Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)

1 етап: відбір найбільш інформативних показників, що характеризують здоровя населення в зоні спостереження.

2 етап: розрахунок окремих показників здоровя для кожної зони спостереження(М_і).

3 етап: розрахунок середніх величин для кожної зони спостереження (М) та середнього квадратичного відхилення і-показника у зоні спостереження (σ_і).

4 етап: Розрахунок нормованих до середнього рівня показників здоровя окремо для кожної зони спостереження за формулою (_і):

_і = (М_і – М) / σ,

де _і – нормований показник здоров’я;

М_і – значення окремого показника здоров’я;

М – середнє значення показника здоров’я;

σ - середнє квадратичне відхилення показника у зоні спостереження.

5 етап: заміна нормованих показників (_і) ймовірними одиницями (_і) за спеціальною таблицею 1:

6 етап: розрахунок середньої ймовірності одиниці (у) показників здоровя для кожної зони спосте за формулою:

у = _і / n,

де _і – сума ймовірності одиниць по зоні спостереження;

n – кількість відібраних показників здоровя.

7 етап: розрахунок інтегрального індексу здоровя (К): К=(1–у) х 100% (табл. 2).

Таким чином, ми отримуємо цифровий індекс, який можна порівнювати. Також слід зазначити, що цей метод розрахунку простий, доступний та інформативний. Якщо всі етапи розрахунку були проведені без помилок, то при повному благополуччі навколишнього середовища узагальнений індекс дорівнює приблизно 65-70%.

Таблиця 3

Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями

Група здоровя	Критерії здоровя	Питома вага населення в групі, %
		чоловіки	жінки
І	Здорові: а) не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі та хронічні захворювання, а при медоглядах не виявлено відхилень від норми; б) хворіли 1-3 рази на ГРВІ й інші гострі захворювання, але при медоглядах не виявлено відхилень від норми	27-28	20-21
ІІ	Практично здорові: а) хворіли більше 3 разів на ГРВІ та інші гострі захворювання, але при медоглядах не виявлено відхилень від норми; б) при медоглядах встановлено функціональні відхилення, преморбідний стан або незначні наслідки хвороби	20-21	16-17
ІІІ	Хронічні хворі на стадії компенсації	39-40	47-48
ІV	Хронічні хворі на стадії субкомпенсації	11-12	14-15
V	Хронічні хворі на стадії декомпенсації	1	0,8

Тема 3 : гігієнічні основи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Гігієнічні основи санітарно-протиепідемічного режиму. Сучасні методи дезинфекції

Внутрішньолікарняні інфекції (ВЛІ) це:

• інфекційний стан, який дістав хворий у лікувальній установі;

• інфекційні захворювання, набуті хворими у лікувальних закладах;

• будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що уражає пацієнта внаслідок його госпіталізації або відвідування лікувальної установи з метою лікування, а також медичний персонал під час виконання ним роботи.

Симптоми ВЛІ можуть проявитись як у лікарні так і за її межами у залежності від інкубаційного періоду.

Чому ВЛІ заслуговують на увагу? В першу чергу через чисельні негативні наслідки, серед яких необхідно в першу чергу відзначити:

— додаткове негативне навантаження на здоров’я пацієнта і персоналу;

— збільшення витрат на лікування та економічні витрати (лікарняні бюлетені);

— збільшення термінів госпіталізації;

— ускладнення проявів та перебігу основної хвороби;

— зниження ефективності лікування основної хвороби;

— небажана можливість залишитись носієм збудників хвороб на тривалий термін;

— небезпека для оточуючих, сім’ї та ін. у випадку появи ознак захворювання після закінчення госпіталізації та лікування, адже інкубаційний період хвороб є доволі різний (Додаток 1).

Нині ще немає можливості викласти у суворій послідовності першорядні та другорядні джерела, збудники та шляхи передачі ВЛІ, адже для них характерна поліетіологічність, неповний облік, і відповідно недостатній аналіз таких станів. Однак, аналізуючи наукові публікації, відповідні матеріали санітарно-епідеміологічної служби та інші джерела доцільно вважати, що основними джерелами ВЛІ є:

а) хворі, медичний персонал, відвідувачі;

б) хірургічні інструменти та ін’єкційні матеріали (кров та її препарати);

в) зонди та катетери;

г) білизна, посуд, їжа, предмети догляду за хворими та прибирання приміщень;

д) іграшки, телефонні апарати, сходові поручні, дверні ручки тощо.

Причин, що зумовлюють появу ВЛІ дуже багато, однак провідними серед них є:

• зростання чисельності дитячого та дорослого населення із хронічними захворюваннями:

• втрата (зниження) природного імунітету;

• велика концентрація хворих та персоналу, і особливо в лікарнях з централізованим типом забудови;

• ускладнення оперативних втручань, збільшення терміну тривалості операцій та госпіталізації;

• надлишкова, і доволі часто необґрунтоване вживання антибіотиків;

• старіння лікарняних споруд, приміщень, комунікаційних мереж, обладнання, меблів, інвентарю тощо;

• дефіцит мийних та дезінфікуючих матеріалів, разових шприців, матеріалів для забезпечення дотримання стерильності та

• недостатній рівень санітарно-гігієнічних та медичних знань серед населення.

Дані щодо основних шляхів передачі наведені на мал.1.