- •Вінницький національний медичний університет
- •Заняття 2
- •Б. Хід заняття
- •ВстуПна частина
- •Навчальні питання
- •Анафілактичний шок, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •Етіологія:
- •Патогенез:
- •Клініка
- •Невідкладна допомога
- •Показання до штучної вентиляції легень (швл) при анафілактичному шоці:
- •Критерії ефективності надання невідкладної допомоги:
- •Токсикологічна класифікація отрут (за характером токсичної дії)
- •Принципи класифікацій отруєнь
- •II. Клінічний
- •Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі Тактика лікаря при гострих отруєннях невідомою отрутою на догоспітальному етапі
- •2.2. Методи антидотної детоксикації.
- •1 Добу: 3 - 4 рази
- •2 Добу - 2-3 рази
- •Тіосульфат натрію, 30% розчин.
- •Налорфін (анторфін) 0,5% розчин
- •Гідрокарбонат (бікарбонат) натрію
- •Зондовий метод промивання шлунка проводять при всіх видах отруєнь, в тому числі і пацієнтам у глибокій комі після інтубації трахеї ендотрахеальної трубкою з роздувною манжеткою.
- •Методика зондового промивання шлунка.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту
- •2. Форсований діурез
- •3. Гіпербарична оксигенація.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту.
- •Виникнення блювотного рефлексу - захисна реакція при деяких видах отруєнь. Застосування блювотних засобів
- •Недоліки методу застосування блювотних засобів
- •Отруєння грибами.
- •Отруєння блідою поганкою.
- •Отруєння червоним мухомором.
- •Отруєння солями важких металів.
- •Отруєння препаратами ртуті.
- •Отруєння препаратами свинцю.
- •Отруєння розчинними солями барію (хлорид барію).
- •Отруєння ціанідами.
- •Отруєння медичними препаратами та наркотичними засобами. Отруєння морфіном.
- •Отруєння кофеїном.
- •Отруєння барбітуратами.
- •Отруєння нейролептиками.
- •Отруєння транквілізаторами.
- •Отруєння сульфатом магнію.
- •Отруєння дитиліном.
- •Отруєння стрихніном.
- •Отруєння аніліном.
- •Отруєння серцевими глікозидами.
- •Отруєння саліцилатами.
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Отруєння сурогатами алкоголю
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Отруєння етиленгліколем.
- •Отруєння дихлоретаном.
- •Отруєння (органічними кислотами) оцтовою есенцією.
- •Інтоксикації пестицидами
- •1. Патогенез
- •2. Лікування
- •3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим
- •1. Клінічні періоди захворювання.
- •3. Лікування:
- •Отруєння невідомим газом, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •3.1. Отруєння чадним газом
- •Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі.
- •3.2. Отруєння хлором.
- •3.3. Отруєння аміаком.
- •3.4. Отруєння фосфорорганічними сполуками.
- •А л е р г і ч н а р е а к ц і я
- •3. Перевірити наявність пульсу • Пульс
- •О т р у є н н я н е в і д о м и м г а з о м
- •3.Перевірити наявність пульсу
- •Екг – електрокардіограма
Навчальні питання
Анафілактичний шок, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК - це генералізована системна алергічна реакція негайного типу на повторне введення алергену в результаті швидкого масивного імуноглобулін - Е (lgЕ) опосередкованого виділенням медіаторів з тканинних базофілів (тучних клітин) і базофілів периферичної крові .
Етіологія:
- Прийом лікарських препаратів (особливо часто: пеніцилін, сульфаніламіди, стрептоміцин, тетрациклін, похідні нітрофурану, амідопірин, амінофілін (еуфілін, діафіллін), барбітурати, антигельмінтні препарати, тіаміну гідрохлорид, глюкокортикостероїди, місцеві анестетики - новокаїн, препарати наркозу – тіопентал натрію, діазепам та ін., рентгенконтрастні та інші йодовмісні речовини).
- Введення препаратів крові.
- Харчові продукти (найчастіше - курячі яйця, кава, какао, шоколад, полуниця, суниця, раки, риба, молоко, алкогольні напої).
- Введення вакцин і сироваток.
- Укуси комах (оси, бджоли тощо).
- Пилкові алергени.
- Хімічні засоби (косметика, миючі засоби).
- Вовна тварин.
Патогенез:
Стадії анафілактичного шоку:
1. Імунологічна - на цій стадії формується сенсибілізація організму. Вона починається з моменту першого надходження алергену в організм, вироблення на нього IgE і триває до прикріплення останніх до специфічних рецепторів мембран лаброцитів і базофільних гранулоцитів. Ця стадія триває 5-7 діб.
2. Імунохімічний - алерген взаємодіє з двома фіксованими на рецепторах лаброцитів або базофільних гранулоцитів молекулами IgE в присутності іонів кальцію →лаброцити і базофільні гранулоцити вивільняють гістамін, серотонін, брадикінін, повільно реагуюча субстанцію анафілаксії, гепарин, простагландини, які впливають на гладком'язові клітини і мембрани системи мікроциркуляції (артеріоли, капіляри і венули), бронхіоли → розширення артеріол (гістамін), спазмування венул (серотонін), збільшення проникності капілярів (брадикінін) → градієнт тиску в капілярах зростає→ вихід великої кількості плазми з кров'яного русла → гіпотензія і зниження обсягу циркулюючої крові (ОЦК) → зменшується приплив крові до серця і його викид → зупинка серця по типу «неефективного серця». Повільно реагує субстанція анафілаксії, тромбоксан А2, простагландини F2 викликають спазм бронхіол → набряк глотки і гортані, бронхоспазм, набряк слизової оболонки бронхів і асфіксія .
3. Патофізіологічна - проявляється клінічно вираженими реакціями роздратування, пошкодження, зміною та порушенням метаболізму клітин, органів і організму в цілому у відповідь на імунні і патохімічні процеси.
Часто використовувані лікарські засоби, які можуть викликати анафілактичні та анафілактоїдні реакції, і їх найбільш ймовірні механізми (А.В.Беляев, 1999):
Механізм |
Препарат |
IgE - опосередкований |
антибіотики пеніцилінового ряду, цефалоспорини, альбумін, ад'юванти до лікарських речовин (парабени, сульфіти), латекс і вироби з нього (в т.ч. хірургічні рукавички), бензодіазепіни, сукцінілхолін, хімопапаін |
Активація системи комплементу |
рентгенконтрастні речовини, декстрани, судинні протези, протамін, перфторкарбони, пропанідід, альтезін, нейлонові компоненти мембран оксигенаторів, целофанові компоненти діалізаторів |
Гістамінолібераторний ефект |
декстрани, рентгенконтрастні речовини, альбумін, манітол та інші гіперосмолярні речовини, морфій, меперідін, поліміксин В, тіопентал-натрію, протамін, тубокурарін, метокурін |
інші механізми |
протеїнові фракції плазми, нестероїдні протизапальні засоби |
Схема розвитку істинної анафілактичної реакції:
Схема розвитку анафілактоїдної реакції: