40 Архітектура Польщі 17-18 ст.

Будівництво споруд у Польщі у 16-17 ст. в основному здійснюють іноземні майстри, які живуть при королівському та магнатських дворах. На поч. 17 ст. головне положення займає палацова і церковна арх. в комплексі з монументально-декоративною світською скульптурою та живописом, зокрема аристократичний репрезентативний портрет, що попередило розвиток пишного бароко.

Поряд розвивається і міська арх. моніципальних споруд і міських будинків знаті. Світські споруди все більше прикрашаються пластичним декором, в плануванні та осн. рисах зберігаючи традиції ренесансного зодчества. Фасади втрачають свою ясність і простоту, цілком вкриваючись кам'яною орнаментальною і фігурною різьбою.

Одночасно церкви головних центрів Польщі будуються в дусі італійського бароко, що розповсюджувався орденом єзуїтів. Яскравим прикладом є костел Петра і Павла в Кракові (1605-19), споруджений за взірцем церкви Джезу в Римі пн.італ.арх. Джан Марія Бернардоні і Джовані Тревано. Останній був з 1599-по 1619 рр. гол арх. Королівського замку в Кракові, і закінчував будівництво костелу.

До кінця 17 ст. Арх. Польщі поступово отримує власну самобутність. Приїжджі арх. змушені рахуватися з місцевими смаками і традиціями.

Велике місце в зодчестві цього пер. зайняло палацове і присадибне будівництво. Одна з найцікавіших пам'яток - палац у Віллануві під Варшавою (1680-92, арх. А.Лоччі і І.Белотті). Споруда складається з центрального двоповерхового корпусу, одноповерхових галерей і замикаючих ризалітів, оформлених у вигляді башт (одна з башт і бокові крила були споруджені в Іпол.18ст.) Палац доволі скромний і стриманий за формами, справляє враження святкового і урочистого. Головна роль в створенні цього враження належить багатому пластичному декору. Тут відчувається певне перегукування з арх. початку ст. Новим є тісний зв'язок з природою. Будівля цілком звернена до парку. Вікна, що починаються майже від рівня землі, зливають інтер'єри з природним оточенням. Приміщення палацу були прикрашені ліпниною та живописними панно роботи польських майстрів.

Будинки заможних міщан в кінці 17 ст. продовжують традиції початку ст. з багатим арх. декором.

Церк. Арх. кінця 17 ст. має більш самостійний характер. Типовим зразком польського бароко цього часу є костел Візиток в Кракові, спорудж. Франциско Соларі. Соковита пластика арх. членувань і скульптурного оздоблення притаманна як фасаду, так і інтер'єру цілого храму. Одна з найзначніших споруд -познанський костел єзуїтів. Він відзначається виключно пишною розробкою інтер'єру, багатством декоративної різьби, ліпки і розписів. Початий Фомою Пончіно, добудований бл.1701р. Яном Катеначі, що багато будував в Познані та ін. містах.

Одночасно складається більш скромний тип обробки фасаду при допомозі ярусів численних пілястр і ніш. Цей прийом простежується протягом цілого 17 ст. (костел Радзині Подляскі, костел бернардинців в Кракові, арх. Христофор Мірошевский, кармелітський костел у Познані).

Крупним майстром кін.17-поч.18 ст.був Тільман Ван Гамерен, з 1666р. займав пост королівського інженера. Його споруди носять більш строгий і величний характер, в них з більшою силою відчутні ноти класицизму 17ст. (Костел жіночого монастиря Святих Таїнств (костел Сакраменток) в Варшаві, і костел Св.Анни в Кракові). Особливі заслуги йому належать в галузі палацового будівництва. В палаці в Неборові Тильман створив класичний тип польської заміської двобаштової палацової споруди з гарно спланованим садово-парковим комплексом.. Перебудований ним т.зв. палац Речі Посполитої (палац Красинських) у Варшаві є найбільш видатною спорудою такого роду в польській арх. цього періоду.

В Іпол.18ст. в Польщі розвивається пізнє бароко з перебільшеним декоративним ускладненням членувань, вгнутістю ліній, легкістю і дрібністю форм. Ці тенденції підкріплюються запрошенням саксонськими курфюрстами, що займали польський престол, такого нім. Арх. як Маттеус Даніель Пьоппельман. Йому належить план перебудови королівського палацу в Варшаві. В цьому дусі споруджується багато церков, монастирських комплексів, колегій (цистеріанський монастир в Любенжі, костел в Жешуві, костел Візиток в Варшаві). Фасади цих споруд розчленовані масою виступів і ніш, прикрашені багатством декоративних ліпних деталей, статуй, баштами чудернацького малюнку. Більш стриманий за своїми формами палац «Під жестю» в Варшаві.

У II пол.18ст. в Польщі виникають умови для широкого культурно-національного підйому. В ост. третині 18 ст., під час правління Станіслава Августа, наступив підйом польської культури. Варшава перетворилась в крупний культурний центр. Він був жвавим меценатом, намагався прославити своє нещасливе правління (три поділи Польщі) розвитком мистецтв. Частину королівського палацу віддав під художні майстерні. Багато художників направив на навчання до Риму. Король орієнтувався на класицизм, в якому були сильні елементи бароко.

У II пол..18 ст. в Поль.зодчестві розвиваються раціоналістичні і гуманістичні ідеї, що характеризують різкий поворот від бароко до класицизму, який відбувається у 1760-7Орр. Тут є впливи як російського так і французького варіантів класицизму.

Економічний підйом міст викликав активне міське будівництво. Особливо забудовується Варшава. Впорядковується її забудова, випрямляється вулична сітка, створюються нові площі і вулиці. Місто має набуває справді столичного вигляду.

Численні палаци магнатів, будинки великих торговців, що будуються у Варшаві, втрачають вигляд внутрішньо міських садиб, звернених до вулиці великим двором, як це було характерно для будівель попереднього періоду, будинки своїм фасадом формують вуличну забудову.

Строгий і чіткий ритм арх. членувань, ясність і простота зорового вигляду складають хар. Особливості нового стилю. Образ споруди створюється за допомогою найлаконічніших утилітарно необхідних засобів: стіни, ряду віконних і дверних пройомів з простими наличниками (напр. будинок Теппера, 1774, арх.. Ефраїм Шрегер, дім Резлера, арх. Цуг, у Варшаві).

Нові віяння торкнулись і церковного будівництва. Костели, споруджені у цей період, відзначаються ясною логікою арх.. об'ємів, стриманістю і простотою форм. Такий Євангельський костел у Варшаві, що являє собою ротонду з чотирма прямокутними виступами по сторонах, з яких західний утворює строгий доричний портик (арх.. Шимон Богуміл Цуг). Йому належить багато будівель як у Варшаві, так і в її околицях. Другою цікавою спорудою цього часу є костел св.Анни у Варшаві (1788), споруджений поль.арх. Християном Петром Айгнером, який навчався у Римі, за проектом, створеним спільно з меценатом Станіславом Косткою Потоцьким. Своїм урочистим і величавим фасадом він нагадує Венеціанську церкву Іль Редемпторе, створену Паладіо.

Цікавими творами поль. класицизму 18 ст. є численні будівлі в заміських садибах польської знаті. Зв'язані часто з широкими садово-парковими спорудами, вони виявляють високу майстерність поль. Арх. в створенні ансамблю і глибоке поетичне відчуття природи.

Одним з найкращих є палац в Натоліні поблизу Варшави, ств. Цугом. Визначним майстром Поль. класицизму був Домінік Мерліні, італієць, що жив і працював у Польщі, був королівським арх.. ств. Палац і низку паркових павільйонів в Лазенках Варшавських. Інтер'єри створені Мерліні та Яном Хризостом Камзетцером (нім.арх, що працював у Польщі). Також створили інтер'єри низки залів Королівського палацу у Варшаві. Серед декораторів був Поль.живописець Ян Богуміл Плерш.