- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Глава 1. Предмет і завдання патологічної фізіології. Основні поняття
- •Глава 2. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища…………………….........37
- •Глава 3. Роль спадковості в патологічній фізіології………………...…………65
- •Глава 4. Реактивність та її роль у патологічній фізіології.…………………….83
- •Глава 5. Патофізіологія імунної системи…………………………………...…..96
- •Глава 6. Патологічна фізіологія сполучної тканини…………………….……129
- •Глава 11. Патологічна фізіологія тканинного росту……………………..….214
- •Глава 12. Типові порушення обміну речовин…………………….…………229
- •Глава 13. Інфекційний процес. Гарячка…………………………………..…259
- •Глава 14. Голодування…………………………..……………………………276
- •Глава 15. Порушення обміну вітамінів……………………………………….291
- •Глава 16. Гіпоксія………………………………………………………………303
- •Глава 17. Патологічна фізіологія системи крові……………………….……..311
- •Глава 18. Патологічна фізіологія системного кровообігу……………..……339
- •Глава 19. Патологічна фізіологія системи зовнішнього дихання……………363
- •Глава 20. Патологічна фізіологія травлення……………………….…………379
- •Глава 21. Патологічна фізіологія печінки………………………..……………389
- •Глава 22. Патологічна фізіологія cечовидільної системи……………….……399
- •Глава 23. Патологічна фізіологія ендокринної системи………………...……411
- •Глава 24. Патологічна фізіологія нервової системи……………………..……428
- •Глава 25. Екстремальні стани...….………………………………………..……437
- •Перелік скорочень
- •Передмова
- •Глава 1. Предмет і завдання патологічної фізіології. Основні поняття загальної нозології. Вчення про хворобу
- •1.1. Основні поняття загальної нозології
- •1.2.2. Класифікація хвороб
- •1.2.3. Основні періоди розвитку хвороби
- •1.2.4. Реанімація
- •1.3. Вчення про загальну етіологію і патогенез
- •1.3.1. Роль причин і умов у виникненні хвороби
- •1.3.2. Принципи етіотропної профілактики і терапії.
- •1.3.3. Основні положення патогенезу
- •1.3.4. Генералізація і локалізація патологічного процесу.
- •Контрольні питання
- •Глава 2. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища
- •2.1. Патогенна дія іонізуючого випромінювання
- •2.2. Патогенна дія на організм інфрачервоних і ультрафіолетових променів
- •2.3. Патогенна дія електричної енергії.
- •2.4. Вплив на організм факторів космічного польоту
- •2.5. Патогенна дія на організм зміненого атмосферного тиску
- •2.6. Патогенна дія біологічних факторів на організм
- •2.7. Патогенна дія хімічних факторів на організм
- •2.8. Патологічна фізіологія алкоголізму, наркоманії та токсикоманії
- •2.8.1. Патофізіологічна характеристика алкоголізму
- •2.8.2. Патофізіологічна характеристика наркоманій і токсикоманій
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Роль спадковості в патологічній фізіології
- •3.1. Причини спадкової патології
- •3.2. Загальні закономірності патогенезу спадкових захворювань
- •3.3. Класифікація форм спадкової патології
- •3.4. Методи вивчення спадкової патології
- •3.5. Характеристика спадкових хвороб
- •3.5.1. Генні хвороби (молекулярно-генетичні)
- •3.5.2. Хромосомні хвороби
- •3.5.3. Хвороби зі спадковою схильністю
- •3.6. Важливість спадкових факторів у патології людини
- •3.7. Принципи лікування і профілактики спадкових хвороб та хвороб зі спадковою схильністю.
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Реактивність та її роль у патологічній фізіології.
- •4.1. Види реактивності
- •4.2. Форми і показники реактивності
- •4.3. Механізми реактивності
- •4.4. Резистентність
- •4.4.1. Основні компоненти неспецифічної резистентності
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Патологічна фізіологія імунної системи
- •5.1. Первинні імунодефіцити
- •5.2. Вторинні імунодефіцити
- •5.3. Алергія
- •5.3.1. Класифікація алергічних реакцій
- •5.3.2. Механізми формування алергічних реакцій
- •5.3.3. Анафілактичні алергічні реакції (гіперчутливість і типу)
- •5.3.4. Цитотоксичні алергічні реакції (гіперчутливість iі типу)
- •5.3.5. Імунокомплексні алергічні реакції (гіперчутливість iіі типу)
- •5.3.6. Сповільнені алергічні реакції (гіперчутливість IV типу)
- •5.3.7. Автоімунні захворювання
- •5.3.9. Основні методи лікування алергічних захворювань
- •Контрольні питання
- •Глава 6. Патологічна фізіологія сполучної тканини
- •6.1. Структура, особливості та функції сполучної тканини
- •Таблиця 6.1. Гістамінові рецептори: переважна локалізація та наслідки подразнень
- •Таблиця 6.2. Генетичні типи колагену
- •6.2. Системні хвороби сполучної тканини
- •Контрольні питання
- •Глава 7. Патологічна фізіологія клітини
- •7.3. Молекулярні механізми пошкодження клітин.
- •7.4. Ознаки пошкодження клітини.
- •7.5. Захисно-компенсаторні реакції клітини у відповідь на її пошкодження:
- •Контрольні питання
- •Глава 8. Старіння
- •8.1. Класифікація старіння
- •8.2. Теорії старіння
- •8.3. Зміни на молекулярному та клітинному рівнях
- •8.4. Профілактика старіння
- •Контрольні питання
- •Глава 9. Патологічна фізіологія периферичного кровообігу
- •9.1. Артеріальна гіперемія
- •9.2. Венозна гіперемія
- •9.3. Ішемія
- •9.4. Стаз
- •9.5. Тромбоз
- •9.6. Емболія
- •9.7. Порушення мікроциркуляції
- •Контрольні питання
- •Глава 10. Запалення
- •10.1. Етіологія і патогенез запалення
- •Біологічно активні речовини – медіатори (модулятори) запалення
- •10.2. Класифікація запалення
- •10.3. Основні фізико-хімічні зміни в осередку запалення
- •10.5. Загальні ознаки запалення
- •10.6. Види ексудатів
- •10.7. Фагоцитоз
- •10.8. Хронічне (гранульоматозне) запалення
- •10.9. Завершення запалення
- •10.10. Значення запалення для організму
- •Контрольні питання
- •Глава 11. Патологічна фізіологія тканинного росту
- •11.1. Класифікація порушень тканинного росту
- •11.2. Гіпербіотичні процеси
- •11.2.1. Гіпертрофія та гіперплазія
- •11.2.2. Регенерація
- •11.2.3. Пухлини
- •11.3. Гіпобіотичні процеси
- •11.3.1. Атрофія
- •11.3.2. Дистрофія
- •Контрольні питання
- •Глава 12. Типові порушення обміну речовин
- •12.1. Основний та енергетичний обміни
- •12.2. Патофiзiологiя водно-електролітного обміну
- •12.2.1. Порушення водно-електролітної рівноваги (дисгiдрiя)
- •12.2.2. Набряки
- •12.3. Патофiзiологiя мiнерального обмiну
- •12.4. Патофізіологія вуглеводного обміну
- •12.5. Патологія жирового обміну
- •12.6. Патофізіологія білкового обміну
- •Контрольні питання
- •Глава 13. Інфекційний процес. Гарячка
- •13.1. Інфекційний процес
- •13.2. Гарячка
- •13.2.1. Етіологія
- •13.2.2. Механізм розхвитку гарячки
- •13.2.3. Стадії гарячки
- •13.2.4. Зміни в органах та системах при гарячці
- •13.2.5. Біологічне значення гарячки
- •13.2.6. Покази і принципи жарознижуючої терапії.
- •13.2.7. Поняття про піротерапію
- •13.2.8. Гіпертермія.
- •13.2.9. Гарячки нез’ясованої етіології.
- •Контрольні питання
- •Глава 14. Голодування
- •14.1. Повне голодування.
- •14.2. Неповне голодування
- •14.3. Білково-калорійна недостатність.
- •14.3.1. Квашіоркор
- •14.3.2. Аліментарний маразм
- •Відмінні ознаки квашіоркору і аліментарного маразму
- •14.3.3. Спру
- •14.4. Часткове голодування
- •14.5. Лікувальне голодування
- •Контрольні питання
- •Глава 15. Порушення обміну вітамінів
- •15.1. Жиророзчинні вітаміни
- •15.1.1. Гіповітаміноз а
- •15.1.2. Гіпервітаміноз а
- •15.1.3. Авітаміноз d
- •15.1.4. Гіповітаміноз d
- •15.1.5. Гіпервітаміноз d
- •15.1.6. Гіповітаміноз к
- •15.1.7. Гіповітаміноз е
- •15.2. Водорозчинні вітаміни
- •15.2.2. Авітаміноз в1 (хвороба бері-бері)
- •15.2.3. Гіповітаміноз в2
- •15.2.4. Авітаміноз рр
- •15.2.5. Гіповітаміноз в6
- •15.2.6. Гіповітаміноз в12
- •15.2.7. Гіповітаміноз в9
- •15.2.8. Гіповітаміноз в3
- •15.2.9. Гіповітаміноз н
- •Контрольні питання
- •Глава 16. Гіпоксія
- •16.1. Класифікації гіпоксій.
- •16.2. Види гіпоксій
- •16.3. Компенсаторно-пристосувальні механізми при гіпоксії
- •16.5. Загальні принципи корекції і профілактики гіпоксії.
- •Контрольні питання
- •Глава 17. Патологічна фізіологія системи крові
- •17.3.4. Лейкози
- •17.3.5. Лейкемоїдні реакції
- •17.4. Порушення гемостазу
- •17.4.1. Тромботичний синдром
- •17.4.2. Геморагічні діатези
- •17.4.3.Синдром дисемінованого внутрісудинного згортання крові (двз-синдром, тромбогеморагічний)
- •Контрольні питання
- •Глава 18. Патологічна фізіологія системного кровообігу
- •18.1. Недостатність кровообігу
- •Недостатність кровообігу може бути зумовлена:
- •18.2. Патологічна фізіологія кровообігу, зумовлена порушенням функції серця.
- •18.2.1.Механізми виникнення недостатності серця
- •18.2.2.Механізми компенсації
- •18.2.3.Гостра серцева недостатність.
- •18.2.4. Хронічна серцева недостатність
- •18.2.5. Аритмії
- •18.3. Патологічна фізіологія кровообігу, зумовлена порушенням функції судин
- •18.3.1. Атеросклероз
- •18.3.2. Артеріальні гіпертензії. Гіпертонічна хвороба
- •18.3.3. Артеріальні гіпотензії. Гіпотонічні стани
- •Контрольні питання
- •Глава 19. Патологічна фізіологія зовнішнього дихання
- •19.1. Недостатність дихання
- •19.2. Порушення альвеолярної вентиляції
- •19.3. Паренхіматозна недостатність зовнішнього дихання.
- •19.4.Основні патологічні процеси і захворювання зовнішнього дихання.
- •19.5. Принципи і шляхи фармакотерапії дихальної недостатності.
- •19.6. Порушення нереспіраторних функцій легень.
- •1. Легеневі об’єми і ємкості:
- •20.2. Порушення секреції шлунка
- •20.3. Порушення моторики шлунка
- •20.4. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •20.5. Гастрити
- •20.6. Панкреатит
- •20.7. Порушення травлення в кишках.
- •Контрольні питання
- •Глава 21. Патологічна фізіологія печінки
- •21.1. Класифікація хвороб печінки
- •21.2. Етіологія
- •21.3. Недостатність печінки
- •21.4. Порушення захисної функції печінки
- •21.5. Порушення жовчоутворювальної і жовчовидільної функції печінки
- •21.6. Жовтяниця
- •21.7. Жовчнокам’яна хвороба
- •21.8. Холецистит
- •21.9. Гепатити
- •21.10 Цироз печінки
- •Контрольні питання
- •Глава 22. Патологічна фізіологія сечовидільної системи
- •22.1. Порушення функції клубочків нефронів
- •22.2. Порушення функцій канальців
- •22.3. Патологічні прояви порушень складу сечі
- •22.4. Основні механізми порушення функції нирок
- •22.5. Недостатність нирок причини та механізм розвитку, клінічні прояви.
- •22.6. Загальна характеристика механізмів розвитку основних захворювань нирок
- •Контрольні питання
- •Глава 23. Патологічна фізіологія ендокринної системи
- •23.1. Механізми ендокринних порушень
- •23.2. Компенсаторно-пристосувальні механізми при ендокринній патології
- •23.3. Причини ендокринних порушень
- •23.4. Порушення функцій гіпофіза
- •23.5. Порушення функції щитоподібної залози
- •23.6. Порушення функцій паращитоподібних залоз
- •23.7. Порушення функцій надниркових залоз
- •23.8. Порушення функцій статевих залоз
- •Контрольні питання
- •Глава 24. Патологічна фізіологія нервової системи
- •24.1. Причини та умови виникнення порушень діяльності нервової системи
- •24.2. Розлади сенсорної функції нервової системи
- •24.3. Патофізіологія болю
- •24.4. Порушення рухової функції нервової системи
- •24.5. Порушення нейро-трофічної функції нервової системи
- •24.6. Розлади мозкового кровообігу
- •24.7. Загальні поняття про хвороби, викликані емоційно-психічною діяльністю
- •Контрольні питання
- •Глава 25. Екстремальні стани
- •25.1. Класифікація екстремальних факторів.
- •Контрольні питання
- •3.1. Тестові завдання для самоконтролю Частина перша. Нозологія
- •Глава 1. Предмет і завдання патологічної фізіології. Основні поняття загальної нозології. Вчення про хворобу
- •Глава 2. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища
- •Глава 3. Роль спадковості в патологічній фізіології
- •Глава 4. Реактивність та її роль у патологічній фізіології.
- •Глава 5. Патофізіологія імунної системи
- •Глава 7. Патологічна фізіологія клітини
- •Глава 8. Старіння
- •Частина друга. Типові патофізіологічні процеси
- •Глава 9. Патологічна фізіологія периферичного кровообігу
- •Глава 10. Запалення
- •Глава 11. Патологічна фізіологія тканинного росту
- •Глава 12. Типові порушення обміну речовин
- •Глава 13. Інфекційний процес. Гарячка
- •Глава 14. Голодування
- •Глава 15. Порушення обміну вітамінів
- •Глава 16. Гіпоксія
- •Частина третя. Патологічна фізіологія органів та систем
- •Глава 17. Патологічна фізіологія системи крові
- •Глава 18. Патологічна фізіологія системного кровообігу
- •Глава 19. Патологічна фізіологія системи зовнішнього дихання
- •Глава 20. Патологічна фізіологія травлення
- •Глава 21. Патологічна фізіологія печінки
- •Глава 22. Патологічна фізіологія cечовидільної системи
- •Глава 23. Патологічна фізіологія ендокринної системи
- •Глава 24. Патологічна фізіологія нервової системи
- •Глава 25. Екстремальні стани
- •3.2. Відповіді до тестових завдань Частина перша. Нозологія
- •Частина друга. Типові патофізіологічні процеси
- •Частина третя. Патологічна фізіологія органів та систем
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
19.5. Принципи і шляхи фармакотерапії дихальної недостатності.
Лікування НЗД базується на трьох основних принципах:
-етіотропному, що передбачає усунення або мінімалізацію патогенності етіологічного фактору;
- патогенетичному, який спрямований на ліквідацію основної ланки патогенезу, або на розірвання «спорзного кола»;
-симптоматичному, який спрямований на усунення проявів захворювання. Виходячи з цього, фармакокорекція НЗД має вирішити наступні задачі.
Збільшення альвеолярної вентиляції за допомогою засобів, які виявляють пряму стимулюючу дію на дихальний центр (дихальні аналептики, Н-холіноміметики).
Нормалізація прохідності повітроносних шляхів за допомогою бронхолітичних засобів (стимулятори α-адренорецепторів, М-холіноблокатори, міотропні спазмалітики).
Очищення бронхів шляхом застосування фармпрепаратів, що мають стимулюючу дію на залози слизової оболонки, розріджують секрет і активізують рефлекторні механізми відділення бронхіального секрету.
Активація легеневого кровообігу рефлекторним шляхом і серцевими засобами.
19.6. Порушення нереспіраторних функцій легень.
В основі сучасного уявлення про нереспіраторні функції легень лежать роботи J. Vane (1969). Особливості структурної організації легень забезпечують виконання ними основної газообмінної функції. Разом з тим, функція легень не обмежується лише газообміном, оскільки вони виконують в організмі важливі метаболічні регуляторні та екскреторні задачі, які не відносяться до дихання. До нереспіраторних функцій легень належать:
1. Захисна функція - затримання механічних частинок, мікроорганізмів, токсичних продуктів. Основну роль у їх видаленні відіграє мукоціліарний і кашльовий механізми. Частинки, що досягають альвеол поглинаються макрофагами, які пізніше залишають легені з кров’ю і лімфою.
Екскреторна функція. Крім того, що легені видаляють СО2 та воду, вони очищають організм від багатьох токсинів, медикаментів, продуктів деструкції та метаболізму, що має значення при інтоксикаціях.
Всмоктувальна - у легенях всмоктуються низькомолекулярні водо- і жиророзчинні речовини.
Фільтраційна функція. Легені очищують кров від деформованих клітин, мікроемболів жиру, дрібних згустків фібрину та інших механічних домішок. Легені є не простим механічним фільтром: затримані продукти піддаються деструкції і метаболізму.
Підтримування водного балансу. Шляхом перспірації із легень за добу видаляється біля 500 мл води, що потрапляє в альвеоли із малого кола кровообігу. Легеневий кровоплин здатний не тільки видаляти, але й поглинати рідину.
Важлива роль легень у терморегуляції. Ступінь зігрівання повітря в дихальних шляхах залежать від його температури і режиму вентиляції. Теплопродукція є наслідком метаболічної активності легень.
Підтримування кислотно-основного балансу. Видаляючи із організму СО2, легені разом із карбонатною системою підтримують рН на нормальному рівні.
Участь легень в гемодинаміці. Легені є резервуаром крові завдяки здатності судин малого кола змінювати свою ємність.
Метаболічна функція - приймають участь у обміні білків, ліпідів, вуглеводів та багатьох біологічно активних речовин (БАР).
Метаболічна функція легень, її порушення.
Метаболічна функція легень є важливою ланкою як місцевої, пов’язаної з легеневою гемодинамікою, так і генералізованої системи регуляції гемостазу. Суть метаболічної функції легень полягає в участі легень у синтезі, депонуванні, активації та руйнуванні різноманітних біологічно активних речовин. Забезпечується ця функція завдяки присутності серед ендотеліальних клітин кровоносних судин легень до 40 типів клітин з ендокринною активністю (клітини APUD - системи). Крім цього, легені мають оксидазну ферментну систему детоксикації, яка складається з цитохромів, флавопротеїнів, відновленого НАДФ. У судинах легень знаходяться також пастки для поліморфноядерних лейкоцитів.
Порушення вентиляції легень, легеневого кровообігу, метаболічні навантаження легень викликають зміни зі сторони метаболічної функції легень. Ця реакція проявляється у синтезі регуляторних пептидів, макроглобулінів, тромбоксану А2, простацикліну, тромбопластину та ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), що знаходиться на поверхні ендотеліоцитів легеневих капілярів. Синтез цього ферменту залежить від інтенсивності перфузії легень - при збільшенні лінійної швидкості кровоплину та зниженні перфузії легень знижується ангіотензинконвертуюча функція легень. Також має значення розвиток гіпоксії, котра збільшує активність АПФ та утворення активної пресорної форми ангіотензину-ІІ.
Простациклін - потужній антиагрегант, що при гіпоксії синтезується у більшій мірі та гальмує процес адгезії і агрегації тромбоцитів, викликає розширення судин і бронхів.
Тромбоксан А2 проявляє агрегаційну та вазо- і бронхоконстрикторну дію.
Крім цього, тканина легень здійснює інактивацію 30 - 40% норадреналіну, не менше 50 % серотоніну, простагландинів Е1, Е2 та F2α та близько 80% брадикініну.
Система сурфактанту, її порушення.
Сурфактантна система легень складається із клітинного компоненту, який представлений альвеолоцитами ІІ типу і безклітинного шару, що вкриває альвеоли зсередини. Останній в свою чергу, складається із двох фаз: а) мономолекулярної плівки, яка знаходиться на міжфазовій межі «рідина-повітря» і б) гіпофази – шар рідини, що вкриває безпосередньо альвеолярний епітелій. При хімічному аналізі виявлено, що сурфактант представляє собою білково-ліпідно-вуглеводний комплекс. На долю ліпідів припадає 90% (із них 80% становлять фосфоліпіди), протеїнів 8% і біля 2% - на вуглеводи. У свою чергу, фосфоліпіди на 70-90% складаються із дипальмитоілфосфатидилхоліну, який має виражені поверхнево-активні властивості. Синтез і секреція сурфактанту здійснюється альвеолоцитами ІІ типу (рис.19.2). Найбільш характерною ознакою альвеолоцитів ІІ типу є пластинчасті тільця всередині яких відбувається депонування фосфоліпідів, що є основним структурним компонентом поверхнево-активного шару альвеол – сурфактанту.
АІ
ПТ
АІІ
ПА
ПК
Ін
Ер
Рис 19.2. Ультраструктурна організація респіраторного відділу легень білих щурів. АІ – альвеолоцит І типу; АІІ – альвеолоцит ІІ типу; ПТ – пластинчасте тільце, ПК – просвіт капіляра; ПА – просвіт альвеоли; Ер – еритроцит; Ін – інтерстицій. Електронномікроскопічна фотографія. Зб. 4800.
Сурфактант відіграє важливу роль у забезпеченні захисних механізмів у легенях, у регуляції водного балансу між кров’ю і альвеолами, транспорті кисню через аерогематичний бар’єр, володіє власною антибактеріальною, антиокислюючою функціями та імунорегуляторними властивостями. Проте, основна роль сурфактанту полягає у зниженні поверхневого натягу в альвеолах при зменшенні транспульмонального тиску в момент видиху.
Дефіцит сурфактанту є важливою причиною розвитку респіраторного дистрес-синдрому новонароджених (хвороби гіалінових мембран) – важкого захворювання легень, яке виникає у немовлят, народжених перш, ніж почала діяти їхня система сурфактанту. Поверхневий натяг легень у таких немовлят настільки високий, що в багатьох ділянках альвеоли зазнають спадіння (ателектаз).