- •Перелік питань для іспиту з курсу "Політологія" Факультет прикладної математики та інформатики
- •1. Політика як суспільне явище
- •2. Концепції, види, суб’єкти та функції політики
- •3. Співвідношення політики з іншими сферами суспільного виробництва
- •4. Політологія як наука та навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет політології
- •5. Виникнення та інституціоналізації політичної науки
- •6. Основні галузі та категорії політології
- •7. Основні методи і функції політології
- •8. Політичні ідеї і їхній розвиток у країнах Стародавнього Сходу
- •9. Політичні ідеї Стародавнього Китаю
- •10.Політичні вчення у Стародавній Греції
- •11.Політичні погляди Платона
- •12.Політичні погляди Арістотеля
- •13.Політичні вчення у Стародавньому Римі
- •14.Політичні погляди Августина
- •15.Політична думка епохи Середньовіччя: ф. Аквінський, м. Падуанський, в. Оккам
- •16.Політичні вчення Відродження
- •17.Політичні погляди н. Макіавеллі
- •18.Політичні погляди ж. Бодена
- •19.Ідеї утопічного соціалізму (т. Мор, т. Кампанелла)
- •20.Політичні вчення в Голландії (г. Гроцій, б. Спіноза)
- •21.Політичні вчення т. Гоббса
- •22.Політичні вчення Дж. Локка
- •23.Політичні ідеї ш-л. Монтеск’є
- •24.Політичні ідеї ж-ж. Руссо
- •25.Політичні ідеї у Німеччині (і. Кант, г. Гегель)
- •26.Принципи класичного лібералізму
- •27.Принципи соціал-демократії
- •28.Принципи марксизму-ленінізму
- •29.Політична доктрина фашизму
- •30.Тоталітаризм як політична доктрина
- •31.Поняття політичної системи суспільства
- •32.Типологія політичних систем
- •33.Моделі політичної системи д. Істона та г. Алмонда
- •34.Сутність, ознаки та функції держави
- •35.Теорії виникнення/походження держави
- •36.Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади
- •37.Форми держави (форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим)
- •38.Соціальна і правова держава
- •39. Громадянське суспільство
- •40.Влада як суспільне явище
- •41. Концептуальні підходи до визначення влади
- •42. Ресурси, функції, легітимність політичної влади
- •43.Поняття та структура політичного режиму
- •44.Типологія політичних режимів
- •45.Теоретичні засади авторитаризму та тоталітаризму
- •46.Основні принципи та теорії демократії
- •47.Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •48.Типологія та шляхи формування політичних еліт
- •49.Сутність, витоки і функції політичного лідерства
- •50.Теорії політичного лідерства
- •51.Типи та механізми формування політичного лідерства
- •52.Сутність, ґенеза і функції політичних партій
- •53.Типологія політичних партій
- •54.Партійні системи. Типологія
- •55.Типологія партійних систем Дж. Сарторі
- •56.Виборчі системи. Типологія
- •57.Мажоритарна виборча система та її різновиди
- •58.Пропорційна виборча система та її політичні наслідки
- •59.Змішана виборча система.
- •60.Групи інтересів
43.Поняття та структура політичного режиму
Політичний режим визначається як система методів і засобів здійснення політичної (державної) влади. Про ступінь демократизму у здійсненні державної влади свідчить саме характер політичного режиму. Відмінність між державним та політичним режимами полягає в тому, що політичний режим виходить за межі держави як інституту і охоплює також інші політичні інститути. Він не може бути зведений до методів діяльності державних органів, а стосується й діяльності політичних партій, масових громадських об’єднань і суспільних рухів, функціонування засобів масової інформації тощо.
Оскільки політичний режим виступає функціональним аспектом політичної системи суспільства, його структуру складають ті самі елементи, що й структуру політичної системи. Це насамперед політичні інститути — держава та її структурні елементи, політичні партії, громадсько-політичні організації, а також політичні відносини, політичні норми, політична культура у їх функціональному аспекті. Стосовно держави йдеться не просто про структуру, а про характер відносин між її елементами, способи формування органів державної влади, стосунки держави з громадянами, створення нею умов для реалізації прав і свобод особи тощо. Політичні партії виступають елементами політичного режиму не як інститути політичної системи, а у взаємодії між собою, тобто як певна партійна система. Громадські організації є складовими політичного режиму як групи тиску.
На основі структурних елементів політичного режиму виокремлюються його основні ознаки: спосіб формування органів влади; співвідношення законодавчої, виконавчої і судової влади, центрального уряду та місцевого самоврядування; становище й роль громадських організацій і партій; правовий статус особи; встановлена законодавча система; зміст і співвідношення дозволеної і забороненої політичної діяльності; рівень економічно-господарського розвитку; політична стабільність суспільства; порядок функціонування правоохоронних та каральних органів; історичні й культурні традиції, моральні звичаї народу в ставленні до влади. Найважливішими ознаками політичного режиму є вживані процедури та способи організації установ влади і врядування, стиль прийняття публічних, тобто загальних і обов’язкових для всіх, рішень, відносини між державою і громадянами. Важливою характеристикою політичного режиму є його легітимність (від лат. legitimus — законний). За прямого значення цього терміна легітимним є той політичний режим, який встановлений законним шляхом і спирається на закони. Проте існує інше розуміння легітимності політичного режиму — як визнання його масами, яке спирається на їхнє переконання в тому, що саме такий режим є найкращим з усіх можливих і найбільшою мірою відповідає їхнім інтересам. Третій підхід до розуміння легітимності політичного режиму об’єднує два попередніх і стосується як самого режиму, так і його відповідності устремлінням мас. Легітимним є не лише той режим, який провадить у життя власні цінності, а й той, який хоча б у невиразній формі відповідає народним устремлінням; іншими словами, легітимний будь-який режим, що відповідає народному консенсусу.