- •Філософські основи вивчення здоров’я населення
- •Гігієнічний контроль за умовами праці, побуту та чинниками навколишсередовища
- •Виявлення та оцінка взаємозв’язків чинників навк середовища та здоров’я населення
- •Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
- •Тема 3 : гігієнічні основи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Гігієнічні основи санітарно-протиепідемічного режиму. Сучасні методи дезинфекції
- •Шляхи передачі
- •Природний
- •Артифіційний (штучний)
- •Профілактика влі
- •Мал. 2. Схема профілактики влі
- •Основний зміст дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, спрямованого на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій
- •Санітарно-протиепідеміч-ний режим
- •Використання хімічних засобів дезінфекції
- •Методика розрахунку кількості установок для проведення санації повітряного середовища
- •Визначення кількості мікробів в одиниці об’єму повітря (метод Кротова)
- •Мікроорганізми, які найчастіше спричиняють влі
- •Типові функціональні обов’язки посадових осіб лікувально-профілактичних установ по профілактиці внутрішньолікарняної інфекції Головний лікар
- •Заступник головного лікаря по медичній частині
- •Головна (старша) медична сестра
- •Заступник головного лікаря по адміністративно-господарського частині
- •Окремі нормативні показники для забудови та експлуатації споруд лікарняно-профілактичного закладу
- •Основні вимоги до багатопрофільних поліклінік
- •Основні вимоги до приймальних відділень(для лікарень з кількістю ліжок понад 200)
- •Терапевтичне відділення (секція) на 30 ліжок
- •Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень
- •Інфекційне відділення
- •Тема 5: гігієнічна оцінка умов перебування хворих та праці медичного персоналу в лікувальних закладах
- •Тема 6: гігієнічні аспекти медичної біоритмології та хроногігієни. Гігієна адаптаційного процесу. Наукові основи діагностики та профілактики хронічної втоми.
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Та його провідних характеристик
- •Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів
- •Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини
- •Гігієнічні проблеми адаптаційного процесу
- •У процесі пристосування до впливу зовнішніх умов розрізняють:
- •Основні фази розвитку адаптації:
- •Етапи адаптаційної поведінки:
- •Гігієнічні принципи оптимізації адаптаційного процесу:
- •Особливості гігієнічного тлумачення понять: втома та хронічна втома
- •Фактори, які сприяють виникненню симптомів хронічної втоми:
- •Заходи щодо профілактики втоми
- •Заходи підвищення працездатності та попередження хронічної втоми:
- •Комплекс заходів, що спрямований на раціоналізацію розумової праці
- •Методика визначення типу денної працездатності людини
- •Методика гігієнічної оцінки хронічної втоми Методика реєстрації та оцінки ступеня хронічної втоми
- •Оцінка впливу хронічної втоми на функціональні можливості організму
- •Реєстрація соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Карта реєстрації соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Оцінка ступеня вираження астенічного стану за л.Д. Малковою
- •Оцінка ступеня зниженого настрою - субдепресії за методикою Зунге
- •Тема 7: Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини
- •До провідних психогігієнічних принципів оптимізації повсякденної діяльності людини слід віднести:
- •Методики психогігієнічних досліджень та вивчення особливостей особистості
- •Тема 8: гігієнічна оцінка лікарняного та побутового одягу. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів одягу
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Тема 9 : методика радіаційного контролю При робоТі з джерелами іонізуючих випромінювань
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
- •Тема 10: гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючого випромінювання в лікувальних закладах
- •Правила роботи закритими радіонуклідними джерелами і пристроями, що генерують іонізуюче випромінювання:
- •Ліміти доз опромінення, мЗв/рік
- •Припустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част/см2*хв.
- •Тема 11: розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення розрахунок дози зовнішнього —опромінення
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок параметрів захисту при використанні захисних екранів
- •Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Тема12: організація і проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій за допомогою табельних засобів методика складання протоколу
- •Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках рлу-2 у розгорненому положенні
- •Тема13: організація та проведення санітарного нагляду за польовим розміщенням військовий і цивільних формувань, при надзвичайних ситуаціях та під час війни.
- •1. Засоби захисту тіла:
- •Припустимі терміни перебування людини у ізолюючому одязі
- •2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
- •Формули для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах (кубатури, об’єму вентиляції та ін.)
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та водирадіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
Тема 9 : методика радіаційного контролю При робоТі з джерелами іонізуючих випромінювань
Радіоактивність являє собою здатність деяких хімічних елементів спонтанно розпадатися з виникненням іонізуючого випромінювання, при цьому атомні ядра одних елементів перетворюються на інші.
Іонізуюче випромінювання — це потік часток або квантів електромагнітного випромінювання, проходження яких крізь речовину призводить до її іонізації (перетворення нейтральних атомів в іони) з утворенням електричних зарядів різних знаків.
Основна системна одиниця вимірювання радіоактивності — Беккерель (Бк, Вq). 1 беккерель дорівнює одному спонтанному розпаду квантів електромагнітного випромінювання за 1 сек.
Позасистемна одиниця радіоактивності — Кюрі (Кu, Сu). 1 Кu дорівнює 3,7•1010 Бк.
В медичній практиці широко використовується ще одна одиниця активності — мг-екв. радію, що ураховує так звану —постійну, яка характеризує радіонуклід.
Розрізняють такі види іонізуючого випромінювання:
— випромінювання — потік важких часток, які складаються з двох нейтронів і двох протонів.
— випромінювання — потік електронів або позитронів.
— випромінювання — електромагнітне випромінювання, яке утворюється внаслідок радіоактивного розпаду, тобто упродовж переходу ядра атома з одного енергетичного рівня на в інший. Довжина хвилі цього випромінювання дорівнює 0,05—10 нм.
Рентгенівське випромінювання — електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі менш, ніж 0,05 нм.
Кількість енергії, яка передається тканинам в результаті впливу іонізуючого випромінювання називають дозою.
Виділяють такі види доз: експозиційна, поглинута, еквівалентна та ефективна.
Експозиційна доза характеризує іонізаційний ефект рентгенівського та гама- випромінювання у повітрі і, отже, являє собою відношення сумарного заряду всіх іонів одного знаку, утворених в повітрі до маси повітря в зазначеному об’ємі. Одиниці вимірювання експозиційної дози – рентген (Р) або кулон на кг (Кл/кг).
Поглинута доза — це енергія іонізуючого випромінювання, яка поглинута тканинами організму, що опромінюється у перерахунку на одиницю маси. Одиниця вимірювання поглинутої дози — Грей (Гр,Gу). 1 Гр дорівнює 100 рад.
Еквівалентна доза (H.) являє собою величину поглиненої дози, яка помножена на коефіцієнт якості випромінювання (k.), що враховує здатність певного виду випромінювання пошкоджувати тканини організму. H = D k. Коефіцієнт якості випромінювання є найбільшим для — випромінювання і дорівнює 20.
Одиниця вимірювання еквівалентної дози — Зіверт (Зв). 1 Зіверт дорівнює 100 бер (біологічний еквівалент рада).
Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
Види іонізуючих випромінювань |
Коефіцієнт якості (k.) |
–випромінювання |
1 |
рентгенівське випромінювання |
1 |
–випромінювання, |
1 |
нейтрони |
3–10 (у залежності від енергії) |
–випромінювання |
20 (при внутрішньому опроміненні) |
Ефективна доза (Hеф) – являє собою величину еквівалентної дози, яка помножена на коефіцієнт, що враховує різну чутливість різних тканин до впливу іонізуючого випромінювання. Hеф = H Wr , де
H – еквівалентна доза
Wr – коефіцієнт, який враховує ступінь чутливості органів і тканин до іонізуючого випромінювання (табл. 2).
Одиниця вимірювання еквівалентної та ефективної доз – Зіверт (Зв.). Позасистемна одиниця – Бер, тобто біологічний еквівалент рада. Цей показник використовується тому, що, залежно від фізичних властивостей випромінювання, біологічна ефективність однієї й тієї самої дози може бути різною. 1 Зіверт =100 Бер.