- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
2. Класифікація анемій
Загальноприйнятої класифікації анемій немає. Існують різні підходи до виділення окремих видів анемій. Анемії розділяють в залежності від величини кольорового показника на гіпохромні (кольоровий показник менше 0,8), нормохромні (кольоровий показник 0,85-1,1) і гіперхромні (кольоровий показник більше 1,1).
В залежності від діаметра еритроцитів анемії можуть бути мікроцитарні, нормоцитарні і макроцитарні. За перебігом анемії виділяють легкі (Нв – 90-110г∕л), середньої тяжкості (Нв – 60-90г∕л) і тяжкі (Нв – менше 60 г∕л ).
По етіопатогенетичному принципу анемії діляться на три основні групи:
І – анемії в результаті крововтрат (постгеморагічні) – гострі та хронічні;
ІІ – анемії в результаті порушення кровотворення – сама багаточисленна група. Сюди входять залізодефіцитні, фолієво-В12-дефіцитні, мієлотоксичні, дизеритропоетичні, апластичні, метапластичні анемії;
ІІІ – анемії в результаті підсиленого кроворуйнування (гемолітичні) – спадкові і набуті (табл. 2).
Таблиця №2
Гематологічна класифікація анемій
За кольоровим показником |
Нормохромна (0,9-1,0) |
гіпохромна (менше 0,85) |
Гіперхромна (більше 1,1) |
За діаметром еритроцитів |
Нормоцитарна (ДЕ 7 - 8 мкм) |
Мікроцитарна (ДЕ менше 7 мкм) |
Макроцитарна (ДЕ 8 - 10 мкм) |
За регенераторною здатністю |
Норморегенаторна |
Гіпо- і арегенераторна |
Гіперегенераторна |
За типом: кровотворення червоного ростка |
Нормобластична |
Нормобластична |
Мегалобластична |
За ступенем тяжкості |
Легка форма (Нb не менше 90 г/л) |
Форма середньої тяжкості (Нb 90 - 70 г/л) |
Тяжка форма (Нb менше 70 г/л) |
3. Лабораторна діагностика анемій
Дані лабораторних досліджень є основою діагностики анемій. Найбільш діагностично важливим лабораторним дослідженням є загальноклінічний аналіз крові. Крім концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів і показника гематокриту, велике діагностичне значення має визначення кольорового показника, середнього вмісту гемоглобіну в одному еритроциті та морфологічні зміни еритроцитів і патологічні включення (тільця Жолі і кільця Кебота). Використання сучасних автоматичних гемоаналізаторів периферичної крові дозволяють швидко і з високою точністю визначити показники та індекси червоної крові. Вміст ретикулоцитів у периферичній крові також є дуже важливим критерієм для діагностики. Крім того, до основних лабораторних показників, що використовуються для діагностики анемій, належить визначення вмісту заліза, феритину і трансферину в сироватці крові, а також дослідження кісткового мозку за допомогою стернальної пункції. Дослідження кісткового мозку – сплав науки і мистецтва. Наука це є можливість підрахувати і виразити в цифрах цілий ряд життєвоважливих показників гемопоезу. Мистецтво є в правильному і розумному трактуванні отриманих результатів.
Найважливішу роль в компенсації анемічного стану і відновлення нормального складу периферичної крові належить кістковому мозку. Еритроцити, як і всі клітини крові (лейкоцити і тромбоцити) утворюються в кровотворних органах: червоному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. Кровотворення (гемопоез) – багатостадійний процес диференціації клітинних елементів, в результаті якого утворюються зрілі клітини периферичної крові.
В нормальних умовах еритропоез у дорослої людини відбувається лише в плоских кістках(ребрах, груднині, кістках тазу, черепа і хребців). Еритроцити розвиваються з клітин-попередників і на ранніх стадіях формування в них чітко виявляється ядро. По мірі дозрівання в еритроцитах накопичується гемоглобін, який утворюється в результаті ферментативних реакцій. Перед тим як потрапити в кровоток, клітини втрачають ядро – за рахунок екструзії (витискання) або розчинення ферментами. В деяких випадках (крововтрати, анемії) еритроцити утворюються швидше, ніж в нормі, і в цих випадках в кровоток можуть потрапляти незрілі форми, які містять ядро; очевидно, це відбувається тому, що клітини досить швидко залишають кістковий мозок.
Таким чином, еритроцити – це червоні кров’яні тільця - унікальні клітини в нашому організмі, які мають форму двояко ввігнутого диску, діаметр якого становить 7-9мкм, товщиною – 1,8-2,2 мкм. Це самі багаточисленні клітини крові із високоспеціалізованою активністю, основною речовиною яких є гемоглобін. Загальна поверхня всіх еритроцитів, через яку відбувається поглинання кисню, складає біля 3000м2, що в 1500 разів перевищує поверхню всього тіла. Мембрана еритроцита має структуру подвійного ліпідного шару, на поверхні якої міститься більше 120 білків і ферментів. Вони циркулюють в крові протягом чотирьох місяців і долають шлях в 200км.
Кількість еритроцитів у крові у дорослої людини в нормі 4,0-5,0 1012∕л. Це число коливається в залежності від різних фізіологічних і патологічних станів: при активному м’язовому навантаженні кількість еритроцитів збільшується, при патології частіше спостерігається його зменшення.
При анеміях зменшується не тільки кількість гемоглобіну і еритроцитів, а також спостерігаються морфологічні зміни зі сторони еритроцитів – змінюється їх розмір, форма, забарвлення та з’являються патологічні включення, що є важливим критерієм в діагностиці анемічних станів.
Аналіз крові дозволяє підтвердити наявність анемічного стану і встановити ступінь його тяжкості. Завдяки цьому, вже на першому етапі діагностики, можна скласти попереднє уявлення про тип анемії. Обов’язковим є визначення:
кількості еритроцитів,
концентрації гемоглобіну,
колірного показника,
діаметру еритроцитів,
об’єму циркулюючої крові,
осмотичної резистентності еритроцитів,
кількості ретикулоцитів,
морфології еритроцитів.
Нормальні еритроцити в забарвлених препаратах є оксифільними, у центрі мають просвітлення, інтенсивність забарвлення нерівномірна - інтенсивніше по периферії. Такі еритроцити називають нормохромними. За анемій забарвлення еритроцитів може змінюватись – анізохромія.
Колір еритроцитів говорить про гіпохромію чи гіперхромію.Гіпохромія червоних клітин говорить про зниження в них гемоглобіну. Частіше всього таке буває при дефіциті заліза в результаті різних причин, гіпохромія, як правило, поєднується з мікроцитозом.
Гіперхромія – інший небажаний варіант, при цьому колірний показник більше 1,1; може поєднуватись як з мікро-, так і з макроцитозом.
Може змінюватись розмір еритроцитів: в крові з’являються мікроцити і макроцити – це явище називається анізоцитоз. Анізоцитоз є раннім проявом анемії і трапляється майже підчас будь-якої анемії.
Пойкілоцитоз – зміна форми еритроцитів (в крові з’являються овальні, грушоподібні, зірчасті, сферичні, мішеньоподібні, серпоподібні та інші форми). Може спостерігатись практично за будь-якої анемії і характеризує більш тяжкий її перебіг.
У випадку порушення дозрівання еритроцитів у них можна виявити залишки ядер нормобластів – тільця Жолі і кільця Кебота.