- •Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
- •У дітей першого року життя знижена маса тіла гіпотрофіяу залежності від клінічних проявів та величини дефіциту маси ділиться на 3 ступені важкості.
- •Модуль 2 «анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження та семіотика захворювань у дітей»
- •Тема 1. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей. Семіотика основних захворювань нервової системи у дітей
- •Тема 3. Анатомо-фізіологічні особливості кістково-м’язової системи у дітей. Семіотика уражень і захворювань кістково-м’язової системи
- •Вроджений звих стегна – семіотика
- •Синдром Марфана – семіотика:
- •Рахіт - зміни з боку кісткової системи
- •Тема 4. Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей. Особливості ембріогенезу органів дихання і аномалії їх розвитку.
- •Тема 5. Семіотика уражень і основних захворювань органів дихання у дітей. Синдроми дихальних розладів і дихальної недостатності, основні клінічні прояви.
- •Тема 6. Ембріогенез серцево-судинної системи і вроджені аномалії серця та судин. Особливості кровообігу у внутрішньоутробному періоді. Анатомо-фізіологічні особливості серця і судин в дитячому віці.
- •Тема 7. Клінічні ознаки ураження серцево-судинної системи у дітей. Семіотика природжених і набутих захворювань серця і судин у дітей. Особливості екг і фкг у здорових дітей різного віку.
- •Тема 8. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (гастрит, виразкова хвороба) у дітей
- •Тема 9. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (холецистит, дискінезія жовчних шляхів та ін.) у дітей. Синдром “гострого живота”.
- •Блювота у дітей раннього віку
- •Синдром пілоростенозу
- •Ранні ознаки Пізні ознаки
- •Невідкладні стани, пов'язані з патологією органів черевної порожнини та позаочеревинного простору.
- •Тема 10. Анатомо-фізіологічні особливості органів сечової системи у дитячому віці. Семіотика найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей (пієлонефрит, гломерулонефрит, цистит та ін.)
- •Тема 11. Семіотика мікроскопічних змін сечового осаду (протеїн-, еритроцит-, лейкоцит-, циліндрурія та ін.). Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності
- •IV. Бактеріурія
- •Тема 13. Імунна система та особливості її функціонування у дітей. Поняття про імунодефіцити, класифікація та семіотика імунодефіцитних станів. Клініко-імунологічна семіотика віл-інфекції у дітей
- •Тема 14. Афо ендокринної системи у дітей. Семіотика гіпер- та гіпофункції окремих ендокринних залоз та захворювань ендокринної системи
- •Модуль 3 «вигодовування дітей»
Тема 13. Імунна система та особливості її функціонування у дітей. Поняття про імунодефіцити, класифікація та семіотика імунодефіцитних станів. Клініко-імунологічна семіотика віл-інфекції у дітей
План лекції
1. Тема і основні питання.Актуальність теми
2. Лекційний матеріал
2.1. Становлення і розвиток імунної системи в онтогенезі
2.2.Критичні періоди постнатального розвитку імунної системи
Період новонародженості (транзиторний імунодефіцит): ↓цитотоксичність і міграційна активність лімфоцитів; ↑ Т-хелперів, але ↓ Т-хелперна ф-ція, ↑ В-лімфоцитів, але різке ↓активності, катаболізм IgG, ↓здатність до виробки IgG і А, знижений вміст лізоциму у сльозах
Період 4 – 6 міс: фізіологічна, транзиторна агамаглобулінемія (причина: ↓рівня отриманого материнського IgG і ↓здатністю до виробки IgG).
Другий рік життя: закінчення становлення клітинної ланки імунітету: ↑активності Т-хелперів; задовільна здатність до синтезу IgG, M; ↓здатність до виробки IgА → ↓місцевого імунітету і ↑ГРВІ, інфекцій верхніх дихальних шляхів, атопія.
Період 4 – 6 р: ІІ-ий перехрест в лейкоцитарній формулі, ↓ к-сті лімфоцитів; ↑ активність Т-хелперів; ↓ активність Т-супресорів; часті імунокомпетентні захворювання.
Період 12 – 14 р: ↓ відносна маса лімфоцитів; ↑ синтез андрогенів → пригнічення клітинної ланки імунітету; ↑ синтез IgА; ↓ синтез IgЕ → алергічні захворювання менш поширені; схильність до аутоімунних захворювань.
2.3. Клінічна класифікація дисфункцій імунної системи у дітей
Дисфункція імунної системи: Імунна недостатність (вікова фізіологічна, вторинна патологічна), імунодефіцитне захворювання (первинне генетично детерміноване, вроджене набуте антенатально, набуте інтра- або пост-натально)
Первинні імунодефіцитні захворювання.
Комбінований дефіцит гуморального і клітинного імунітету: “швейцарський тип” (алімфоцитарна агаммаглобулінемія); с-м Луї-Барр (атаксія - телеангіектазія); с-м Віскота-Олдріджа (імунна недостатність + екзема + тромбоцитопенія); атимолімфоплазія.
Дефіцит клітинного імунітету: с-м Ді-Джорджі (аплазія тимусу + відсутність паращитовидних залоз); с-м Мак-Кьюзіка (с-м хрящево-волосяної гіпоплазії);
Дефіцит синтезу антитіл: панагаммаглобулінемія – хв. Брутона; гіпогаммаглобулінемія; дисімуноглобулінемія; селективний дефіцит IgA.
Патологія, пов’язана з порушенням фагоцитозу: спадкові нейтропенії; хронічний гранульоматоз; с-м Чедіака-Хігасі.
Патологія системи комплементу.
2.4.Клінічні синдроми дисфункцій імунної системи у дітей
Синдром септицемії, септикопіємії з гнійним ураженням шкіри, менінгітом, артритами, остеомієлітами.
Синдром рецидивуючих отитів, синуситів, бронхітів, пневмоній, інфекцій дихальних шляхів, с/в системи.
ШКТ синдром з хронічним ентеритом, колітом, проявом порушеного всмоктування.
Шкірно-вісцеральний генералізований кандидоз.
2.5. Клініко- імунологічна семіотика ВІЛ-інфекції у дітей
Шляхи передачі ВІЛ-інфекції.
Статевий: гомо-, гетеросексуальний
Парентеральний:
переливання інфікованої цльної крові або її компонентів;
використання забруднених ВІЛ шприців, інструментарію, травмування мед. працівників при наданні мед. допомоги;
пересадка органів, кісткового мозку від ВІЛ-інфікованих;
через ушкоджену шкіру, слизові оболонки осіб, які контактують з кров'ю, секретами ВІЛ-інфікованиххворих.
Від матері до дитини: перинатальний
антенатально– трансплацентарно від ВІЛ-інфікованої матері;
інтранатально– через пошкоджену шкіру при контакті з інфікованою кров’ю або виділеннями матері, при заковтуванні материнської крові або інших рідин;
інфікування дитини при вигодовуванні грудьми або грудним молоком ВІЛ-інфікованої матері.
Перебіг ВІЛ-інфекції у дітей.
Ураження органів і систем у ВІЛ/СНІД-інфікованих дітей.
ВІЛ-ембріофетопатія
Зміни на шкірі і слизових оболонках
Ураження ССС
Ураження нирок
Ураження ЦНС
Вастінг-синдром – с-м виснаження
Лабораторні зміни
2.6. Висновки
3. Заключна частина