12. Комісійно-посередницькі операції банків

Комісійно-посередницькі операції - це діяльність банків, пов'язана зі здійсненням за дорученням клієнтів операцій за певну плату (комісійну винагороду).

Комісійно-посередницькі операції охоплюють:

розрахунково-касове обслуговування - здійснення банком розрахунків за дорученням клієнтів, а також приймання готівки, зарахування відповідних сум на рахунки, видача та зберігання готівки;

валютні операції - операції, пов'язані з купівлею-продажем валютних цінностей (національної валюти України, іноземних валют, банківських металів, а також платіжних документів і цінних паперів, номінованих у національній або іноземній валюті чи банківських металах);

трастові (довірчі) операції - операції з управління майном клієнта, в яких банк бере зобов'язання зі збереження та примноження капіталу клієнта й отримує за це комісійну винагороду у вигляді відсотка від приросту капіталу;

гарантійні операції - операції, котрі полягають у виконанні банком грошових зобов'язань клієнта, якщо клієнт не спроможний цього зробити;

факторинг - придбання банком права вимоги боргу в обмін на негайне погашення цього боргу клієнтові;

форфейтинг - купівля боргових зобов'язань без права регресу, що використовується в зовнішньоекономічній діяльності. При цьому в банку, крім ризику неплатоспроможності клієнта, виникає ще й валютний ризик (ризик коливання валютних курсів);

лізинг - кредитна послуга банку, що передбачає передачу основних засобів в оренду від виробника до споживача за посередництвом банку;

консультаційні послуги - послуги, котрі полягають у наданні банками клієнтам інформації, роз'яснень та рекомендацій із різних питань.

13. Класифікація банківських операцій

Активні операції - це операції з розміщення ресурсів для отримання доходів. Основні групи активних операцій: інвесту­вання та кредитування.

У структурі активів банку виділяють:

1)дохідні активи - кредитний та інвестиційний портфелі банку;

2)основні засоби і нематеріальні активи;

3) високоліквідні активи, необхідні для забезпечення своєчасності виконання зобов'язань банків.

Із погляду ліквідності активи поділяють на:

- первинні резерви - високоліквідні активи;

- вторинні резерви - ті, що можуть швидко перетворитися на високоліквідні активи (наприклад, короткострокові кредити та цінні папери надійних позичальників і емітентів).

Пасивні операції пов'язані з формуванням ресурсної бази банків. Банківські ресурси - це сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні банків і використовуються для проведення активних операцій. Отже, пасивні операції є первинними щодо активних.

Відповідно до джерел формування ресурсів у структурі пасивів банків виділяють:

• власні кошти;

• залучені кошти;

• позичені кошти.

Власні кошти формуються з внесків учасників і прибутку, їхня частка в структурі пасивів є незначною.

Залучені кошти - це ресурси, що банк залучає на вклади і депозити від фізичних та юридичних осіб.

Позичені кошти - ресурси, що банк позичає на міжбанківському ринку кредитних ресурсів та в НБУ, а також шляхом випуску цінних паперів власного боргу банку.

Комісійно-посередницькі операції - це діяльність банків, пов'язана зі здійсненням за дорученням клієнтів операцій за певну плату (комісійну винагороду).

Комісійно-посередницькі операції охоплюють:

розрахунково-касове обслуговування - здійснення банком розрахунків за дорученням клієнтів, а також приймання готівки, зарахування відповідних сум на рахунки, видача та зберігання готівки;

валютні операції - операції, пов'язані з купівлею-продажем валютних цінностей (національної валюти України, іноземних валют, банківських металів, а також платіжних документів і цінних паперів, номінованих у національній або іноземній валюті чи банківських металах);

трастові (довірчі) операції - операції з управління майном клієнта, в яких банк бере зобов'язання зі збереження та примноження капіталу клієнта й отримує за це комісійну винагороду у вигляді відсотка від приросту капіталу;

гарантійні операції - операції, котрі полягають у виконанні банком грошових зобов'язань клієнта, якщо клієнт не спроможний цього зробити;

факторинг - придбання банком права вимоги боргу в обмін на негайне погашення цього боргу клієнтові;

форфейтинг - купівля боргових зобов'язань без права регресу, що використовується в зовнішньоекономічній діяльності. При цьому в банку, крім ризику неплатоспроможності клієнта, виникає ще й валютний ризик (ризик коливання валютних курсів);

лізинг - кредитна послуга банку, що передбачає передачу основних засобів в оренду від виробника до споживача за посередництвом банку;

консультаційні послуги - послуги, котрі полягають у наданні банками клієнтам інформації, роз'яснень та рекомендацій із різних питань.

Також базові та додаткові.