- •Тема 1. Предмет і становлення фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •1.1. Предмет фінансової науки
- •1.2. Сутність фінансів
- •1.3. Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві.
- •1.4. Сутність та структура фінансової науки
- •1.5. Зміст системи фінансових наукових знань та інструментарій фінансової науки
- •Розвиток фінансової науки в різні історичні періоди.
- •Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
- •2.1. Фінанси як економічна категорія
- •2.2. Історичний характер фінансів
- •Тема 3. Поняття та система фінансового права
- •Тема 4. Бюджетний дефіцит
- •4.1. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету
- •4.2. Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту
- •4.3. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •4.4. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •Базові терміни і поняття
- •Тема 5 управління фінансами. Фінансовий контроль
- •Тема 6 фінансове планування (прогнозування)
- •Тема 7 фінансовий менеджмент
- •Тема 8. Фінанси домогосподарств
- •1. Домогосподарство як інституційна економічна одиниця та суб'єкт фінансових відносин
- •2. Теоретичні основи фінансів домогосподарств
- •3. Бюджет домогосподарства, його структура.
- •4. Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви та чинники
- •5. Особисті фінанси, їх розвиток в умовах ринку
- •Тема 9 державне регулювання внутрішнього й зовнішнього ринку
- •Тема 10. Фінансова безпека держави
- •10.1. Економічна безпека як багаторівнева система: поняття та базові елементи
- •10.2. Фінансова безпека: сутність і місце в системі економічної безпеки
- •10.3. Механізм та системи забезпечення фінансової безпеки держави
- •Тема 11 фінанси країн 3 розвиненою ринковою економікою
- •11.1. Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою
- •11.2. Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •11.3. Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини
- •11.4. Фінансова система Великої Британії
- •11.5. Фінансова система Франції
- •11.6. Фінансова система Японії
- •11.7. Загальна характеристика фінансів Скандинавських країн
Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
2.1. Фінанси як економічна категорія
2.2. Історичиний характер фінансів
2.1. Фінанси як економічна категорія
Фінанси — важлива, складна та багатогранна економічна категорія. Поняття "фінанси" походить від лат. fіпапаіа — "платіж". Вперше цей термін був застосований в Італії у XIII ст., зокрема у Флоренції, Венеції, Генуї, де були добре розвинені торгівля, грошові розрахунки та банківська справа. Цим поняттям позначалися платежі та внески, що здійснювалися на користь держави. Надалі поняття набуло поширення в інших країнах і використовувалося у зв'язку з системою грошових відносин між державою і населенням з приводу формування централізованого фонду грошових коштів.
Як об'єктивна економічна категорія фінанси — абстракція, що виявляється у грошових відносинах, тобто матеріальною основою існування фінансів є грошові кошти. Фінанси виражають економічні відносини, оскільки пов'язані з рухом грошової форми вартості. Це означає, що фінанси базуються на економічних відносинах, відносинах власності як первинних.
Суспільне відтворення передбачає наявність таких стадій, як виробництво, розподіл, обмін і споживання. Фінанси виражають не всі економічні відносини, а лише ті, що виникають на стадії розподілу. Кожний суб'єкт ділить дохід на дві частини: споживання і нагромадження. У розподільному процесі бере участь держава, яка централізує частину коштів через податки, обов'язкові платежі, позики, а потім їх перерозподіляє між територіями, галузями, сферами діяльності, підприємствами, фізичними особами. Підприємства, отримавши дохід від своєї діяльності, сплачують податки в бюджети, обов'язкові внески — у позабюджетні фонди. З особистих доходів громадяни оплачують різні послуги, сплачують податки, погашають позички банків. У суспільстві перерозподільні відносини відбуваються неперервно.
Отже, фінанси як економічна категорія виражають розподільні відносини, що виникають з приводу розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу у грошовому вираженні. Фінансові відносини супроводжуються рухом грошових коштів у процесі розподілу й обміну. На стадії розподілу відбувається односторонній рух грошової форми вартості, а під час обміну — двосторонній рух вартостей, коли вартість у грошовій формі обмінюється на товарну.
Матеріальними носіями фінансових відносин виступають фінансові ресурси, які формуються у суб'єктів господарювання, держави, домогосподарств за рахунок грошових доходів і надходжень, а використовуються на розширене відтворення, соціальні та інші суспільні потреби.
У розподілі валового внутрішнього продукту використовуються не лише фінанси, а й інші економічні категорії — ціна, заробітна плата, кредит. Всі ці важелі застосовуються по-різному, кожний з них має свої особливості, однак ефективність суспільного розвитку залежить від їхнього узгодженого функціонування. Так, ціна є грошовим вираженням вартості будь-якого товару, виступає вихідним інструментом розподілу вартості валового внутрішнього продукту і створює умови для його подальшого перерозподілу. В умовах вільного ціноутворення держава закладає в ціни податки та обов'язкові платежі в бюджети, внески в соціальні позабюджетні фонди, через норми амортизації регулює суму відрахувань. Введення нових податків або зміна порядку сплати чинних може привести до зменшення чи збільшення ціни. З метою регулювання виробництва або споживання окремих товарів, послуг уряд застосовує фінансові важелі: дотації, субсидії, субвенції за рахунок бюджетних коштів. За реалізації товару на його ціну впливає співвідношення попиту і пропозиції, що відображається на фінансових результатах суб'єкта господарювання, доходах бюджету і фінансовій безпеці держави. Дія фінансів як розподільної категорії ширша, тому що вони охоплюють не тільки первинний розподіл вартості валового внутрішнього продукту, а й перерозподіл через бюджети, позабюджетні фонди, фінансовий ринок, централізовані фонди і резерви міністерств.
Заробітна плата є важливою складовою фонду споживання. Вона підлягає державному регулюванню шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, посадових окладів, надбавок і доплат працівникам державних організацій та установ. Податки з доходів фізичних осіб вилучають частину заробітної плати в бюджети на суспільні потреби та здійснюють перерозподіл доходів окремих громадян. Формування фонду заробітної плати залежить від певних виробничих та фінансових показників. Фактичні витрати на оплату праці є об' єктом оподаткування та нарахування обов' язкових внесків у соціальні позабюджетні фонди. Отже, заробітна плата пов'язана з розподілом частини вартості валового внутрішнього продукту і тісно взаємодіє з фінансами.
Кредит здійснює перерозподіл вільних грошових коштів. За нестачі власних фінансових ресурсів суб'єкт (підприємство, організація, держава) залучає кредитні ресурси, а за надлишку — тимчасово розміщує в кредитній установі. Кредиту притаманні такі ознаки: платність, строковість, повернення, двосторонній рух вартості. Діяльність кредитних установ проводиться на засадах комерційного розрахунку. Кредит сприяє переміщенню коштів між суб'єктами розподілу, тісно взаємодіючи з фінансами. Отже, фінанси виявляють свої особливості й переваги у розподільних процесах разом із ціною, заробітною платою та кредитом і тільки їх комплексне використання може забезпечити ефективне господарювання суб'єкта.