Початковий етап дослідження

Пошук літератури слід розпочати з відділу каталогів та залу періодики. Студентів обслуговують такі бібліотеки: Обласна наукова універсальна бібліотека ім. М.Горького (пр. Ленина,142, Тіл.: [phone] – заст. директора по науковій роботі [phone] – директор) та Наукова бібліотека ЗНУ (вул. Жуковського, 66а, оф. 110. Тел.: [phone]; Бібліотека Запорізького національного університету. Сайт: http://library.znu.edu.ua/); Запорізька міська центральна бібліотека ім. Н.К. Крупської (вул. Гоголя, 66 (студмісто), Тіл.: [phone] – директор [phone])

Підбираючи літературу для дослідження, варто переглянути наступні періодичні видання, що стосуються політики, економіки, права окремих країн світу та міжнародного туризму: «Зовнішні справи», «Політика і час», «Економіка України», «Міжнародний туризм», «Дзеркало тижня», «Мировая экономика и международные отношения», «Международная жизнь», «ГЕО», «Туризм: право и экономика», «Актуальные проблемы Европы», «Вестник Евразии», «Современная Европа», «США, Канада: экономика, политика, культура», «Азия и Африка сегодня», «Латинская Америка», «Компас», «Восток», «Россия и современный мир» тощо.

Особливості формування тематики курсових робіт для студентів різних курсів напряму підготовки «Країнознавство».

Зміст курсових робіт визначається для різних курсів напряму підготовки «Країнознавство» навчальним планом.

Робота має будуватися на основі фактичного матеріалу, на ґрунтовній теоретичній базі, але не повинна бути компілятивною. Вона закріплює засвоєні студентами знання з фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін та навички, здобуті студентами під час проходження навчальних практик. Тому курсова робота складається з двох частин: теоретичної та практичної.

Теоретичною базою для написання курсової роботи на всіх курсах є цілий комплекс дисциплін, що вивчаються протягом перших трьох років навчання.:

Найважливішими завданнями практичної частини є:

• формування здатності раціонального використання набутих теоретичних знань в практичній діяльності фахівця в галузі міжнародних відносин і спеціаліста – країнознавця;

• зв’язок теоретичних знань із реальним науково-дослідним процесом, використання їх у розв’язанні конкретних дослідницьких завдань;

• експертна оцінка та прогнозування політичних, економічних культурних, соціальних процесів у країнах, що вивчаються, визначення можливостей поглиблення їхніх зв’язків з Україною та Запорізькою областю ;

Практичну частину оформити як додаток до курсової роботи.

1 курс

На 1-му курсі студенти спеціалізацію ще не обрали, а, крім того, вони вивчають здебільшого загальні дисципліни з різних сфер соціально-гуманітарного й природничо-наукового знання. Тому тематика курсових робіт (при самостійному виборі студентами тем із запропонованого списку) зазвичай охоплює проблеми, загалом відомі студентам зі шкільного курсу всесвітньої історії, так чи так відображені в науковій літературі і водночас доволі резонансні для сучасного стану й розвитку країн з майбутніх регіонів спеціалізації. Така тематика дозволяє студентам не лише здобути певні навички самостійного дослідження в галузі країнознавства, а й заглибитися в коло питань, що стануть актуальними в процесі спеціалізації.

Курсову роботу студенти 1 курсу пишуть з дисципліни «Країнознавство», але теоретичною базою для написання курсової роботи на 1 курсі є цілий комплекс дисциплін:

• Країнознавство

• Основи наукових досліджень

• Сучасні інформаційні системи і технології

• Фізична географія країн світу,

• Економічна географія країн світу

• Основи етнології

Вступ

Розділ 1 Загальна країнознавча характеристика країни

Розділ 2 Роль і місце досліджуваної проблеми (теми роботи) у житті країни.

Розділ 3 присвячується розкриттю самої проблеми та її впливу на сучасні процеси в країні.

Таким чином, змістовна частина роботи (після вступу) має з країни починатися і країною (в цілому) закінчуватися.

Висновки

Додаток (практична частина)

Теоретична складова:

• дати характеристику географічному положенню країни, представити фізичну географію території

• дати політико-географічну характеристику

• представити економіко-географічну характеристику

• визначити та дати характеристику етапам формування держави,

• дати характеристику конституційних та правових засад розвитку країни

• охарактеризувати населення країни: склад, етногенез

• представити внутрішній поділ держави

Практична частина – містить практичний аспект дослідження вибраної теми. Мета цього етапу дослідження — на конкретному матеріалі продемонструвати практичні навички з дослідження вибраної тематики.

Студент у практичної частині повинен скласти опис інформаційних ресурсів відповідної країни на базі аналізу Інтернет-ресурсів. До кожного Інтернет-сайту додати реферативну інформацію – стислий зміст головних положень.

2 курс

На 2-му курсі курсові роботи також пишуться за дисципліною «Країнознавство», але їх тематика присвячена вже відносно складним проблемам структурного характеру, що вимагають вивчення значних сегментів суспільного життя окремих країн чи груп країн (політики, права, економіки, соціальної організації, культури тощо). Тут уже необхідні: використання оригінальних джерел, що походять з країн, котрі вивчаються, та їх самостійні систематизація й опрацювання на основі строго наукової методології.

На 2 курсі курсова робота базується на вивченні дисциплін, що формують теоретичну базу дослідження. Це дисципліни попередніх циклів, а також нові:

• Країнознавство

• Історія політичних вчень

• Міжнародне публічне право

• Світова економіка

• Методологія країнознавчих досліджень

Теоретична складова:

• дати характеристику географічному положенню країни, представити фізичну географію території

• дати політико-географічну характеристику

• подати економіко-географічну характеристику та її вплив на політичну географію

• подати місце держави на політичній карті світу, та обґрунтувати тип державного устрою

• визначити та дати характеристику етапам формування держави,

• дати характеристику просторово-територіальній організації держави

• дати характеристику конституційних та правових засад розвитку країни

• охарактеризувати населення країни: склад, етногенез

• дати визначення місця держави в рамках геополітики і геостратегії – регіональну специфіку

Дослідження міжнародних відносин, економіки, країн світу потребує збору фактичного та статистичного матеріалу та його самостійного опрацювання. Це стосується насамперед статистики, що публікується у статистичних щорічниках різних країн.

Практична частина:

Характеристика особливостей політичного розвитку, стану національної економіки країни, що досліджувалась у курсовій роботи за статистичними матеріалами.

3 курс

На 3-му курсі курсові роботи пишуться в рамках дисципліни “Міжнародні відносини та світова політика ”. Тож їхня тематика ще більше розширюється. Тепер вона стосується регіональних проблем, геополітичних аспектів країнознавства, зовнішньополітичного курсу країн. В основу дослідження кладуться міжнародні, в т.ч. міжнародно-правові, документи, джерела, що походять і з країн інших регіонів, світових центрів сили тощо. Окремий напрямок у тематиці становлять відносини конкретних країн з Україною, причому пишуться ці роботи насамперед у контексті зовнішньої політики даних країн, а не Української держави.

Утім, на 3-му курсі цілком можливий вихід за межі вказаної проблематики, якщо той чи той студент слабко засвоїв першу (англійську) й другу мову. “Запасний варіант” може становити тематика, пов’язана вже з зовнішньою політикою України, країнознавчими характеристиками та зовнішньою політикою Росії, Білорусі, інших країн СНД, тобто, тематика, де в основному використовується українська та російська мови. Частина курсових робіт може бути присвячена дослідженню історії та змісту зв’язків Запорізької області з зарубіжними партнерами в найрізноманітніших регіонах світу.

З іншого боку, складовою частиною курсових робіт, особливо в тому, що стосується відносин країн того чи іншого регіону з Україною (тобто, з 3-го курсу), має стати аналіз можливостей розвитку зв’язків підприємств, організацій та установ Запорізької області з їх потенційними партнерами в даному регіоні світу, а також виявлення цих потенційних партнерів. Це ж має стосуватися й дипломних робіт.

На 3 курсі курсова робота пишеться з дисципліни: «Міжнародні відносини та світова політика». Курсова робота базується на вивченні наступних дисциплін, що формують теоретичну базу дослідження: Це дисципліни попередніх циклів, а також нові

• Міжнародні відносини та світова політика

• Зовнішня політика України

• Міжнародне приватне право

• Міжнародне публічне право

• Міжнародні економічні відносини

• Міжнародні організації

Вступ

Розділ 1 Загальна країнознавча характеристика країни та пов’язана з ним її зовнішня політика

Розділ 2 Роль і місце досліджуваної проблеми (теми роботи) у житті країни. Стан провідних тенденцій у міжнародних відносинах на даному етапі.

Розділ 3 присвячується розкриттю самої проблеми та її впливу на сучасні процеси в країні.

Висновки (Наприкінці слід знов-таки показати, як дана проблема відбивається на країні.)

Додаток (практична частина)

Теоретична складова

• визначити пріоритетні напрями зовнішньої політики країни або країн регіону;

• охарактеризувати стосунки країни або країн регіону з найвпливовішими державами світу;

• визначити основні факти участі країн регіону у міжнародних організаціях і військово-політичних союзах;

• охарактеризувати особливості взаємин країни або країн регіону з сусідніми державами;

• визначити участь країн регіону у регіональних інтеграційних процесах;

• проаналізувати основні напрями міждержавних та економічних відносин України з країною або з країнами регіону (визначити основні факти співробітництва у галузі науки, культури, спорту, туризму);

• визначити місце України в системі зовнішньополітичної орієнтації країн регіону.

• визначити теоретичні аспекти сучасних міжнародних відносин;

• аналізувати об’єктивні та суб’єктивні причини міжнародних конфліктів наприкінці ХХ – початку ХХ ст.;

• визначити характер і направленість сучасних системних трансформацій;

• аналізувати регіональні характеристики міжнародних відносин і зовнішньої політики;

• виокремлювати основні риси зовнішньої політики провідних держав сучасного світу та їх вплив на всю систему міжнародних відносин;

• характеризувати суть і перспективи вирішення глобальних проблем людства

Практична частина.

Визначення потенціалу співпраці країни з Україною та нашим регіоном;

Підготовка спеціалістів з напряму підготовки «Країнознавство» має за мету виховання фахівця, готового до науково-дослідної роботи, здатного вирішувати практичні питання.

Запорізька область є одним із провідних промислових регіонів України, де працює велика кількість підприємств різної форми власності. Висока концентрація промислових і сільськогосподарських підприємств в Запорізькому регіоні вимагає особливої уваги до підготовки фахівців країнознавства.

Вже сьогодні Запорізький регіон показує високу динаміку розширення міжнародних контактів у галузі зовнішньої торгівлі, залучення інвестицій, створення спільних підприємств, культурного обміну, туризму. Системний характер таких контактів відбивається у відкритті при великих підприємствах і установах спеціальних відділів для забезпечення міжнародної співпраці.

Саме тому практичною частиною курсової роботи на 3 курсі буде аналіз перспектив співпраці України (підприємств Запорізького регіону, зокрема: Запорізькою обласною державною адміністрацією, ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», Запорізький обласний союз промисловців і підприємців «Потенціал», ВАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Енергопромснаб» та інші.) з регіоном, або країною, яку досліджував студент.

При реалізації практичної частини студент повинен продемонструвати вміння:

• визначити основні рушійні сили змін на міжнародній арені;

• використовувати понятійний і термінологічний апарат з історії міжнародних відносин;

• визначати тенденції в міждержавних стосунках України з країнами регіону;

• аналізувати тенденції економічних зв’язків України з країнами регіону;

• аналізувати тенденції співробітництва України з країнами регіону у культурній сфері ( визначити основні факти співробітництва у галузі науки, культури, спорту, туризму)

Щодо методології країнознавства студентам рекомендовано проробити статті:

• Космина В.Г. Цивілізаційний аналіз у країнознавчих студіях: теоретико-методологічний аспект // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2006. – Випуск ХХ . – С.313–322. – http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npifznu/2006_20/20/kosmyna.pdf

• Космина В.Г. Проблеми застосування системної теорії в країнознавчих дослідженнях // Культурологічний вісник: науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя: Просвіта, 2011. – Випуск 26. – С. 14–19. – http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Kultv/2010_26/02_kosmi.pdf

Перед виконанням наукової роботи студент повинен ознайомитися з основними вимогами до її написання та оформлення. Будь-яка студентська наукова робота повинна мати ознаки самостійного дослідження. Важливо також, щоб науковому дослідженню та написанню були притаманні: чіткість і логічна послідовність викладення матеріалу; переконливість аргументації; стислість і точність формулювань, які виключають можливість неоднозначного тлумачення; конкретність викладення результатів дослідження; обґрунтованість рекомендацій та пропозицій.

Після обрання теми наукової роботи студент повинен поставити мету та визначити основні завдання, які він прагне виконати для того щоб ґрунтовно дослідити обрану тему. Написання курсової роботи починається з визначення та висвітлення основного питання кожного розділу. Матеріал роботи може бути вичерпним, а зміст правильно розкритим якщо студент попередньо вивчив наукові праці українських та зарубіжних вчених з досліджуваної ним проблеми. При написанні роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичує цитати, матеріали або окремі результати.

У роботі повинні бути відображеними: актуальність тематики та відповідність до сучасного стану науки; обґрунтування вибраного напрямку досліджень та методів якими ці дослідження здійснюються; аналіз та узагальнення існуючих результатів; наукова та практична цінність виконаної роботи. Вміння письмово теоретично обґрунтовано подати матеріал свідчить про сформованість знань студента, їх систематизацію та свідоме засвоєння. Курсова робота повинна бути написана гарною літературною мовою, з використанням наукової термінології, без зловживання цитатами, запозиченими із статей, підручників та з електронних джерел.

У курсовій роботі студент повинен засвідчити, що він оволодів необхідними теоретичними знаннями та навичками їх практичного застосування в конкретних умовах. В зв'язку з цим робота повинна виконуватись стосовно конкретного об'єкту і містити його аналіз з конкретними пропозиціями щодо розв'язання проблем та задач, які розглядаються в даній роботі.

Виконання курсової роботи передбачає основні цілі:

- поглиблення, розширення та систематизацію теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом за певний період навчання за спеціальністю;

- оволодіння методиками теоретичного та емпіричного дослідження при розгляді конкретних проблем з розвитку міжнародних відносин.

- розвиток навичок пошуку та систематизації інформації, її обробки з застосуванням автоматизованих інформаційних систем та технологій, математичних методів обробки інформації, моделювання та прогнозування;

- розвиток вмінь та навичок в проведенні самостійних аналітичних робіт, а також оволодіння методами та формами їх виконання;

- визначення підготовленості студента для самостійного аналізу та викладу матеріалу, вміння захищати свою роботу перед комісією.

Курсова робота повинна носити проблемний характер, сутність її полягає у вмінні аналізувати, досліджувати проблему з допомогою наукових методів, синтезувати та узагальнювати накопичений в процесі аналізу матеріал, а також розробляти рекомендації на рівні оперативних, тактичних та стратегічних рішень.

Курсова робота мусить продемонструвати процес оволодіння студентом навичок роботи з науковими джерелами, науковою літературою, вміння правильно їх класифікувати. У ній перевіряються практичні навички роботи з науковими та методичними джерелами у контексті вивчення різноманітних джерел і грамотність (у науковому розумінні) опису літератури, здатності письмово викласти свої думки та висновки.

Студенту надається право самостійно обрати тему курсової роботи з запропонованого кафедрою переліку або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки. Не пізніше другого тижня відповідного семестру студент подає на кафедру заяву за встановленою формою.

Науковий керівник призначається завідувачем відповідної кафедри з числа науково-педагогічних працівників кафедри.

Науковий керівник курсової роботи:

- надає допомогу студенту в складанні плану роботи та програми відбору необхідного матеріалу;

- рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу та інформаційні джерела за обраною темою курсової роботи;

- регулярно консультує студента, а при необхідності організовує консультації у інших викладачів кафедри, факультету, контролює протягом всього періоду графік виконання ним курсової роботи, її якість та своєчасність виконання, а також інформує завідувача кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин про хід підготовки роботи до захисту;

- визначає готовність курсової роботи до захисту;

- присутній на захисті курсової роботи в складі комісії та оцінює роботу.

Науковий керівник повинен допомогти студенту визначити найбільш ефективні рішення, всебічно стимулювати творчість і самостійність при виконанні ним курсової роботи.

Приступаючи до курсової роботи студент отримує від наукового керівника завдання на її виконання, в якому обумовлюється коло проблем та джерел, що необхідно вивчити. Крім того уточнюються цілі, методи дослідження, а також визначається перелік основних питань, що підлягають розробці з можливістю практичного використання матеріалів. В завданні наводиться графік та терміни виконання роботи.

Організація виконання більшості етапів курсової роботи має індивідуальний характер та погоджується студентом зі своїм науковим керівником. Студент приступає до викладення розділів курсової роботи при накопиченні відповідного матеріалу, їх оцінки з точки зору повноти, якості та вірогідності.