание соглашения сторон.

В случаях, когда то или иное условие договора не определено сторонами или диспозитивной нормой, соответствующие условия определяются условиями делового оборота, применимыми к отношениям сторон. Если, например, в договоре морской перевозки груза не предусмотрены сроки погрузки и разгрузки судна, то эти сроки должны определяться в соответствии со сложившейся практикой (деловыми обыкновениями) в данному порту.

2. Форма договора подчинена общим правилам, установленным для формы сделок (см. выше, с. 306 данного пособия и след.). Исключение составляют случаи, когда непосредственно в законе установлена определенная форма для конкретного вида договоров.

Договор может быть заключен в любой форме, если требования относительно формы договора не установлены законом (ч. 1 ст. 639 ГК Украины).

Если стороны договорились заключить договор в определенной форме, он считается заключенным с момента придания ему этой формы, даже если законом эта форма для данного вида договоров не требовалась.

Если стороны договорились заключить в письменной форме договор, по которому законом не установлена письменная форма, то такой договор считается заключенным с момента его подписания сторонами.

Если стороны договорились заключить в нотариальной форме договор, по которому законом не установлена нотариальная форма, то такой договор считается заключенным с момента его нотариального удостоверения (ст. 639 ГК Украины).

Однако применительно к отдельным видам договоров ГК делает исключение, предписывая сторонам обязательное заключение договора в форме единого документа, подписываемого ими. Такие требования установлены к примеру в отношении формы договоров продажи недвижимости, продажи предприятия, управления имуществом.

Укладання цивільно-правового договору, стадії укладання.

Договор считается заключенным при соблюдении двух необходимых условий:

- сторонами должно быть достигнуто соглашение по всем существенным условиям договора;

- достигнутое сторонами соглашение по своей форме должно соответствовать требованиям, предъявляемым к такого рода договорам (ч. 1 ст. 638 ГК Украины).

Заключение договора, сходя из природы этой гражданско-правовой категории (соглашение сторон), предполагает выражение воли каждой из сторон (волеизъявление) и ее совпадение.

Когда говорят о заключении договора, имеют в виду договор как дву- или многостороннюю сделку, т.е. юридический факт, порождающий гражданско-правовое обязательство.

Традиционным для законодательства и гражданско-правовой доктрины является выделение двух случаев заключения договора: между «присутствующими» и между «отсутствующими». В обеих ситуациях можно выделить и аналогичные стадии заключения договора: предложение (оферта) и ее принятие (акцепт). Соответственно лицо, сделавшее предложение, называется оферентом, а лицо, принявшее предложение, - акцептантом.

Однако в первом случае, когда условия договора вырабатываются в ходе непосредственного контакта сторон результатом которого является подписанный обеими сторонами текст договора, последовательность различных стадий не имеет юридического значения. Поэтому процесс заключения договора между «присутствующими» не требует детального правового оформления.

Во втором случае, когда речь идет о заключении договора между «отсутствующими», имеется в виду не пространственное удаление сторон друг от друга, а, как подчеркивал Г.Ф. Шершеневич, «момент разъединенности по времени изъявления воли. Если стороны поставили себя в невозможность обмениваться волеизъявлениями непосредственно одна после другой, то договор между отсутствующими контрагентами налицо, как бы ни были близки они друг от друга»51.

Порядок заключения договора состоит в том, что одна из сторон направляет другой стороне свое предложение о заключении договора (оферту), а другая сторона, получив оферту, принимает предложение заключить договор (ч. 1 ст. 641 ГК Украины).

51 Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. – М.: Статут, 1994. – С. 193.

Соответственно можно выделить следующие стадии заключения договора:

1) преддоговорные контакты сторон (переговоры);

2) оферта;

3) рассмотрение оферты;

4) акцепт.

При этом стадии оферты и акцепт оферты являются обязательными для всех случаев заключения договоров. Стадия преддоговорных контактов сторон (переговоров) носит факультативный характер и используется по усмотрению сторон, вступающих в договорные отношения. Что касается стадии рассмотрения оферты ее адресатом, то она имеет правовое значение только в тех случаях, когда законодательство применительно к отдельным видам договоров устанавливает срок и порядок рассмотрения оферты (проект договора).

Под офертой понимается предложение заключить договор (ч. 1 ст. 641 ГК Украины).

Такое предложение должно отвечать следующим обязательным требованиям:

- быть адресованным конкретному лицу (лицам);

- быть достаточно определенным;

- выражать намерение сделавшего его лица заключить договор с адресатом, которым будет принято предложение;

- содержать указание на существенные условия, на которых предлагается заключить договор.

Оферте (направленной и полученной адресатом) присуще еще одно важное свойство – безотзывность. Принцип безотзывности оферты, т.е. невозможности для лица отозвать свое предложение о заключении договора в период с момента получения его адресатом и до истечения установленного срока для ее акцепта, сформулирован в виде презумпции (ч. 3 ст. 641 ГК Украины). Право лица, направившего оферту, отозвать ее (отказаться от предложения) может быть предусмотрено самой офертой. Возможность отказа от сделанного предложения может также вытекать из существа самого предложения или из обстановки, в которой оно было сделано.

По форме оферта может быть самой различной: письмо, телеграмма, факс и т.д. Офертой может быть разработанный стороной проект договора.

Реклама или другие предложения, адресованные неопределенному кругу лиц, являются приглашением делать предложения заключить договор, если иное не указано в рекламе или других предложениях (ч. 2 ст. 641 ГК Украины), но самой офертой не являются, их цель – показать свойства товаров, выгодно отличающие их от аналогичных., не

преследует цели сообщить потенциальному контрагенту существенные условия будущего договора.

Публичной офертой признается такое предложение неопределенному кругу лиц, которое включает все существенные условия будущего договора, а главное – в котором явно выражена воля лица, делающего предложение, заключить договор с каждым, кто к нему обратиться.

Акцепт, т.е. ответ лица, которому была направлена оферта, о принятии ее условий, должен быть полным и безусловным (ч. 1 ст. 642 ГК Украины).

Акцепт может быть выражен только в форме письменного ответа (включая сообщение по факсу, с помощью телеграфа и других средств связи). В случае, если предложение заключить договор было выражено в форме публичной оферты, к примеру путем помещения товара на прилавке или в витрине магазина либо в торговый автомат, акцептом могут быть фактические действия покупателя по оплате товара.

В качестве акцепта в соответствующих случаях признается и совершение действий по выполнению условий договора, указанных в оферте (конклюдентные действия). Для этого требуется, чтобы такие действия были совершены в срок, установленный для акцепта.

Молчание не признается акцептом. Это правило сформулировано в форме презумпции: иное допускается, если возможность акцепта оферты путем молчания вытекает из закона, обычая делового оборота ли из прежних деловых отношений сторон. Например, если арендатор продолжает пользоваться арендованным имуществом после истечения срока договора аренды при отсутствии возражений со стороны арендодателя, договор считается возобновленным на тех же условиях на неопределенный срок. В данном случае и оферта и акцепт по возобновленному договору совершаются в форме молчания.

Оферта до ее принятия сама по себе не создает договора. Однако она связывает оферента в том смысле, что при принятии оферты акцептантом, договор считается заключенным. Эта связанность наступает с того момента, когда оферта получена лицом, коему оно сделано (акцептантом). Отсюда следует, что отказ оферента от сделанного предложения может последовать только до получения предложения акцептантом. После же получения акцептантом предложения оферент не может отказаться от сделанного предложения, он связан до получения ответа. Если бы он отказался от предложения, не дождавшись ответа от акцептанта, он был бы обязан возместить причиненные убытки. Таким образом, хотя предложение не является еще договором, а только начальной стадией в заключении договора, оно влечет за собой определенные юридические последствия. Поэтому

важно установить не только исходный момент, когда начинается связанность лица, сделавшего предложение, но и конечный момент, когда эта связанность прекращается.

ГК это вопрос решает таким образом, что предложение заключить договор, сделанное лицу устно, без указания срока для ответа, связывает лицо, сделавшее предложение, лишь в том случае, когда акцептант немедленно заявил о принятии этого предложения (ч. 1 ст. 644 ГК Украины). Таким же образом решается вопрос и в том случае, кода предложение сделано по телефону или по радио. Хотя стороны находятся не одном месте и ведут переговоры, не виды друг друга, однако они друг друга слышат и поэтому принятие или отказ от предложения могут последовать немедленно.

Иначе решается вопрос в том случае, когда предложение было сделано в письменной форме и при этом был установлен срок для ответа. До истечения назначенного для ответа срока, лицо сделавшее предложение, связано своим предложением. Если ответ послан после назначенного срока или вовсе не последовал по истечении срока, оферент считается свободным от сделанного предложения. Если же своевременно посланный ответ о принятии предложения запоздал, он считается запоздавшим лишь при условии, что оферент уведомил об этом акцептанта. В противном случае договор считается заключенным.

Наконец, предложение может быть сделано в письменное форме без указания срока для ответа. В этом случае предложение связывает оферента течение срока, нормально необходимого для получения ответа (ч. 2 ст. 644 ГК Украины). Таким сроком следует считать время, необходимое для составления и отправки, а также для доставки ответа. Что касается доставки, то она должна быть произведена тем же способом, каким было доставлено предложение (почта, телеграф и т.п.). Не исключается возможность, чтобы в самом предложении, доставленным одним способом (например, по почте), содержалось бы указание на доставку ответа другим способом (например, по телеграфу). Указанные обстоятельства принимаются во внимание при определении нормально необходимого срока для получения ответа, а, следовательно, для определения срока, на протяжении которого предложение связывает лицо, сделавшее предложение.

Вместе с тем возникает другой вопрос: в какой именно момент договор в этих случаях считается заключенным? Это важно, потому что с этого момента возникают права обязанности сторон, в ряде случаев переходит право собственности на вещь, а вместе с этим и риск случайной гибели вещи.

Решение этого вопроса зависит от того, какому именно моменту в процессе заключения договора придается решающее значении. Можно

отметить следующие возможные решения: договор считается заключенным в момент, когда акцептант выразил согласие на принятие предложения (теория выражения воли); когда акцептант отправил оференту уведомление о принятии предложения (теория отсылки); когда оферент получил сообщение о принятии предложения (теория получения); когда оферент ознакомился с полученным уведомлением (теория восприятия).

Действующее законодательство придерживается того положения, что договор в этих случаях считается заключенным с момента получения лицом, направившим предложение заключить договор, ответа о принятии этого предложения (ч. 1 ст. 640 ГК Украины).

Заявление о принятии предложения должно выражать согласие акцептанта на все условия, выдвинутые в предложении. Иначе говоря, согласие должно быть полным. Поэтому заявление о принятии предложения на иных, чем было предложено, условиях признается отказом от предложения и в то же время новым предложением (ст. 646 ГК Украины). При таком положении стороны меняются своими ролями: акцептант становится оферентом, а оферент – акцептантом. Это продолжается до полного совпадения воли обеих сторон.

Если законом установлено требование об обязательном соблюдении определенной формы договора, договор считается заключенным с того момента, когда он совершен в требуемой законом форме.

Зміна і розірвання цивільно-правового договору: підстави і наслідки.

Заключенный договор в последующем может быть расторгнут или изменен. При расторжении договора обязательства сторон прекращаются. Расторгаться может только действительный договор. Если договор не отвечает требованиям закон, он не расторгается, а аннулируется с последствиями, установленными для недействительных сделок.

При изменении договора обязательства сторон действуют в измененном виде с момента достижения соглашения сторон об изменении договора, если иное не вытекает из соглашения сторон или характера изменения договора. Например, если стороны изменили сроки исполнения по договору, то с момента достижения соглашсия об этом договор и будет действовать в измененном виде. Однако, например, при измени ассортимента поставки товаров в последнем квартале года договор в измененном виде будет действовать не с момента достижения соглашения об этом, а с наступлением последнего квартала года.

Изменение или расторжение договора допускается, как правило, только по соглашению сторон. Стороны, добровольно заключившие договор в таком же добровольном порядке могут его, как изменить, так и расторгнуть (ч. 1 ст. 651 ГК Украины).

По требованию же одной из сторон договор может быть расторгнут по решению суда лишь в случаях, особо предусмотренных законом или при существенном нарушении договора другой стороной. Так, согласно ч. 3 ст. 858 ГК Украины, если отсутпления в работе от условий договора подряда или другие недостатки в работе являются существенными и такими, что не могут быть устранены или не были устранены в установленный заказчиком разумный срок, заказчик имеет право отказаться от договора в одностороннем порядке и потребовать возмещения убытков.

Существенное нарушение стороной и любого иного договора дает право другой стороне требовать расторжения договора.

Существенными нарушениями договора, дающим право на одностороннее его расторжение, следует считать такое нарушение стороной договора, если вследствие причиненного этим вреда другая сторона в значительной мере лишается того, на что она рассчитывала при заключении договора (ч. 2 ст. 651 ГК Украины).

Законом, в частности, особо предусмотрено, что в одностороннем порядке вправе требовать расторжения договора покупатель, которому продана вещь надлежащего качества (ч. 1 ст. 708 ГК), наниматель, если наймодатель не исполняет своей обязанности по проведению капитального ремонта или сданное в наем имущество не соответствует условиям договора и назначению вещи (ст. 784 ГК).

Новым для ГК Украины является расторжение и изменение договора в связи с существенным изменением обстоятельств (ст. 652 ГК).

Изменение обстоятельств является существенным, если они изменились настолько, что если бы стороны могли это предвидеть, они не заключили бы договор или заключили бы его на других условиях.

При этом конкретные явления, события, факты, которые могут признаваться существенным изменением обстоятельств, применительно к конкретным условиям в состоянии определить только суд при рассмотрении соответствующего требования. Однако для того чтобы какое-либо изменение обстоятельств, связанных с конкретным договором, было отнесено к категории существенных (и тем самым достаточных для изменения и расторжения договора на основании решения суда), требуется наличие одновременно четырех условий:

1) в момент заключения договора стороны исходили из того, что такое изменение обстоятельств не наступит;

2) изменение обстоятельств обусловленными причинами, которые заинтересованная сторона не могла устранить после их возникновения при всей заботе и осмотрительности, которое от нее требовались;

3) выполнение договора нарушило бы соотношение имущественных интересов сторон и лишило бы заинтересованную сторону того, на что она рассчитывала при заключении договора;

4) из существа договора или обычаев делового оборота не вытекает, что риск изменения обстоятельств несет заинтересованная сторона.

Названные условия должны существовать одновременно и в совокупности.

По своему характеру существенно изменившиеся обстоятельства напоминают непреодолимую силу. Однако имеется значительное отличие: они не влекут за собой невозможность исполнения обязательств, возникающих из договора, напротив, возможность его исполнения во всех случаях должна присутствовать, но такое исполнение значительно нарушило бы баланс интересов сторон.

При наличии существенного изменения обстоятельств стороны сначала должны попытаться восстановить баланс своих интересов путем достижения соглашения об изменении условий договора. Лишь при недостижении такого соглашения заинтересованная сторона может обратиться в суд с требованием о расторжении или изменении договора.

При расторжении договора в связи с существенным изменением обстоятельств суд по требованию любой из сторон должен определить последствия расторжения договора, исходя из необходимости справедливого распределения между сторонами расходов, понесенных ими в связи с исполнением договора. При расторжении договора в обычном порядке стороны, напротив, не вправе требовать возвращения того, что было исполнено ими по обязательству до момента расторжения договора (если иное не установлено законом ил соглашением сторон).

При наличии существенно изменившихся обстоятельств изменение договора по решению суда допускается лишь в исключительных случаях и только тогда, когда его расторжение будет противоречить общественным интересам либо повлечет для сторон ущерб, который значительно превышает затраты, необходимые для исполнения договора на измененных судом условиях (ч. 4 ст. 652 ГК Украины).

26.Договір купівлі-продажу: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, особливості, види, відмінність від суміжних договорів. Правові наслідки порушення договору купівлі-продажу. Поняття (ст. 655 ЦК)Договір купівлі-продажу - це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.Характеристики договору:БЕЗОПЛАТНО - отримуючи майно у власність, покупець сплачує продавцю передбачену договором ціну майна (якщо ціна не встановлена ​​договором, то вона визначається виходячи зі звичайних цін, що склалися на даний товар на момент укладення договору);двосторонній - права та обов'язки за договором покладаються на обидві сторони (продавець передає або зобов'язується передати покупцеві визначене майно, але в праві вимагати оплати певної грошової суми, а, покупець, у свою чергу, зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму, але в праві вимагати передачі йому проданого майна);змішаний - може бути консенсуальним, коли права і обов'язки сторін виникають у момент досягнення ними згоди щодо всіх істотних умов (саме з цього моменту договір вважається укладеним), або реальним, коли договір вважається укладеним з моменту передачі продавцем майна (товару) покупцю.Основний і визначальна ознака - перехід майна у власність покупця.Форма договору (ст. 657 ЦК) купівлі-продажу визначається за загальними правилами ЦК про форму угод (ст. 205-210 ЦК).Тобто проста письмова форма необхідна, якщо договір укладається: 1) між юридичними особами; 2) між фізичною та юридичною особою, крім випадків, коли момент укладення та виконання договору співпадають, 3) між фізичними особами на суму понад 20 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (т . е. 340 грн.); 4) у випадках, передбачених законом.Кваліфікована письмова форма договору купівлі-продажу (тобто письмова з нотаріальним посвідченням) можлива за бажанням сторін. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім майна, що перебуває у податковій заставі (ст. 657 ЦК).Сторони: продавець і покупець.Продавцем і покупцем можуть виступати фізичні і юридичні особи. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (ст. 658 ЦК).Істотні умови (ті умови, без досягнення згоди за якими договір вважається не укладеним): предмет.Предмет (ст. 656 ЦК) - майно, яке продавець передає або зобов'язується передати покупцеві. Предметом договору можуть бути: товар (який є у продавця на момент укладення договору або буде створений в майбутньому), майнові права, право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. Предметом договору може бути як індивідуально-визначене майно, так і майно, визначене родовими ознаками.Ціна не є істотною умовою, тому що якщо вона не вказана в договорі, то вона визначається виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічних товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч.1 ст. 691 ЦК, ч. 4 ст. 632).Термін договору не є істотною умовою, тому що при його відсутності у договорі зобов'язання по ньому (у т.ч. по передачі товару) повинні бути виконані в 7-денний термін з дня пред'явлення вимоги про його виконання другою стороною (ст. 663, ч. 2 ст. 530 ЦК).

Правові наслідки порушення договору купівлі-продажуУ разі неналежного виконання іншою стороною сторони договору мають право обрати такі способи захисту своїх прав:- Відшкодування збитків;- Стягнення неустойки;- Відмова від договору з поверненням купленого товару;- Вимога реального виконання договору.!! При це формами цивільно-правової відповідальності є тільки стягнення збитків і неустойки.Стягнення збитків - це універсальна форма відповідальності. Це означає, що збитки можна стягнути незалежно від наявності вказівки на те в законі або договорі. Для цього необхідно тільки довести: 1-невиконання або неналежне виконання обов'язків другою стороною; 2-наявність і розмір збитків (як реального збитку, так і упущеної вигоди); 3-причинно-наслідкового зв'язку між 1 і 2. Вина при цьому презюміруется.Стягнення неустойки можливо тільки, якщо це прямо передбачено законом або договором. Для її стягнення необхідні три умови: підстава, розмір і база обчислення неустойки.Відповідальність продавця:Відповідно до ст. 688 ЦК для того, щоб притягнути до відповідальності продавця, покупець спочатку зобов'язаний попередити продавця про порушення умов договору.1. у разі відмови передати продану річ (ст. 665 ЦК):А) якщо річ родова, то покупець може відмовитися від договору або стягнути збитки;Б) якщо річ індивідуально-визначена, то покупець може вимагати примусової передачі речі.2. у разі відмови передати разом з товаром необхідні документи (ст. 666 ЦК), то покупець може встановити розумний строк для їх передачі. Якщо у встановлений строк документи не передані - відмовитися від договору та повернути товар продавцеві.3. у разі порушення умов про кількість товару (ст. 670 ЦК):А) якщо менша кількість - вимагати передачі не передаються частини товару або відмовитися від договору, або вимагати повернення сплаченої суми;Б) якщо більша кількість - покупець зобов'язаний сповістити про це продавця. Якщо продавець не забере товар в розумний строк, покупець має право прийняти товар з умовою відшкодування різниці вартості.4. у разі порушення умов про асортимент товару (ст. 672 ЦК):А) якщо весь товар не відповідає вимогам договору - покупець має право відмовитися від договору, або вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;Б) якщо частина товару не відповідає вимогам договору - покупець має право: прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; відмовитися від усього товару; прийняти весь товар; вимагати заміни не відповідає частини товару.5. у разі порушення умов про якість товару (ст. 678 ЦК) покупець має право вимагати притягнення до відповідальності продавця у разі, якщо недоліки виявлено протягом встановлених строків. Якщо встановлено гарантійний термін - то в межах цього строку (ст. ст. 676 ЦК), якщо не встановлено (ч. 2 ст. 680 ЦК) - то в межах 2 років (щодо нерухомого майна - 3 років).Термін позовної давності до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару - 1 рік з дня виявлення недоліків у межах вищевказаних строків (ст. 681 ЦК).При порушенні вимог про якість покупець може вимагати: пропорційного зменшення ціни, або безоплатного усунення недоліків, або відшкодування витрат на усунення недоліків. При істотному порушенні вимог до якості товару покупець має право: вимагати заміни товару або відмовитися ось договору (ст. 678 ЦК).Відповідальність покупця: визначається загальними нормами про порушення грошових зобов'язань (ст. 625 ЦК).Покупець за неналежне виконання зобов'язань може бути примусово зобов'язаний:1. у разі прострочення оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК)- Сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції;- Сплатити 3% річних з простроченої суми;- Сплатити неустойку (для СПД розмір неустойки не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки НБУ).2. у разі відмови прийняти та оплатити товар (ч. 4 ст. 692 ЦК):- Оплатити товар;- Продавець може також відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

27.Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі. Права покупця в роздрібній купівлі-продажу та їх захист. торгівліПоняття:Договір роздрібної купівлі-продажу - це договір, за яким одна сторона (продавець), який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.Сторони:Продавець - СПД (торгова організація-юр. Особа або физ.лицо-підприємець)Покупець - фізична особа - споживач (ЗУ «Про захист прав споживачів») або юридична особа (ЦК)Характеристика і особливості:• БЕЗОПЛАТНО;• двосторонній;• консенсусний;• публічний - продавець зобов'язується укласти договір з кожним бажаючим і з усіма на рівних умовах.Предмет: товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю.Істотні умови: предмет і цінаСпособи укладення:1. Публічна оферта (ч. 1 ст. 699 ЦК)2. Демонстрація (ч. 2 ст. 699 ЦК)Форма: застосовуються загальні положення про угоди. Найчастіше укладається в усній формі або у формі конклюдентних дій (таких, які свідчать про бажання укласти договір і про прийняття його до виконання - здійснення платежу, прийняття товару). Письмова форма обов'язкова при продажу товару в кредит.Види:- Продаж шляхом передачі через прилавок;- Продаж шляхом прийняття замовлення;- Продаж шляхом використання автоматів;- Продаж за каталогами та ін

Права покупця в роздрібну купівлю-продаж та їх охорона1. Право вимагати перевірки товару та його огляду перед покупкою (ч. 2 ст. 700 ЦК)2. Право на повну інформацію про товар і його виробника (ч. 1 ст. 700 ЦК)3. Право обміняти непродовольчий товар належної якості протягом 14 днів на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту і т.д. (Ст. 707 ЦК)4. Права у разі купівлі товару неналежної якості (ст. 708 ЦК): А) якщо недолік несуттєвий:- Вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків;- Вимагати від продавця або виготовлювача відшкодування витрат на усунення недоліків;  - Вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;Б) якщо недолік суттєвий:- Вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з перерахунком ціни;- Вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

28.Договір дарування: визначення, характеристика, сторони, предмет, відмінність від купівлі-продажу, позики та позички. Форма договору дарування, правові наслідки порушення вимоги про форму. Перехід права власності до обдаровуваного. Розірвання договору. (ст. 717 ЦК):За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.Характеристика:безоплатний;може бути і реальним, і консенсуальних (ст. 723 ЦК);як правило, односторонній (може бути і двостороннім, якщо в договорі передбачено обов'язок обдаровуваного на користь третіх осіб).Сторони (ст. 720 ЦК):• Дарувальник - власник майна. Не можуть бути дарителями:- Батьки щодо майна дітей;- Підприємницькі товариства, якщо таке право не передбачено статутом;- Державні підприємства без дозволу Фонду державного майна, комунальні підприємства - без дозволу місцевої ради.Від імені дарувальника може діяти представник. Довіреність на укладення договору дарування, в якій не вказано ім'я обдаровуваного, є нікчемним.• ОбдаровуванийСторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, АРК, територіальна громада.Предмет договору (ст. 718 ЦК):рухоме і нерухоме майно;майнові права.Відмінності:Від К-П: є безоплатним.Від позики: договір дарування має на меті передачу майна у власність, предметом може бути як родова річ, так і індивідуально-визначена, як споживана, так і не споживана. У договорі позики тільки індивідуально-визначена неспоживна річ передається у користування.Від позики: договір дарування завжди є безоплатним, предметом може бути як родова річ, так і індивідуально-визначена, як споживана, так і не споживана. У договорі позики родова річ передається у власність, а поверненню підлягає інша така ж, цей може бути як оплатним (процентним), так і безоплатним (безвідсотковим).

Перехід права власності до обдаровуваного, розірвання договоруФорма договору (ст. 719 ЦК):1. Усна - щодо предметів особистого користування та побутового призначення.2. а) Проста письмова:          - Якщо договір консенсуальний (недотримання письмової форми тягне нікчемність договору);          - Щодо майнових прав (недотримання письмової форми тягне нікчемність договору);          - Щодо рухомих речей, які мають особливу цінність (передача такого майна за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно).б) Письмова з нотаріальним посвідченням (стягується держ. мито в розмірі 1% від вартості договору, а при посвідченні договору дарування транспортного засобу, в якому обдаровуваний не є близьким родичем дарувальника - 5%):          - Щодо нерухомої речі;- Щодо валютних цінностей на суму понад 50 н.м.д.г.Перехід права власності до обдаровуваного (ст. 722 ЦК):Право власності на дар переходить з моменту його прийняття. Прийняття документів або символів речі є прийняттям дарунка.Права та обов'язки сторін:• Обов'язки дарувальника:1. якщо договір консенсуальний, то передати річ у встановлений термін або при настанні певної умови (ст. 723 ЦК)2. повідомити обдаровуваного про недоліки речі (дару) або її особливі властивості, які можуть бути небезпечні для життя, здоров'я, майна обдаровуваного та інших осіб. В іншому випадку він зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну володінням або користуванням задарма (ст. 721 ЦК)• Права дарувальника:1. відмовитися від договору до вручення речі обдаровуваному, якщо дар переданий через транспортну організацію чи організацію зв'язку (ч. 2 ст. 722 ЦК)2. відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ч. 1 ст. 724 ЦК)3. покласти на обдаровуваного обов'язок на користь 3-ї особи (ст. 725 ЦК)4. вимагати розірвання договору в таких випадках (ст. 727 ЦК) (позовна давність 1 рік):- Якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини, чоловіка, дітей;- Якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;- Якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена;5. вимагати розірвання договору та повернення речі, а якщо повернення неможливе, то відшкодування її вартості, у разі порушення обдаровуваним свого обов'язку на користь 3-ї особи.• Права обдаровуваного:1. прийняти дар або відмовитися від нього. Прийняття дарунка презюміруется, якщо обдаровуваний негайно не відмовився або не повернув його.2. вимагати передачі дару, якщо договір консенсуальний.• Обов'язки обдаровуваного:1. дбайливо і дбайливо ставиться до дару, який має особливу немайнову цінність для дарувальника або культурну цінність.2. належним чином виконати обов'язок на користь 3-ї особи (дія або утримання від дій) (ст. 725 ЦК).На відміну від договору дарування в договорі пожертви у жертвувателя є право контролювати цільове використання предмета договору (у т.ч. вимагати розірвання договору, якщо пожертва використовується не за призначенням). Договір пожертви завжди реальний (укладений з моменту прийняття пожертви!), А його предметом може бути тільки нерухоме або рухоме майно, зокрема гроші та цінні папери.

29.Договір довічного утримання (догляду): визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінність від суміжних договорів. Зміст договору довічного утримання (догляду). Зміна та припинення договору довічного утримання (догляду). ст. 744 ЦК):За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або ) доглядом довічно.Характеристика:односторонній;реальний;БЕЗОПЛАТНО.Сторони (ст. 746 ЦК):Відчужувач (можливо кілька відчужувачів, які є співвласниками майна, в т.ч. дружини) - фізична особа, незалежно від віку та стану здоров'я;Набувач - повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони є співвласниками переданого їм майна, а їх обов'язок перед відчужувачем з утримання та догляду солідарна. Набувач може укласти договір на користь 3-ї особи. Набувач може бути замінений (ст. 752 ЦК).Предмет -1. майно, як правило, особистого користування: нерухомість (будинок, квартира, земельна ділянка); рухоме майно, яке має особливу цінність. Протягом терміну дії договору за згодою сторін це майно може бути замінено (ст. 753 ЦК).2. зустрічне задоволення у формі:А) матеріального забезпечення - у вигляді грошей, забезпечення харчуванням, ліками, одягом. Щомісячне матеріальне забезпечення виражається в грошовій формі і підлягає індексації;Б) догляд (піклування) - у вигляді допомоги по господарству, прибирання, медичного догляду.Форма договору (ст. 745 ЦК): обов'язкова письмова з нотаріальним посвідченням. Якщо предметом договору є нерухоме майно, то потрібно також державна реєстрація.Відмінності від К-П: за формою, за суб'єктним складом, з предмета, з моменту укладення, по терміну дії, за обсягом обов'язків сторін.Відмінності від дарування: є оплатним, не може бути консенсусним.

Зміст договору довічного утримання (догляду)Істотні умови:1. предмет, який відчужується;2. вид змісту із зазначенням про щомісячне матеріальне забезпечення та догляді.Права та обов'язки сторін:• Обов'язки набувача:- Надавати відчужувачу матеріальне забезпечення та (або) забезпечувати догляд протягом життя відчужувача у відповідності з умовами договору. Якщо умови договору сформульовані неконкретно або у випадку необхідності забезпечення відчужувача іншими формами змісту, то відповідно до вимог справедливості та розумності. Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем (ч. 1,2 ст. 749 ЦК);- Забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду). У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати (ст. 750 ЦК);- У разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду) (ч. 3 ст. 749 ЦК);- Не відчужувати майно протягом життя відчужувача. На таке майно також не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача (ст. 754 ЦК).• Права відчужувача:- Вимагати надання утримання в належному обсязі, а в разі неналежного виконання зобов'язань набувачем вимагати розірвання договору та повернення майна.

Зміна та припинення договору довічного утримання (догляду)Зміна договору можливе у разі:1. заміни сторони в договорі, а саме набувача:а) при неможливості подальшого виконання ним своїх обов'язків за договором на члена його сім'ї або інша особа (ст. 752 ЦК);б) у разі його смерті на спадкоємця, до якого перейшло майно, передане відчужувачем (ч. 1 ст. 757 ЦК);в) у разі припинення юридичної особи-набувача на правонаступника або засновника, до якого перейшло майно, передане відчужувачем (ст. 758 ЦК)2. заміни майна, переданого набувачеві, із зміною обсягу його обов'язків або без зміни.Припинення договору:1. у разі розірвання договору за рішенням суду на вимогу відчужувача, у разі неналежного виконання набувачем своїх обов'язків з утримання незалежно від вини набувача. У цьому випадку майно повертається до відчужувача, а витрати набувача не відшкодовуються (ч. 1 ст. 755 ЦК);2. у разі розірвання договору за рішенням суду на вимогу набувача (ч. 1 ст. 755 ЦК). За наявності обставин, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором;3. у разі смерті відчужувача (ч. 2 ст. 755 ЦК);4. у разі смерті набувача за відсутності спадкоємців або їх відмову від спадщини (ч. 2 ст. 757 ЦК);5. у разі припинення юридичної особи-набувача за відсутності правонаступника (ч. 2 ст. 758 ЦК).

30.Договір майнового найму (оренди): визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінність від суміжних договорів. Зміст договору майнового найму (оренди). За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.Характеристика:двосторонній,реальний або консенсуальної;Б ЕЗОПЛАТНО.Сторони -наймодавець (орендодавець). Наймодавцями можуть бути як власники майна, так і уповноважені особи, та особи, яким належать майнові права (ст. 761 ЦК).наймач (орендар).ЦК не пред'являє спеціальних вимог до сторін договору найму - ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.Предметом договору найму (ст. 760 ЦК) може бути:1. річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, які не можуть бути предметом договору найму;2. майнові права.Не можуть бути предметом договору:- Споживані речі;- Родові речі;- Гроші та цінні папери;- ЦВК підприємств, зазначених у ст. 4 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»;- Об'єкти державної власності, що не підлягають приватизації.Форма: застосовуються загальні положення про угоди. Договір оренди з / у укладається у письмовій формі на основі Типового договору підлягає державній реєстрації (а за бажанням однієї із сторін може бути нотаріально посвідчений).Види:• по предмету: договори оренди земельної ділянки, будівлі та іншої капітальної споруди, житла, транспортного засобу і т.д.• по терміну: коротко-, середньо-і довгострокові;• окремі види: договір оренди державного та комунального майна; лізинг; побутової прокат; фрахтування морського судна і чартер (фрахтування повітряного судна).Відмінності від інших договорів:- ВІД К-П: наймач отримує майно не у власність, а у користування.- ВІД ПОЗИКИ: предметом договору найму можуть бути тільки індивідуально-визначені, що не споживані речі (нежитлові приміщення, обладнання, авто), не знищують у процесі їх використання. А позичальник набуває майно у власність і зобов'язаний повернути не те майно, а така ж кількість речі того самого роду і якості;- ВІД ПОЗИКИ: наймання є оплатним;- ВІД житлового найму: по предмету і за метою його використання.

Зміст договору орендиУмови договору:1. Предмет договору - істотна умова2. Орендна плата (ст. 762 ЦК): у грошовій або в натуральній формі. Вноситься щомісячно, якщо інше не передбачено договором. Якщо сторони не визначили розмір орендної плати, то він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, що мають істотне значення.3. Строк (ст. 763 ЦК) встановлюється у договорі. Якщо строк у договорі не зазначено, договір вважається укладеним на невизначений термін.Якщо договір оренди укладено між суб'єктами господарювання, то істотними умовами такого договору є: 1) предмет (об'єкт оренди), 2) термін договору; 3) орендна плата з урахуванням її індексації; 4) умови відновлення і повернення орендованого майна; 5) порядок використання амортизаційних відрахувань.Права та обов'язки сторін:• Права наймодавця:- Вимагати внесення орендної плати у встановленому розмірі та у встановлений термін;- Вимагати використання предмета найму відповідно до умов договору та цільовим призначенням предмета (наприклад, з / у);- Продати предмет найму з урахуванням права переважної купівлі наймача.• Обов'язки наймодавця:- Передати майно наймачеві негайно або у строк, встановлений договором (ст. 765 ЦК);- Передати майно наймачеві в комплектному стані відповідно до умов про якість і призначення (ч. 1 ст. 767 ЦК);- Попередити наймача про всі відомі йому особливі властивості та недоліки речі, які можуть бути небезпечні для життя, здоров'я та майна наймача і 3-х осіб (ч. 2 ст. 767 ЦК);- Повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, передану у найм (ст. 769 ЦК);- Здійснювати капітальний ремонт речі, якщо інше не передбачено договором (ч. 2 ст. 776 ЦК).• Права наймача:- Володіти і користуватися предметом договору відповідно до умов договору та цільовим призначенням речі (ст. 773 ЦК);- Право власності на плоди, продукцію, доходи, отримані в результаті користування річчю (ст. 775 ЦК);- Поліпшувати стан речі (ч. 2 ст. 773 ЦК) за згодою наймодавця. У цьому випадку наймач має право вилучення відокремлюваних поліпшень або отримання компенсації витрат на невіддільні поліпшення. Якщо в результаті такого поліпшення створена нова річ, то у наймача і наймодавця виникає право спільної часткової власності (ч. 1-4 ст. 778 ЦК). Якщо поліпшення зроблені без згоди наймодавця, наймач має право вилучення відокремлюваних поліпшень і не має права на отримання компенсації витрат на невіддільні поліпшення (ч. 5 ст. 778 ЦК);- Передавати річ у піднайм за згодою наймодавця на строк, що не перевищує термін договору найму (ст. 774 ЦК);- Вимагати зменшення орендної плати, якщо внаслідок обставин, за які наймач не відповідає, можливість користування річчю істотно зменшилася, а також не вносити плату за період, коли користування майном було неможливим (ч. 4, 6 ст. 762 ЦК);- Переважне право на переукладення договору на новий термін за умови належного виконання своїх обов'язків (ст. 777 ЦК);- Право переважної покупки речі у разі її продажу (ст. 777 ЦК).• Обов'язки наймача:- Сплачувати орендну плату у строки, в розмірі та в формі, передбаченої договором;- При прийнятті речі від наймодавця перевірити її стан, якість і комплектність. При невиконанні цього обов'язку річ вважається переданою у належному стані (ч. 3 ст. 767 ЦК);- За свій рахунок проводити поточний ремонт речі, якщо інше не передбачено договором (ч. 1 ст. 776 ЦК).Відповідальність сторін:1. Наймача:а) за несвоєчасне внесення плати - сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми (ст. 625 ЦК), а більше 3 місяців - наймодавець може відмовитися від договору;б) за погіршення предмета договору (ст. 779 ЦК) - відшкодування збитків;в) за не проведення поточного ремонту - відшкодування збитків;г) за шкоду, заподіяну 3-м особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм (ст. 780 ЦК) - відшкодування шкоди, заподіяної 3-м особам (позадоговірна відповідальність);д) за несвоєчасне повернення речі після закінчення строку договору (ст. 785 ЦК) - неустойка в розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення повернення речі.2. Наймодавця:А) за непередачу майна наймачеві (ст. 765 ЦК);Б) за передачу неякісної речі (ст. 768 ЦК);В) за не попередження про права 3-х осіб на річ (ч. 2 ст. 769 ЦК);Г) за не проведення капітального ремонту (ч. 3 ст. 776 ЦК).Припинення договору:• У разі смерті фізичної особи наймача, якщо інше не передбачено договором, і у разі ліквідації юридичної особи - наймача (ст. 782 ЦК);• У разі відмови наймодавця від договору при простроченні платежу наймачем більше 3 місяців;• У разі розірвання договору на вимогу наймодавця (ст. 783 ЦК);• У разі розірвання договору на вимогу наймача (ст. 784 ЦК) - при передачі неякісної речі або проведенні капітального ремонту.У разі дострокового припинення договору наймач повинен негайно передати річ наймодавцю.Зміна власника речі НЕ тягне припинення договору, якщо інше не встановлено положеннями договору.

31.Договір прокату: поняття, характеристика, сторони, форма, особливості регулювання. (ст. 787 ЦК):За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передачі речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.Характеристика:двосторонній;БЕЗОПЛАТНО;змішаний;споживчий;публічний;приєднання.Сторони:Наймодавець - СПД (здійснює підприємницьку діяльність з передачі речей у найм);Наймач - фізична особа, яка наймає майно для задоволення побутових потреб, тобто споживач.Предмет (ст. 788 ЦК):Рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.Форма - письмова з використанням Типового договору. Умови типових договорів не можуть погіршувати права наймача порівняно з законодавством.Істотні умови:- Предмет;- Строк;- Плата, яка встановлюється за тарифами наймодавця (ст. 789 ЦК).Особливості:1. Предмет договору може використовуватися і для виробничих потреб;2. Право наймача в будь-який час відмовитися від договору і повернути річ наймодавцю з оплатою тільки за час фактичного користування річчю (ст. 790 ЦК);3. Наймач не має права на укладення договору піднайму;4. Наймач не має переважного права на купівлю речі при її продажу наймодавцем;5. капітальний та поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо не доведе, що пошкодження сталося з вини наймача (ст. 791 ЦК).

32.Поняття житла та види житла за законодавством України. Договір найму (оренди) приватного житла: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінність від договорів оренди, соціального найму житла. Виконання договору найму приватного житла. Припинення договору.

33.Договір позички (безоплатного користування майном): визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, особливості, відмінність від суміжних договорів. (ст. 827 ЦК):За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.Характеристика:односторонній, якщо реальний (ст. 833 ЦК); двосторонній, якщо консенсусний (ст. 830 ЦК),безоплатний,консенсусний або реальний.Предмет: індивідуально-визначена, не споживається річ (рухома і нерухома).Сторони:Ссудодатель (ст. 829 ЦК) - фізична або юридична особа, яка є власником майна або управляє майном за згодою власника. Юридична особа, яка здійснює ПД, не може передавати в безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.Користувач - будь-яка особа.Форма (ст. 828 ЦК):1. Усна - щодо речі побутового призначення між фізичними особами;2. Письмова - між юридичними особами або за участю юридичної особи; щодо будівлі, іншої капітальної споруди до 3 років;3. Нотаріальна - щодо транспортного засобу за участю фізичної особи;4. Нотаріальна з державною реєстрацією - щодо будівлі, іншої капітальної споруди понад 3 років.Особливості:- Якщо термін не встановлено, він визначається виходячи з мети використання речі (ст. 831 ЦК);- Зміна власника речі не тягне припинення договору позики;- Користувач не має права переважної купівлі речі (ст. 832 ЦК);- Особисте користування річчю є особливим обов'язком користувача (ст. 833 ЦК)- Договір припиняється (ст. 834 ЦК):   - Після закінчення терміну;   - Відмовою користувача від договору в будь-який час (з повідомленням про це за 7 днів, якщо річ потребує особливого догляду);   - Розірванням за вимогою ссудодателя (річ необхідна самому за непередбаченими обставинами; річ використовується не за цільовим призначенням або недбайливо; річ самочинно передана іншій особі);   - Розірвання за вимоги нового власника з попереднім повідомленням, якщо договір укладено на невизначений термін.

34.Договір підряду: визначення, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів. Виконання договору підряду. Правові наслідки неналежного виконання договору підряду. (ст. 837 ЦК):За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.Характеристика:консенсусний,БЕЗОПЛАТНО,двосторонній.Сторони:Підрядник - може бути як юридична, так і фізична особа. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. Може виконувати роботу як самостійно, так і з використанням 3-х осіб (субпідрядників), залишаючись при цьому відповідальним перед замовником.Замовник - може бути як юридична, так і фізична особа, здатна набути право власності на результат робіт.Предмет завжди індивідуалізований, матеріальний об'єкт - результат виготовлення, обробки, переробки, ремонту, виконання іншої роботи. Це результат праці підрядника. Праця може бути спрямований на створення індивідуально визначеної речі (інструмента, виробу, машини), на її зміну чи поновлення (ремонт будинку, транспортного засобу), виконанні робіт.Відмінності від суміжних договорів:Договір підряду відноситься до типу договорів про виконання робіт.Договір підряду схожий з трудовим договором, коли в якості підрядника виступає фізична особа. Різниця між ними в тому, що підрядник сам організовує свою працю і зобов'язується здати замовнику його результат. За трудовим договором працівник включається в певний трудовий колектив, виконуючи в ньому певну трудову функцію відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку.Подоба з договором купівлі-продажу і постачання обумовлено тим, що за договором підряду на виготовлення якоїсь речі підрядник, як продавець і постачальник, зобов'язується передати її іншій стороні у власність. Подоба цих договорів проявляється також і в тому, що вони полягають з приводу речей, які ще не існують і повинні бути виготовлені в майбутньому. Договір підряду відрізняється від вказаних договорів тим, що передбачає права і обов'язки сторін, пов'язані не тільки з передачею та оплатою, а, головним чином, з виготовленням речі.Види договору:- Побутового підряду;- Будівельного підряду;- Підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт.

Виконання договору підрядуІстотні умови:1. предмет (якщо робота виконується з матеріалу замовника, потрібно вказівку норм витрат матеріалу і термінів повернення надлишків) (ст. 840 ЦК).Несуттєві, але важливі умови:1. ціна і способи її визначення, яка включає відшкодування витрат підряднику та плату за виконану роботу (ст. 843 ЦК). Ціна може бути виражена в кошторисі:- Твердої (презюміруется) - змінюється лише за згодою сторін, а в разі її перевищення всі витрати несе підрядник (ч. 5 ст. 844 ЦК);- Приблизної - у разі перевищення підрядник повинен своєчасно повідомити замовника про необхідність фінансування (ч. 4 ст. 844 ЦК).Якщо ціна у договорі підряду не встановлено, то вона визначається виходячи зі звичайних цін.2. термін договору і його окремих етапів. Якщо не встановлено, то роботи виконується в розумний строк (ст. 846 ЦК);3. право власності результату підряду належить підрядчику до моменту його здачі замовнику;4. ризики:а) ризик випадкової загибелі предмета підряду лежить на підряднику (за відсутності вини сторін він НЕ має право вимагати відшкодування витрат на виконання робіт);б) ризик випадкової загибелі матеріалу несе власник матеріалу, а після закінчення терміну його здачі - прострочила.Права та обов'язки сторін:• Обов'язки підрядника:- Виконати роботу своїми силами і засобами (ст. 839 ЦК);- Зберігати матеріали, надані йому замовником - приймати всі заходи щодо збереження майна, переданого йому замовником і відповідати за втрату або пошкодження цього майна (ст. 841 ЦК);- При використанні матеріалу замовника відзвітувати про його використання і повернути залишок (ст. 840 ЦК);- Виконувати роботу відповідно до умов договору про якість і гарантувати якість протягом певного строку (ст. 857, 859 ЦК);- Своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність наданого ним матеріалу, про наявність обставин які загрожують якості або придатності результату роботи (ст. 847 ЦК);- Передати роботу в строк, встановлений договором;- Передати з результатом роботи необхідну інформацію про порядок його експлуатації та використання, якщо такий обов'язок передбачений договором (ст. 861 ЦК);- Дотримуватися конфіденційності отриманої від замовника інформації, яка містить відомості, що охороняються законом (ст. 862 ЦК).• Права підрядника:- Вимагати оплати роботи відповідно до умов договору та кошторисом. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановленому договором (ст. 854 ЦК). Підрядник не може вимагати оплати речі у разі її випадкової загибелі, крім випадків, коли це викликано недоліками матеріалу замовника або відбулося з вини замовника, або після пропуску замовником строку прийняття об'єкта (ст. 855 ЦК);- На ощадливе ведення робіт за умови забезпечення їх належної якості (ст. 845 ЦК);- На утримання результату роботи, обладнання, залишків матеріалу, іншого майна замовника, в разі не сплати останнім встановленої договором суми (ст. 856 ЦК);• Обов'язки замовника:- Прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і при виявленні недоліків повідомити про них підрядника (ст. 853 ЦК);- Оплатити роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний оплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК) ;- Сприяти підрядникові у виконанні робіт у випадках, в обсязі та в порядку, передбаченому договором (ст. 850 ЦК);- Дотримуватися конфіденційності отриманої від підрядника інформації, яка містить відомості, що охороняються законом (ст. 862 ЦК).• Права замовника (ст. 849 ЦК):- У будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника;- У будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Правові наслідки неналежного виконання договору підрядуВідповідальність підрядника:1. за порушення якості роботи (ст. 852, 858 ЦК). Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.2. за несвоєчасне виконання (ч. 2,3 ст. 849 ЦК). Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.Відповідальність замовника:1. у разі ненадання матеріалів (ст. 851 ЦК) підрядник має право не приступати до роботи;2. в разі не заміни недоброякісного або непридатного матеріалу, незважаючи на своєчасне попередження підрядника (ст. 848 ЦК) підрядник має право відмовитися від договору підряду (а якщо є загроза життю і здоров'ю людей та ОПВ, то зобов'язаний) і вимагати відшкодування збитків;3. за неоплату або прострочення оплати (ст. 625, 856 ЦК) підрядник має право на утримання майна замовника, а замовник зобов'язаний сплатити суму боргу і відсотки за користування чужими грошовими коштами (3% річних);4. за порушення обов'язку сприяння (ст. 850 ЦК) підрядник має право на відшкодування збитків, заподіяних простоєм;5. при простроченні приймання результату роботи на замовника покладається ризик його випадкової загибелі. При ухиленні протягом 1 місяця від приймання і після 2-разового попередження підрядника, останній має право продати предмет договору, а із суми виручки відняти суму всіх належних йому платежів. Решта суми вноситься на депозит нотаріуса на ім'я замовника (ст. 854 ЦК)

35.Договір побутового підряду (замовлення): визначення, характеристика, особливості. ст. 865 ЦК):За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.Характеристика:публічний,консенсусний,БЕЗОПЛАТНО,двосторонній.Предмет: результат роботи, призначений для задоволення побутових та інших особистих потреб.Форма (ст. 866 ЦК):Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.Сторони:Підрядник - СПД (спеціалізовані підприємства та об'єднання побутового обслуговування, спеціальна правоздатність яких спрямована на надання громадянам різного роду послуг і виконання робіт, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності)Замовник - (фізичні особи - споживачі).Особливості:1. Підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових платних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг (ч. 1 ст. 867 ЦК).2. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті (ч. 2 ст. 867 ЦК). Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.3. Підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору (ст. 868 ЦК).4. Підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення (ст. 868 ЦК).5. Якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній з матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором: виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої ж якості; розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 872 ЦК).6. Робота оплачується після її закінчення за прейскурантами і тарифами (проте, можливий аванс або передоплата за згодою замовника) (ст. 873 ЦК).7. При неявці протягом 2 місяців за результатом роботи після попередження підрядника, останній має право продати предмет договору, а із суми виручки відняти суму всіх належних йому платежів. Решта суми вноситься на депозит нотаріуса на ім'я замовника (ст. 874 ЦК).

36.Договір будівельного підряду: визначення, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів, структура договірних зв'язків в будівельному підряді. Порядок укладення, зміни договору будівельного підряду. Виконання договору будівельного підряду. Передання закінченого будівництвом об'єкту. (ст. 875 ЦК, ст. 318 ГК):За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.Характеристика:двосторонній,консенсусний,БЕЗОПЛАТНО,є видом договору підряду.Сторони:Підрядник (СПД, зобов'язаний отримати дозвіл-ліцензію на виконання цих робіт).Замовник.Ними можуть бути фізичні та юридичні особи, в тому числі іноземні громадяни. Учасником відносин може бути інвестор - суб'єкт, який приймає рішення про вкладення власних, позикових, залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкт інвестування.Види договору з предмета (ч. 2 ст. 875 ЦК):на виконання будівельно-монтажних та інших робіт по об'єкту в цілому;на виконання окремих комплексів робіт;на виконання пусконалагоджувальних робіт;на виконання робіт з капітального ремонту будівель і споруд.Предмет договору: відповідний об'єкт будівництва або результат інших будівельних робіт (капітального ремонту, реконструкції, технічного переоснащення, перепрофілювання об'єктів, монтажних, пусконалагоджувальних та ін), який здається підрядником замовнику, а за договором субпідряду - закінчений комплекс певних робіт.Відмінності дивись? № 37

Виконання договору будівельного підряду. Здавання закінченого будівництвом об'єктаПрава підрядника:- Залучати субпідрядників;- Вимагати від замовника підвищення договірної ціни у разі істотного збільшення цін на ресурси, забезпечення якими покладено на підрядника, а також на послуги, що надаються 3-ми особами;- Вимагати оплати об'єкта будівництва (в окремих випадках передоплати);- Ініціювати внесення змін у договір.Обов'язки підрядника:- Побудувати у визначений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації (ст. 877 ЦК);- Узгодити проектно-кошторисну документацію із замовником та уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування;- Здійснити матеріально-технічне забезпечення будівництва (ч. 1 ст. 879 ЦК);- Негайно попередити замовника, яким надані матеріали, про їх недоброякісність або непридатність, а також про те, що вказівки замовника загрожують якості робіт;- Страхувати об'єкт будівництва, якщо цей обов'язок покладено на нього;- Гарантувати якість роботи (гарантійний термін - 10 років з дня прийняття об'єкта в експлуатацію, якщо інший строк не встановлений договором);- Координувати діяльність субпідрядників;- Здати замовникові у встановлений строк об'єкт або інші будівельні роботи;- Своєчасно усунути недоліки і дефекти, виявлені в процесі прийоми роботи, а також усунути недоліки, допущені з його вини.Права замовника:1) здійснювати в будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, технічний нагляд і контроль за ходом, якістю та обсягами будівництва, а також доручити проведення такого контролю 3-м особам, фахівцям. Такий контроль здійснюється шляхом: а) проведення експертизи відповідності робіт, а також матеріальних ресурсів вимогам договору, б) проведення перевірок у підрядника відповідних документів; в) перевірки ведення підрядником документації при виконанні робіт і відповідності робіт вказівкам і розпорядженням державних органів і проектної організації;2) вносити зміни до проектно-кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт не буде перевищувати 10% ціни договору і не буде змінювати загального характеру робіт;3) відмовитися від договору в будь-який час до завершення виконання робіт з відшкодуванням підряднику вартість виконаних робіт і збитків.Обов'язки замовника:- Надати підряднику будівельний майданчик (фронт роботи);- Розробити проектно-кошторисну документацію (якщо цей обов'язок договором покладено на підрядника, то передати йому завдання на проектування);- Сприяти у виконанні робіт, в т.ч. надавати підряднику послуги, пов'язані з енерго-, водопостачанням;- Прийняти об'єкт (ст. 882 ЦК). Замовник зобов'язаний негайно прийняти об'єкт після повідомлення підрядника про його готовність, що оформляється підписанням акту прийому-передачі. Витрати на організацію та проведення подальшої приймання несе замовник, якщо інше не встановлено договором. У прийманні об'єкта державною комісією мають брати участь представники органів державної влади та місцевого самоврядування. Приймання може складатися з таких етапів: попередня приймання, випробування. Приймання оформляється складанням та підписанням акту готовності об'єкта, на підставі якого видається сертифікат відповідності (дата видачі сертифіката є датою введення об'єкта в експлуатацію);- Сплатити об'єкт.За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду сторона платить встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки (ст. 883, 886 ЦК). Можливе відшкодування моральної шкоди.

Порядок укладення, зміна договору будівельного підрядуДоговір будівельного підряду укладається у письмовій формі на основі Типового договору, затвердженого держбудівництва. Істотними умовами договору є:1. предмет договору (найменування та місцезнаходження об'єкта, найменування, обсяг і види робіт) - роботи, пов'язані з будівництвом;2. договірна ціна (розраховується в проектно-кошторисної документації, яка є додатком до договору на основі рекомендаційних правил визначення вартості). Виражається у твердій або приблизною кошторисі (ст. 878 ЦК). Зміни до твердого кошторису можуть вноситься лише за згодою сторін. Приблизний кошторис може коригуватися підрядником у межах, встановлених договором, а якщо таке підвищення перевищує межі, підрядник повинен заздалегідь повідомити про це замовника і отримати згоду.3. терміни початку і закінчення робіт (до календарного графіку поетапного виконання). Датою закінчення робіт вважається дата прийняття об'єкта замовником (підписання акта прийому-передачі);4. порядок матеріально-технічного проектного та іншого забезпечення будівництва;5. права та обов'язки сторін;6. порядок здійснення замовником контролю за якістю матеріалів та будівництва;7. умови страхування ризиків (ризик випадкової загибелі об'єкта лежить на замовнику);8. порядок залучення субпідрядників;9. джерела і порядок фінансування робіт;10. порядок розрахунків за виконані роботи;11. порядок здачі, приймання закінчених робіт;12. гарантійні терміни якості робіт та експлуатації об'єкта та порядок усунення недоліків або дефектів;13. відповідальність сторін за порушення договору;14. умови забезпечення виконання зобов'язань (неустойка, гарантія, порука, утримання або завдаток та ін);15. порядок врегулювання спорів;16. підстави та умови зміни і розірвання договору.Способи укладання договору:А) за результатами переговорів (загальні положення ст. 180 ГК) - неконкурентний спосіб;Б) на підставі державного замовлення;В) за результатами проведення конкурсу - конкурентний спосіб.