- •Практичні навички
- •Норми природного освітлення деяких приміщень різного призначення
- •Методика роботи з люксметром
- •Норми природного освітлення деяких приміщень різного призначення
- •Гігієнічна оцінка штучного освітлення
- •35.Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь
- •36.Методики дослідження вмісту пилу в повітрі.
- •37.Прилади радіаційного контролю та основні принципи їх роботи. Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
- •Інструкція Для роботи з приладом радиометр-рентгенометр дп-5а
- •Інструкція Для роботи з приладом
- •38.Методика розрахунку товщини екрану для захисту від іонізуючого випромінювання за допомогою таблиць та за числом шарів половинного послаблення. Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Ліміти дози опромінення
36.Методики дослідження вмісту пилу в повітрі.
Методика дослідження вмісту пилу в повітрі
При дослідженні запиленості проби повітря забирають на робочому місці в зоні дихання робітника. За відсутності фіксованих робочих місць проби повітря забирають у місцях періодичного перебування працюючих з урахуванням маршрутів їх пересування. Проби слід забирати у момент найбільшого пилоутворення. З метою вивчення ефективності пилоочисників проби забирають у момент їх роботи та після вимкнення.
Гігієнічна оцінка включає кількісну оцінку ваговим методом та якісну оцінку дисперсного та хімічного складу.
Кількісний вміст пилу в повітрі:
1) ваговий метод - визначення ваги пилу в одиниці об’єму повітря (мг/м3)
2) розрахунковий метод - підрахунок кількості пилинок в 1 см3 повітря.
У випадку використання вагового методу вміст пилу в повітрі робочої зони визначають шляхом зважування фільтра до і після протягування через нього повітря. Перед відбором проб фільтр закріпляють в алонжі воронкоподібної форми та приєднують до електричного або пневматичного аспіратора Розрахунок концентрації пилу (мг/м3) проводиться за допомогою формули (1):)
(q2–q1) · 1000
П = ––––——––– ; (1)
V
де q1 – маса чистого фільтру (мг);
q2 – маса фільтру з пилом (мг);
V – об’єм повітря (л), що протягується, приведеного до нормальних умов з використанням формули (2):
Vt · 273 · P
V =— ––––––––– ; (2)
(273+t) · 760
де Vt – об’єм повітря (л), взятий для аналізу при температурі (t,°) та атмосферному тиску (P, мм рт.ст.) безпосередньо під час дослідження
У випадку використання розрахункового методу розрахунок кількості пилинок проводиться за допомогою:
а) приладу Оуенса (досліджуване повітря осаджується на поверхні скла за рахунок удару його направленого потоку по вологій скляній поверхні, або в результаті прилипання пилинок до конденсуючої пари);
б) термопреципітаторів (у нагрітому стані пилинки, що знаходяться в повітряному середовищі осідають на охолоджену поверхню);
в) седиментаторів (осідання пилу, що міститься в певному об’ємі досліджуваного повітря за допомогою седиментаторів різних конструкцій, наприклад, седиментатора Гріна). Після проведеного дослідження скло з прилиплими до нього пилинками розміщують під мікроскопом та підраховують число пилинок. Кількість пилинок, що виявлена, на склі, ділять на об’єм досліджуваного повітря, приведеного до стандартних умов і визначають загальний вміст пилу в повітрі робочої зони.
37.Прилади радіаційного контролю та основні принципи їх роботи. Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
1. Радіометр-рентгенометр ДП-5А (польовий), що призначений для вимірювання рівня радіоактивного забруднення робочих поверхонь та потужності експозиційної дози -випромінювання (Р/год, мР/год) та складається з пошукового зонду з перемикачем (муфтою) для вимірювання - або -випромінювання та реєструвального пристрою, що має шкалу, блок підживлення та телефон (для індикації).
2. Комплект індивідуального дозиметричного контролю ДП-21-Б, що призначений для визначення індивідуальної сумарної дози -випромінювання. Комплект складається з малогабаритної іонізаційної камери (у вигляді авторучки) та зарядно-вимірювального пристрою (пульту). Камера установлюється в зарядний пристрій пульту, при цьому зовнішній електрод заряджається позитивно, а внутрішній – негативно. Величина заряду записується в журнал. Після роботи в зоні іонізуючого випромінювання заряд втрачається, про що свідчать результати вимірювання камери у вимірювальному пристрої пульту.
3. ІФКУ – дозиметр індивідуального фотоконтролю універсальний, що Призначений для вимірювання еквівалентних доз у діапазоні 0,05 – 2 Бер, а також теплових нейтронів. Являє собою поліетиленову касету, з світлонепроникаючим корпусом, з внутрішнього боку якого запресовані фільтри, що виключають певні види випромінювань. Всередині дозиметра знаходиться фотоплівка, яка розподілена на 4 поля:
Перше поле — доза -випромінювання, а також фонового випромінювання;
Друге поле — доза фонового -випромінювання;
Третє поле — доза -випромінювання;
Четверте поле — дози теплових нейтронів та -випромінювань.
4. Дозиметр ДРГЗ – 04, що являє собою широкодіапазонний цифровий дозиметр потужності експозиційної дози хвильового випромінювання та призначений для вимірювання потужності експозиційної дози на робочих місцях у суміжних приміщеннях, а також на території підприємств і закладів, які використовують радіоактивні речовини та інші джерела іонізуючого випромінювання. Крім того, прилад можна використовувати і для контролю ефективності біологічного захисту радіаційних установок та протягом періоду ліквідації наслідків аварійних ситуацій.
Дозиметр-радіометр побутовий “АНРІ-01-02-Сосна”, що – призначений для індивідуального використання з метою здійснення контролю радіаційної обстановки в робочих приміщеннях. Прилад дозволяє вимірювати потужність експозиційної (польової еквівалентної) дози -випромінювання, щільність потоку -випромінювання забруднених поверхонь, об’ємну активність радіонуклідів в речовині.