Тема 7. Державна політика у сфері еко-підприємництва

1. Перспективні напрямки еко-підприємництва в Україні

2. Механізми стимулювання еко-підприємництва в Україні

3. Особливості екологічного законодавства в Україні

1. Перспективні напрямки еко-підприємництва в Україні

Починаючи з другої половини ХХ ст., очевидним став тісний взаємозв’язок розвитку економіки зі змінами у навколишньому середовищі. Зростання масштабів економічної діяльності людей призводить до поглиблення глобальної екологічної кризи. Руйнація елементів навколишнього середовища незворотньо веде до нестачі ресурсів і, відповідно, до виникнення нових економічних проблем.

В Україні також спостерігається тенденція до погіршення стану навколишнього природного середовища, держава зазнає серйозних економічних втрат внаслідок виникнення природних надзвичайних ситуацій та катастроф – стихійних явищ метеорологічного, гідрологічного та геологічного характеру. В країні виснажуються природні ресурси, мало використовуються ресурсозберігаючі технології, багатьом підприємцям притаманна низька екологічна культура.

Нині майже у всіх розвинених країнах світу охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів стали пріоритетами стратегії державотворення. Ринок екологічно чистих продуктів, технологій та обладнання, переробки та ліквідації відходів, екологічних робіт і послуг розширюється. Підприємства, які не здатні задовольняти вимоги суспільства в екологічно чистих продуктах, технологіях, екологічних послугах, втрачають конкурентоспроможність на світовому ринку.

Досвід найбільш економічно розвинених країн довів важливу роль сфери екологічних послуг у забезпеченні високих темпів економічного зростання, що вимагає перегляду її місця в структурі національної економіки.

Розвиток та впровадження інновацій з високим ступенем екологічності та економічної ефективності є передумовою одночасного вирішення екологічних і економічних проблем сучасної України. В Україні екологічне підприємництво як сегмент національного ринку сформувалося у 1988- 1990рр., але найбільшої активності досягло в останні роки. На сьогоднішній день цей сегмент невеликий і включає у себе виробництво очисного обладнання, впровадження ресурсозберігаючих безвідходних технологій, використання відновлюваних джерел енергії.

Серед найбільш перспективних в умовах України видів виробництва продукції екологічного призначення можна назвати:

- моніторингові системи; попит на них неминуче виникне внаслідок підвищення рівня екологічного навантаження; це може відбутися за умов передбачуваного пожвавлення виробничої діяльності у країнах пострадянського простору;

- очисне обладнання; можливий економічний бум при посиленні екологічних вимог змусить підприємства придбати різні види очисного обладнання;

- лічильники; цілком імовірно, найближчим часом варто очікувати значного пожвавлення попиту на різні види вимірювальної апаратури (лічильники води, газу); збільшення цін на природні ресурси змушує рахувати "гроші" і відмовлятися від "комуністичних" систем розрахунку "за потребами";

- технології, обладнання і матеріали для ресурсозбереження (енерго- і матеріалозбереження); зростання цін на енергоносії і матеріальні ресурси обумовлює підвищення попиту на ресурсозберігаючі технології й обладнання;

- засоби індивідуального екологічного контролю; за умов зростання добробуту населення і його купівельної спроможності варто очікувати збільшення обсягу продажів приладів індивідуального екологічного моніторингу (екологічних індикаторів), засобів екологічного захисту (наприклад, фільтрів води) і міні-екологічних систем (наприклад, маленьких каналізаційних систем на1-3 будівлі);

- сільськогосподарські технології (в тому числі для присадибних ділянок); ця група товарів включає виробництво насіннєвого фонду, засобів механізації, систем контролю, захисту рослин, переробки продукції;

- переробка і знешкодження відходів; переробка відходів є резервом дешевих ресурсів, водночас використання відходів допомагає вирішити екологічні проблеми;

- інформаційні товари і послуги; цей вид товарів і послуг є, в основному, новим видом потреб, обсяг і номенклатура яких мають розширюватися по мірі зростання купівельної спроможності; а головною особливістю цих товарів є значна частина "інформації" у вартості виробництва;

- інформаційна медицина і фармацевтичні засоби (особливо на власній рослинній сировині);вони можуть скласти значну конкуренцію дорогим імпортним синтетичним лікам і біодобавкам;

- рекреаційні та біологічні послуги; в Україні існують унікальні курортні та природні умови.

Проте варто зазначити, що ринок екологічних товарів і послуг в Україні формується надзвичайно повільно, відсутній ефективний механізм підтримки стимулювання підприємництва в природоохоронній сфері. Для залучення підприємців до розвитку екологічного бізнесу необхідне створення гнучкого механізму взаємодії природоохоронних і ринкових структур, забезпечення матеріальної зацікавленості та підтримки підприємницької активності з боку держави.

Подальший розвиток підприємництва в Україні без достатнього врахування екологічних факторів може призвести до ще більшого підвищення навантаження на навколишнє середовище. За таких умов основним напрямком підтримки цілісності еколого-економічної системи є реалізація ефективних природохоронних заходів, серед яких – активний розвиток різних форм підприємницької діяльності екологічного спрямування.