57.Мажоритарна виборча система та її різновиди

За мажоритарної виборчої системи виборці голосують за окремих кандидатів, а обраними вважаються ті з них, які отримали більшість голосів. Ця більшість може бути абсолютною, відносною або кваліфікованою, залежно чого розрізняють мажоритарні виборчі системи абсолютної, відносної і більшості.

За мажоритарної системи абсолютної більшості переможцем вважається такий кандидат, який набрав не менше, аніж 50% плюс один голос усіх голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. У тому випадку, коли жоден кандидат не набирає абсолютної більшості голосів, проводиться другий тур виборів, де беруть участь лиш ті два кандидати, що зібрали у першому турі найбільшу кількість голосів. У другому турі же переможцем вважається той кандидат, який набрав відносну більшість голосів, тобто більше, ніж його суперник.

За мажоритарної системи відносної більшості перемагає такий кандидат, який отримав більше голосів, ніж решта кандидатів, кожен окремо.

За мажоритарної системи кваліфікованої більшості для перемоги потрібно отримати не менше заздалегідь встановленої законом частки голосів. Якщо в першому турі жоден із кандидатів не набрав кваліфікованої більшості голосів, то проводиться другий тур виборів, у якому вимоги до більшості знижуються. Іноді передбачається можливість проведення більше двох турів виборів.

58.Пропорційна виборча система та її політичні наслідки

За пропорційної виборчої системи місця в парламенті отримуються партіями або виборчими блоками пропорційно кількості поданих за них голосів. За заданої виборчої системи виборці голосують за політичні партії й виборчі блоки, тому меншою мірою орієнтуються на конкретну особистість.

Пропорційна система має кілька варіантів голосування. Одного разу виборець обирає партію й виборчий блок, які попередньо визначають список своїх кандидатів, іншого — не лиш партію чи виборчий блок, а зазначає, кого саме із запропонованих ними кандидатів він обирає. Ще одним варіантом є, коли партія попередньо не формує повний список своїх кандидатів, а, здобувши на виборах певну кількість мандатів, самостійно визначає їх власників.

Після того як виборці виразили свою волю, а голоси підраховані, визначається виборча квота — це найменша кількість голосів, яка необхідна для отримання одного депутатського мандата. Найпростіший спосіб визначення квоти полягає в діленні загальної кількості поданих у заданому окрузі голосів на кількість мандатів, котрі розподіляються. Розподіл мандатів між партіями проводиться діленням отриманих ними голосів на квоту. Скільки раз квота вкладається у кількість отриманих партією голосів, стільки мандатів вона отримує.

Пропорційна виборча система сприяє становленню багатопартійності. Вона є поширена у країнах із парламентськими традиціями та високим рівнем політичної культури населення.

59.Змішана виборча система.

Щоб мінімізувати недоліки й використати переваги мажоритарної і пропорційної систем використовується змішана виборча система, що поєднує елементи мажоритарної і пропорційної систем. За неї одна частина депутатів парламенту обирається мажоритарною системою, а друга - пропорційною. При голосуванні виборець отримує два бюлетені, одним із яких він голосує за окремого кандидата, а другим — за партійний список кандидатів. У деяких країнах із двопалатним парламентом одна палата обирається за мажоритарною системою, а інша - за пропорційною. Комбінуються також притаманні мажоритарній і пропорційній системам способи голосування і підрахунку голосів.