- •Тема 1. Предмет і становлення фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •1.1. Предмет фінансової науки
- •1.2. Сутність фінансів
- •1.3. Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві.
- •1.4. Сутність та структура фінансової науки
- •1.5. Зміст системи фінансових наукових знань та інструментарій фінансової науки
- •Розвиток фінансової науки в різні історичні періоди.
- •Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
- •2.1. Фінанси як економічна категорія
- •2.2. Історичний характер фінансів
- •Тема 3. Поняття та система фінансового права
- •Тема 4. Бюджетний дефіцит
- •4.1. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету
- •4.2. Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту
- •4.3. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •4.4. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •Базові терміни і поняття
- •Тема 5 управління фінансами. Фінансовий контроль
- •Тема 6 фінансове планування (прогнозування)
- •Тема 7 фінансовий менеджмент
- •Тема 8. Фінанси домогосподарств
- •1. Домогосподарство як інституційна економічна одиниця та суб'єкт фінансових відносин
- •2. Теоретичні основи фінансів домогосподарств
- •3. Бюджет домогосподарства, його структура.
- •4. Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви та чинники
- •5. Особисті фінанси, їх розвиток в умовах ринку
- •Тема 9 державне регулювання внутрішнього й зовнішнього ринку
- •Тема 10. Фінансова безпека держави
- •10.1. Економічна безпека як багаторівнева система: поняття та базові елементи
- •10.2. Фінансова безпека: сутність і місце в системі економічної безпеки
- •10.3. Механізм та системи забезпечення фінансової безпеки держави
- •Тема 11 фінанси країн 3 розвиненою ринковою економікою
- •11.1. Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою
- •11.2. Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •11.3. Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини
- •11.4. Фінансова система Великої Британії
- •11.5. Фінансова система Франції
- •11.6. Фінансова система Японії
- •11.7. Загальна характеристика фінансів Скандинавських країн
11.2. Фінансова система Сполучених Штатів Америки
Формування фінансової системи США пов'язане з особливостями їх історії, яка, порівняно з окремими європейськими країнами, є доволі нетривалою. Так, саме виникнення США як незалежної держави частково можна вважати результатом конфлікту фіскальних інтересів Великої Британії та її американських колоній. Колоністи вважались британськими підданими та платили лише непрямі податки. У 1764 та 1767 рр. британський парламент підвищив непрямі податки на товари, що вводились у Північноамериканські колонії, а спроби запровадження прямого оподаткування, зокрема гербового збору (збір з ділових паперів, судових документів, шлюбних контрактів), стали поштовхом до масових виступів. Незважаючи на незначне фіскальне значення, заходи метрополії підкреслювали право англійського парламенту обкладати податками колонії. Колонії висунули гасло, яке раніше англійська буржуазія протиставляла абсолютизму монархії: "Жодних податків без представництва", яке вимагало права в обмін на сплату податків делегувати представників колоній до британського парламенту. Саме під цим гаслом почалась Війна за незалежність 1776—1783 рр. З метою недопущення можливості фіскальної тиранії центру над суб'єктами федерації Конституцією США 1787 р. За федеральним урядом були закріплені лише непрямі податки (мито та акцизи). Лише на початку XX ст. була введена знаменита 16-та поправка до конституції, згідно з якою федеральний уряд одержав право на запровадження податків на доходи.
У середині XIX ст. фінансові питання стали однією з причин Громадянської війни Півночі та Півдня 1861—1865 рр. У США розгорнулась боротьба між прихильниками вільної торгівлі та протекціоністами (за проведення політики фритредерства виступали південні штати, а за протекціонізм — північні). У результаті перемоги північних штатів у Громадянській війні було запроваджено високий протекціоністський тариф проти європейських товарів.
Після Першої світової війни найпомітніший слід в історії США залишив президент Ф. Рузвельт. У 1932 р. для подолання економічної кризи Ф. Рузвельт проголосив політику "нового курсу", суть якої полягала в тому, що методами фіскальної і бюджетної політики американська держава почала інтенсивно втручатись в економічні процеси з метою їх регулювання. Зокрема держава почала фінансувати допомогу безробітним, житлове будівництво, суспільні роботи, скорочення сільськогосподарського виробництва.
На сьогодні Сполучені Штати Америки — федеративна республіка у складі 50 штатів і федерального округу Колумбія, низки островів. Федеральна влада складається з трьох гілок — законодавчої, виконавчої та судової. Кожен штат як суб'єкт федерації наділений республіканськими повноваженнями, а тому також має власну законодавчу, виконавчу та судову владу. Штати мають широкі повноваження в проведенні соціально-економічної політики. На території штату діють власні закони та конституція штату, які не повинні суперечити Конституції та законам США. Лише в питаннях зовнішніх відносин, у військовій та митній сфері, деяких інших загально державних справ права штатів є обмеженими.
Рішення у сфері державних фінансів у першу чергу приймаються законодавчою та виконавчою владою. Законодавча влада представлена Конгресом, який складається з двох палат: сенату та палати представників. Найзначнішими представниками законодавчої влади в управлінні державними фінансами є Головна контрольна служба (ГКС) та Бюджетна служба Конгресу (БСК). ГКС здійснює зовнішню ревізію урядових агентств; БСК — експертний орган парламенту для аналізу проекту бюджету та законодавства стосовно бюджетної сфери з метою здійснення парламентом більш раціонального бюджетного вибору. Штати копіюють федеральну систему влади, мають власну конституцію, парламент. Виконавча влада у штаті представлена губернатором. У графствах, до яких прирівнюються великі міста, обирається рада і мер. В окремих містах діє комісійна система, де населення обирає невелику комісію, яка управляє містом.
Фінансова система США складається з таких елементів:
1) фінанси федерації, які включають федеральний бюджет, бюджет округу Колумбія (столичний), спеціальні фонди федерального рівня, фінанси державних підприємств;
2) фінанси 50 штатів, кожен з яких має власний бюджет, спеціальні фонди та фінанси підприємств, що знаходяться у власності штату;
3) місцеві фінанси, до яких входять місцеві бюджети (графств та інших місцевих адміністративних одиниць, серед яких — округи, муніципалітети, міста), фінанси комунального господарства, різноманітні фонди.
Організація фінансової системи в США характеризується високим рівнем автономності — кожен з рівнів державного управління самостійно проводить бюджету та податкову політику. Загалом через державні фінанси перерозподіляється близько третини ВВП. Всі урядові видатки розподіляються між рівнями фінансової системи приблизно у таких пропорціях: на федеральні фінанси припадає 60 %, на фінанси штатів — 15 і на місцеві фінанси — 25 %. Із загальнодержавного рівня забезпечується національна оборона, деякі програми соціального захисту, видатки на обслуговування державного боргу, на розвиток економіки, на зовнішні зв'язки, фінансування загальнодержавної влади.
Оскільки США є федеративною державою, то існує три бюджетні рівні — федеральний, бюджети штатів та місцеві бюджети (загалом більше 12 тисяч).
Особливістю справляння податків у США є те, що один податок може стягуватись до різних бюджетів. Податки поділяються на федеральні, рівня штату і місцеві. Систему федеральних податків складають: податок на доходи фізичних осіб, відрахування до фондів соціального страхування, податок на прибуток корпорацій, акцизи, податки на подарунки і спадок, мито та ін.
Історично склалося, що економіка США початкове орієнтувалася на переважання саме приватного сектору. У зв'язку з цим державний сектор економіки в США є традиційно одним із найменших серед розвинутих держав. Державна власність представлена головним чином у таких сферах, як наука, освіта, охорона здоров'я, енергетика, транспорт, пошта, більшою мірою у сфері послуг і меншою у промисловості.