1. Для дослідження природи (походження) тканини використовують наступні методики:

*1). Кип’ятіння з лугами, обробка з ацетоном, ксантопротеїнові реакції з HNO₃

2). Опромінення ультрафіолетовими лампами

3). Пропускання лазерних променів

4). Компресії та перевірки на міцність

5). Тривале прання у нейтральному мийному розчині

2. Для оцінки фізичних властивостей тканини досліджують її:

*1). Товщину, питому вагу, пористість, капілярність, відносну теплопровідність

2). Стійкість до низьких температур

3). Стійкість до високих температур

4). Стійкість до розтягування

5). Реакцію на вплив компресії

3. До основних груп виробничого одягу відносять спецодяг:

*1). Для використання в умовах підвищеної вологості, кислотно-луго-захисний, пилозахистний, від механічних та фізичних шкідливостей

2). Халати білі, сині та чорні

3). Сигнальні жилети червоного та зеленого кольорів

4). Фартухи побутові із національним орнаментом та вишивкою

5). Костюми від мух та бавовняні халати

4. Що таке питома вага (щільність тканини):

*1). Питома вага (щільність) ― це маса 1 см³ тканини (у грамах)

2). Це кількість волокон у 1 см³

3). Це кількість волокон у 1 см²

4). Це співвідношення маси одягу до його розмірів

5). Це співвідношення діаметрів волокон до їх ваги

5. Дослідження природи волокон (їх походження) шляхом їх обробки ацетоном є доцільним тому що:

*1). В ацетоні розчиняється штучний ацетатний шовк і не розчиняються натуральні волокна

2). В ацетоні розчиняються натуральні волокна і не розчиняється штучний ацетатний шовк

3). В ацетоні натуральні волокна знебарвлюються та ущільнюються

4). Ацетон не впливає га стан та забарвлення ацетатного шовку

5). Ацетон швидко випаровується та кристалізується

6. При кип’ятінні волокон у 10% розчині NaOH або KOH:

*1). Волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчиняються, а рослинні (бавовна, льон) лише набухають

2). Волокна рослинного походження розчиняються, а тваринного - набухають

3). Волокна будь-якого походження залишаються без змін

4). Волокна будь-якого походження розчиняються

5). Ніяких змін із волокнами та тканинами не відбувається

7. Натільна білизна повинна мати наступну вологопроникність та гігроскопічність:

*1). Гігроскопічність при відносній вологості 65% — не менше 7%, а вологопроникність ― 62-56 г/м²

2). Все залежить від самопочуття користувача

3). Гігроскопічність значення не має, а вологопроникність має бути мінімальною

4). Вологопроникність має бути максимальною, а гігроскопічність значення не має

5). Якщо гігроскопічність велика, то вологопроникність значення не має

Тема 9

Вихідний контроль рівня знань студентів

1. Назвіть джерела природної радіації:

Кириллов В.Ф. и др. Радиационная гигиена: Учебник. — М.: Медицина, 1988. — С. 178-180.

*1). Внутрішнє опромінення Земного походження

2). Радіаційне поле

3). Магнітні бурі

*4). Зовнішнє опромінення Земного походження

5). Циклони

6). Сонячний вітер

7). Геліометеотропні реакції

*8). Зовнішнє опромінення космічного походження

9). Внутрішнє опромінення космічного походження

2. Назвіть джерела штучної радіації:

Общая гигиена: Пропедевтика гигиены / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кудиев, В.Г. Бардов и др. — 2-е изд. перераб. и доп. — К.: Вища школа, 1999. — С. 307.

*1). Джерела радіації, що використовуються у науці, техніці та медицині

2). Сонячний вітер

3). Космічні промені

4). Магнітні бурі

5). Лазерне випромінювання

6). Бризи

7). Циклони

*8). Радіоактивні опади

*9). Атомна енергетика

3. Назвіть основні види радіаційного контролю:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 499-506.

Кириллов В.Ф. и др. Радиационная гигиена: Учебник. — М.: Медицина, 1988. — С. 176-177.

1). Індивідуальний

2). Радіологічний

*3). Дозиметричний

*4). Індивідуально-дозиметричний

5). Портативний

6). Колективний

*7). Радіометричний

8). Сумарний

*9). Спектрометричний

4. Приведіть класифікацію приладів для проведення радіаційного контролю:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 500.

*1). Рентгенометри та мікрорентгенометри

2). Радіосигналізатори

*3). Індивідуальні дозиметри

4). Актинометри та піранометри

*5). Переносні радіометри

6). Кататермометри та психрометри

7). Фотоінтенсиметри та фотоекспозитори

*8). Лабораторні радіометри

9). Пергеліографи

5. Визначте категорії осіб, що зазнають опромінення, відповідно до “Норм радіаційної безпеки”:

Общая гигиена: Пропедевтика гигиены / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кудиев, В.Г. Бардов и др. — 2-е изд. перераб. и доп. — К.: Вища школа, 1999. — С. 323.

1). А ― лікарі, що працюють з джерелами іонізуючого випромінювання

2). Б ― середній та молодший персонал радіологічних закладів

3). В ― хворі, що проходять курс радіотерапії

4). А ― працівники атомних станцій

5). Б ― працівники атомних електростанцій

6). В ― члени сімей працівників атомних станцій

*7). А ― персонал, що безпосередньо контактує з джерелом випромінювання

*8). Б ― особи, що не працюють безпосередньо з джерелом випромінювання, але можуть підпадати під опромінення в зв'язку з умовами проживання або професійної діяльності

*9). В ― решта населення регіону