- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях серцево-судинної системи
- •Інфаркт міокарда
- •Перший етап – інфарктне відділення
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 1
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 2
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 3 (заняття групові)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 4 (заняття групові)
- •Другий етап реабілітації – одужання.
- •Третій етап реабілітації – підтримуючий
- •Ранкова гігієнічна гімнастика
- •Комплекс вправ для самостійних занять
- •Ішемічна хвороба серця
- •Комплекс ранкової гігієнічної гімнастики
- •Комплекс вправ при стенокардії
- •Гіпертонічна хвороба
- •Гіпертонічна хвороба I стадії
- •Комплекс ранкової гігієнічної гімнастики
- •Комплекс лікувальної гімнастики при гіпертонічній хворобі I стадії
- •Гіпертонічна хвороба II стадії
- •Комплекс лікувальної гімнастики при гіпертонічній хворобі II стадії
- •Гіпертонічна хвороба III стадії
- •Комплекс лікувальної гімнастики при гіпертонічній хворобі III стадії
- •Гіпотонічна хвороба
- •Вегетативна дисфункція
- •Комплекс вправ для ранкової гігієнічної гімнастики
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях дихальної системи
- •Бронхіальна астма
- •Комплекс вправ при бронхіальній астмі (міжнападний період)
- •Пневмонія
- •Комплекс вправ для хворих на пневмонію (постільний режим)
- •Комплекс вправ для хворих на пневмонію (палатний режим)
- •Комплекс вправ для хворих на пневмонію (вільний режим)
- •Плеврит
- •Комплекс вправ для хворих на плеврит (ліжковий режим)
- •Комплекс вправ для хворих на плеврит (палатний режим)
- •Комплекс вправ для хворих на плеврит (вільний режим)
- •Емфізема легенів
- •Комплекс вправ при емфіземі легенів
- •Бронхоектатична хвороба
- •Комплекс вправ для хворих з гнійним процесом у верхній долі легені
- •Комплекс вправ для хворих з гнійним процесом в середній долі легені
- •Комплекс вправ для хворих з гнійним процесом у нижній долі легенів
- •Туберкульоз легень
- •Комплекс вправ для хворих слабкої групи
- •Комплекс вправ для хворих середньої групи
- •Комплекс вправ для хворих сильної групи
- •Клініко-фізіологічне обѓрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях органів травлення
- •Хронічний гастрит
- •Комплекс вправ при гастриті зі зниженою секреторною функцією
- •Ерозивний гастрит
- •Комплекс вправ при ерозивному гастриті
- •Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Схеми рухових режимів
- •Комплекс вправ при виразковій хворобі у фазі повної ремісії
- •Дискінезії жовчовивідних шляхів
- •Комплекс вправ при дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом
- •Хронічний холецистит
- •Комплекс вправ при хронічному холециститі і дискінезії жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним типом
- •Комплекс вправ при колітах
- •Спланхноптоз
- •Комплекс спеціальних вправ при нефроптозі
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях нирок
- •Гломерулонефрит
- •Комплекс вправ в період ремісії хронічного гломерулонефриту
- •Пієлонефрит
- •Комплекс вправ в період ремісії хронічного пієлонефриту
- •Сечокам'яна хвороба
- •Комплекс вправ для виведення каменю з сечоводу в сечовий міхур
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при порушенні обміну речовин
- •Цукровий діабет
- •Комплекс вправ для людей з невисокою працездатністю і невисокою фізичною активністю
- •Комплекс вправ для людей зі збереженою фізичною активністю і працездатністю
- •Комплекс вправ для ніг
- •Ожиріння
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні задачі
Емфізема легенів
Емфізема легенів – хронічне захворювання, при якому відбувається розширення альвеол, що супроводжується атрофією альвеолярних перетинок і зниженням еластичності легеневої тканини. Емфізема легенів – незворотній процес, що призводить спочатку до легеневої, а потім і до серцевої недостатності. При цьому захворюванні грудна клітина розширюється, екскурсія її зменшується, видих утруднений, постійна напружена робота дихальних м'язів викликає їх стомлення, розвиває поверхневе дихання, зменшується життєва ємкість легень, хвилинний об'єм дихання забезпечується лише за рахунок частоти дихання, а не глибини.
Емфізема легенів найчастіше буває наслідком бронхіту, пневмосклерозу (розростання сполучної тканини в легенях). Вона може розвиватися також в результаті професійного захворювання, якщо робота пов'язана з опором при видиху (у музикантів, склодувів).
Завдання ФР:
– навчання правильного механізму дихання з тренуванням переважно видиху;
– збереження еластичності легеневої тканини;
– збільшення рухливості грудної клітини і хребта;
– тренування діафрагмального дихання;
– зміцнення дихальних м'язів, які в першу чергу беруть участь у видиху;
– поліпшення функції апарату кровообігу і організму в цілому.
Особливості ФР
Застосовують експіраторну гімнастику, тобто вправи, що сприяють повноцінному видиху, зміцнюють м'язи тулуба і черевного преса, які беруть участь у диханні і зберігають рухливість грудної клітини і хребта – статичні та динамічні дихальні вправи в поєднанні з загальнозміцнюючими. Неприпустимі напруження і затримка дихання.
Застосовуються дихальні вправи статичного і динамічного характеру з подовженим видихом (рисунок 2).
Для посилення акценту на видиху деякі вправи виконуються з проголошенням звуків і звукосполучень. Подовженню видиху допомагає вимова звуків «у», «ж», «с». Для посилення видиху грудну клітину здавлюють з боків (або сам хворий, або інструктор) у другій половині видиху. У деяких випадках (особливо у літніх хворих) необхідно рівномірно розвивати як вдих, так і видих. Велика увага приділяється тренуванню діафрагмального дихання і вправам на збільшення рухливості грудної клітини і хребта: крім поліпшення функції зовнішнього дихання, вони поліпшують роботу серця. Такими вправами є нахили, повороти і обертання тулуба в поєднанні з вільним диханням.
У тих випадках, коли у хворих наростає дихальна недостатність, яка посилюється серцево-судинною недостатністю, і стан хворого стає важким, характер занять ЛГ змінюється. Заняття проводяться на ліжковому режимі, хворому доцільно надати основне вихідне положення лежачи на спині з піднятою головою і верхньою частиною тулуба. Фізичне навантаження мінімальне: рухи в дистальних відділах кінцівок, що виконуються в повільному, а потім в середньому темпі в положенні напівлежачи, з піднятою верхньою частиною тулуба. Вправи чергуються з паузами відпочинку і дихальними вправами з подовженим видихом. Активізується діафрагмальне дихання. Деякі вправи супроводжуються здавленням грудної клітини (інструктором) у завершальній стадії видиху.
Щільність заняття невелика; з поліпшенням адаптації організму до фізичного навантаження змінюються вихідні положення: на ліжковому і палатному режимі – лежачи і сидячи з опорою на спинку стільця, при вільному режимі – стоячи, щоб не ускладнити функцію діафрагми. Збільшується кількість вправ і їх повторень; співвідношення дихальних і загальнорозвиваючих вправ – 1:2. Видих робити через стиснуті губи повільно, а вдих – через ніс. Це сприяє кращій рухливості діафрагми і поглибленню дихання. Не допускати швидкого і сильного видиху, бо при цьому ще більше розтягуються альвеоли. Вправи виконувати в повільному і середньому темпі (через наявність гіпоксемії), по 2–4 рази. При освоєнні рухів і звикання до фізичного навантаження кількість повторень збільшується до 5–7 і включаються вправи в положенні стоячи. Після виконання вправ обов'язкові паузи для відпочинку.
Надалі, при поліпшенні стану, хворому можна призначити дозовану ходьбу спочатку 50–100 м в повільному темпі, в поєднанні з подовженим видихом, поступово дистанція збільшується до 200–300 м.
Фізичне навантаження не повинно викликати стомлення, появи або посилення задишки, неприємних відчуттів в грудях і серцебиття.