- •Вінницький національний медичний університет
- •Заняття 2
- •Б. Хід заняття
- •ВстуПна частина
- •Навчальні питання
- •Анафілактичний шок, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •Етіологія:
- •Патогенез:
- •Клініка
- •Невідкладна допомога
- •Показання до штучної вентиляції легень (швл) при анафілактичному шоці:
- •Критерії ефективності надання невідкладної допомоги:
- •Токсикологічна класифікація отрут (за характером токсичної дії)
- •Принципи класифікацій отруєнь
- •II. Клінічний
- •Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі Тактика лікаря при гострих отруєннях невідомою отрутою на догоспітальному етапі
- •2.2. Методи антидотної детоксикації.
- •1 Добу: 3 - 4 рази
- •2 Добу - 2-3 рази
- •Тіосульфат натрію, 30% розчин.
- •Налорфін (анторфін) 0,5% розчин
- •Гідрокарбонат (бікарбонат) натрію
- •Зондовий метод промивання шлунка проводять при всіх видах отруєнь, в тому числі і пацієнтам у глибокій комі після інтубації трахеї ендотрахеальної трубкою з роздувною манжеткою.
- •Методика зондового промивання шлунка.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту
- •2. Форсований діурез
- •3. Гіпербарична оксигенація.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту.
- •Виникнення блювотного рефлексу - захисна реакція при деяких видах отруєнь. Застосування блювотних засобів
- •Недоліки методу застосування блювотних засобів
- •Отруєння грибами.
- •Отруєння блідою поганкою.
- •Отруєння червоним мухомором.
- •Отруєння солями важких металів.
- •Отруєння препаратами ртуті.
- •Отруєння препаратами свинцю.
- •Отруєння розчинними солями барію (хлорид барію).
- •Отруєння ціанідами.
- •Отруєння медичними препаратами та наркотичними засобами. Отруєння морфіном.
- •Отруєння кофеїном.
- •Отруєння барбітуратами.
- •Отруєння нейролептиками.
- •Отруєння транквілізаторами.
- •Отруєння сульфатом магнію.
- •Отруєння дитиліном.
- •Отруєння стрихніном.
- •Отруєння аніліном.
- •Отруєння серцевими глікозидами.
- •Отруєння саліцилатами.
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Отруєння сурогатами алкоголю
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Отруєння етиленгліколем.
- •Отруєння дихлоретаном.
- •Отруєння (органічними кислотами) оцтовою есенцією.
- •Інтоксикації пестицидами
- •1. Патогенез
- •2. Лікування
- •3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим
- •1. Клінічні періоди захворювання.
- •3. Лікування:
- •Отруєння невідомим газом, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •3.1. Отруєння чадним газом
- •Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі.
- •3.2. Отруєння хлором.
- •3.3. Отруєння аміаком.
- •3.4. Отруєння фосфорорганічними сполуками.
- •А л е р г і ч н а р е а к ц і я
- •3. Перевірити наявність пульсу • Пульс
- •О т р у є н н я н е в і д о м и м г а з о м
- •3.Перевірити наявність пульсу
- •Екг – електрокардіограма
2.2. Методи антидотної детоксикації.
Антидоти (протиотрути) - лікувальні препарати, які при введенні в організм в умовах інтоксикації здатні інактивувати отруту, вільно циркулюючої в крові або вже пов'язаною з яким-небудь біологічним субстратом, або усунути токсичний ефект отрути і прискорити її виведення з організму.
Класифікація антидотів (по механізму лікувальної дії)
Фізико-хімічні антидоти - дія їх заснування пов’язана на адсорбції і розчиненні в харчовому каналі (активоване вугілля).
Хімічні антидоти - дія їх заснування пов’язана на специфічній хімічній взаємодії з отрутою, що приводить до інактивації отрути, перетворенні її в нешкідливу речовину, що виділяється з організму з сечею та калом.
Фізіологічні антидоти - дія заснована на взаємодії з біологічним субстратом, на який впливає негативно на отруту. При цьому не відбувається прямої взаємодії з отрутою, тобто не змінюється його фізико-хімічний стан.
Фармакологічні антидоти (симптоматичні) - дія заснована на фармакологічному антагонізмі з отрутами, тобто дія на ті ж функціональні системи.
Антитоксична імунотерапія - застосування антитоксичних сироваток (протизміїної, протикаракуртової та ін) при отруєнні тваринами отрутами.
Унітіол 5% - антидот конкурентної дії, малотоксичний
Показання.
1. Отруєння солями важких металів та деякими металоїдами, блокуючими сульфгідрильні угруповання клітинних ферментів:
- Препаратами ртуті
- Миш'яку
- Золота
- Серцевими глікозидами
- Метгемоглобіноутворюваими
- Гепатотропними отрутами.
2. Попередження і купування алкогольного делірію.
Протипоказання
Отруєння речовинами, що містять
- Свинець
- Марганець
- Залізо
- Уран
- Кадмій
- Селен
- Плутоній
- Талій.
Застосування:
Унітіол 5% розчин 1 мл внутрішньом'язово на кожні 10 кг маси тіла хворого:
1 Добу: 3 - 4 рази
2 Добу - 2-3 рази
Наступні 5 діб - 1 -2 рази.
При важких отруєннях - внутрішньовенно до 120-150 мл на добу.
Побічні ефекти:
блідість, салівація, нудота, блювота, запаморочення, головний біль, тахікардія, підвищення артеріального тиску, біль у животі.
Тіосульфат натрію, 30% розчин.
Показаний при отруєннях:
-Сполуками свинцю,
-Ртуті,
-Миш'яку,
-Йоду,
-Брому,
-Фосфору,
-Талію,
-Фтору, з якими утворює нетоксичні сульфіти.
Застосування: 30% розчин тіосульфату натрію вводиться внутрішньовенно по 30-50 мл, до 150-200 мл на добу.
Комплексони (кальцій-динатрієва сіль ЕДТА (етилендіамінтетраацетат))
Механізм дії. Утворює з солями і оксидами металів так звані «клешневидні» (хелатні) зв'язки, в тому числі з такими металами, при отруєннях якими унітіол неефективний. Отримані сполуки розчиняються у воді, але погано дисоціюють, мало токсичні і добре виводяться із сечею. Іон кальцію обмінюється на іон токсичного металу. Призначення комплексонів не перешкоджає специфічної терапії унітіолом, а доповнює її.
Показання - отруєння солями і оксидами металів.
Застосування: внутрішньовенно крапельно по 20 мл 10% розчину в 300-500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози 2-4 рази на день.
Налорфін (анторфін) 0,5% розчин
- Конкурентний антидот, за хімічною будовою близький до морфіну.
Показання - отруєння опіатами.
Застосування: 0,5% розчин вводиться по 2-3 мл внутрішньовенно повільно, повторно через 10-15хв до 8-9 мл. Можливо внутрішньом'язове й підшкірне введення.
Галантамін (нівалін) - центральний інгібітор холін естерази
Показання - отруєння атропіном і атропіноподібними препаратами.
Застосування. При атропіновому делірії призначається 0,25% розчин 2-4 мл внутрішньом'язово.
Прозерін - периферичний інгібітор холін естерази
Показання - отруєння пахікарпіном та іншими гангліоблокуючими засобами.
Застосування. 0,05% розчин по 2-3 мл в поєднанні з АТФ (0,1% розчин 3-4 мл) внутрішньом'язово або повільно внутрішньовенно.