Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з КЛД.docx
Скачиваний:
309
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
921.83 Кб
Скачать

175

Тема: Введення в спеціальність

Кількість годин – 2

План:

  1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу.

  2. Зміст предмету та цілі досліджень.

  3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань.

  4. Обов’язки лаборанта та техніка безпеки при роботі в КДЛ.

1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу

Клініко-діагностична лабораторія (КЛД) – обов’язковий підрозділ поліклініки чи лікарні, і чим більший лікувальний заклад, тим більш багатопрофільна його лабораторія. Сучасний лікар, практично любого профілю, не в змозі працювати без точних якісних показників стану організму і органів, обміну речовин, захисних резервів організму, так як на їх основі встановлюється і об’єктивізується діагноз, контролюється перебіг захворювання і ефективність лікування. Не будемо зменшувати значення методів структурної і функціональної діагностики, але слід зазначити, що на 70-80% об’єктивної діагностичної інформації лікар отримує на основі лабораторних аналізів, а стан деяких систем (імунологічної, зсідальної) можна визначити тільки за допомогою лабораторних методів.

Зараз лабораторна медицина представляє собою комплекс багатьох субдисциплін, кожна з яких досліджує окремі компоненти біологічного матеріалу, використовуючи власні специфічні методи. На сучасному етапі номенклатура клінічних лабораторних досліджень по всім напрямкам складає більше 1100 тестів (В.В.Меншиков, 2001).

Технологічний процес сприяв розвитку клінічних лабораторних досліджень, дозволив автоматизувати майже всі види лабораторних аналізів. Перед лабораторною службою відкриваються великі перспективні можливості, які навіть важко собі уявити. Це стосується технологій, основаних на принципі специфічного зв’язування антигена і антитіла, з’єднаного з різними мітками – ферментними, радіоактивними, люмінесцентними, флуоресцентними. Отримання моноклональних антитіл збільшило діагностичні можливості в гематології, цитології, імунології, мікробіології. Впровадження полімеразної ланцюгової реакції значно розширило діагностичні можливості клінічної генетики, створило нову основу для діагностики злоякісних захворювань, інфекційних хвороб, ідентифікації особи.

Таким чином, клінічні лабораторні дослідження грають важливу роль в сучасному діагностичному процесі. Це комплекс методів, які застосовуються для отримання достовірних даних про стан функціональних систем організму людини. Клінічна лабораторна діагностика опираючись на теоретичний та методичний фундамент біології та хімії, включає сьогодні декілька напрямків: цитологічне, біохімічне, гематологічне, токсикологічне, мікробіологічне, паразитологічне, імунологічне. Клінічні лабораторні дослідження належать до самих розповсюджених методів діагностики захворювань людини. Якщо людина практично здорова, то лабораторні дослідження носять загально-пошуковий характер, а за підозри на хворобу – цілеспрямований. Результати лабораторних досліджень залежать від підготовки хворого, техніки забору матеріалу, якості інструментів, посуду, в який проводять забір матеріалу, а також від умов транспортування та зберігання біоматеріалу.

Обов’язкова вимога до лабораторних досліджень – їхня вірогідність. І велику роль в цьому відіграє висока кваліфікація середніх медичних працівників і сумлінне виконання ними своїх обов’язків.