- •Філософські основи вивчення здоров’я населення
- •Гігієнічний контроль за умовами праці, побуту та чинниками навколишсередовища
- •Виявлення та оцінка взаємозв’язків чинників навк середовища та здоров’я населення
- •Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
- •Тема 3 : гігієнічні основи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Гігієнічні основи санітарно-протиепідемічного режиму. Сучасні методи дезинфекції
- •Шляхи передачі
- •Природний
- •Артифіційний (штучний)
- •Профілактика влі
- •Мал. 2. Схема профілактики влі
- •Основний зміст дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, спрямованого на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій
- •Санітарно-протиепідеміч-ний режим
- •Використання хімічних засобів дезінфекції
- •Методика розрахунку кількості установок для проведення санації повітряного середовища
- •Визначення кількості мікробів в одиниці об’єму повітря (метод Кротова)
- •Мікроорганізми, які найчастіше спричиняють влі
- •Типові функціональні обов’язки посадових осіб лікувально-профілактичних установ по профілактиці внутрішньолікарняної інфекції Головний лікар
- •Заступник головного лікаря по медичній частині
- •Головна (старша) медична сестра
- •Заступник головного лікаря по адміністративно-господарського частині
- •Окремі нормативні показники для забудови та експлуатації споруд лікарняно-профілактичного закладу
- •Основні вимоги до багатопрофільних поліклінік
- •Основні вимоги до приймальних відділень(для лікарень з кількістю ліжок понад 200)
- •Терапевтичне відділення (секція) на 30 ліжок
- •Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень
- •Інфекційне відділення
- •Тема 5: гігієнічна оцінка умов перебування хворих та праці медичного персоналу в лікувальних закладах
- •Тема 6: гігієнічні аспекти медичної біоритмології та хроногігієни. Гігієна адаптаційного процесу. Наукові основи діагностики та профілактики хронічної втоми.
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Та його провідних характеристик
- •Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів
- •Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини
- •Гігієнічні проблеми адаптаційного процесу
- •У процесі пристосування до впливу зовнішніх умов розрізняють:
- •Основні фази розвитку адаптації:
- •Етапи адаптаційної поведінки:
- •Гігієнічні принципи оптимізації адаптаційного процесу:
- •Особливості гігієнічного тлумачення понять: втома та хронічна втома
- •Фактори, які сприяють виникненню симптомів хронічної втоми:
- •Заходи щодо профілактики втоми
- •Заходи підвищення працездатності та попередження хронічної втоми:
- •Комплекс заходів, що спрямований на раціоналізацію розумової праці
- •Методика визначення типу денної працездатності людини
- •Методика гігієнічної оцінки хронічної втоми Методика реєстрації та оцінки ступеня хронічної втоми
- •Оцінка впливу хронічної втоми на функціональні можливості організму
- •Реєстрація соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Карта реєстрації соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Оцінка ступеня вираження астенічного стану за л.Д. Малковою
- •Оцінка ступеня зниженого настрою - субдепресії за методикою Зунге
- •Тема 7: Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини
- •До провідних психогігієнічних принципів оптимізації повсякденної діяльності людини слід віднести:
- •Методики психогігієнічних досліджень та вивчення особливостей особистості
- •Тема 8: гігієнічна оцінка лікарняного та побутового одягу. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів одягу
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Тема 9 : методика радіаційного контролю При робоТі з джерелами іонізуючих випромінювань
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
- •Тема 10: гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючого випромінювання в лікувальних закладах
- •Правила роботи закритими радіонуклідними джерелами і пристроями, що генерують іонізуюче випромінювання:
- •Ліміти доз опромінення, мЗв/рік
- •Припустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част/см2*хв.
- •Тема 11: розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення розрахунок дози зовнішнього —опромінення
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок параметрів захисту при використанні захисних екранів
- •Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Тема12: організація і проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій за допомогою табельних засобів методика складання протоколу
- •Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках рлу-2 у розгорненому положенні
- •Тема13: організація та проведення санітарного нагляду за польовим розміщенням військовий і цивільних формувань, при надзвичайних ситуаціях та під час війни.
- •1. Засоби захисту тіла:
- •Припустимі терміни перебування людини у ізолюючому одязі
- •2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
- •Формули для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах (кубатури, об’єму вентиляції та ін.)
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та водирадіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
Ліміти доз опромінення, мЗв/рік
Ліміти доз опромінення |
Категорії осіб | ||
А |
Б |
В | |
Ліміт ефективної дози |
20 |
2 |
1 |
Припустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част/см2*хв.
Об’єкт забруднення |
Альфа-активні нукліди |
Бета-активні нукліди | |
окремі |
інші | ||
Непошкоджена шкіра, спецбілизна, рушники, внутрішня поверхня лицевих частин засобів індивідуального захисту. |
1 |
1 |
100 |
Основний спецодяг, внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту. |
5 |
20 |
800 |
Поверхні приміщень постійного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання, зовнішня поверхня спецвзуття. |
5 |
20 |
2000 |
Поверхні приміщень періодичного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання. |
50 |
200 |
8000 |
Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту, що знімаються в саншлюзах. |
50 |
200 |
10000 |
Гігієнічні вимоги для розміщення і проектування об’єктів, призначених для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання:
земельна ділянка має знаходитись з підвітряного боку щодо житлових та громадських будівель, зон відпочинку, дитячих та оздоровчих закладів тощо;
встановлюється санітарно-захисна зона і зона спостережень;
у санітарно-захисній зоні не допускається розміщення житлових та громадських будівель, зон відпочинку, дитячих та оздоровчих закладів тощо;
зона спостережень має бути у 3 – 4 рази більше, ніж розміри санітарно-захисної зони;
до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання установа може приступити тільки після одержання спеціального санітарного паспорту, який видається органами Держсанепіднагляду, і відповідного дозволу (ліцензії) МЕБ.
Рентгенологічне відділення
Серед джерел іонізуючих випромінювань, які використовуються в медичних установах, найбільш розповсюдженими являються рентгенівські діагностичні апарати. Рентгенівське випромінювання, що генерується цими апаратами, характеризується значною проникаючою здатністю, у зв’язку з чим може являти певну небезпеку для персоналу рентгенологічних підрозділів, пацієнтів, яким проводяться рентгенологічні процедури, осіб, які перебувають в суміжних приміщеннях і на прилеглій території.
Вимоги до розміщення, планування, опорядження, санітарно-технічного обладнання рентгенологічних підрозділів медичних установ, протирадіаційного захисту їх персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів викладені в “Будівельних нормах і правилах”, “Санітарних правилах і нормах – Рентгенологічні відділення (кабінети)”(ДСанПіН 42-129-11-4090-86), “Санітарних правилах роботи при проведенні медичних рентгенологічних досліджень” (№ 2780-80).
Основні санітарно-гігієнічні вимоги до рентгенологічних відділень (кабінетів):
мають розташовуватись у спеціально збудованих або реконструйованих для них приміщень (санітарне законодавство не дозволяє розміщення рентгенологічних кабінетів в житлових будинках і дитячих установах);
перевагу віддають блочному розміщенню в окремій прибудові або на першому чи останньому поверсі будівель;
повинні мати приміщення, перелік і площі яких наведені у таблиці 3;
для фарбування стін застосовується баритобетон;
двері повинні бути покриті листами заліза або свинцю, просвинцьованою гумою;
обладнання вікон залізними віконницями (дерев’яними з покриттям їх залізом або просвинцьованою гумою) або підняття підвіконня на висоту 1,6 м над рівнем підлоги;
світловий коефіцієнт у кабінеті повинен знаходитися у межах не менше 1 : 10;
після спорудження відділення стаціонарне захисне обладнання перевіряють за допомогою дозиметричної апаратури;
у процесі експлуатації кабінету контроль повинен здійснюватися не менше 1 разу на 2 роки;
повітря рентгенівського кабінету внаслідок дії іонізуючого випромінювання забруднюється озоном і оксидами озону, тому приміщення повинні обладнуватись припливно-витяжною вентиляцією, норми повітрообміну наведені у таблиці 4;
штучне освітлення повинно бути загальне і локальне (робоче), вимоги до освітлення наведені у таблиці 5;
у кабінетах рентгеноскопії передбачається затемнення і адаптаційне освітлення, у рентгеноопераційних – аварійне освітлення;
розрахункові граничнодопустимі рівні випромінювання (РГДР) мають відповідати нормам наведеним у таблиці 6;
граничнодопустимі рівні опромінення під час експлуатації кабінетів не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 7;
основними видами стаціонарного захисту є стіни, перекриття, перегородки, захисні двері та оглядове скло із свинцю;
індивідуальний захист: мала захисна ширма, що захищає тулуб лікаря-рентгено-лога; гумовий килимок, що захищає ноги; фартух з просвинцьованої гуми; рукавички;
персонал повинен суворо дотримуватись вимог спеціальних правил стосовно місця розташування під час процедур, часу перебування на робочому місці, використання засобів індивідуального захисту тощо;
під час проведення діагностичних (терапевтичних) процедур персонал зобов’язаний забезпечити пацієнта відповідними засобами індивідуального захисту ділянок тіла, які не опромінюються.
Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні
Назва приміщення |
Площа, м2 |
Процедурна з поворотним столом-штативом і стійкою для знімків |
34 |
Процедурна з поворотним столом—штативом, столом з приставкою для рентгеноскопії |
45 |
Кімната управління |
10 |
Фотолабораторія |
10 |
Кімната лікаря |
10 |
Туалет для пацієнтів (у кабінетах для дослідження травного каналу) |
1,6 ´ 1,1 |
Процедурна рентгенофлюрографічного кабінету |
20 |
Роздягальня (в кабінетах для масових обстежень) |
15 |
Очікувальна (в кабінетах для масових обстежень) |
15 |
Фотолабораторія |
6 |
Процедурна рентгеномамографічного кабінету |
10 |
Процедурна ретгеностоматологічного кабінету |
10 |
Процедурна рентгеноурологічна |
34 |
Процедурна комп’ютерної томографії |
34 |
Кімната управління комп’ютерної томографії |
15 |
Комп’ютерна |
18 |
Фотолабораторія комп’ютерної томографії |
12 |
Переглядальна |
12 |
Рентгеноопераційна |
48 |
Комплекс допоміжних приміщень рентгеноопераційного блоку для досліджень серця і великих судин (кімната управління, передопераційна, стерилізаційна, кімната тимчасового перебування хворих, фотолабораторія, переглядальна) |
86 |
Комплекс допоміжних приміщень рентгеноопераційного блоку для дослідження легенів (кімната управління, передопераційна, стерилізаційна, мікроскопічна, фотолабораторія, кімната особистої гігієни персоналу, кімната зберігання брудної білизни, комірка запасних частин, кімната перегляду знімків, кабінет лікаря) |
101 |
Процедурні кабінетів дистанційної і контактної рентгенотерапії |
24 |
Кабінет завідувача відділення |
12 |
Кімната персоналу |
3,25 на 1 особу |
Очікувальна |
4,8 на 1 кабінет |
Таблиця 4
Розрахункові температура і кратність повітрообміну в рентгенологічних відділеннях
Назва приміщення |
Температура, |
Кратність повітрообміну | |
|
°С |
+ |
— |
Процедурні рентгенодіагностичні, процедурні рентгенотерапії, флюорографічні, роздягальні |
20 |
3 |
4 |
Рентгеноопераційні |
22 |
12 |
10 |
Стерилізаційні |
18 |
— |
3 |
Процедурні рентгеностоматологічні, кімнати управління, фотолабораторії |
18 |
3 |
4 |
Кімнати лікарів, персоналу |
20 |
— |
1,5 |
Кімнати особистої гігієни |
25 |
3 |
5 |
Комори і матеріальні |
18 |
— |
1,5 |
Шлюзи в боксах |
20 |
5 |
5 |
Примітка: Відносна вологість повітря повинна становити 30 — 80%.
Освітленість робочих місць приміщень рентгенологічних відділень
Назва приміщення |
Джерело освітлення |
Освітленість |
Рентгеноопераційна, процедурні рентгенодіагностичні |
л.р. |
200 |
Передопераційні, процедурні рентгенотерапевтичні |
л.р. л.л. |
150 300 |
Флюорографічні кабінети, рентгеностоматологічні |
л.р. л.л. |
100 200 |
Оглядові кімнати |
л.р. л.л. |
200 500 |
Кімнати лікарів, персоналу |
л.р. л.л. |
150 300 |
Сховище рентгенівської плівки |
л.р. л.л. |
30 75 |
Примітка: л.р. — лампи розжарювання; л.л. — люмінесцентні лампи.
Розрахункові граничнодопустимі рівні випромінювання (РГДР)на зовнішній поверхні захисту від рентгенівського випромінювача
Категорії осіб, які опромінюються при перебуванні позарадіаційним захистом |
РГДР, мР/год. |
Персонал маніпуляційного рентгенівського кабінету (А) |
1,7 |
Персонал інших підрозділів ЛПЗ і рентгенологічного відділення (Б) |
0,12 |
Пацієнти і населення (В) |
0,03 |
Граничнодопустимі рівні опромінення персоналу, пацієнтів та населення
Категорії осіб, які опромінюються (у разі перебування за радіаційним захистом) |
ГДР, мР/год. |
Персонал маніпуляційного рентгенівського кабінету (А) |
3,4 |
Персонал інших підрозділів ЛПЗ і рентгенологічного відділення (Б) |
0,24 |
Пацієнти і населення (В) |
0,06 |
Радіологічне відділення, як правило, поділяють на відділення для дистанційної променевої терапії та відділення для застосування закритих і відкритих радіофармацевтичних препаратів.
Відділення для дистанційної терапії (телегамматерапії). Відділення оснащено установкою «Агат—1». Радіоактивний кобальт знаходиться у контейнері, розташованому в самому апараті. В зв’язку з тим, що —випромінювання має велику проникаючу здатність, указаний контейнер не забезпечує повного поглинання —випромінення. Тому —апарат в робочому стані являє собою певну небезпеку для осіб, які знаходяться у приміщенні процедурної кімнати. Потужність дози, яку створює —апарат при закритому затворі, не повинна перевищувати 3 мР/год на відстані 1 м від кожуха апарату. Під час перезарядки приладу та ряду інших обставин потужність дози може досягти значно більш високих величин. Тому хворого попередньо навчають, як він повинен лягати, обкреслюють колом ділянку, яка підлягає опроміненню з таким розрахунком, щоб укладка хворого не займала більше 2 хвилин. На період здійснення опромінення хворого випромінювач автоматично висувається з контейнера і радіаційна небезпека, звичайно, збільшується.
Для забезпечення радіаційної безпеки головним є улаштування стаціонарного захисту та оптимальний вибір місця розміщення радіологічного відділення і, насамперед, приміщень процедурних. Проектування стаціонарних захисних пристроїв здійснюється виходячи з розрахункових гранично допустимих рівнів випромінювання, які встановлені для зовнішньої поверхні радіаційного захисту або для фактичних робочих місць. Розрахунок слід проводити, зважаючи на максимально допустиму для даного приміщення активність радіонукліда (табл. 8).
Таблиця 8
Максимально допустима активність радіонуклідів на робочих місцях
Приміщення |
Група |
Максимально допустима активність, мкКі | ||
|
РФП |
І клас |
ІІ клас |
ІІІ клас |
Приміщення для зберігання радіоактивних відходів, приймання РФП, процедурні, фасовочні, мийні, радіометричні, |
А |
> 10 |
До 10 |
До 0,01 |
інші приміщення, у яких можуть постійно |
Б |
> 100 |
До 100 |
До 0,1 |
перебувати джерела іонізуючого випромінювання |
В |
> 1000 |
До 1000 |
До 1,0 |
|
Г |
> 10000 |
До 10000 |
До 10 |
Інші приміщення лабораторії радіонуклідної діагностики |
Незалежно від групи РФП і класу робіт - 0,1 |
Примітка: РФП — радіофармацевтичні препарати
Спостереження за поведінкою хворого здійснюється за допомогою телевізійних установок. Дверні пройми необхідно робити у вигляді лабіринту з бетонних стін, які перешкоджають виходу розсіяного випромінювання. Двері покривають листковим свинцем товщиною не менш, ніж 3 мм. Двері з кімнати управління в процедурну повинні бути забезпечені пристроями для автоблокування таким чином, щоб виключити можливість її відкривання під час роботи g-апарата.
Відділення для застосування закритих радіофармацевтичних препаратів. У відділенні для застосування закритих радіофармацевтичних препаратів проводиться внутрішньотканинне, внутрішньопорожнинне та аплікаційне (поверхневе) лікування - препаратами радіоактивного кобальту, який розташований у спеціальних “голках”. У відділенні є сховище радіоактивних препаратів у підвальному приміщенні, з якого транспортною стрічкою конвеєра у маніпуляційну в контейнерах подаються радіоактивні кобальтові “голки”. На дошці управління є 3 кнопки, натискуючи на які можна викликати із сховища контейнер з “голками” необхідної активності. Контейнер надходить на стіл, обладнаний таким чином, що дозволяє пряме спостереження за робочим полем через свинцеве скло. На столі медична сестра за допомогою дистанційних інструментів вставляє в кобальтову “голку” нитку. Ця маніпуляція повинна бути відпрацьована таким чином, щоб отримана доза за тиждень не перевищувала 0,1 Р, тобто майже до автоматизму (якщо на рік для категорії А нормується 20 мЗВ = 2 Бэр, а це приблизно 2 Р, то за 1 тиждень - 2 Р = 2000 мр поділити на 52 тижні = 38 мР = 0,04 Р).
Потім голку знов опускають в контейнер. Кобальтові голки з ниткою, обминаючи процедурну, за конвеєром надходять у палату. В процедурній на гінекологічному кріслі хворій в матку вставляють прибор — афтолодінг (це порожнинні трубки, які мають два отвори для придатків). Цю маніпуляцію проводить медична сестра, потім хвора поступає в активну палату, туди ж по конвеєру надходить контейнер з “голками” потрібної активності і лікар на гінекологічному кріслі, за свинцевим склом (рухливою ширмою вставляє в афтолодінг кобальтові голки на визначену заздалегідь (у залежності від місця ураження) глибину.
Лікар також протягом певного періоду відпрацьовує цю маніпуляцію з нерадіоактивними голками для того, щоб у ході реального використання радіоактивних препаратів витрачати мінімальний час. Таким чином здійснюється “захист часом”. Застосування афтолодінгу дозволяє вводити радіоактивний препарат точно на певну глибину і навіть змінювати дозу. “Голки” перед укладкою стерилізуються в антибіотику (діоцид). Хворі в ході лікування —препаратами являють небезпеку як джерела випромінювання, тому вони під час лікувального процесу повинні знаходитися тільки в спеціальних радіологічних палатах, в котрих розташовані не більш як два ліжка, відгороджені одне від одного залізобетонною стіною. Всі приміщення підлягають дозиметричному контролю та встановленню максимального часу, протягом якого персонал може знаходитися безпосередньо біля ліжок “активних хворих“.
В сестринській розташований спеціальний прилад, за допомогою якого можна здійснювати переговори з хворими, що знаходяться в активних палатах. Над кожною палатою розташований дозиметр з лампочкою, яка запалюється, коли хворий піднімається з ліжка. Такі пристрої дають можливість середньому та молодшому медичному персоналу заходити в активні палати лише тоді, коли вони дійсно потрібні хворому.
Весь персонал забезпечений індивідуальними дозиметрами. Один раз на тиждень в спеціальному журналі реєструється отримана доза. Контроль дози та зарядження дозиметрів здійснює Харківський науково—дослідний інститут радіології.