Тема № 6. Криміналістична фотографія

1. Поняття криміналістичної фотографії. Її значення в судовій, слідчій та експертній практиці.

2. Методи криміналістичної фотографії.

3. Окремі прийоми фотографування.

4. Види фотозйомки.

1. Криміналістична фотографія – це система науково обґрунтованих способів та методів фотозйомки, що використовуються для збирання, фіксації та дослідження доказів під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Використання фотозйомки підвищує ефективність роботи слідчого при розслідуванні злочинів будь-якої важкості, адже фотографування дозволяє більш точно зафіксувати об’єкт та дає більш-менш повне уявлення про зображення об’єкта. Застосування криміналістичної фотографії передбачено кримінально-процесуальним законодавством (ст.ст. 79, 191 КПК України).

2. Метод криміналістичної фотографії – це сукупність правил та рекомендацій щодо засобів фотографування, умов фотозйомки, обробки фотоматеріалів.

Методи криміналістичної фотографії:

• панорамний;

• вимірювальний;

• широкомасштабний;

• сигналетичний;

• репродукційний;

• макроскопічний;

• стереоскопічний.

3. Окремі прийоми фотографування:

1. орієнтуюча фотозйомка (фіксація об’єкта, ділянки разом із навколишньою обстановкою);

2. обзорна фотозйомка (фіксація об’єкта, ділянки без навколишньої обстановки);

3. вузлова фотозйомка (фіксація найбільш важливих об’єктів, ділянок, слідів злочину);

4. детальна фотозйомка.

4. Види фотозйомок:

1. за суб’єктом застосування:

• судово-слідча;

• оперативно-розшукова;

• експертна;

залежно від цілей та задач застосування фотографії:

• фіксуюча;

• дослідницька.

Основні терміни та поняття: методи криміналістичної фотографії, панорамна зйомка, впізнавальна зйомка, масштабна зйомка, мікроскопічна зйомка, стереоскопічна зйомка, орієнтовна фотозйомка, обзорна фотозйомка, вузлова фотозйомка, детальна фотозйомка.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть об’єкти криміналістичної фотозйомки.

2. Вкажіть способи панорамної зйомки.

3. Які вимоги пред’являються до виробництва лінійної та кругової панорамної зйомки?

4. Що використовується в якості глибинного масштабу при вимірювальній зйомці?

5. Для яких цілей використовується сігналетична зйомка живих осіб та трупів?

6. Назвіть місце проведення пізнавальної зйомки трупа?

Тематика рефератів:

1. Розвиток криміналістичної фотографії.

2. Методи впізнавальної (сигналетичної) зйомки.

Тестові завдання:

1. Криміналістична фотографія є галуззю:

1. криміналістичного планування;

2. криміналістичної методики;

3. криміналістичної тактики;

4. криміналістичної техніки.

2. Криміналістична фотографія – це система:

1. наукових положень, теорій та методик фотозйомки;

2. технічних прийомів фотографування;

3. наукових і практичних методик та планування розслідування;

4. наукових положень та технічних засобів фотографування.

3. Фотографія застосовується в криміналістиці для:

1. фіксації слідів;

2. дослідження речових доказів;

3. фіксації місця події та об’єктів на ньому;

4. усі відповіді вірні.

4. Яким нормативно-правовим актом регулюється застосування криміналістичної фотографії?

1. жоден НПА не містить таких положень;

2. Законом України «Про судову фотографію»;

3. Законом України «Про криміналістичну фотографію»;

4. окремими положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

5. До інших засобів фіксації, що використовуються поряд із криміналістичною фотографією, не належать:

1. складання протоколу;

2. виготовлення схем;

3. складання планів;

4. збирання речових доказів.

6. Судово-оперативну фотозйомку здійснюють:

1. слідчий, оперативний працівник правоохоронних органів або спеціаліст;

2. спеціально запрошений фотограф;

3. спеціально запрошений спеціаліст із відповідним фахом;

4. судовий експерт.

7. Криміналістична фотографія поділяється на два основні види:

1. фіксуюча та експертна;

2. слідча та судова;

3. макроскопічна та мікроскопічна;

4. кримінальна і цивільна.

8. Фотозйомка при провадженні криміналістичних експертиз не застосовується:

1. як джерело доказів;

2. як спосіб фіксації загального виду і стану об’єктів, що надходять на експертизу;

3. як спосіб ілюстрування результатів різних видів досліджень;

4. як один із способів дослідження.

9. Завданням фотозйомки на місці події є:

1. зафіксувати обстановку в деталях;

2. дати уявлення про місце події;

3. дати уявлення про розміри сфотографованих об’єктів;

4. усі відповіді вірні.

10. Фотозйомка місця події поділяється на наступні види:

1. орієнтуючу, синергетичну, детальну;

2. детальну, оглядову, сигналетичну;

3. сигналетичну, репродуктивну, оглядову;

4. оглядову, орієнтуючу, детальну і вузлову.

11. Вузлова фотозйомка призначена для фіксування:

1. особливостей місця події;

2. окремих предметів та їх ознак у масштабі;

3. предметів навколо безпосереднього місця події

4. окремих частин (вузлів) місця події

12. Макрофотозйомка – це зйомка:

1. дрібних об’єктів із їх збільшенням;

2. великих об’єктів панорамним методом;

3. усього місця події в цілому;

4. правильної відповіді немає.

13. Методами судово-оперативної фотографії є :

1. вимірювальний, панорамний, сигналетичний, репродуктивний;

2. дактилоскопічний, репродуктивний, панорамний;

3. масштабний, панорамний, синергетичний;

4. вимірювальний, масштабний, дактилоскопічний.

14. Панорамний метод фотозйомки включає в себе методи:

1. лінійної та загальної панорами;

2. горизонтальної та вертикальної панорами;

3. окремої та загальної панорами;

4. мікро – і макропанорами.

15. Панорамний метод фотозйомки полягає у:

1. фотозйомці об’єктів під особливим кутом;

2. фотозйомці місця події з великої відстані;

3. фотозйомці окремих деталей місця події;

4. переміщенні камери вздовж об’єкта.

16. Вимірювальний метод фотозйомки ще називають:

1. масштабним;

2. панорамним;

3. сигналетичним;

4. макроскопічним.

17. Суть репродуктивного методу зйомки полягає у:

1. відтворенні (репродукції) обстановки місця події;

2. фотографуванні слідів;

3. фотографуванні окремих частин місця події;

4. фотографуванні плоских об’єктів, передусім документів;

18. Сигналетичний метод по суті є:

1. впізнавальним;

2. репродуктивним;

3. мікроскопічним;

4. макроскопічним.

19. Завданням судово-дослідницької фотографії є:

1. виявлення та вивчення невидимих чи слабо видимих ознак, недоступних звичайному сприйняттю;

2. виявлення кольорових відмінностей в об’єктах, що досліджуються;

3. вивчення механізму слідоутворення;

4. усі відповіді вірні.

20. Відеозапис у криміналістиці являє собою:

1. процес фіксації динамічних властивостей об’єкта;

2. дослідження доказів у русі;

3. основне джерело доказування при проведенні слідчих дій;

4. засіб фіксації переміщення осіб.

Література:

1. Баранов Ю.Н. Криминалистическая техника: учебник / Ю.Н. Баранов, Т.В. Попова – Челябинск: ЧЮИ МВД России, 2009. – 663 c.

2. Булгаков В.Г. Криминалистическая фотография: Основы криминалистической фотографии. Фотографирование на месте происшествия и при производстве других следственных действий. В 2-х частях: Курс лекций. Ч. 1 / Булгаков В.Г., Зотчев В.А., Сафонов А.А. – Волгоград: ВА МВД России, 2004. – 208 c.

3. Душеин С.В. Криминалистическая фотография: учебник / Душеин С.В., Егоров А.Г., Зайцев В.В., Хрусталев В.Н. – Саратов: СЮИ МВД России, 2003. – 448 c.

4. Железняк А.С. Основы криминалистической техники: учебное пособие / Железняк А.С. – 2-е изд., стереотип. – М.: МГИУ, 2008. – 190 c.

5. Зотчев В.А. Криминалистическая фотография и видеозапись: учебно-практическое пособие / Зотчев В.А., Ищенко Е.П., Ищенко П.П.; под ред.: Ищенко Е.П. – М.: Юристъ, 1999. – 438 c.

6. Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений: научно-практическое пособие / Карлов В.Я. – М.: Экзамен, 2006. – 192 c.

7. Криміналістика (криміналістична техніка): курс лекцій / П.Д. Біленчук, А.П. Гель, М.В. Салтевський, Г.С. Семаков – К.: Міжрегіон. акад. упр. персоналом, 2001. – 216 с.

8. Кузнецов П.С. Криминалистическая техника: учебное пособие / Кузнецов П.С. – Екатеринбург: Изд-во Урал. юрид. ин-та МВД России, 2001. – 79 c.

9. Морозов Б.Н. Использование криминалистической фотографии при расследовании преступлений: учебное пособие / Морозов Б.Н. – Ташкент: Изд-во Ташк. ВШ МВД СССР, 1990. – 48 c.

10. Негматова С.Г. Основы криминалистической техники. Краткий курс лекций / Негматова С.Г. – Волгоград: Изд-во Волгогр. гос. технич. ун-та, 2007. – 96 c.

11. Сафонов А.А. Компьютерные технологии в криминалистической фотографии: теоретические и прикладные вопросы: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец.12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Сафонов А.А. – Волгоград, 2002. – 22 c.

12. Яровенко Т.В. Современное состояние использования цифровой фотографии в криминалистике: монография / Яровенко Т.В. – М.: Юрлитинформ, 2011. – 144 c.