Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тематика курсових робіт.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
1.06 Mб
Скачать

1.2.3. Науково технічне нормування

Науково-технічне нормування передбачає введення обмежень діяль- ності господарських об’єктів відносно забруднення оточуючого середовища, тобто визначає гранично допустимі інтенсивності потоків шкідливих речовин, які можуть надходити від джерел впливу в повітря, воду і ґрунт. Таким чином, від підприємств вимагається не безпосереднє забезпечення тих або інших ГДК, а дотримання гранично допустимих викидів і скидів шкідливих речовин, які встановлені для народногосподарського об’єкту в цілому або для конкретних джерел, які входять до складу цього об’єкту. Зафіксоване перевищення величин ГДК в оточуючому середовищі саме по собі не є порушенням з боку підприємства, хоча, як правило, є сигналом невиконання встановлених науково-технічних нормативів або свідчить про необхідність їх (нормативів) перегляду.

Санітарно-гігієнічні та екологічні нормативи визначають якість об’єктів оточуючого природного середовища відносно здоров’я людини і стану екосистем, однак не вказують на джерело впливу і не регулюють його діяльність. Вимоги, які ставляться безпосередньо до джерел антропогенних впливів на оточуюче середовище, встановлю-ються науково-технічними нормативами.

До науково-технічних нормативів, крім нормативів скидів та викидів, відносяться також технологічні, технічні, будівельні, містобудівельні норми і правила (наприклад БНіП), які містять вимоги з охорони оточуючого природного середовища. В основу розробки науково-технічних нормативів покладений принцип: за умовами дотримання цих нормативів об’єктами господарської діяльності регіону вміст будь-якої шкідливої речовини (домішки) у воді, повітрі та ґрунті має відповідати вимогам санітарно-гігієнічного нормування.

1.4.4. Нормування розмірів санітарно-захисної зони

Санітарно-захисні зони ( СЗЗ ) – це ділянки землі навколо об’єктів господарської діяльності, що відокремлюють їх від житлових масивів з метою зменшення шкідливих впливів цих об’єктів на здоров’я людини. Для промислових підприємств СЗЗ розташо-вують з підвітряного боку і засаджують деревами та чагарниками, що мають бактерицидні властивості.

Згідно з санітарними нормами проектування промислових підприємств, виділяють п’ять класів промислових об’єктів завширшки від 50 до 3000м з урахуванням ступеня забруднення поблизу вироб-ництва. В табл. 1.2. наведені розміри С33 залежно від класу промис-лового об’єкту.

Відстань від джерела викидів до зовнішніх меж СЗЗ за напрям-ком румбів з урахуванням рози вітрів визначається за формулою:

, (1.1)

де L – розрахункова відстань від джерела викидів до межі СЗЗ, м; L – нормативний розмір СЗЗ, м ;

Р – середньорічна повторюваність напрямку вітру румба, що розглядається ,% ; Ро – повторюваність вітру одного румба при круговій розі вітрів, % .

1.2. Розміри санітарно-захисних зон

Клас

об’єк-тів

СЗЗ, не менше, м

Промислові об’єкти

3000

Особливо небезпечні об’єкти (АЕС та ін.)

1000

Хімічні, нафтопереробні, паперово-целюлозні та металур-гійні заводи. Підприємства, що займаються випалюванням коксу, вторинну переробку кольорових металів, видобут-ком нафти, природного газу та кам’яного вугілля.

2

500

Заводи з виробництва цементу, гіпсу, вапняку та азбесту.

Підприємства, що виробляють свинцеві акумулятори,

пластикові маси, видобувають горючі сланці та буре вугілля.

3

300

Підприємства з виробництва скловати, керамзиту, толю й

руберойду, вугільних виробів для електропромисловості,

різних лаків та оліфи. Заводи залізобетонних виробів,

асфальтобетоні, кабельні заводи та ін.

4

100

Підприємства металообробної промисловості, машино-будівні заводи, електропромисловість, виробництво не ізольованого кабелю, котлів, цегли, металевих електродів, будівельних матеріалів з ТЕЦ.

5

50

Підприємства легкої промисловості, металообробної

промисловості без ливарних цехів, приладів для

електротехнічної промисловості без застосування ртуті й

лиття, друкарні, виробництва харчової промисловості та ін.

Сільськогосподарські об’єкти

1

2000

Свинокомплекси, птахофабрики, комплекси ВРХ.

2

1000

Звіроферми, склади для збереження отрутохімікатів понад

500 т, виробництво з обробки та протравлення насіння,

склади скрапленого аміаку і аміачної води, обробка сільськогосподарський угідь пестицидами

3

500

Ферми ВРХ ,птахоферми, склади для збереження отруто-хімікатів понад 50 т, Підприємства або цехи з первинною обробкою і переробкою молока, фруктів, овочем.

4

300

Кролеферми, будівлі для утримання тварин і птиці

приватного користування, склади для збереження мінеральних добрив та отрутохімікатів до 50 т, цехі з готування кормів, гаражі і парки з ремонту, обслуговування та збереження автотранспортних засобів, підсобні господарства промислових підприємств, склади пально-мастильних матеріалів.

5

100

Сховища (фруктів, овочем, зерна), матеріальні склади,

склади сухих мінеральних добрив і хімічних засобів

рослин 9 зона встановлюється до підприємств із збере-ження та переробки харчової продукції).

Примітка: При недостатній ефективності очисних споруд СЗЗ для 1-го класу має бути не менше 5000 м, а підприємства розташовувати в малонаселених місцях.