Крок «с»

Одночасно з’ясуйте, чи є пульс на сонній артерії (протягом 10 с), якщо пацієнт без свідомості (лікар).

Якщо немає – приступайте до закритого масажу серця (лікар - поки фельдшер 2 готує кардіомонітор і дефібрилятор) з частотою 100 разів за 1 хв. – 30 натискувань на грудну клітку і 2 вдування повітря (фельдшер 1). Одночасно під’єднайте електроди кардіомонітора, підключіть його, з’ясуйте причину зупинки серця (фельдшер 2).

Огляньте, чи немає зовнішньої кровотечі (лікар). При її наявності зупиніть кровотечу – притисніть рану своєю рукою через стерильну серветку. Якщо кровотеча припиняється – накладіть затискач, тиснучу пов’язку або забезпечуйте тиск на судину на відстані.

Якщо ви виявили пацієнта з травматично ампутованою кінцівкою – паралельно з оцінкою стану дихання і пульсу.

Зверніть увагу на температуру шкіри (тилом кисті), колір шкіри, час повернення кольору після тиску на нігтьове ложе, вологість шкіри (лікар). Ці дані вкажуть на розвиток шоку.

Блідість, вологість шкіри, її похолодання на дотик, а також збільшення часу відновлення кольору нігтьового ложа після стискання понад 2 с вказують на важкий шок.

При ознаках розвитку шоку, зовнішній кровотечі, підозрі на внутрішню кровотечу налагодьте переливання кровозамінників (фельдшер 2).

Оцінка центральної та периферійної гемодинаміки. Найчастішим ускладненням є шок:

— геморагічний (найчастіше);

— кардіогенний: тампонада, травма міокарда;

— нейрогенний: пошкодження спинного мозку;

— септичний (зрідка при гострій травмі);

Також може бути пов'язаний з напруженим пневмотораксом через зменшення венозного повернення до серця.

За класифікацією геморагічний шок може бути:

Клас І — втрата < 15% об'єму циркулюючої крові (ОЦК). Симптоми крововтрати не виражені, або відсутні.

Клас II — втрата > 15 < 30% ОЦК. Виникає тахікардія, неспокій.

Клас III— втрата > 30 < 40% ОЦК. Тахікардія, блідість шкіри, загальмованість, пониження АТ.

Клас IV— втрата > 40% ОЦК. Виражений серцево-судинний колапс, порушення свідомості. Лікування порушень центрального та периферійного кровообігу згідно з відповідними протоколами.

Зверніть увагу на наявність на тілі пацієнта брелоків, браслетів, жетонів на ланцюжках – медичні маркери, які можуть інформувати про стан пацієнта, алергію, потребу в конкретних медикаментах, (наприклад, при діабеті, епілепсії і т.п.), особливо, коли пацієнт без свідомості (фельдшер 2).

При огляді віддайте пріоритет:

• небезпечному механізму враження;

• зниженню рівня свідомості;

• дихальній недостатності;

• порушенням при первинному огляді;

• значним відхиленням при загальному огляді (відразу можна зробити висновок про важкість пацієнта, його життєздатність, тактику обстеження і лікування).

2.2. Поглиблений первинний огляд (АВС + DЕ)

D. Неврологічні порушення (Disability)

Скорочене неврологічне обстеження.

1. Оцінка свідомості. Базується на здатності пацієнта реагувати на дії медичного працівника:

• пацієнт відповідає на контакт;

• реагує на гучні звуки;

• реагує на біль;

• не реагує ні на які подразники.

Більш глибока оцінка свідомості проводиться під час вторинного огляду. Оцінка стану пацієнта визначається за шкалою Глазго.

2. Причиною неврологічних порушень можуть бути:

• закрита черепно-мозкова травма;

• гіпоксемія;

• шок;

• гострі отруєння;

• менінгіт, енцефаліт.

Е. Додаткові обстеження (Ехроsure)

Стосуються трьох моментів:

• обстеження пацієнта після роздягання;

• моніторування та інструментальні обстеження;

• збір анамнезу.

1. Роздягніть пацієнта: повністю зніміть одяг, ювелірні прикраси, тощо; зверніть увагу на наявність додаткових порушень, що можуть привести до погіршення стану пацієнта (кровотеча, переломи та ін.)

2. Моніторингування та інструментальні обстеження: вентиляція та оксигенація; визначення пульсу, вимірювання АТ, моніторингування ЕКГ.

3. Збір анамнезу: алергійні реакції; медикаментозне лікування; перенесені захворювання; останнє вживання їжі; імунізація проти правця; вживання алкоголю; за яких обставин стався нещасний випадок.

Схема проведення клінічного огляду постраждалого:

1. Шкіра: волога, суха, гіперемована, ціанотична, жовтянична, акроцианоз.

2. Голова і обличчя: наявність травм.

3. Ніс і вуха: виділення крові, ліквора, гною.

4. Язик: сухість, сліди прикушення або рубці.

5. Очі: реакція зіниць на світло, очне дно (набряк диска, діабетична або гіпертонічна ретинопатія, крововиливи, жовтяниця).

6. Шия: ригідність потиличних м'язів, пульсація сонних артерій.

7. Дихання: запах алкоголю, ацетону, сечі.

8. Грудна клітка: частота, глибина, ритмічність дихання.

9. Серце: брадикардія, порушення ритму (миготлива аритмія), емболії судин мозку.

10. Руки: АТ, сліди ін'єкцій, геміплегія.

11. Живіт: збільшення печінки, селезінки або нирок

12. Кисті: тремор, пульс (частота, ритм, наповнення).

13. Ноги: геміплегія, підошовні рефлекси.

14. Сеча: білок, цукор, ацетон, нетримання або затримка.

При щонайменшій підозрі на гіпоглікемію, не чекаючи лабораторного підтвердження, необхідно терміново в/в ввести 40-60 мл 40% розчину глюкози.

Таблиця 2.