35.Економічне зростання . Сутність цілі вимірювання фактори.

Економічне зростання - основна макроекономічна мета і ціль політики уряду будь - якої держави. Досягається економічне зростання шляхом випереджаючого зростання національного продукту у порівнянням зі зростанням чисельності населення. Вимірюється економічне зростання зростанням обсягу ВВП, ВНП, національного доходу. Коефіцієнт зростання розраховується як співвідношення показника періоду, що вивчається, з показником базового періоду:

Темпи росту (Тр) = внп2/внп1*100%

Темпи приросту розраховуються за формулою: Т. пр. = Т. р - 100%

У якості показників економічного зростання використовуються також:

- зростання ВВП на душу населення;- темпи росту промислового виробництва у цілому, за основними галузями і все це на душу населення.

цілі економічного зростання.Метою економічного зростання є досягнення високих макроекономічних показників, що забезпечує підвищення рівня життя населення, більш широкі можливості для рішення соціальних проблем, таких як подолання бідності, якість і доступність освіти, медичного обслуговування, розвиток культури, якість і доступність житла, виділення ресурсів на розвиток фундаментальних наук , на захист довкілля, підтримку тих, кого ринок не забезпечує доходами.

фактори економічного зростання: з боку пропозиції, попиту, розподілу, неекономічні фактори зростання.

1) Фактори з боку пропозиції. До них належать:- Кількість і якість природних ресурсів. Україна має найбільші у світі запаси чорнозему, достатню кількість водних ресурсів, різноманітні руди, сіль, марганець - майже вся таблиця Менделєєва. Ми нераціонально використовуємо природні ресурси, займаючи великі ділянки землі під технічні культури, які виснажують землю і імпортуємо картоплю та іншу городину. В Україні видобувають велику кількість руди, виплавляють та експортують метал, тобто сировину, а не вироби з металу.- Кількість і якість трудових ресурсів. Україна у момент отримання незалежності мала високоякісну, кваліфіковану робочу силу: у 1986 році в Україні на 1000 осіб. Тільки у 1985 році в Україні було побудовано 295 шкіл. Зараз, через скорочення чисельності населення, скорочення народжуваності в Україні щорічно закривають від 200 до 300 шкіл. внаслідок припинення роботи великої кількості промислових підприємств ми втратили значну кількість робітників високої кваліфікації, інженерні кадри, кадри майстрів, і необґрунтовано збільшили підготовку економістів, менеджерів, маркетологів та правознавців. Частка кваліфікованих спеціалістів виїхала за межі України у пошуках роботи відповідно до своєї кваліфікації. Триває "втеча мізку" - науковці, працівники найвищої кваліфікації все ще шукають застосування своїм здібностям у інших країнах. Щоб змінити ситуацію, уряд збільшує замовлення учбовим закладам на підготовку робочих спеціальностей, інженерних кадрів тощо. - Обсяг і якість основного капіталу. Україна успадкувала від Радянського союзу основний капітал у значній мірі фізично та морально зношений. За роки незалежності суттєвого оновлення основного капіталу не відбулося .Інвестиційна активність в Україні залишається невисокою.- Наявність високих технологій. Україна має високі технології у області верстатобудування, моторобудування, зварки, металургії, кріогенної технології, авіа будівництва, космічні технології.

Фактори з боку пропозиції роблять економічний розвиток можливим. Їх наявність свідчить про те, що країна здатна до росту. Чи буде ця можливість реалізована, залежить від факторів попиту. На жаль, в Україні все ще невисокий попит на робочу силу та високі технології, незначний інвестиційний попит . Високий попит на природні ресурси та продукти їх первинної переробки.

Факторами попиту є:- Рівень цін. По ряду вітчизняних товарів ціни близькі до світових, що при невисокому рівні доходів основної маси населення обумовлює низький попит.- Структура витрат споживачів: значна частка населення пред'являє попит в основному на продовольчі товари ( за деяким даними у структурі попиту 65% населення України до 80% становить попит на продовольчі товари). Така структура споживчого попиту не сприяє економічному розвитку. - Інвестиційні витрати. В умовах спаду виробництва, відсутності у значної частки населення збережень, джерела інвестицій недостатні. До того ж, висока ставка позичкового проценту унеможливлює перетворення збережень на інвестиції. Частку збережень населення перетворює на скарб - у вигляді золота та дорогоцінностей. В умовах інфляції населення вкладає гроші у нерухомість та товаро - матеріальні запаси. Ще один спосіб використання збережень - переправа їх за кордон (законним чи незаконним шляхом) і тоді збереження взагалі стають недоступними для забезпечення економічного зростання. - Державні витрати. Відомо, що держава може стимулювати сукупний попит, збільшуючи закупівлю товарів та послуг, здійснюючи підприємницьку діяльність на підприємствах, які належать державі. Але у держави не вистачає коштів навіть на утримання бюджетної сфери, а ці витрати не стимулюють економічне зростання. - Чистий обсяг експорту. В Україні сальдо зовнішньо-торгівельного балансу майже завжди від'ємне. - Продуктивність праці. Фізично та морально зношений основний капітал не може забезпечити високу продуктивність праці.Фактори з боку розподілу. Мається на увазі раціональність та повнота використання наявних матеріальних та людських ресурсів. Оцінку їх використання в Україні зробіть самостійно. Взаємозв'язок факторів попиту, пропозиції та розподілу показує крива виробничих можливостей.

Економічна наука розглядає два типи економічного зростання:- екстенсивний тип зростання полягає в тому, що обсяг виробництва досягається на основі традиційної технології шляхом залучення додаткових ресурсів ( будуються нові підприємства, виплавляють більше металу, випускають більше верстатів, вантажівок; у сільському господарстві включають в оборот нові землі, збільшують поголів'я худоби тощо). Інтенсивний тип зростання полягає в тому, що збільшення обсягів ВВП досягається на основі нових технологій. Здійснюється модернізація вже існуючих підприємств, будуються нові підприємства на засадах матеріалозбереження, енергозбереження, менш шкідливі