- •1. Вступ
- •2. Історія створення та завдання
- •3. Студенти нувгп про інтеграцію України в єс
- •4. Навіщо Україні єс?
- •5. Успіхи та проблеми України на шляху європейської інтеграції
- •6. Досвід європейської інтеграції
- •7. Відмінності між єс і нато,
- •8. Державна політика
- •9. Оцінка відповідності України критеріям та вимогам, які
- •10. План дій щодо членства в нато (пдч) (запроваджено
- •24 Квітня 1999 року на саміті нато у Вашингтоні (сша)
- •11. Ставлення студентів нувгп до Євроатлантичної інтеграції
- •12. Навіщо Україні нато?
- •13. Україна – нато: „за” і „проти”
- •14. Україна – нато: гуманітарні, освітні та наукові аспекти
- •15. Співробітництво нувгп з вищими навчальними
- •16. Підбиваючи підсумки „за” і „проти” вступу України до
- •17. Чи можлива Єропейська система безпека без нато?
- •18. Росія – нато
- •19. Карта з російського рукава
- •20. Північноатлантичний договір
- •International Review
- •Відносини україна – єс: «Східне партнерство» у регіональному вимірі
- •Східне партнерство: асиметрія очікувань і можливостей
- •Трансформація функціональної та політичної спроможності Східного партнерства в нових умовах
- •Підходи до реалізації основних напрямків Східного партнерства після зміни влади в Україні та в Польщі
- •Регіональні проекти у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Крим у регіональному вимірі «Східного партнерства»
- •Крим як пілотний проект для нової політики єс відносно України
- •Геополітичний чинник в формуванні кримського проекту "Східного партнерства"
- •Крим і Севастополь: зсув пріоритетів у "Східному партнерстві"
- •Роль Польщі в реалізації регіонального виміру "Східного партнерства"
- •Стратегія Польщі в реалізації Східного партнерства.
- •Україна втрачає лідерство у Східному партнерстві
- •Інтереси Польщі у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Наслідки Харківських домовленостей з Росією для реалізації євроінтеграційного курсу України
- •Історія проблеми
- •«Газова» Ялта - 2004
- •Харків-2010 – Ялта-2004: паралелі
- •Російський реванш - 2010
- •Постхарківська Україна: що далі?
- •Висновки
- •Наша адреса:
- •01025, М. Київ, вул. Велика Житомирська 2
- •Статьи Євросоюз не знає, що робити з Україною?
- •5.1. Національні інтереси україни
- •5.2. Стратегічні цілі та пріоритети зовнішньої політики україни
- •5.3. Реалізація стратегічних завдань інтеграції в європейські
- •5.3.1. Європейська інтеграція України
- •5.3.2. Євроатлантична інтеграція України
- •5.4. Регіональна стратегія україни
- •5.4.1 Добросусідство задля спільних цілей
- •5.4.2 Регіональна політика України у Чорноморському регіоні
- •5.4.3 Перехрестя шляхів у регіоні – можливості для України
- •5.5. Україна– росія: формування нового характеру взаємин
- •5.6. Україна– сша: розвиток стратегічного партнерства
- •5.7. Азійський напрям зовнішньої політики україни
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2. Опис процедури вступу до сот
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до сот
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •11. Основні цифрові показники відносин України з сот
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •1 Січня 2007 року членами Європейського Союзу стали Румунія
- •27Держав-членів.
- •2. Опис процедури вступу до єс
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до єс
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •3) Гарантія безпеки:
- •1) Макроекономічна стабільність:
- •2) Збільшення продуктивності економіки:
- •3) Збільшення обсягів торгівлі між Україною та єс:
- •8. Оцінка здатності України виконати критерії членства
- •9. Прогноз щодо того, коли Україна зможе виконати всі
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до єс
- •1. Верховній Раді України:
- •2. Кабінету Міністрів України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з єс
- •1. Показники валового внутрішнього продукту (ввп) на душу
- •3 (106) Україна 6 720 26,9
- •2. Розміри прямих іноземних інвестицій в Україну
- •2.1. Прямі іноземні інвестиції в Україну
- •3. Зовнішньоторговельний обіг Україна - єс
- •4. Рейтинги конкурентоспроможності
- •5. Ставлення громадян до вступу в єс
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2 Квітня 2004 року Естонія, Литва, Латвія, Болгарія, Румунія,
- •2. Опис процедури вступу до нато
- •1) Консультаційний етап
- •2) Переговорний етап
- •3) Ратифікаційний етап
- •4) Імплементаційний етап
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до нато
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •1. Верховній Раді України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з нато
- •1) Виконання заходів Індивідуальної Програми партнерства
- •2) Ставлення населення до вступу України у нато
- •2004 Року
- •2006 Року
- •2006 Року
14. Україна – нато: гуманітарні, освітні та наукові аспекти
співробітництва
Важливе місце в співробітництві Україна – НАТО займають
гуманітарні, освітні та наукові аспекти, які стабільно поглиблюються
і мають дедалі більше позитивних результатів. Лише у 2006р. НАТО
виділило на наукові дослідження в Україні 2 млн.євро.
77
Особлива роль у реалізації широкого кола завдань Плану дій
Україна – НАТО покладено на Міністерство освіти і науки України,
без участі якого неможливо у повній мірі здійснювати
євроатлантичну інтеграцію. Науковим та освітнім співробітництвом з
Північноатлантичним альянсом від міністерства керує відділ
європейської інтеграції.
Серед досягнень лише попереднього Цільового плану Україна
– НАТО треба відзначити широке коло заходів, які виходять далеко
за межі військового та безпекового співробітництва. Зокрема, новою
української владою проводяться такі заходи, як підготовка фахівців у
сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, моніторинг
навчальних закладів, що готують таких фахівців (у контексті
адміністративної реформи); вдосконалення законодавства у сфері
інтелектуальної власності відповідно до норм міжнародного права;
упровадження прогресивних навчальних програм з європейських мов
для державних службовців; фінансування (на суму 200 тис. гривень)
науково технічних проектів за такими напрямами, як переробка
відходів, очищення води, системи індивідуального захисту тощо за
участю Київського національного університету ім. Т. Шевченка та
Національної академії наук України, а підримки НАТО збудовано
волоконно-оптичні науково-освітні мережі в “Київському
політехнічному інституті”, Національному авіаційному університеті,
„Харківському політехнічному інституті”, Націонольній академії
державного управління, Київському національному економічному
університеті, Київському національному університеті будівництва і
архітектури, Національному педагогічному університеті, Одеському
національному університеті ім. Мечникова, Одеському
національному політехнічному університеті, Інституті біології
південних морів ім. Ковалевського у Севастополі,
Севастопольському національному технічному університеті,
Національній морській академії в Одесі, Одеській державній академії
будівництва і архітектури, Одеському національному морському
університеті, Південноукраїнському державному педагогічному
університеті, Одеській національній академії зв’язку з їх приєднання
до науково-освітніх мереж Європи.
Широкою є програма державної фінансової підтримки
міжнародної науково-технічної співпраці Україна – НАТО.
Останнім часом профінасовано багато проектів у галузі
матеріалознавства, хімії, фізики, техніки, біології, медицини,
78
гідромеханіки, аграрних наук, електроніки, радіоелектроніки,
екології тощо.
Відзнамо, що сьогодні Україна посідає друге місце (після
Російської Федерації) у переліку країн-партнерів зі співробітництва у
рамках Наукової програми НАТО. Відповідно до пріоритетних
напрямів розвитку науки і технологій у програмі за роки співпраці
взяли участь понад як 400 українських учених. Лише у 2005 році за
підтримки Міністерства освіти і науки України вітчизняні вчені
працювали у десятках проектів „Наука заради миру” та інших
підпрограмах, обмінюючись візитами, участю в міжнародних
заходах тощо. Треба відзначити один з найпотужніших проектів, що
реалізується в Україні за допомогою НАТО – проект зі створення
найбільшої в державі комп’ютерної науково-освітньої мережі [28].
Серед інших напрямків гуманітарної діяльності
Північноатлантичного альянсу в Україні потрібно відзначити низку
освітніх проектів щодо українських військових, які звільнені в запас.
Це програма перекваліфікації на цивільні професії, курси вивчення
іноземних мов, соціально-психологічна реабілітація звільнених
військових, а також консультування та підтримка уряду у здійснення
інших заходів.