Структура японського речення

У японській мові порядок слів у реченні відрізняється від порядку слів в українській мові. Він завжди є постійним і виглядає так: підмет – додаток – присудок. Розташування присудка на останньому місці є незмінним, наприклад:

АНОХІТО-ВА ТЕҐАМІ-О КАКІМАС. Він листа пише.

Означальні підрядні речення та означення завжди стоять перед словами, які вони означають. При цьому в таких конструкціях для з’єднання підрядного речення з головним відносні займенники (“який”, “чий”, “котрий”) не вживаються:

ВАТАКУСІ-НО ТОМОДАЦІ-ВА КІНОО ДЕТА ТЕҐАМІ-О ЙОМІМАС. Мій друг читає листа,

одержаного вчора.

Основні моделі речень у японській мові:

1.Присудок виражений дієсловом: ҐАКУСЕЙ-ВА ДАЙҐАКУ-Е ІКІМАС. Студент до універ-

ситету йде.

2.Присудок виражений прикметником із зв’язкою ДЕС: КОНО ХОН-ВА ТОТЕМО ОМОСІРОЙ ДЕС. Ця книжка дуже цікава.

3.Присудок виражений іменником з дієсловом-зв’язкою ДЕС: КАРЕ-ВА ІСЯ ДЕС. Він є лікарем.

4.Присудок виражений тривалим видом дієслова, який складається з дієприслівникової форми основного дієслова та допоміжного дієслова ІРУ: ХІТО-ВА НІХОНҐО-НО СІМБУН-О ЙОНДЕ ІМАС. Чоловік японську газету читає.

Форма “йонде імас” відповідає до деякої міри одному із часів Continuos в англійській мові.

172

Японська писемність

Основою японської писемності є ієрогліфи, запозичені з китайської мови багато століть тому. Кількість рекомендованих для вживання ієрогліфів обмежується нормативним ієрогліфічним переліком. Востаннє перелік ієрогліфів був затверджений Кабінетом міністрів Японії у 1981 році. Він нараховує 1945 ієрогліфів. Ієрогліфи, як правило, позначають корені слів. Ієрогліфічна писемність базується на найпростіших зображальних та вказівних знаках. Піктограми (піктографи) – це зображальні ієрогліфи, які спочатку були спрощеними малюнками. Їхня кількість дуже невелика. Ідеограми (ідеографи) – це ієрогліфи у вигляді малюнків з умовним змістом.

Крім ієрогліфів, у японській мові використовують два варіанти складового алфавіту, який називається КАНА. КАНА складається з двох графічних різновидів. Перший різновид КАТАКАНА з походження є частинами ієрогліфів. КАТАКАНА вживається переважно: 1) для написання слів, запозичених з європейських мов; 2) для передавання іноземних географічних назв, прізвищ та імен; 3) коли треба виділити слово точно.

ХІРАҐАНА відрізняється від КАТАКАНИ тим, що риски її знаків мають закруглений вигляд. З походження це скорочені варіанти ієрогліфів з даним читанням. Вживається ХІРАҐАНА в друкованих і рукописних текстах переважно для написання закінчень ієрогліфічних лексичних одиниць та в змішаних текстах. Для читання знаків КАТАКАНИ та ХІРАҐАНИ в цьому розмовнику застосовується транскрипція, побудована на базі українського алфавіту за системою, запропонованою у праці “М.Федоришин. Українська транскрипція японської мови. Вид-во Львівської політехніки. Львів, 1994”. У країнах Європи, США і в Японії як допоміжний засіб вживається транскрипція на основі латинського алфавіту, яка називається РОМАДЗІ.

173

Японський складовий алфавіт КАНА розміщується в таблиці, яка називається ҐОДЗЮУОН, тобто п’ятдесят звуків. Вона складається з десяти вертикальних рядів по п’ять знаків і п’яти горизонтальних рядів по десять знаків у традиційній японській системі письма вертикальними рядками. Проте зараз у таблиці не 50 знаків, а лише 46. У записі європейським способом горизонтальними рядками ця таблиця має такий вигляд:

Японська складова абетка КАНА

Таблиця основних складів кани – ҐОДЗЮУОН

а	а	і	и	у	у	е	э	о	о
a		I		u		e		o
ка	ка	кі	ки	ку	ку	ке	кэ	ко	ко
ka		ki		ku		ke		ko
са	са	сі	си	су	су	се	сэ	со	со
sa		shi	(si, si)	su		se		so
та	та	ці	ти	цу	цу	те	тэ	то	то
ta		chi	(ti, ti)	tsu	(tu, tu)	te		to
на	на	ні	ни	ну	ну	не	нэ	но	но
na		ni		nu		ne		no

174

ха	ха	хі	хи	фу	фу	хе	хэ	хо	хо
ha		hi		fu	(hu, hu)	he		ho
ма	ма	мі	ми	му	му	ме	мэ	мо	мо
ma		mi		mu		me		mo
я	я			ю	ю			йо	ё
ya				yu				yo
ра	ра	рі	ри	ру	ру	ре	рэ	ро	ро
ra		ri		ru		re		ro
ва	ва							о	о
wa								(w)o

нн

n

Схема розташування транскрипції у таблиці:

УР – хіраґана, – катакана, У – українська транскрипція, Р – російська транск-

		рипція, R – роомадзі: H – хебонсікі, K – кунрейсікі, N – ніхонсікі. У дужках
R/H	(K, N)	наведено варіанти, що відрізняються від більш поширеної хебонсікі-роомадзі.

175

Таблиці похідних складів кани

ґа		га	ґі	ги	ґу	гу	ґе		гэ	ґо	го
ga			gi		gu		ge			go
дза		дза	дзі	дзи	дзу	дзу	дзе		дзэ	дзо	дзо
za			ji	(zi, zi)	zu		ze			zo
да		да	дзі	дзи	дзу	дзу	де		дэ	до	до
da			ji	(zi, di)	zu	(zu, du)	de			do
ба		ба	бі	би	бу	бу	бе		бэ	бо	бо
ba			bi		bu		be			bo
па		па	пі	пи	пу	пу	пе		пэ	по	по
pa			pi		pu		pe			po

176

кя	кя	кю		кю	кьо		кё
kya		kyu			kyo
ся	ся	сю		сю	сьо		сё
sha	(sya, sya)	shu		(syu, syu)	sho		(syo, syo)
ця	тя	цю		тю	цьо		тё
cha	(tya, tya)	chu		(tyu, tyu)	cho		(tyo, tyo)
ня	ня	ню		ню	ньо		нё
nya		nyu			nyo
хя	хя	хю		хю	хьо		хё
hya		hyu			hyo
мя	мя	мю		мю	мьо		мё
mya		my			myo
ря	ря	рю		рю	рьо		рё
rya		ryu			ryo

177

ґя		гя	ґю	гю	ґьо		гё
gya			gyu		gyo
дзя		дзя	дзю	дзю	дзьо		дзё
ja		(zya, zya)	ju	(zyu, zyu)	jo		(zyo, zyo)
дзя		дзя	дзю	дзю	дзьо		дзё
ja		(zya, dya)	ja	(zyu, dyu)	jo		(zyo, dyo)
бя		бя	бю	бю	бьо		бё
bya			byu		byo
пя		пя	пю	пю	пьо		пё
pya			pyu		pyo

178