- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
Механізми гемостазу
В основі сучасних уявлень про згортання крові – гемокоагуляції – лежить теорія, запропонована А.А. Шмідтом. Згідно з цією теорією процес згортання крові відбувається в три фази.
Фаза І – утворення тромбокінази (плазменного тромбопластину).
Фаза ІІ – утворення тромбіну.
Фаза ІІІ – утворення фібрину, який складає основу згустка.
Всі ці процеси відбуваються в присутності іонів кальцію (Са2+).
Тромбокіназа
Протромбін Тромбін
Фібріноген Фібрин
В результаті досліджень було встановлено, що згортання крові представляє собою складний ферментативний процес, в якому приймає участь багато факторів, які знаходяться в плазмі крові, в клітинах крові та тканинах.
Плазмові фактори зсідання крові позначаються римськими цифрами, клітинні – арабськими. Всі фактори зсідання крові перебувають в неактивному стані, але при ушкодженні судинної стінки відбувається їх швидка послідовна активація, результатом чого є утворення кров’яного згустку.
Утворення волокон фібрину, який складає основу любого згустку крові, пов’язано з ферментним відщепленням від молекули фібриногену невеликих фрагментів (фібринрпептидів), після чого частини цих молекул (фібрин-мономери) з’єднуються в довгі ланцюги ″фібринполімери″. Фермент крові, який сприяє перетворенню фібриногену в фібрин, отримав назву тромбіну.
Готового тромбіну в плазмі крові немає, але в ній міститься його неактивний попередник – протромбін, який в присутності іонів Са2+ і під впливом тромбокінази перетворюється в тромбін.
Розрізнюють два механізми гемостазу:
мікроциркуляторний (тромбоцитарний) – забезпечує зупинку кровотечі в капілярах;
макросудинний (коагуляційний гемостаз) - забезпечує зупинку кровотечі в судинах середнього та великого діаметру.
Схема згортання крові по Баркагану
Згортання крові представляє ланцюжок послідовних реакцій – ферментний каскад, в якому активовані ферменти попередніх реакцій служать каталізаторами для активації наступних факторів.
Процес взаємодії факторів згортання досить складний. Згідно сучасним уявленням, різні плазмові фактори діють не ізольовано, а в комплексі з фосфоліпідом тромбоцитів (фактор 3) і іонами кальцію. Цей процес зображують у вигляді каскадно-комплексної схеми згортання крові запропонованої З.С.Баркаган.
Внутрішній механізм згортання крові відбувається повільно – протягом 5-10 хвилин. Більша частина цього часу йде на першу фазу, а друга і третя фаза реалізується за 20-30 секунд. По внутрішньому механізму відбувається згортання крові і в пробірці при її контакті зі склом.
Внутрішній механізм згортання запускається при ушкодженні тканин. Із них в кров поступає тканинний тромбопластин (фактор ІІІ), який взаємодіє з фактором VІІ плазми, в присутності іонів кальцію, він активує фактор X. Активований Xa фактор, разом з факторами V і III (тромбоцитарним) в присутності іонів кальцію, діє так як і тромбокіназа, тобто перетворює протромбін в тромбін.
Зовнішній механізм процесу згортання крові відбувається швидко. Він триває 20 секунд і є пусковим для внутрішнього механізму згортання. Крім того, тромбін, що утворюється при цьому, стимулює агрегацію тромбоцитів і вивільнення клітинних факторів гемостазу.
Внутрішній і зовнішній механізми згортання не ізольовані, а тісно взаємозв’язані процеси. Зв'язок відбувається за допомогою калікреїн –кінінової системи. Калікреїни і кініни – це білкові речовини, попередники яких синтезуються в печінці і циркулюють в крові. Калікреїн–кінінова система стимулюється XIIа фактором. Вона прискорює активацію факторів XI і VII, тобто компонентів як внутрішнього, так і зовнішнього механізму згортання крові.
В результаті процесу згортання утворюється згусток крові. Через 15-20 хвилин починається його ретракція, тобто скорочення. В цьому процесі приймають участь тромбоцити,що виділяють речовину тромбостенін. Тромбоцити прилипають до ниток фібрину і під впливом тромбостеніну відбувається скручування і зменшення цих ниток. Одночасно скорочуються псевдоподії тромбоцитів, що скорочують і нитки фібрину. Згусток скорочується і ущільнюється. Ретракція триває від 30 хвилин до 30 годин.
Згортання крові – захисний механізм, який попереджує значні крововтрати в організмі. В фізіологічних умовах кров рухається в судинах в рідинному стані. Збереження крові в такому стані забезпечується динамічною рівновагою між згортальною і антизгортальною системами крові.