- •Вінницький національний медичний університет
- •Заняття 2
- •Б. Хід заняття
- •ВстуПна частина
- •Навчальні питання
- •Анафілактичний шок, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •Етіологія:
- •Патогенез:
- •Клініка
- •Невідкладна допомога
- •Показання до штучної вентиляції легень (швл) при анафілактичному шоці:
- •Критерії ефективності надання невідкладної допомоги:
- •Токсикологічна класифікація отрут (за характером токсичної дії)
- •Принципи класифікацій отруєнь
- •II. Клінічний
- •Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі Тактика лікаря при гострих отруєннях невідомою отрутою на догоспітальному етапі
- •2.2. Методи антидотної детоксикації.
- •1 Добу: 3 - 4 рази
- •2 Добу - 2-3 рази
- •Тіосульфат натрію, 30% розчин.
- •Налорфін (анторфін) 0,5% розчин
- •Гідрокарбонат (бікарбонат) натрію
- •Зондовий метод промивання шлунка проводять при всіх видах отруєнь, в тому числі і пацієнтам у глибокій комі після інтубації трахеї ендотрахеальної трубкою з роздувною манжеткою.
- •Методика зондового промивання шлунка.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту
- •2. Форсований діурез
- •3. Гіпербарична оксигенація.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту.
- •Виникнення блювотного рефлексу - захисна реакція при деяких видах отруєнь. Застосування блювотних засобів
- •Недоліки методу застосування блювотних засобів
- •Отруєння грибами.
- •Отруєння блідою поганкою.
- •Отруєння червоним мухомором.
- •Отруєння солями важких металів.
- •Отруєння препаратами ртуті.
- •Отруєння препаратами свинцю.
- •Отруєння розчинними солями барію (хлорид барію).
- •Отруєння ціанідами.
- •Отруєння медичними препаратами та наркотичними засобами. Отруєння морфіном.
- •Отруєння кофеїном.
- •Отруєння барбітуратами.
- •Отруєння нейролептиками.
- •Отруєння транквілізаторами.
- •Отруєння сульфатом магнію.
- •Отруєння дитиліном.
- •Отруєння стрихніном.
- •Отруєння аніліном.
- •Отруєння серцевими глікозидами.
- •Отруєння саліцилатами.
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Отруєння сурогатами алкоголю
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Отруєння етиленгліколем.
- •Отруєння дихлоретаном.
- •Отруєння (органічними кислотами) оцтовою есенцією.
- •Інтоксикації пестицидами
- •1. Патогенез
- •2. Лікування
- •3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим
- •1. Клінічні періоди захворювання.
- •3. Лікування:
- •Отруєння невідомим газом, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •3.1. Отруєння чадним газом
- •Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі.
- •3.2. Отруєння хлором.
- •3.3. Отруєння аміаком.
- •3.4. Отруєння фосфорорганічними сполуками.
- •А л е р г і ч н а р е а к ц і я
- •3. Перевірити наявність пульсу • Пульс
- •О т р у є н н я н е в і д о м и м г а з о м
- •3.Перевірити наявність пульсу
- •Екг – електрокардіограма
Клініка
Залежно від швидкості розвитку реакції на алерген виділяють наступні форми анафілактичного шоку:
-Блискавична - шок розвивається протягом 10 хв;
- Негайна - дошоковий період триває до 30-40 хв;
- Сповільнена - шок проявляється через кілька годин.
Тяжкість анафілактичного шоку визначається проміжком часу від моменту надходження алергену до розвитку шокової реакції.
I. Блискавична форма розвивається через 1-2 хв. після надходження алергену . Іноді хворий не встигає навіть пред'явити скарги. блискавичний шок може виникати без або з передвісниками (відчуття жару, пульсація в голові, втрата свідомості). При огляді відзначається блідість або різкий ціаноз шкіри, судомні посмикування, розширення зіниць, відсутність реакції їх на світло. Пульс на периферичних судинах не визначається. Тони серця різко ослаблені або не вислуховуються. Дихання утруднене. При набряку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів - дихання відсутнє.
II. Важка форма анафілактичного шоку розвивається через 5-7 хв. після введення алергену. Хворий скаржиться на відчуття жару, брак повітря, головний біль, біль в області серця. Потім з'являється ціаноз або блідість шкіри і слизових оболонок, утруднене дихання, артеріальний тиск не визначається, пульс - тільки на магістральних судинах. Тони серця ослаблені або не вислуховуються. Зіниці розширені, реакція їх на світло різко знижена або відсутня.
III. Анафілактичний шок середньої тяжкості спостерігається через 30 хв. після надходження алергену. На шкірі з'являються алергічні висипання. В залежності від характеру пропонованих скарг і симптоматики розрізняють 4 варіанти анафілактичного шоку середньої важкості:
A. Кардіогенний варіант - найбільш поширений. На перший план виступають симптоми серцево-судинної недостатності (тахікардія, ниткоподібний пульс, зниження артеріального тиску, ослаблені тони серця). Іноді виражена різка блідість шкіри (причина - спазм периферичних судин), в інших випадках відзначається мармуровість шкіри (причина - порушення мікроциркуляції). На ЕКГ: ознаки ішемії серця. Дихання не страждає.
Б. Астмоподібний або асфіктичний варіант. Дихальна недостатність проявляється бронхоспазмом . Може наступити набряк альвеолокапілярної мембрани , блокується газообмін. Іноді задуха обумовлено набряком гортані, трахеї з частковим або повним закриттям їх просвіту.
B. Церебральний варіант. Психомоторне збудження, відчуття страху, сильний головний біль, втрата свідомості, тоніко - клонічні судоми, супроводжуються мимовільним сечовипусканням і дефекацією. У момент судом може наступити зупинка дихання і серця.
Г. Абдомінальний варіант. З'являється різкий біль у верхній частині черевної порожнини, симптоми подразнення очеревини. Нагадує перфоративну виразку або кишкову непрохідність.
IV. Повільна форма ( може розвиватися протягом кількох годин).
Невідкладна допомога
1. Припинити введення препарату або вплив чинника, який викликав анафілактичний шок.
2. Укласти пацієнта горизонтально з піднятими нижніми кінцівками.
3. Якщо хворий без свідомості , висунути щелепу для попередження западання язика і асфіксії. Якщо є знімні зубні протези , їх необхідно прибрати.
4. При необхідності проводять реанімаційні заходи, що включають непрямий масаж серця, штучне дихання, інтубацію трахеї. При набряку гортані - трахеостомія.