4. Шпигунство, поняття і предмет.

Ст.114“Шпигунство”:1. Передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства.2. Звільняється від КВ особа, яка припинила діяльність, передбачену частиною першою цієї статті, та добровільно повідомила органи державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України.Предметомшпигунства є відомості, що становлять державну таємницю, які матеріалізовані у відповідному документі чи виробі.Відомості, що становлять державну таємницю, – це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення, якої може завдати шкоди національній безпеці України і які рішенням державних експертів з питань таємниць визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ). З моменту опублікування вказаного Зводу (змін до нього) ці відомості підлягають охороні з боку держави як такі, що становлять державну таємницю, хоча б на цей час вони ще не були матеріалізовані.

5.Посягання на життя державного чи громадського діяча.

Посягання на життя Президента України, Голови Верховної Ради Ук­раїни, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду Ук­раїни або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів Ук­раїни, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ра­ди України з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Національ­ного банку України, керівника політичної партії, вчинене у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю, —карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.1. Як випливає з самої назви ст. 112 КК,безпосереднім основним об'єктомцього злочину є відносини, що забезпечують нормальну діяльність усіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), а також політичних партій. Обов'язковим додатковим об'єктомє життя людини — державного чи громадського діяча. 2. Об'єктивна сторонацього злочину законодавцем визначається як по­сягання на життя державного діяча чи керівника політичної партії. Під посяганням розуміється вбивство або замах на вбивство. Тому цей злочин вважається закінченим не тільки при настанні смерті зазначених осіб, але й при наявності замаху на злочин, який кваліфікується безпосеред­ньо за ст. 112 КК, без посилання на ст. 15 КК.Перелік осіб, на життя яких вчинюється посягання, в ст. 112 КК є ви­черпним і поширюватися не може. При цьому потрібно встановити, що по­сягання вчинене у зв'язку з державною або громадською діяльністю по­терпілих.3. Суб'єктивна сторонацього злочину характеризується прямим умислом, при якому суб'єкт усвідомлює, що потерпілим є державний діяч або керівник політичної партії і що посягання здійснюється у зв'язку з його дер­жавною чи громадською діяльністю, для того, щоб перешкодити цій діяль­ності або помститися за її виконання.Вбивство перелічених осіб на ґрунті особистих взаємовідносин квалі­фікується за статтями про злочини проти життя.4. Суб'єкт— особа, яка досягла 14-ти років.