Ієрогліфи

Як було сказано вище, японські ієрогліфи, запозичені з китайської мови, – це письмові знаки, які означають не окремі літери, а слова або й цілі поняття. Першими ієрогліфами були примітивні малюнки, які зображали конкретні предмети – будинки, дерева, тварин, людей, рослини, сонце, дощ, місяць, небо та ін. Проте за довгий період розвитку від часу запозичення в Китаї у VIII столітті ієрогліфи не зберегли свою зрозумілу всім зображальність, і тому сьогодні буває важко вгадати найперше значення ієрогліфа і простежити за його зміною.

Ієрогліфи складаються з рисок або графічних елементів. Кількість їх невелика (всього 9), але деякі риски мають кілька варіантів написання і можуть створювати ускладнені або похідні елементи. Написання ієрогліфів відбувається в такій послідовності: 1) горизонтальна риска в ієрогліфі пишеться раніше від вертикальної зліва направо; 2) ліва риска пишеться раніше від правої; 3) написання ієрогліфа починається зверху вниз; 4) риски з обох сторін вертикальних рисок пишуться раніше від цих вертикальних рисок у верхній частині ієрогліфів і після них у нижній частині ієрогліфів; 5) нижня горизонтальна риска пишеться останньою; 6) крапка пишеться після написання всіх рисок.

Графічні елементи ієрогліфів

Незважаючи на те, що кількість вживаних на письмі ієрогліфів обмежується постановою Кабінету міністрів Японії (1945 ієрогліфів), запам’ятати читання, написання та значення цих ієрогліфів досить важко навіть за наявності таблиці з 214 ієрогліфічних ключів, яка є в кожному словнику японської мови. Не знаючи значення складових елементів ієрогліфів і

179

найперших їх значень, майже неможливо вивчити ці ключі. Тому, на нашу думку, для того щоб полегшити процес запам’ятовування ієрогліфа, необхідно встановити зв’язок між графічною формою ієрогліфів та їх значеннями.

Ієрогліф означає “держава”. Щоб краще зрозуміти значення цього ієрогліфа, треба знати, що горизонтальна лінія угорі означає “небо”, горизонтальна лінія посередині означає “людину”, а під горизонтальною рискою внизу слід розуміти “землю”. Всі три горизонтальні лінії з’єднуються однією вертикальною лінією, що символізує владу “короля” (правителя) над усіма трьома частинами світу: небом, людиною і землею. Якщо до ієрогліфа додати позначення “коштовного каменя” (°), який символізує державну скарбницю, одержимо ієрогліфº або · . Розмістивши цей ієрогліф всередині ієрогліфа , одержимо ієрогліф , який означає, що король володіє державною скарбницею на певній території, тобто в межах держави. Отже, значення ієрогліфа випливає із значень його окремих елементів.

Сполучення цього ієрогліфа з іншими ієрогліфами охоплює поняття правителя, народу, країни, держави, нації, національного, японського:

	оококу	королівство
	ґайкоку	іноземна країна
	бейкоку	Сполучені Штати Америки
	цюуґоку	Китай
	ейкоку	Великобританія
	кокудо	територія країни
	кокуґай	за кордоном
	кокудзін	народ

180

	кокумін	нація, народ
	кокурен	Організація Об’єднаних Націй
	кокудзі	японські ієрогліфи
	кокубун	японська література
	кокуґо	(рідна) японська мова
	кокуґоґаку	японське мовознавство

Ієрогліфи, які зображають більш конкретні предмети і називаються піктограмами (або піктографами), зрозуміти легше. Так, сучасний ієрогліф “місяць” походить від зображення чверті місяця. Оскільки назви місяців у японській мові утворюються комбінацією чисел від 1 до 12 з ієрогліфом який в цьому випадку читається “ґацу”, то маємо:

	іціґацу	січень
	ґоґацу	травень
	куґацу	вересень
	дзюуніґацу	грудень

Якщо передує іншому ієрогліфу, то він читається “цукі”:

	цукіґата-но	серпоподібний
	цукіхі	час, дні та місяці
	цукіґото	щомісяця
	цукійо	місячна ніч

181

У стародавньому Китаї одним із малюнків пташки був малюнок, який поступово

трансформувався в знак	.	Цей ієрогліф був об’єднаним з піктограмою день, яка
походить від малюнка ☼ ,	та	піктографом , що означає “крила”. Одержаний складний

ієрогліф йоо має значення – “сонце, що прилітає на крилах пробуджених пташок”, тобто “день, який починається разом із пробудженням пташок”. Назви днів тижня в японській мові походить від семи основних явищ природи: сонця, місяця, вогню, води, лісу, металу та землі. В результаті кожна назва дня тижня складається з ієрогліфа, що означає явище природи, плюс ієрогліф йоо та ієрогліф хі/бі день. Отже, маємо:

	ніці-йообі	неділя (день сонця)
	ґецу-йообі	понеділок (день місяця)
	ка-йообі	вівторок (день вогню)
	суй-йообі	середа (день води)
	моку-йообі	четвер (день дерева)
	кін-йообі	п’ятниця (день металу)
	до-йообі	субота (день землі)

Таким чином, первинний зміст ієрогліфів та їхніх елементів, тобто семантична мотивація графічної структури ієрогліфів, дає можливість зрозуміти значення не лише одного ієрогліфа, а й цілої групи ієрогліфічних сполучень.

182