- •Міністерство освіти і науки України
- •Перелік умовних позначень
- •1 Аналіз обєкта автоматизації та постановка
- •1.1 Характеристика підприємства
- •1.2 Організаційна структура підприємства кп "дпцк"
- •1.3 Постановка задачі
- •2 Розробка проекту локальної мережі навчального центру кп "дпцк"
- •2.1 Вибір типу управління мережею
- •2.2 Характеристика та вибір топології мережі
- •2.3 Вибір мережного стандарту для реалізації проекту
- •2.4 Структурна схема мережі
- •2.5 Розміщення робочих місць в приміщенні навчального центру
- •2.6 Вибір устаткування для проекту
- •2.6.1 Вибір серверів
- •2.6.2 Вибір конфігурації робочих станцій для навчального центру
- •2.6.3 Вибір комутаційного обладнання для навчального центру
- •2.6.4 Організація каналів зв’язку
- •2.6.5 Організація підключення до глобальної мережі Інтернет
- •100BaseT bsdu (цт) bsr spr(ат) sda
- •3 Програмне забезпечення кп "дпцк"
- •3.1 Вибір мережної ос
- •3.2 Вибір ос робочих станцій
- •4 Організація захисту інформації в лом кп "дпцк"
- •4.1 Загрози безпеки інформації
- •4.2 Засоби захисту інформації в лом
- •4.3 Вибір засобів захисту інформації в лом кп "дпцк"
- •5 Розрахунок надійності лом навчального центру кп "дпцк"
- •5.1 Основні характеристики надійності апаратних засобів обчислювальної техніки
- •5.2 Методика розрахунку надійності не відновлювальних виробів і систем
- •5.3Методика розрахунку надійності відновлювальних виробів і систем
- •5.4 Розрахунок надійності лом навчального центру кп "дпцк"
- •6 Техніко-економічне обґрунтування проекту мережі навчального центру кп "дпцк"
- •6.1 Визначення трудовитрат на побудову мережі
- •6.2 Розрахунок матеріальних витрат на побудову лом
- •6.3 Розрахунок економічного ефекту від впровадження комплексу технічних засобів лом кп "дпцк"
- •7 Охорона праці користувачів кп "дпцк"
- •7.1 Вступна частина
- •7.2 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники при експлуатації локальної мережі навчального центру
- •7.3 Технічні, гігієнічні та організаційні заходи щодо зменшення рівня впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників
- •8 Організація Цивільної оборони на кп "дпцк"
- •8.1 Організаційна структура цивільної оборони підприємства кп "дпцк"
- •8.2 Права начальника цивільної оборони
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.2 Характеристика та вибір топології мережі
Топологія – це стандартний термін, що використається професіоналами при описі основного компонування мережі. Крім терміна "топологія", для опису фізичного компонування вживають також наступні:
спільне фізичне розташування;
компонування;
діаграма;
карта.
Зiркоподiбна мережа (рисунок 2.1) характеризується наявністю центрального вузла комутації – мережевого сервера, до якого (або через який) посилаються всі повідомлення. В цьому випадку на мережевий сервер, крім основних функцій, можуть бути покладені додаткові функції по узгодженню швидкостей роботи станцій i перетворенню протоколів обміну, що дозволяє в рамках однієї мережі об’єднати різнотипні робочі станції [5].
Рисунок 2.1 – Зiркоподiбна топологія
Поряд з окремими перевагами, дані локальні мережі мають ряд недоліків. Зокрема, при підключенні великої кiлькостi робочих станцій підтримання високої швидкості комутації вимагає значних апаратних затрат. Крім того, значне функціональне навантаження центрального вузла визначає його складність, що відповідно позначається на надійності.
В мережах з шинною топологією (рисунок 2.2) робочі станції з допомогою мережевих адаптерів підключаються до магiстралi (шини). Аналогічним чином до загальної магiстралi підключаються й інші мережеві пристрої. В процесі роботи мережі інформація від передаючої робочої станції поступає на адаптери всіх робочих станцій, але сприймається вона тільки адаптером тієї робочої станції, якій вона адресована.
Подібна лiнiйна топологія характеризується простотою організації i можливістю підключення нових робочих станцій без додаткового обладнання. Однак наявність загального середовища передачі не дозволяє абонентським системам одночасно передавати інформацію.
Рисунок 2.2 – Шинна топологія мережі
Кільцева мережа (рисунок 2.3) характеризується наявністю замкнутого однонаправленого каналу передачі даних у вигляді кільця або петлі. В цьому випадку інформація передається послідовно мiж адаптерами робочих станцій до тих пір, поки не буде прийнята одержувачем i потім видалена з мережі. Переважно за видалення інформації з мережі вiдповiдає її відправник. Управлення роботою кільцевої мережі може здійснюватися централізовано з допомогою спеціальної монiторної станції, або децентралізовано за рахунок розподілу функцій управлення мiж всіма робочими станціями. Недоліком кільцевої топології є те, що вiдмова однiєї ланки кiльця може вивести з ладу всю локальну мережу. З метою підвищення надійності кільцевих структур використовують спецiальнi без розривні комутатори, які дозволяють автоматично відключати неробочі комп’ютери або окремі сегменти мережі [9].
Рисунок 2.3 – Кільцева топологія мережі
Порівняльна характеристика топології локальних мереж представлена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Характеристики топологій мереж
Характеристики |
Топологія | ||
Зірка |
Кільце |
Шина | |
Вартість розширення |
Незначна |
Середня |
Середня |
Приєднання абонентів |
Пасивне |
Активне |
Пасивне |
Захист від відмов |
Незначний |
Незначний |
Високий |
Розміри системи |
Будь-які |
Будь-які |
Обмежені |
Захищеність від прослуховування |
Хороша |
Хороша |
Незначна |
Вартість підключення |
Незначна |
Незначна |
Висока |
Поведінка системи при високих навантаженнях |
Хороша |
Задовільна |
Погана |
Можливість роботи в реальному режимі часу |
Дуже хороша |
Хороша |
Погана |
Розвід кабелю |
Хороший |
Задовільний |
Хороший |
Враховуючи переваги та недоліки існуючих топологій для реалізації проекту обирається топологія "зірка".