5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну

У нормі в сечі здорової людини міститься урохром, уробілін, уроеритрин – пігменти сечі, які обумовлюють її колір. Жовчні пігменти (білірубін, білівердін) в сечі з’являються лише при патології. Сеча, при наявності жовчних пігментів, набуває темного жовто-зеленого кольору. Білірубін і білівердін утворюються в клітинах ретикуло-ендотеліальної системи печінки, селезінки і кісткового мозку при руйнуванні еритроцитів. При окисленні гемоглобіну утворюється некон’югований білірубін, який в крові зв’язується з альбумінами і не проходить через нирковий фільтр. В клітинах печінки (гепатоцитах) білірубін втрачає свій білковий компонент, з’єднується з глюкуроновою кислотою (кон’югований білірубін) і перетворюється на білірубінглюкуроніди (моно- і ді-), які потрапляють в жовчні ходи, жовчний міхур, а потім у кишечник, де під дією ферментів і бактерій перетворюються на стеркобіліноген і уробіліноген. Стеркобіліноген виділяється з калом, окислюється на повітрі і перетворюється на стеркобілін. Уробіліноген частково всмоктується в кишковику в кров і виділяється нирками у вигляді уробіліну. В нормі в сироватці крові міститься: вільний (непрямий) білірубін – 17 ммоль/л і зв’язаний (прямий) білірубін – 4 ммоль/л.

Поява жовчних пігментів у сечі може бути наслідком підвищеної білірубінурії у зв’язку із збільшенням кількості прямого білірубіну в сироватці крові, так як непрямий білірубін, навіть при дуже великій концентрації у крові з сечею не виділяється, тому що зв’язаний з білками сироватки і не проходить через нирковий фільтр.

Виявлення жовчних пігментів у сечі може бути діагностичним тестом у диференціації механічної і паренхіматозної жовтяниць від гемолітичної. При гемолітичній жовтяниці в сечі жовчних пігментів немає, але кількість уробіліногену в сечі і стеркобіліногену в калі збільшується.

По характеру порушення пігментного обміну виділяють чотири види жовтяниць: паренхіматозну, механічну, гемолітичну, ферментативну. При паренхіматозній та механічній жовтяницях у крові збільшується вміст прямого і непрямого білірубіну, в сечі виявляються жовчні пігменти, а кал стає безбарвним (ахолічним), через відсутність стеркобіліногену.

Уробілірубінурію спостерігають при захворюваннях печінки, гемолітичній анемії та захворюванні кишок. Важливе діагностичне значення уробілірубінурія має в діагностиці інфекційного гепатиту, оскільки вона з’являється в переджовтушний період. У період загострення хвороби, коли яскраво проявляються жовтяниця та ахолічний кал, уробілірубінурія зникає і знову з’являється в період одужання.

Уробілінурію можна виявити при ентероколіті, голодуванні протягом тривалого часу, інфекційних захворюваннях, тиреотоксикозі. Фізіологічна жовтяниця немовлят уробілірубінурією не супроводжується.

6. Кров і кров’яні пігменти у сечі

При наявності в сечі великої кількості крові говорять про макрогематурію; невелика домішка крові – мікрогематурія – визначається при мікроскопічному дослідженні, або за допомогою хімічних методів. Більш як у 60% випадків гематурія – симптом урологічних хвороб.

Гематурії діляться на ренальні (ниркові) та екстраренальні (позаниркові). Ниркові гематурії можуть бути органічними і функціональними. Органічна гематурія пов’язана з враженням ниркового фільтру і спостерігається при гломерулонефритах, нефритах, нефропатіях тощо. Функціональна ниркова гематурія виникає при дії на організм сильних подразників (маршова, холодова). Позаниркова гематурія спостерігається при запальних процесах в сечовидільній системі та при її травмуванні.

При гемоглобінурії колір сечі може бути червоним або темно-бурим, в результаті появи в ній вільного кров’яного пігменту – гемоглобіну, що спостерігається при гемолізі еритроцитів внаслідок переливання несумісної крові, отруєнні, опіках, захворюваннях крові. При цьому, сеча хоч і має таке ж забарвлення, як і при гематуріях, але зовсім прозора. Підтвердити наявність гемоглобінурії можна шляхом хімічних проб та мікроскопії осаду сечі, що не виявляє в ньому еритроцитів.

Дещо інший колір сечі – червоно-бурий – спостерігається при міоглобінурії, тобто коли в сечу потрапляє пігмент міоглобіну при патологічному розпаді м’язового білка.

Гемосидерин у сечі спостерігається при хронічній гемолітичній анемії, хвороби Маркіафави-Мікелі, анемії.

Таким чином, хімічне дослідження сечі має велике діагностичне значення, так як дає змогу виявити патологічні складові частини сечі (білок, глюкозу, кетонові тіла, жовчні та кров’яні пігменти). Наявність цих речовин у сечі може свідчити про розвиток патологічного процесу в нирках та інших органах і системах.

Контрольні питання:

1. Які речовини належать до патологічних складових сечі?

2. Що таке протеїнурія? Назвіть види протеїнурій.

3. Який механізм появи білка в сечі при різних видах протеїнурій?

4. Функціональні протеїнурії: види,характеристика окремих видів, особливості.

5. Органічні протеїнурії: характеристика, особливості.

6. Екстраренальні протеїнурії: характеристика, особливості.

7. Що таке глюкозурія? Види глюкозурій.

8. Який рівень глюкози в крові при ренальній і екстраренальній глюкозуріях?

9. Що входить в поняття кетонові тіла? Який механізм утворення кетонових тіл?

10. Які причини кетонурій? Діагностичне значення кетонурій.

11. Від чого залежить колір сечі в нормі?

12. Які пігменти можуть потрапляти в сечу при патології? Як вони змінюють колір сечі?

13. Назвіть причини та види жовтяниць.

14. Назвіть причини та види гематурій.