Біологія з основами генетики. Паламарчук О.В
..pdf64.Біохімічний метод вивчення спадкових хвороб. Скринінг-програми.
65.Цитогенетичний метод вивчення спадковості людини.
66.Пренатальна діагностика спадкових хвороб.
67.Медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування.
68.Популяційно-статистичний метод вивчення спадковості людини.
Змістовий модуль 3. Медична протозоологія
69.Паразитизм. Принципи взаємодії паразиту та хазяїна на рівні особин. Шляхи морфо-фізіологічної адаптації паразитів,
70.Трансмісивні захворювання. Факультативно-трансмісивні й облігатнотрансмісивні захворювання. Специфічні та механічні переносники збудників захворювань.
71.Принципи класифікації паразитів: облігатні, факультативні, тимчасові, постійні, ендота ектопаразити.
72.Життєві цикли паразитів. Чергування поколінь і феномен зміни хазяїв. Проміжні
йосновні хазяї. Резервуарні, облігатні, факультативні хазяї.
73.Природноосередкові захворювання. Структура природного осередку. Вчення академіка Є.Н.Павловського про природну осередковість паразитарних захворювань. Поняття про антропонози та зоонози.
74.Основи профілактики паразитарних захворювань. Методи профілактики: біологічні, екологічні, громадські тощо
75.Тип Найпростіші. Класифікація, характерні риси організації, значення
представників у медицині.
76.Лямблія. Морфологія, шляхи зараження, методи лабораторної діагностики, профілактика.
77.Трихомонади. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи
зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики.
78.Біологія збудників шкірного та вісцерального лейшманіозу. Систематичне положення, морфологія; обгрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики.
79.Збудники трипаносомозів. Систематичне положення, морфологія, обгрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики.
80.Дизентерійна амеба. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, обгрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
81.Балантидій. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики.
82.Малярійний плазмодій. Систематичне положення, цикл розвитку, боротьба з малярією, задачі протималярійної служби на сучасному рівні Види малярійних плазмодіїв.
83.Токсоплазма. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики.
Змістовий модуль 4. Медична гельмінтологія
84.Тип Плоскі черви. Класифікація, характерні риси організації, медичне значення представників. Поняття про біота геогельмінти
85.Печінковий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
86.Котячий (сибірський) сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика, осередки опісторхозу.
87.Легеневий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
88Китайський, ланцетоподібний і кров’яні сисуни. Морфологія, цикли розвитку, медичне значення.
10
89.Свинячий (озброєний) ціп’як Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика теніозу.
90.Бичачий (неозброєний) ціп’як. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики та
профілактикатеніаринхозу |
"' |
..... |
91Цистицеркоз. Шляхи зараження та заходи профілактики
92Ціп’як карликовий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика
93.Ехінокок і альвеокок. Систематичне положення, розповсюдження, морфологія, цикл розвитку, відмінності личинкових стадій, шляхи зараження, обгрунтування методів
лабораторної діагностики, профілактика. |
; |
94.Стьожак широкий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
95Тип Круглі черви Класифікація, характерні риси організації, медичне значення представників.
96.Аскарида людська. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, основні методи лабораторної діагностики, профілактика. Личинки аскарид тварин як збудники захворювань (синдром larva migrans).
97.Гострик. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
98.Волосоголовець Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
99.Анкілостоміди. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
100.Трихінела. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика. ^
101.Ришта. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обгрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика. Роботи Л.М.Ісаєва по ліквідації осередків дракункульозу.
102.Філярії (нитчатка чи вухерерія Банкрофта, бругія, лоа лоа, онхоцерки). Морфологія, цикли розвитку, медичне значення.
103.Лабораторна діагностика гельмінтозів. Ово-, лярвота гельмінтоскопія.
Змістовий модуль 5. Медична арахноеитомологія
104.Тип Членистоногі Класифікація, характерні риси будови, медичне значення. Отруйні представники типу Членистоногі,
105.Молюски, ракоподібні та хордові - проміжні хазяї гельмінтів,
106.Кліщі - збудники захворювань людини.
107.Кліщі - переносники збудників захворювань людини.
108.Клас Комахи. Морфологія, особливості розвитку, медичне значення представників.
109.Мухи. Особливості будови та розвитку, медичне значення. Види мух. Таргани, їх види та медичне значення.
110.Комарі. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення. Гнус і його компоненти.
111.Воші. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення.
112 Блохи. Особливості будови та розвитку. Види бліх Клопи. Медичне значення.
11
Перелік практичних навичок, якими повинен оволодіти студент
техніка мікроскопування; диференціювати компоненти клітин;
ідентифікувати первинну структуру, кількість амінокислот, молекулярну масу поліпептида за структурою гена, що його кодує;
проаналізувати послідовність етапів регуляції експресії генів; визначити тип успадкування менделюючих ознак людини; передбачити генотипи та фенотипи нащадків за генотипами батьків; виключити батьківство при визначенні груп крові батьків і дитини; аналізувати складні механізми спадкування ознак у людини;
вибрати відповідні методи вивчення спадковості людини для діагностики різних спадкових хвороб;
розрахувати ймовірність прояву спадкових хвороб у нащадків залежно від пенетрантності гена;
диференціювати хромосомні хвороби людини; побудувати та провести генеалогічний аналіз родоводів зі спадковою хворобою;
розрахувати роль спадковості та умов середовища у розвитку ознак (за результатами близнюкового аналізу);
порівняти механізми виникнення природжених вад розвитку людини різного
генезу;
обгрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмісивних і природноосередкових;
діагностувати на макро- і мікропрепаратах збудників та переносників збудників паразитарних хвороб;
визначити видову належність збудників протозоозів; ідентифікувати різні стадії життєвого циклу паразитів людини; визначити видову належність гельмінтів і їх яєць;
диференціювати діагноз інвазій за допомогою лабораторних методів; визначити видову належність переносників збудників інфекцій,
доводити ефективність методів профілактики паразитарних хвороб, базуючись на способах зараження ними.
12
Критерії оцінки знань і дисципліни
З метою інтенсифікації навчального процесу, систематичності засвоєння навчального матеріалу, встановлення зворотного зв’язку з кожним студентом, своєчасного контролю та корегування навчально-виховного процесу, підвищення мотивації, зменшення пропусків навчальних занять, відповідальності студенті в,., за результати навчальної діяльності успішність кожного студента з медичної біології оцінюється за рейтинговою шкалою.
О ц ін ка |
з ди сц и п л ін и виставляється як середня з поточних оцінок за теми, на які |
структурована навчальна дисципліна. |
|
О ц ін ка |
за м одуль визначається з урахуванням оцінок, поточного контролю та |
підсумкової оцінки, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни “Медична біологія з
основами генетики”. |
-,ч. |
Максимальна кількість балів при вивченні |
кожного модуля - 200, у тому числі за |
поточну навчальну діяльність - 120 балів, за |
результатами модульного підсумкового |
контролю - 80 балів. |
|
При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою, які потім конвертуються у бали.
Вага кожної теми в межах одного модуля - однакова.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу і дорівнює 120 балам.
Мінімальна кількість, балів яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.
Студенту, який не виконав всі види робіт, передбачені навчальною програмою, з поважної причини вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.
Максимальна кількість балів модульного підсумкового контролю дорівнює 80, який вважається зарахованим у випадку, якщо студент набрав не менше 50 балів.
13
Перелік навчально-методичної літератури
1.Основна література
1.Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів III-IV рівнів акредитації / Кол. авт.; За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 656 с.
2.Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах / Кол. авт.; Под ред. проф. Ярыгина В. Н. - М.: Высшая школа, 2001 - 432 с. (книга I); 334с. (книга II)
3.Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів (Переклад з російської мови к.біол.и. В.О.Мотузного). - K.: Вища школа, Головне видавництво, 1992. - 422 с.
4.Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. - Чернівці: Медакадемія, 2004. - 579 с.
5.Пішак В.П., Мещиншн І.Ф., Пішак О.В. Основи медичної генетики: Підручник. -
Чернівці, 2000. - 248 с.
6.Ковальчук Л.Є., Телюк П.М., Шутак В.І. Паразитологія людини: Навчальний посібник. - Івано-Франківськ: Лілея, 2004.
7.Кулікова H.A., Ковальчук Л.Є. Медична генетика: Підручник. - Тернопіль: Укрмед.книга, 2004. - 173 с.
8.Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-
наукових дисциплін “Крок-1. |
Загальна |
лікарська підготовка” / Кол. авт.; За ред. |
проф. |
В.Ф.Москаленка, проф. О.П. |
Волосовця, |
проф. І.Є.Булах, проф. О.П.Яворського, |
проф. |
О.В.Романенка, доц. Л.І.Остапкж. - K.: Медицина, 2004. - 368 с.; С. 9-41.
9.Медична паразитологія. Атлас: Навчальний посібник для студентов медицинских специальностей ВУЗов (російською мовою) / Кол. авт.; За ред. проф. Ю.І.Бажори - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2001. - 1 1 0 с.
10.Основи медичної паразитології: Навчальний посібник до практичних занять для студентів І курсу (російською мовою) / Кол. авт.; За ред. проф. Ю.І.Бажори - Одеса: Одес.
держ. мед. ун-т, 2001. - 176 с.
2.Додаткова література
1.Лекції з медичної біології: Навчальний посібник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів / Кол. авт.; За ред. проф.В.О.Корольова та В.М.Яригіна - K.: Вища школа, 1993.
2.Бердышев Г.Д., Криворучко И.Ф. Медицинская генетика: Учебное пособие для студентов медицинских спечиальностей ВУЗов. - К.: Вища школа, 1990.
3.Бочков Н.П. Клиническая генетика. М.: Мед., 2001 .- 4 1 7 с.
4.Пехов А.П. Биология и общая генетика. - М.: Мир, 1994. - 436 с.
5.Пішак В.М., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія: Навчальний посібник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів. - Чернівці: Буковинська державна медична академія, 2003. - 344 с.
6.Бажора Ю.І., Сервецький К.Л. Імунологічні проблеми паразитології: Навчальний посібник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів - Одеса: ОКФ - Одеська книжкова фабрика, 2001. - 88 с.
14
ПРАКТИКУМ
Тема №1 Рівні організації живого. МорФоФізіологія клітини. Оптичні системи в
біологічних дослідженнях
I. Актуальність теми. При вивченні клітинного рівня організації живого особливе місце займають знання про оптичні системи в біологічних дослідженнях, ознайомлення з будовою світлового мікроскопу та правилами роботи з ним, а також оволодіння технікою виготовлення тимчасових мікропрепаратів та описування їх, що надасть можливість уміння оцінювати інформацію про будову та функції клітин. Набуті навички роботи з мікроскопом необхідні для мікроскопування на інших кафедрах - гістології, мікробіології, фізіології тощо.
II. Ділі навчання Загальна ціль - уміти:
1.Пояснювати прояви дії загальнобіологічних законів та співвідношення фізикохімічних, біологічних і соціальних явищ у життєдіяльності людини.
2.Розуміти закономірності проявів життєдіяльності людського організму на молекулярно-генетичному та клітинному рівнях.
Конкретні цілі - уміти:
1.Трактувати поняття суті життя на сучасному рівні та визначити місце людини в системі живої природи.
2.Класифікувати біологічні системи та рівні організації живого.
3.Пояснити будову світлового мікроскопа і правила роботи з ним.
4.Виготовити тимчасові мікропрепарати і описувати їх.
ШЗабезпечення вхідного рівня знань-умінь А. Література.
Основна:
1.Медична біологія / За ред.. проф.. В.ППішака, проф.. Ю.І. Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004, С. 16 - 32.
2.Биология. В 2-х кн. Кн. 1: Учеб. для медиц. спец. вузов / В. Н. Ярыгин, В. И. Васильева, И.Н. Волков, В.В. Синельщикова; Под. ред. В.Н. Ярыгина. - 6-е изд., стер. -М.:
Высш. шк., 2004,- С.9 - 37.
3.Слюсарєв А О,, Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер з рос. В.О.Мотузний- К :
Вища шк,, 1992, С. З - 12.
Додаткова:
1.Конспекти лекцій
2.Жегунов Г.Ф., Боянович Ю.В., Жегунова Г.П. Цитогенетичні основи життєдіяльності. Харків: Харківська зооветеринарна академія, Харківський національний університет, Харківська національна фармацевтична академія, 2002 р.
3.В.П. Пішак, О І Захарчук Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. - Чернівці: Медакадемія, 2004. - 579с. :іл.
В. |
Тести для перевірки вхідного рівня знань |
1. Освітлювальна система мікроскопа складається з: а) дзеркало б)конденсор
в) окуляр г) діафрагма
16
2.Який мікроскоп потрібно використовувати для вивчення структури клітинної оболонки товщиною 7-10 нм?
а) світловий
б) люмінісцентний в)електронний
г) фазовоконтрасний
3.Перерахуйте фундаментальні властивості живого: а)самооновлення
б)самовизначення в) самовідтворення г) саморегуляція
4. За допомогою світлового мікроскопу необхідно вивчити будову клітини. Які для цього треба використовувати об’єктиви:
а) Х2 б)Х 6
в) Х40
г) Х90
5.Перерахуйте основні методи біологічних наук: а) описовий б) механічний
в) порівняльний г) історичний
д) експериментальний
|
VI. Зміст навчання |
____ |
№ пп |
Інформаційні блоки |
Головні елементи блоків |
1. |
Медична біологія як наука |
1) визначення; 2) предмет; 3) завдання; |
2. |
|
4) значення для медицини |
Фундаментальні властивості |
1) самооновлення; 2) самовідтворення; |
|
|
живого |
3) саморегуляція |
3. |
Структурні рівні організації |
1) молекулярно-генетичний, субклітинний, |
|
життя |
клітинний, тканинний, організмовий, |
|
|
популяційно-видовий, біогеоценотичний, |
|
|
біосферний; 2) значення уявлень про рівні |
4. |
|
організації для медицини |
Методи біологічних досліджень |
1) описовий; 2) порівняльний; |
|
5. |
|
3) експериментальний; 4) історичний |
Будова світлового мікроскопа |
1) механічна частина; 2) оптична; |
|
6. |
Методика приготування |
3) освітлювальна |
1) об’єкт кладуть на предметне скло, |
||
|
тимчасових мікропрепаратів |
2) капають воду і покривають покривним |
|
|
склом |
7.Правила оформлення протоколу 1) тема, 2) дата, 3) назва об’єкту і позначки
його частин
17
IV. Орієнтовна основа дії
а) Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення на занятті:
1.Медична біологія як наука про основи життєдіяльності людини.
2.Життя як космічне і природне явище Основні властивості і стратегія життя.
3.Клітинні та неклітинні форми органічного світу.
4.Еволюційно зумовлені структурні рівні організації життя. Елементарні структури рівнів та основні біологічні явища, що їх характеризують. Значення уявлень про рівні організації живого для медицини.
5.Особливе місце людини в системі органічного світу. Співвідношення фізикохімічних, біологічних і соціальних явищ у життєдіяльності людини.
6.Оптичні системи в біологічних дослідженнях. Будова світлового мікроскопа і правила роботи з ним.
7.Техніка виготовлення тимчасових мікропрепаратів, вивчення та описування.
б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:
1.Вивчити будову світлового мікроскопа та правила роботи з ним.
2.Навчитись виготовляти та досліджувати тимчасовий препарат «Перехрестя
волосся».
3.Розглянути під мікроскопом і замалювати готовий препарат клітин плівки цибулі.
4.Дослідити постійні мікропрепарати клітин крові жаби,
5.Вивчити готовий мікропрепарат клітин крові ссавців - еритроцити людини.
6.Оформити протокол заняття,
в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи:
1.Вивчити основні системи світлового мікроскопу, що складаються з оптичної, механічної та освітлювальної систем.
2.Вивчити правила роботи з мікроскопом і навчитись користуватись ним, освоїти техніку мікроскопування, вміти розглядати препарати на малому та великому збільшеннях.
3.Приготувати тимчасовий препарат «Перехрестя волосся», розглянути при малому та великому збільшені і замалювати його.
4. Розглянути при малому та великому збільшені світлового мікроскопа і замалювати готовий препарат клітин плівки цибулі. Позначити основні частини (оболонку, цитоплазму, ядро)
5. Розглянути, вивчити при малому та великому збільшенні постійні мікропрепарати клітин крові жаби, замалювати їх та позначити цитоплазму, ядро, включення. Порівняти з будовою клітин плівки цибулі та відмітити різницю.
6. Розглянути готовий мікропрепарат клітин крові ссавців - еритроцити людини, замалювати та Порівняти з будовою клітин крові жаби, відмітити різницю.
7. Після проведення практичної частини роботи необхідно оформити протокол заняття.
VI. Система навчаючих завдань
Зразок індивідуального завдаіння та еталон його виконання
1. До освітлювальної системи світлового мікроскопа належать: а) об’єктиви б) окуляр в)дзеркало
г) штатив
Ет алон відповіді: в
18
2. Починаючи працювати з мікроскопом, студент виявив, що більша частина поля зору яскраво освітлена, а менша (біля краю) - затемнена. Поворотом дзеркала до джерела світла студенту не вдалося яскраво освітити все поле зору. Як домогтися рівномірного яскравого освітлення поля зору? -
Еталон відповіді: зафіксувати о б ’єктив, про що буде свідчити легке клацання спеціапьногО'пристрою револьвера.
3. Клітину в експерименті обробили речовинами, які порушили цілісність мембран лізосом. Які зміни відбудуться в клітині?
Ет аю н відповіді: відбудеться аутоліз - перетравлення вмісту клітини ферментами лізосом
VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.
A.Методика проведення заняття (див. передмову)
Б. Організаційна структура заняття (див. передмову)
B.Тести для перевірки кінцевого рівня знань:
1.Освітлювальна система мікроскопа складається з: а) дзеркала; б) конденсора;
в) окуляра; г) діафрагми.
2.Який мікроскоп потрібно використовувати для вивчення структури клітинної оболонки товщиною 7-10 НП?
а) світловий; б) люмінесцентний;
в) електронний;
г) фазовоконтрасний.
3.При ревматизмі (хвороба, що спричинена запальними процесами суглобів) у хворих спостерігається руйнування клітин хряща. Яка клітинна органела бере активну участь у цьому патологічному процесі?
а) клітинний центр; б)лізосома;
в) рибосома;
г) мікротрубочки; |
: : |
д) комплекс ГоЛьджі.
4.При електронно-мікроскопічному вивченні клітини виявлені органели овальної та круглої форми, оболонка яких утворена двома мембранами: зовнішня - гладка, а внутрішня утворює крис ги і містить фермент АТФ-синтетазу, Така будова властива для:
а) мітохондрії;
б) центросбШ ;
в) ендоплазматичного ретикулюма; |
|
||
г)рибос6ми; |
Vі |
.. |
|
д) |
лізосоми. |
|
|
19