- •Питання до заліку з «Етики бізнесу»
- •1)Соціокультурні та теоретичні передумови становлення етичного знання
- •2)Етимологія термінів «етика», «мораль». Діалектика понять «мораль», «моральність».
- •3)Етика як філософське знання. Специфіка філософського знання.
- •4)Структура етики як науки
- •5)Сутність моралі
- •6)Джерела походження моралі
- •7)Структура моралі
- •8)Функції моралі
- •9)Прикладна етика: види та дилеми
- •10)Категорії етики: ідеал
- •11 Добро та зло як провідні категорії етики
- •12.Справедливість
- •13)Сенс життя як провідна особливість людського існування
- •14 Щастя та шляхи його осмислення в етиці
- •15.Совість і сором як контрольно-імперативні механізми моральної свідомості особистості
- •16) Честь і гідність як проекція моральної цінності особи
- •17)Економічна теорія та етика
- •18)«Звільнення» економічної теорії від етики:
- •19)Т.Гоббс та б. Мандевіль про зв'язок економіки та моралі
- •20)Інтеграція економічної теорії та етики
- •21.Передумови та становлення етики бізнесу
- •22.Поняття та предмет етики бізнесу
- •23.Термінологічні колізії: етика бізнесу, ділова етика, підприємницька етика, економічна етика, етична економія, господарська етика
- •24.Основна характеристика англо-американської концепції «етики бізнесу»
- •25.Основна характеристика етико-економічного знання в німецькомовній соціально-філософській традиції
- •26.Характеристика моральних проблем бізнесу на рівні підприємства
- •27.Характеристика моральних проблем бізнесу на рівні держави
- •28.Моральні проблеми бізнесу на міжнародному рівні
- •29. Ділове спілкування: зміст та особливості
- •30. Поняття етикету
- •31. Вербальне спілкування в діловому світі
- •32. Особливості невербального спілкування
- •1.Візуальні:
- •33.Імідж ділової людини
- •34.Типологія ділових культур за р.Гестеландом
- •35. Типологія ділових культур за Льюісом
- •36.Організація та моральні стандарти. Конфлікти в організації
- •37.Механізми забезпечення дієвості моральних стандартів організації
- •38. Глобальний договір оон: історія становлення, загальна характеристика
- •39. Джерела принципів Глобального Договору
- •40. Мережа Глобального договору в Україні: історія заснування, характеристика діяльності (конкретні приклади)
- •41.Нефінансова звітність
- •42. Головні стандарти нз
26.Характеристика моральних проблем бізнесу на рівні підприємства
Підприємець має справу не лише з ресурсами, технологіями, продуктами, документами, різними процесами, він постійно співдіє з людьми – керує підлеглими чи виконує доручення, радиться з експертами чи дає оцінку, веде переговори тощо. Успіх бізнес-діяльності великою мірою залежить саме від уміння налагоджувати взаємини. Підприємництво – це суспільно-корисна діяльність, і як будь-яка інша сфера соціальної активності не може функціонувати без наявності певних моральних передумов. Бізнес неодмінно активізує міжособистісне спілкування і взаємодію, відповідно потребує моральних принципів, цінностей та норм.
Серед важливих категорій підприємницької діяльності дослідник Н. Крилов виділяє системи для прийняття рішень, виробництва, якості та корпоративну культуру. Надаючи важливого значення останньому поняттю, дослідник подає таке визначення: корпоративна культура – це фундаментальні уявлення і переконання, які поширюються на всіх членів організації, діють неусвідомлено, визначають бачення організацією самої себе, своєї ролі й місця на ринку. Корпоративна культура охоплює мету та завдання бізнесу, принципи, способи і методи управління, інтелектуальні та духовно-ціннісні основи діяльності працівників [3]. Етика проникає у бізнес-діяльність, стає невід’ємною складовою економічних, соціальних та ідеологічних параметрів підприємства і забезпечує їхнє належне функціонування.
Тривалий час панувала тривка позиція, згідно з якою підприємницька діяльність має авантюрно-спекулятивну суть.Такі настанови, як гедонізм, розрахунок, егоїзм, безпринципність однозначно поєднувалися з господарською практикою підприємця. Цей помилковий підхід призвів до спотвореного уявлення про образ бізнесмена.
27.Характеристика моральних проблем бізнесу на рівні держави
За підходом з позиції державного регулювання, корпорації є соціально відповідальними і потребують досить сильних стримуючих засобів у вигляді законів. З точки зору прихильників позиції корпоративної совісті, соціальна відповідальність спирається на загальнолюдські цінності, якими дорожать і керівництво, і підлеглі, і формується в результаті саморегулюючої в етичному плані діяльності.
Основна маса підприємців не бажає встановлювати собі етичні межі, оскільки сама держава поки що не створює умови, що робили б “моральний” бізнес вигіднішим за “неморальний”. Бізнес має бути моральним не тому, що в усьому необхідно додержуватися етичних норм. Просто моральний бізнес приносить більший прибуток.
28.Моральні проблеми бізнесу на міжнародному рівні
Моральні принципи та норми бізнесу діють на світовому (міжнародному), макро- та мікрорівнях [7]. На світовому рівні функціонують принципи і норми, засновані на загальнолюдських цінностях, їх ще називають гіпернормами. Яскравим прикладом цього рівня є “Принципи міжнародного бізнесу”, укладені в 1994 році представниками низки транснаціональних компаній США, країн Європи і Японії. Документ можна вважати всесвітнім етичним кодексом. У преамбулі до “Принципів міжнародного бізнесу” фундаментальними принципами визнають відповідальність за політику, що здійснюється у сфері бізнесу, повага до людської гідності та інтересів усіх задіяних у підприємництві. Проводиться думка, що бізнес може бути могутнім посередником позитивних соціальних змін. У документі стверджується важливість моральних цінностей у процесі прийняття ділових рішень [7].
Моральні принципи та норми на світовому рівні передбачають створення суспільних благ і робочих місць, підвищення рівня життя населення; модернізацію технологій, методів виробництва, комунікацій, маркетингу; підвищення довіри до бізнесу; повагу до правових норм і забезпечення рівних можливостей у конкуренції; визнання верховенства етичних норм (деякі справи, дозволені законом, можуть бути неприйнятні з погляду моралі); сприяння свободи багатосторонньої торгівлі; турботу про довкілля; відмову від протизаконних дій (хабарництво, відмивання грошей, продаж зброї терористам, наркоторгівля). Гіпернорми мають пріоритет над іншими рівнями.
Макрорівень охоплює норми та принципи у масштабі галузі чи національної економіки.