- •Вінницький національний медичний університет
- •Заняття 1
- •Б. Хід заняття
- •ВстуПна частина
- •Навчальні питання
- •1.1.2. Клінічні стадії вмирання (термінальні стани)
- •Загальні принципи надання медичної допомоги у разі невідкладних станів
- •Міжнародна класифікація Глазго (1974)
- •2.1. Первинний огляд (авсс’)
- •Мал. 1. Прийом «рятувального захоплення» Техніка виймання постраждалого із транспортного засобу
- •Мал. 2. Вивільнення постраждалого із транспортного засобу одним рятувальником: а) підтягування постраждалого до прорізу дверей, б-в) укладання постраждалого на землю.
- •Мал. 3. Вивільнення постраждалого з транспортного засобу двома рятувальниками
- •Мал. 4. Вивільнення постраждалого з транспортного засобу трьома рятувальниками
- •Мал. 5.Техніка іммобілізація хребта по методу s.Podolsky
- •Мал. 6.Техніка зняття шолома з постраждалого
- •2.1.2. Алгоритм обстеження постраждалого
- •2.1.2.1. Початковий етап
- •2.1.3. Алгоритм проведення первинного огляду постраждалого (abcc’) бригадою шмд Лікар Фельдшер 1
- •Фельдшер 2
- •Крок «а»
- •Крок «в»
- •Мал. 12. Жорсткий шийний комір.
- •Мал. 13. М’який шийний комір.
- •Крок «с»
- •Тривала втрата свідомості з поступовим початком
- •2.2.1. Категорія "Load and Go" («Завантажуй та їдь») після первинного огляду
- •2.3.1. Порушення свідомості (непритомність, колапс, кома)
- •Загальні рекомендації при наданні невідкладної допомоги хворим з втратою свідомості
- •2.3.1.1. Невідкладна допомога при непритомності і колапсі
- •Перелік питань до теми 3: Порядок надання невідкладної медичної допомоги постраждалим та хворим на до госпітальному етапі. Первинне обстеження (Заняття 2)
Н
Мал. 1. Прийом «рятувального захоплення» Техніка виймання постраждалого із транспортного засобу
еобхідність реанімації часто
примушує ігнорувати небезпеку, проте
рятівник не повинен ставити себе чи
інших в більший ризик. У багатьох випадках
правильна оцінка ситуації, та повне
співробітництво з відповідними службами
може забезпечити надійні умови реанімації.
При небезпеці отруєння речовинами які
абсорбуються через шкіру або дихальні
шляхи, ризику інфікування, використовують
захисний одяг, рукавички, захисні
окуляри, респіратори. Штучна вентиляція
у таких випадках, повинна виконуватися
за допомогою маски чи клапанної системи
"без повернення" для того, щоб
рятівник не контактував з повітрям, що
видихається. При ДТП автомобіль швидкої
допомоги
розташовують
так, щоб захистити
потерплого і рятівника від зустрічного
руху, використовують знаки небезпеки,
вогні тривоги і яскравий одяг.
При відкритих дверях рятувальник знімає ноги пораненого з педалей і приводить зовнішнє передпліччя до живота. Потім заводить одну руку за спину пацієнта й захоплює його руку. Іншу руку він проводить під пахви пацієнта, притискаючи його до свого плеча. Рятувальник поворотом підтягує потерпілого до прорізу дверей, міцно підтримуючи його й уникаючи різких рухів голови вперед або набік.
Для того щоб покласти пацієнта на землю або носилки, рятувальник стає на коліна й відхиляється убік, коли потерпілий лягає на землю.
Мал. 2. Вивільнення постраждалого із транспортного засобу одним рятувальником: а) підтягування постраждалого до прорізу дверей, б-в) укладання постраждалого на землю.
Найбільш безпечно вивільнення постраждалого може проводитися двома і більше рятувальниками з точною координацією всіх рухів. Виймання і підтримка здійснюється за голову і ноги одночасно. Постраждалого спочатку укладають на сидіння, обережно піднявши з педалей ноги. По продовженню сидіння встановлюють носилки.
Мал. 3. Вивільнення постраждалого з транспортного засобу двома рятувальниками
Інші рятувальники піднімають пацієнта за скручений одяг або підводять свої передпліччя під грудну клітку, поперек, нижні кінцівки. Пацієнта подають на носилки «стрибками» по команді: «Давайте!», «Стоп!».
Мал. 4. Вивільнення постраждалого з транспортного засобу трьома рятувальниками
Постраждалий укладається в положення на спині на жорсткі нисилки, щит або його аналог без зняття попередньої іммобілізації. По методу S.Podolsky (1983) тіло постраждалого фіксується до щита на різних рівнях, голова додатково з обох сторін обкладається мішочками з піском або інфузійними засобами та додатково фіксується тканинною стрічкою (мал. 5).
Мал. 5.Техніка іммобілізація хребта по методу s.Podolsky
Рятування ниряльника зводиться до утримання його на поверхні води з підтримкою голови та шиї. Розповсюдженою помилкою при витягуванні на беріг є звисаюча, нічим не фіксована голова потерпілого. Іммобілізацію рекомендують прямо у воді.
Американською колегією хірургів розроблені рекомендації по зняттю захисного шолома з голови постраждалого мотоцикліста. Техніка маніпуляції полягає в наступному (мал. 6): одна людина розташовує руки на поверхні шолома з двох сторін, захопивши пальцями нижню щелепу постраждалого і фіксує голову. Помічник розщібає або перерізає ремінь шолома і створює тракцію по вісі, захопивши нижню щелепу пальцями однієї руки і підтримуючи шию нижче потилиці другою рукою. Подальшим стягуванням шолом знімається. Якщо це не вдається, то його бажано залишити на період транспортування і зняти в клініці. У складних випадках шолом розрізається навпіл за допомогою гіпсових ножиць.