Похибка вимірювання бск

Діапазон БСК5, мг/дм^3О2	±Δ мг/дм^3 О2
для стічних вод:
3 – 10 10 – 50 50 – 100 100 – 1000	2,4 – 3 3 – 13 13 – 50 50 – 4000
для поверхневих и очищених стічних вод:
3 – 1000	0,21 – 700

Але при визначенні вмісту розчиненого кисню вагоме значення має вплив заважаючих факторів, а саме: хлорид-іонів, нітрат(ІІІ)-іонів, сульфід-іонів, ферум(ІІ)-іонів.

При визначенні ХСК заважають, в першу чергу, хлорид-аніони які, як правило, містяться у природних і, особливо, у стічних водах. Хлориди окиснюються в умовах аналізу до елементарного хлору, тому при вмісті їх у пробі в концентрації понад 300 мг/дм³ їх вплив усувається (або мінімізується) шляхом додавання гідраргіум(II) сульфату масою 22,2 мг на 1 мг Cl^-. Внаслідок цього утворюється малодисоційована сполука гідраргіум(II) хлорид, стійка у присутності великої концентрації сульфатної кислоти і калій біхромату.

Визначенню також заважають нітрат(ІІІ)-іони, часто присутні у водах, що пройшли біохімічну очистку. Для їх усунення в пробу додають сульфамінову кислоту масою 10 мг на 3 мг NO₂^-. При кип’ятінні розчину нітрат(ІІІ)-іони видаляються у вигляді азоту, а надлишок сульфамінової кислоти переходить в амоній сульфат.

Крім хлоридів і нітрат(ІІІ)-іонів, визначенню заважають сульфіди, гідроген сульфід- та ферум(II)-іони. Перелічені йони можуть бути визначені індивідуально, а результат окиснення в такому випадку зменшують на величину споживання кисню цими йонами. Зокрема, 1 мг H₂S відповідає 0,47 мг  О₂,   1  мг   NO₂^-      –  0,35 мг   О₂, 1мг   Fe²⁺   –0,14 мг  О₂. На результат визначення БСК негативний вплив мають процеси, що відбуваються в пробі у проміжок часу між відбором проби та її обробкою у лабораторії. Для виключення цього впливу починати визначення необхідно відразу ж на місці відбору проби. При цьому слід дотримуватися тих умов, що і при роботі в лабораторії (зберігання проби в темряві, без доступу повітря, при температурі 20 °С).

Оскільки аналіз БСК пов’язаний з визначенням розчиненого кисню, заважаючий вплив мають забарвлені речовини, біологічно активні завислі речовини, відновники і окисники. Слід зазначити, що негативно впливають зазначені компоненти, як правило, в концентраціях,  що  зустрічаються   тільки  в   стічних    і   забруднених    поверхневих  водах.

2.2. Результати дослідження бcк у стічних водах м. Херсона

Застосовуючи вище вказану методику проведення аналізу проб води, формулу 2.3 та значення ХCК були визначені показники БСК для різних стічних вод м. Херсона протягом 2010-2012 років. Одержані дані наведені у таблиці 2.3.

                                                                                                       Таблиця 2.3

Значення БСК для стічних вод м. Херсона

Дата відбору проби	Номер проби	ХCК, мг/дм^3О2	БСК, мг/дм^3О2
12.01.11	1 2 3 4 5 6	75 233 548 275 309 688	15 32 98 96,3 147 67
18.01.11	1 2 3 4	499 256 664 86	34 189 148 28
25.01.11	1 2 3 4 5 6	240 90 150 160 120 120	73 18 23 195 414 394
02.02.11	1 2 3 4	32 2400 2600 40	50,6 1243 924 9

Продовження таблиці 2.3

Дата відбору проби	Номер проби		ХCК, мг/дм^3О2	БСК, мг/дм^3О2
10.02.11	1 2 3 4 5 6	1693 8096 103 662 382 139		479 5667 14 241 214 27
16.02.11	1 2 3 4	258 31 910 514		99 6,2 599 295
10.03.11	1 2 3 4 5	468 324 144 309 360		111 68 18 156 262
22.03.11	1 2 3 4	108 115 576 356		29 24 165 107
14.04.11	1 2 3 4 5	464 232 631 86 564		301 123 118 7 203

У порівнянні з гранично-допустимим значенням БСК для стічних вод, що становить 246 мг/дм³, одержані значення показників БСК для стічних вод м. Херсона перевищують їх у декілька разів. Це свідчить про високий ступінь забрудненості стічних вод, так як значення показника БСК збільшується зі збільшенням кількості окиснюючих забруднювачів у пробі води. Саме тому для води з гірських річок значення БСК становить близько 1 мг/дм³, а для води з міської каналізації значення БСК коливається в межах від 100  до 500 мг/дм³ [35, с.73].

Згідно літературних даних збільшення концентрації сульфід йонів призводить до збільшення величини БСК. Це підтверджується даними таблиці 2.3.

Було проаналізовано величини БСК₅ на різних підприємствах протягом 2009 – 2010 років (табл. 2.4).

Таблиця 2.14