- •1.1. Система екологічних норм
- •1.2. Методики проведення екологічного
- •1.3. Нормативна база охорони нпс
- •3. Еколого-економічні та соціально-екологічні норми.
- •1.4. Державна система екологічного нормування
- •1.4.1. Санітарно-гігієнічне нормування
- •1.4.2. Екологічне нормування
- •1.2.3. Науково технічне нормування
- •1.4.4. Нормування розмірів санітарно-захисної зони
- •1.2. Розміри санітарно-захисних зон
- •1.3. Межі санітарно-захисних зон вздовж траси леп
- •1.4. Розміри водоохоронних зон та прибережних водоохоронних смуг
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Вимоги до написання курсової роботи
- •2.3. Структура курсової роботи
- •2.4. Приклади орієнтованої тематики курсових робіт
- •2.5. Підготовка курсової роботи для захисту
- •3 .1. Розрахункові роботи
- •Робота № 1
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Середня концентрація забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу, мг/м3
- •Теоретичні відомості
- •Безрозмірна константа αі
- •1.2. Класи небезпечності нормованих речовин
- •0,17 М(с2·град.).
- •2.1. Дані для виконання розрахунків
- •Теоретичні відомості
- •Задача 2.3. Визначити розміри санітарно-захисної зони котельні. Дані для розрахунків використовуються з задачі 2.2. Теоретичні відомості
- •2.2. Напрям вітру за даними метеостанції м. Житомира
- •Теоретичні відомості
- •3.1. Шкала забруднення ґрунтів за сумарним показником Zc
- •Задача 3.2. Визначити концентрацію розчиненого пестициду на заданій глибині, градієнт концентрації, величину потоку розчиненого пестициду, напрямок потоку. Дані для виконання розрахунків:
- •Теоретичні відомості
- •3.2. Нормативи оцінок пестицидного забруднення ґрунтів
- •3.3. Коефіцієнт молекулярної дифузії ґрунтових фаз
- •Теоретичні відомості
- •Теоретичні відомості
- •Висновок. Оцінка сумарного ефекту більша одиниці, сумарна дія цих речовин у зазначених концентраціях є небезпечною. Це зумов-лює необхідність у додатковій очистці стічних вод. Робота № 5
- •Теоретичні відомості
- •2. Визначаємо коефіцієнт кв за формулою (5.2)
- •Робота № 6
- •6.1. Фактичні і затверджені склад і скиди деяких речовин у зворотних водах (скиди № 5,7) Теоретичні відомості
- •6.2. Коефіцієнт шорсткості нижньої поверхні льоду
- •6.3. Коефіцієнти не консервативності для речовин при температурі 20 оС
- •6.4. Значення гдс
- •Теоретичні відомості
- •6.5. Вихідні дані для виконання розрахунків
- •Теоретичні відомості
- •Розрахунково- графічна робота №7
- •7.1. Вихідні дані для виконання розрахункової роботи
- •Теоретичні відомості
- •Теоретичні відомості
- •7.3. Розрахункові дані активності 32р від часу
- •Теоретичні відомості
- •8.1. Рівень звукового тиску в певній октавній смуг
- •8.2. Значення корекції (nfi) для середньо геометричних частот
- •Висновок. Шумове навантаження, яке одержує робітник протягом зміни задовольняє допустимим рівням звукового тиску див. Табл. 8.1.
- •9.1. Дані дя розрахунків
- •Теоретичні відомості
- •9.2. Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
- •Робота № 10
- •10.1. Дані для виконання розрахунків
- •Теоретичні відомості
- •10.2. Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації
- •1. Визначаємо, яку дозу опромінення отримали робітники та службовці механічного цеху за 1 годину
- •Тема роботи: Екологічна оцінка якості (екологічного стану) території міста
- •Теоретичні відомості
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •Коефіцієнт шорсткості для природних водотоків (Чоу)
- •Приблизна архітектоніка пояснювальної записки курсової роботи
- •Літературні джерела
1.2.3. Науково технічне нормування
Науково-технічне нормування передбачає введення обмежень діяль- ності господарських об’єктів відносно забруднення оточуючого середовища, тобто визначає гранично допустимі інтенсивності потоків шкідливих речовин, які можуть надходити від джерел впливу в повітря, воду і ґрунт. Таким чином, від підприємств вимагається не безпосереднє забезпечення тих або інших ГДК, а дотримання гранично допустимих викидів і скидів шкідливих речовин, які встановлені для народногосподарського об’єкту в цілому або для конкретних джерел, які входять до складу цього об’єкту. Зафіксоване перевищення величин ГДК в оточуючому середовищі саме по собі не є порушенням з боку підприємства, хоча, як правило, є сигналом невиконання встановлених науково-технічних нормативів або свідчить про необхідність їх (нормативів) перегляду.
Санітарно-гігієнічні та екологічні нормативи визначають якість об’єктів оточуючого природного середовища відносно здоров’я людини і стану екосистем, однак не вказують на джерело впливу і не регулюють його діяльність. Вимоги, які ставляться безпосередньо до джерел антропогенних впливів на оточуюче середовище, встановлю-ються науково-технічними нормативами.
До науково-технічних нормативів, крім нормативів скидів та викидів, відносяться також технологічні, технічні, будівельні, містобудівельні норми і правила (наприклад БНіП), які містять вимоги з охорони оточуючого природного середовища. В основу розробки науково-технічних нормативів покладений принцип: за умовами дотримання цих нормативів об’єктами господарської діяльності регіону вміст будь-якої шкідливої речовини (домішки) у воді, повітрі та ґрунті має відповідати вимогам санітарно-гігієнічного нормування.
1.4.4. Нормування розмірів санітарно-захисної зони
Санітарно-захисні зони ( СЗЗ ) – це ділянки землі навколо об’єктів господарської діяльності, що відокремлюють їх від житлових масивів з метою зменшення шкідливих впливів цих об’єктів на здоров’я людини. Для промислових підприємств СЗЗ розташо-вують з підвітряного боку і засаджують деревами та чагарниками, що мають бактерицидні властивості.
Згідно з санітарними нормами проектування промислових підприємств, виділяють п’ять класів промислових об’єктів завширшки від 50 до 3000м з урахуванням ступеня забруднення поблизу вироб-ництва. В табл. 1.2. наведені розміри С33 залежно від класу промис-лового об’єкту.
Відстань від джерела викидів до зовнішніх меж СЗЗ за напрям-ком румбів з урахуванням рози вітрів визначається за формулою:
, (1.1)
де L – розрахункова відстань від джерела викидів до межі СЗЗ, м; L – нормативний розмір СЗЗ, м ;
Р – середньорічна повторюваність напрямку вітру румба, що розглядається ,% ; Ро – повторюваність вітру одного румба при круговій розі вітрів, % .
1.2. Розміри санітарно-захисних зон
Клас об’єк-тів |
СЗЗ, не менше, м |
Промислові об’єкти |
1А |
3000 |
Особливо небезпечні об’єкти (АЕС та ін.) |
1Б
|
1000 |
Хімічні, нафтопереробні, паперово-целюлозні та металур-гійні заводи. Підприємства, що займаються випалюванням коксу, вторинну переробку кольорових металів, видобут-ком нафти, природного газу та кам’яного вугілля. |
2
|
500 |
Заводи з виробництва цементу, гіпсу, вапняку та азбесту. Підприємства, що виробляють свинцеві акумулятори, пластикові маси, видобувають горючі сланці та буре вугілля. |
3
|
300 |
Підприємства з виробництва скловати, керамзиту, толю й руберойду, вугільних виробів для електропромисловості, різних лаків та оліфи. Заводи залізобетонних виробів, асфальтобетоні, кабельні заводи та ін. |
4
|
100 |
Підприємства металообробної промисловості, машино-будівні заводи, електропромисловість, виробництво не ізольованого кабелю, котлів, цегли, металевих електродів, будівельних матеріалів з ТЕЦ. |
5 |
50 |
Підприємства легкої промисловості, металообробної промисловості без ливарних цехів, приладів для електротехнічної промисловості без застосування ртуті й лиття, друкарні, виробництва харчової промисловості та ін. |
|
|
Сільськогосподарські об’єкти |
1 |
2000 |
Свинокомплекси, птахофабрики, комплекси ВРХ. |
2 |
1000 |
Звіроферми, склади для збереження отрутохімікатів понад 500 т, виробництво з обробки та протравлення насіння, склади скрапленого аміаку і аміачної води, обробка сільськогосподарський угідь пестицидами |
3 |
500 |
Ферми ВРХ ,птахоферми, склади для збереження отруто-хімікатів понад 50 т, Підприємства або цехи з первинною обробкою і переробкою молока, фруктів, овочем. |
4 |
300 |
Кролеферми, будівлі для утримання тварин і птиці приватного користування, склади для збереження мінеральних добрив та отрутохімікатів до 50 т, цехі з готування кормів, гаражі і парки з ремонту, обслуговування та збереження автотранспортних засобів, підсобні господарства промислових підприємств, склади пально-мастильних матеріалів. |
5 |
100 |
Сховища (фруктів, овочем, зерна), матеріальні склади, склади сухих мінеральних добрив і хімічних засобів рослин 9 зона встановлюється до підприємств із збере-ження та переробки харчової продукції). |
Примітка: При недостатній ефективності очисних споруд СЗЗ для 1-го класу має бути не менше 5000 м, а підприємства розташовувати в малонаселених місцях.